Ухвала

від 03.06.2020 по справі 440/2985/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

03 червня 2020 р.Справа № 440/2985/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Сіренко О.І.,

Суддів: П`янової Я.В. , Кононенко З.О. ,

за участі секретаря судового засідання : Ковальчук А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяву головуючого судді Сіренко О.І. про самовідвід у справі за апеляційною скаргою Приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.09.2019 року по справі № 440/2985/19

за позовом Фермерського господарства "БАБЕНКО А.І."

до Приватного виконавця Скрипник Володимира Леонідовича третя особа Фермерське господарство "Грім"

про визнання протиправною та скасування постанови

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 13.09.2019 року задоволено позов Фермерського господарства "БАБЕНКО А.І." до приватного виконавця Скрипник Володимира Леонідовича, третя особа Фермерське господарство "Грім" про визнання протиправною та скасування постанови.

На зазначене рішення суду Приватним виконавцем ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу.

01.11.2019 року ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду поновлено Приватному виконавцю ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 13.09.2019року. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного виконавця ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.09.2019 року по справі № 440/2985/19 за позовом Фермерського господарства "БАБЕНКО А.І." до Приватного виконавця Скрипник Володимира Леонідовича третя особа Фермерське господарство "Грім" про визнання протиправною та скасування постанови. Зупинено дію рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.09.2019 року по справі № 440/2985/19.

До початку розгляду апеляційної скарги по суті, головуючим суддею Сіренко О.І. подано заяву про самовідвід по справі № 440/2985/19 з підстав, наведених у п.4 ч.1 ст.36 КАС України.

Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Згідно з ч. 2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Згідно з ч. 4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, розглянувши заяви про самовідвід судді Сіренко О.І., дійшла до висновку про обґрунтованість даної заяви з огляду на наступне.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), зокрема, за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст.39 КАС України за наявності підстав, зазначених у статтях 36 - 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Підстави для відводу та самовідводу судді можна поділити на безумовні, які чітко визначені законом і наявність яких має наслідком обов`язковий відвід чи самовідвід судді, і оціночні, які вимагають дослідження і певної оцінки.

Згідно з ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності має визначатись, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria), рішення від 24.02.1993, серія A, № 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. ), заява № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII).

Стосовно об`єктивної неупередженості у справі "Фей проти Австрії" Європейський суд з прав людини вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено і гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є фактори, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди у демократичному суспільстві повинні апріорно викликати в учасників процесу.

У відповідності до практики Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.2006 р. у справі "Білуга проти України", від 28.10.1998 року у справі "Ветштайн проти Швейцарії") важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.

У преамбулі Кодексу суддівської етики, затвердженого 22.02.2013 року ХІ З`їздом суддів України, зазначено, що забезпечення права кожного на судовий захист на основі принципу верховенства права, здійснення правосуддя від імені держави Україна винятково на підставі Конституції, законів України й міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, висувають високі вимоги до моральних якостей кожного судді.

В основі довіри до судової влади лежить віра кожного громадянина, суспільства в цілому в те, що об`єкт довіри (суд) добровільно бере на себе і виконує зобов`язання захистити інтереси громадянина та суспільства.

Згідно з пунктом 12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Ради Європи "Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів" незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При постановленні судових рішень щодо сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але і з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

У відповідності до ст.15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи.

Положення зазначеної статті випливають з принципу об`єктивності, визначеному у Бангалорських принципах поведінки суддів, відповідно до якого об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Вказаний принцип застосовується наступним чином. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес.

До початку розгляду апеляційної скарги по суті при підготовці до судового засідання по справі №440/2985/19, колегією суддів було встановлено наступні обставини.

Предметом розгляду даної справи є оскарження постанови від 04 грудня 2018 року "Про стягнення з боржника основної винагороди" (в редакції постанови від 04 квітня 2019 року "Про виправлення помилки у процесуальному документі") у виконавчому провадженні №57833755 про стягнення з боржника Фермерського господар "Грім" основної винагороди у сумі 275 000,00 гривень.

При цьому, у справі № 440/1301/19 предметом розгляду справи була постанова від 04 грудня 2018 року "Про стягнення з боржника основної винагороди" (в редакції постанови від 04 квітня 2019 року "Про виправлення помилки у процесуальному документі") у виконавчому провадженні №57833755 про стягнення з боржника Фермерського господар "Грім" основної винагороди у сумі 275 000,00 гривень.

18.04.2019 року рішенням Полтавського окружного адміністративного суду у справі № 440/1301/19 задоволено адміністративний позов Фермерського господарства "Грім" до приватного виконавця Скрипника Володимира Леонідовича про визнання протиправною та скасування постанови. Визнано протиправною та скасовано постанову приватного виконавця Скрипника Володимира Леонідовича від 04 грудня 2018 року "Про стягнення з боржника основної винагороди" (в редакції постанови від 04 квітня 2019 року "Про виправлення помилки у процесуальному документі") у виконавчому провадженні №57833755.

На зазначене рішення суду приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Скрипник Володимир Леонідович подав апеляційну скаргу.

06.06.2019 року постановою Другого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича задоволено. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.04.2019 року по справі № 440/1301/19 скасовано. Прийнято нове судове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову Фермерського господарства "Грім" до приватного виконавця Скрипника Володимира Леонідовича про визнання протиправною та скасування постанови - відмовлено.

Фермерське господарство "БАБЕНКО А.І." подало апеляційну скаргу, як особа, яка вважала, що суд вирішив питання про його права, свободи та інтереси.

19 серпня 2019 року ухвалою судді Другого апеляційного адміністративного суду Сіренко О.І. апеляційну скаргу Фермерського господарства "БАБЕНКО А.І." на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 06.06.2019 року по справі № 440/1301/19 за позовом Фермерського господарства "Грім" до Приватного виконавця Скрипник Володимира Леонідовича про визнання протиправними та скасування постанов - залишено без руху.

23 вересня 2019 року ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду у складія головуючої судді Сіренко О.І. апеляційну скаргу Фермерського господарства "БАБЕНКО А.І." повернуто скаржнику.

Таким чином, суддя Другого апеляційного адміністративного суду Сіренко О.І., як головуюча суддя, приймала участь у вирішенні питання про можливість відкриття апеляційного провадження у справі № 440/1301/19 за участю Фермерського господарства "БАБЕНКО А.І.", як апелянта.

При цьому, справи № 440/1301/19 та №440/2985/19 мають споріднений предмет спору, фактично однаковий предмет доказування, з різницею лише у складі сторін. У той же час, суть питання, порушеного Фермерським господарством "БАБЕНКО А.І., залишається незмінною.

Беручи до уваги наведене, з метою виключення сумнівів у об`єктивності та неупередженості судді Сіренко О.І. при розгляді справи № 440/2985/19 та винесенні рішення по справі, та з метою забезпечення дотримання принципів адміністративного судочинства, визначених статтею 2 КАС України, заява про самовідвід судді Сіренко О.І. підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.36, 37, 39, 40, 243, 250, 321, 325 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И В:

Заяву головуючої судді - Сіренко О.І. про самовідвід задовольнити.

Справу № 440/2985/19 за апеляційною скаргою Приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.09.2019 року по справі № 440/2985/19 за позовом Фермерського господарства "БАБЕНКО А.І." до Приватного виконавця Скрипник Володимира Леонідовича третя особа Фермерське господарство "Грім" про визнання протиправною та скасування постанови передати до відділу документального забезпечення Другого апеляційного адміністративного суду для повторного автоматичного розподілу згідно ст.31 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає

Головуючий суддя Сіренко О.І. Судді П`янова Я.В. Кононенко З.О.