Постанова

від 27.05.2020 по справі 2-6178/10

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

27 травня 2020 року

м. Київ

справа № 2-6178/10

провадження № 61-14116св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Кузнєцова В. О.,

суддів: Жданової В. С., Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Стрільчука В. А., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство БМ Банк ,

відповідачі: ОСОБА_1 , фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , приватне підприємство Агза Ліс ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 18 червня 2019 року у складі судді Копаничук С. Г. ,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2010 року Публічне акціонерне товариство БМ Банк (далі - ПАТ БМ Банк ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , фізичної особи-підприємця (далі - ФОП) ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , приватного підприємства Агза Ліс (далі ПП Агза Ліс ) про стягнення заборгованості за кредитним договором-

В обгрунтування позовних вимог посилалося на те, що 04 липня 2008 року між банком та ФОП ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 01/22/040708 відповідно до якого остання отримала кредит у розмірі 500 000,00 грн зі сплатою 20 % річних за користування кредитом на ведення поточної діяльності з терміном користування коштами до 01 липня 2010 року. Згідно з додатковою угодою від 04 липня 2008 року № 1 відсоткова ставка збільшилася до 22 % річних. У якості забезпечення виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_1 (04 липня 2008 року), ПП Агза Ліс (30 листопада 2009 року), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) укладено договори поруки.

Оскільки відповідачі не виконують належним чином умови кредитного договору банк просив стягнути з них солідарно заборгованість за кредитним договором у розмірі 488 922,83 грн та судові витрати.

Короткий зміст судових рішень

Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 20 жовтня 2010 року у цивільній справі № 2-6178/10 позов задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ПП Агза Ліс на користь ПАТ БМ Банк борг за кредитним договором від 04 липня 2008 року № 01/22/040708 в сумі 488 922,83 грн, 120,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 1 700,00 грн судового збору.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 18 червня 2019 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Ленінського районного суду від 20 жовтня 2010 року.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції виходив з того, що будучи належним чином повідомленим про розгляд справи у суді першої інстанції та отримавши копію заочного рішення 10 листопада 2010 року ОСОБА_1 пропустив строк на апеляційне оскарження судового рішення та не вказав на виникнення обставин непереборної сили, що завадили вчасно звернутися з апеляційною скаргою.

Аргументи учасників справи

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

У липні 2019 року представник ОСОБА_1 - Пунько І. В. , подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просила скасувати ухвалу апеляційного суду та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження у зв`язку із пропуском строку на апеляційне оскарження судового рішення, оскільки заочне рішення він не отримав вчасно. Крім того, після отримання 04 квітня 2019 року заочного рішення звернувся до суду із заявою про його перегляд, а вже після залишення судом без задоволення заяви про перегляд заочного рішення оскаржив його в апеляційному порядку. Тобто ОСОБА_1 оскаржив заочне рішення у строки, передбачені нормами ЦПК України

Заперечення (відзив) на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не надходили

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 05 серпня 2019 року відкрито провадження у справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

Указана справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 18 травня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Установлено, що заочним рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 20 жовтня 2010 року у цивільній справі № 2-6178/10 позов задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ПП Агза Ліс на користь ПАТ БМ Банк борг за кредитним договором від 04 липня 2008 року № 01/22/040708 в сумі 488 922,83 грн, 120,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 1 700,00 грн судового збору.

12 квітня 2019 року відповідач ОСОБА_1 в особі адвоката Пунько І. В. звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення суду, посилаючись на те, що оскаржуване рішення було винесено у відсутність відповідача та його представника, оскільки останні не були повідомлені про день, час та місце судового розгляду справи, а відтак останні були позбавлені можливості надати свої думки та доводи щодо заявлених позовних вимог.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 10 травня 2019 року поновлено ОСОБА_1 строк для звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 20 жовтня 2010 року у цивільній справі № 2-6178/10; заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 20 жовтня 2010 року залишено без задоволення.

06 червня 2019 року відповідач ОСОБА_1 в особі адвоката Пунько І. В. оскаржив заочне рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 20 жовтня 2010 року в апеляційному порядку.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 18 червня 2019 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Ленінського районного суду від 20 жовтня 2010 року.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ (далі - Закон № 460-ІХ) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).

Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно зі статтею 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Звертаючись до апеляційного суду із апеляційною скаргою, ОСОБА_1 посилався на те, що заочне рішення суду першої інстанції отримано його адвокатом лише у квітні 2019 року. Після отримання оскаржуваного рішення ОСОБА_1 звертався до суду із заявою про перегляд заочного рішення та судом залишено її без задоволення. Лише після залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 пропустив строк на апеляційне оскарження заочного судового рішення.

Згідно із частиною першою статті 294 ЦПК України (у редакції, чинній на час ухвалення рішення суду першої інстанції) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу

протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Згідно із частинами третьою, четвертою статті 284 ЦПК України учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: залишити заяву без задоволення; скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Отже, для відповідача встановлено спеціальний порядок, який представляє окрему стадію судового процесу, дотримання якої для відповідача є обов`язковим.

Аналогічні норми містилися в статтях 231, 232 ЦПК України в редакції, чинній на час ухвалення заочного рішення.

З матеріалів справи убачається, що відповідач ОСОБА_1 дотримав процедуру оскарження заочного рішення суду першої інстанції, та у строки встановлені частиною четвертою статті 287 ЦПК України звернувся до суду з апеляційною скаргою.

Апеляційний суд наведеного не врахував, не застосував указані норми ЦПК України, та зробив передчасний висновок про те, що відповідач ОСОБА_1 пропустив строк на апеляційне оскарження заочного рішення суду першої інстанції, внаслідок чого ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження постановлена з порушенням норм процесуального права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої та четвертої статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої та апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції. У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі (частина шоста статті 411 ЦПК України).

У зв`язку з допущеними апеляційним судом порушеннями норм процесуального права, оскаржувану судову ухвалу необхідно скасувати і направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до підпункту в пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки Верховний Суд направляє справу на новий судовий розгляд та не ухвалює нове рішення , розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 400, 406, 409, 411, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Вінницького апеляційного суду від 18 червня 2019 року скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. О. Кузнєцов

Судді: В. С. Жданова

В. М. Ігнатенко

В. А. Стрільчук

М. Ю. Тітов