Постанова

від 01.06.2020 по справі 1-550/11

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

01 червня 2020 року

м. Київ

справа № 1-550/11

провадження № 51-2318ск20

Суддя Касаційного кримінального суду Верховного Суду ОСОБА_1 , розглянувши касаційну скаргу прокурора Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_2 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 12 лютого 2020року щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

встановив:

За вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25квітня 2017 року ОСОБА_3 засуджено до покарання у виді позбавлення волі за: ч. 3 ст. 368 КК на строк 6 років з позбавленням права займати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій в органах внутрішніх справ і державної влади на строк 3 роки з конфіскацією всього майна; ч. 2 ст. 365 КК на строк 4 роки з позбавленням права займати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій в органах внутрішніх справ і державної влади на строк 2 роки із штрафом у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн в дохід держави; ч. 1 ст. 364 КК на строк 3 роки з позбавленням права займати посади, пов`язані з виконанням організаційно- розпорядчих функцій в органах внутрішніх справ і державної влади на строк 2 роки із штрафом у розмірі 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4250 грн в дохід держави.

На підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК ОСОБА_3 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст.364КК у зв`язку із закінченням строків давності.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_3 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з позбавленням права займати посади, пов`язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційнорозпорядчих функцій в органах внутрішніх справ і державної влади на строк 3 роки з конфіскацією всього майна із штрафом в сумі 8500 грн в дохід держави.

На підставі ст. 54 КК ОСОБА_3 позбавлено спеціального звання «майор міліції».

Також вказаним вироком засуджено ОСОБА_4 до покарання у виді позбавлення волі за: ч. 3 ст. 368 КК на строк 5 років 6 місяців з позбавленням права займати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій в органах внутрішніх справ і державної влади на строк 3 роки з конфіскацією всього майна; ч. 1 ст. 364 КК на строк 3 роки з позбавленням права займати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій в органах внутрішніх справ і державної влади на строк 2 роки із штрафом у розмірі 4250 грн в дохід держави.

На підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК ОСОБА_4 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст.364КК у зв`язку із закінченням строків давності.

На підставі ст. 54 КК ОСОБА_4 позбавлено спеціального звання «старший лейтенант міліції».

Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 12 лютого 2020 року вирок Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25квітня 2017року щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_4 скасував, а кримінальну справу на підставі п. 2 ч. 1ст. 6 КПК України 1960 року за відсутністю в діянні складу злочину закрив.

У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотні порушення кримінально-процесуального закону та неправильне застосування кримінального закону просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 387 КПК України 1960 року, зміст касаційної скарги повинен відповідати вимогам ст. 350 цього Кодексу та узгоджуватись з положеннями ст.398КПК України 1960 року.

Згідно з ч. 1 ст. 398 КПК України 1960 року, підставами для скасування або зміни вироку та ухвали касаційним судом є істотне порушення кримінально-процесуального закону (ст.370 цього Кодексу), неправильне застосування кримінального закону (ст.371 КПК України 1960 року) та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого (ст. 372 цього Кодексу).

Так, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 350 КПК України 1960 року в касаційній скарзі повинна бути зазначена вказівка на те, в чому полягає незаконність вироку, ухвали, постанови та доводи на обґрунтування цього, з огляду на положення ч. 1 ст. 398 цього Кодексу.

Посилаючись у касаційній скарзі на необхідність перевірки судових рішень особа, яка подає скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судових рішень, які, на її думку, допущені судами при постановленні цих рішень, навести конкретні аргументи в обґрунтування кожної позиції.

Так, порушуючи питання про скасування ухвали апеляційного суду, прокурор не наводить доводів на обґрунтування незаконності цього судового рішення. Зокрема, сторона обвинувачення не конкретизувала, яких порушень закону допустився апеляційний суд в результаті перегляду кримінальної справи, в чому саме ці порушення полягали та як вони вплинули на законність й обґрунтованість постановленої апеляційним судом ухвали. Крім того, прокурор не обґрунтував, чому ці порушення слід відносити до підстав для скасування касаційним судом ухвали суду апеляційної інстанції відповідно до вимогст. 398 КПК України 1960 року.

Також, касаційна скарга прокурора не містить обґрунтування, у чому саме полягало неправильне застосування судом апеляційної інстанції кримінального закону із огляду на положення ст. 371 КПК України 1960 року.

Таким чином, зазначені недоліки є перешкодою для вирішення питання про витребовування справи.

Відмова у витребовуванні справи не перешкоджає її витребовуванню при повторному надходженні касаційної скарги за умови усунення зазначених у постанові суду недоліків і якщо вона надійде протягом строку, передбаченого ч. 2 ст. 386 КПК України 1960року, або не пізніше одного місяця з дня одержання копії постанови про відмову у витребовуванні справи.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 388 КПК України 1960 року, пунктами 11, 15 розділу XI Перехідних положень КПК України 2012 року, Суддя

постановив:

Відмовити прокурору Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_2 у витребовуванні кримінальної справи для перевірки її в касаційному порядку.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1