Ухвала

від 12.06.2020 по справі 485/1356/19

СНІГУРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №485/1356/19

Провадження № 2/485/23/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про забезпечення позову

12 червня 2020 року м.Снігурівка

Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Квєтка І.А.,

секретар судового засідання Шеремет Ю.Є.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м.Снігурівка заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,

установив:

В провадженні Снігурівського районного суду Миколаївської області перебуває цивільна справа № 485/1356/19 (провадження № 2/485/23/20) за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.

12 червня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на спірне майно, а саме на приміщення магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_2 , яка мотивована тим, що невжиття заходів забезпечення позову надасть можливість останній розпорядитися нерухомим майном на власний розсуд, що призведе до істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту, або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Заяву розглянуто згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України , без повідомлення учасників процесу.

Розглянувши матеріали поданої заяви, суд дійшов до таких висновків.

Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України , забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується зокрема накладенням арешту на майно; забороною вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечується заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України , заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму ВСУ України "Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" № 9 від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір і існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як вбачається з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об"єктів нерухомого майна щодо об"єкту нерухомого майна станом на 10 червня 2020 року № 211981838, право власності на приміщення магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі акту державної технічної комісії про готовність закінченого будівництом об"єкта до експлуатації, що виданий 20.01.1997 року.

Суд встановив, що заявлений ОСОБА_1 вид заходів забезпечення позову у виді накладення арешту на майно передбачений нормами чинного законодавства та є доцільним в рамках даної справи та співмірним із заявленими вимогами. Необхідність обрання даного виду забезпечення позову є обґрунтованою, так як невжиття даного виду забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання майбутнього рішення у разі відчуження ОСОБА_2 вказаного майна на користь третіх осіб.

Крім того, предметом позову є визнання майна об`єктом права спільної сумісної власності подружжя та визнання права власності на його частку, отже спірним є не все майно, а лише його частина, а тому відсутні підстави для забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно. У даному випадку суд вбачає підстави для накладення арешту лише на 1/2 частину майна.

За такого, враховуючи надані докази, які підтверджують факт перебування позивача та відповідача у шлюбі з 28 червня 1980 року по 04 січня 2019 року, реєстрацію приміщення магазину за ОСОБА_2 , а також виходячи з предмету позову, беручи до уваги, що остання, як власник майна, може вжити заходів до відчуження спірного майна, що істотно ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення доказів підлягає частковому задоволенню.

Щодо зустрічного забезпечення, суд не вбачає підстав для його застосування, оскільки судом не встановлено обставин, передбачених ч. 3 ст.154 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 150, 153, 260 ЦПК України, суд

постановив:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити частково.

Накласти арешт на 1/2 частину приміщення магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , 14.03.2018 року державним реєстратором Снігурівської районної державної адміністрації Миколаївської області Зимою Ю.В., індексний номер рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: 40150420 від 16.03.2018 року, номер запису про право власності: 25273825, шляхом заборони його відчуження.

Копії даної ухвали направити учасникам справи для відома та державному реєстратору Снігурівської районної державної адміністрації Миколаївської області для виконання.

Ухвала виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення, з урахуванням пункту 3 розділу ХІІ "Прикінцеві положення" ЦПК України.

Дата складення ухвали 12.06.2020.

Суддя