Постанова

від 10.06.2020 по справі 908/2189/17

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.2020 року м. Дніпро Справа № 908/2189/17

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Вечірко І.О. (доповідач)

судді Мороз В.Ф., Парусніков Ю.Б.

секретар Вітко Г.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну

скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Паріс"

на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 27.01.2020 року (повний текст складено 03.02.2020 року)

у справі № 908/2189/17 (суддя Кричмаржевський В.А., м. Запоріжжя)

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Металінвестбуд", м. Запоріжжя

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 27.01.2020 року відхилено вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Паріс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Металінвестбуд" в розмірі 28 882 112,96 грн.

2. Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи учасників справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Паріс" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 27.01.2020 року у даній справі, визнати вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Паріс" у розмірі 28 882 112,96 грн. та включити до реєстру вимог кредиторів з наступними змінами.

2.1. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала винесена у зв`язку із неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального права. 12.11.2019 року між ПАТ "Акціонерний комерційний банк "Київ" (Іпотекодежатель) та ТОВ "Фінансова компанія "Паріс" (Новий Іпотекодержатель) було укладено договір про відступлення прав вимоги за договорами застави майнових прав та за іпотечними договорами, відповідно до умов пункту 1.1. якого у зв`язку із укладенням між Первісним кредитором іпотекодержателем та новим іпотекодержателем договору про відступлення права вимоги № 12/11-2019/2 від 12.11.2019 року та договору купівлі-продажу майнових прав № 12/11-2019/4 від 12.11.2019 року, відповідно до якого Первісний іпотекодержатель відступив новому іпотекодержателю всі права за кредитним договором № 52/07 від 06.07.2007 року, укладеним між ПАТ "АКБ "Київ" та ТОВ "Металінвестбуд" разом з усіма додатками до них та додатковими договорами. Відповідно до позиції Великої Палати Верховного Суду, яка викладена в постанові від 15.05.2018 року у справі № 902/492/17, забезпеченими зобов`язаннями в розумінні статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та, відповідно, вимогами забезпеченого кредитора, які включаються до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство, є всі вимоги кредитора, які існують за основним зобов`язанням (кредитним договором), і є дійсними на момент визнання вимог та можуть бути задоволені за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення відповідно до умов забезпечувального договору та чинного законодавства. ТОВ "Фінансова компанія "Паріс" не повинно було звертатись до суду, у зв`язку із наявністю договору про відступлення прав вимоги за договорами застави майнових прав та за іпотечними договорами від 12.11.2019 року, а його вимоги повинні бути включені до реєстру вимог кредиторів згідно з відповідним державним реєстром. Дізнавшись про обставини вибуття предмета застави 17.12.2019 року ТОВ "Фінансова компанія "Паріс" звернулось до місцевого господарського суду із заявою про визнання кредиторських вимог до боржника на суму 28 882 112,96 грн. 27.01.2020 року суд першої інстанції постановив оскаржувану ухвалу. Підставою відмови у задоволенні заяви ТОВ "Фінансова компанія "Паріс" став сплив строку позовної давності за вимогами, які виникли внаслідок невиконання умов кредитного договору № 52/07 від 06.07.2007 року та відступлені Банком ТОВ "Фінансова компанія "Паріс". Рішенням Господарського суду Львівської області від 10.06.2010 року у справі № 2/74 стягнуто з ТОВ "Металінвестбуд" на користь ПАТ "АКБ "Київ" 16 574 000,00 грн. заборгованості по простроченому кредиту, 4 078 214,06 грн. заборгованості по сплаті процентів, 577 138,47 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 137 347,33 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів за кредитом, 563 516,00 грн. комісійної винагороди за супроводження кредиту. Таким чином, позовна вимога про стягнення заборгованості за кредитним договором № 52/07 від 06.07.2007 року подана в межах строку позовної давності, який визначений в положеннях статті 257 Цивільного кодексу України. Згідно інформації про виконавче провадження, яка знаходиться у Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень, виконавче провадження з виконання наказу від 22.06.2010 року № 2/74 не закрите, тобто наказ знаходиться на виконанні, яке на даний час є дійсним. Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін договору, тому заміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається, на стадії виконання судового рішення не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин і не впливає на правомірність цесії (висновок викладений у постанові Верховного Суду від 10.07.2018 року у справі № 922/3535/15). Наведені обставини свідчать про відсутність дослідження судом першої інстанції зібраних доказів у справі, які мають значення для повного, всебічного та об`єктивного розгляду заяви з грошовими вимогами ТОВ "Фінансова компанія "Паріс" до боржника. Місцевим господарським судом при постановленні оскаржуваної ухвали не було надано оцінки фактичним обставинам справи щодо наявності рішення суду від 10.06.2010 року у справі № 2/74 на предмет встановлення поважних причин для захисту порушеного права або переривання перебігу позовної давності відповідно до норм матеріального права.

2.2. Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі.

Ліквідатор у відзиві на апеляційну скаргу посилається на те, що оскаржувана ухвала є законною, обґрунтованою та такою, що постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Звертає увагу на те, що ухвалою Господарського суду Запорізької області від 05.12.2019 року у даній справі було визнано, що АТ "АКБ "Київ" не є кредитором, вимоги якого забезпечені заставою майна боржника у справі про банкрутство ТОВ "Металінвестбуд". При цьому, судом першої інстанції було надано оцінку як забезпеченим, так і не забезпеченим вимогам Банку. Таким чином, має місце встановлений судом факт щодо відсутності забезпеченості вимог АТ "АКБ "Київ" вже на момент відступлення вимог. ТОВ "Фінансова компанія "Паріс" не має статусу забезпеченого кредитора у справі про банкрутство ТОВ "Металінвестбуд". Суд першої інстанції зробив правильні висновки про те, що необґрунтованим є нарахування боржнику пені за період після 12.03.2018 року, тобто після визнання ТОВ "Металінвестбуд" банкрутом. Всупереч статті 80 Господарського процесуального кодексу України ТОВ "Фінансова компанія "Паріс" з неповажних причин не надала до суду разом із заявою з грошовими вимогами копію рішення Господарського суду Львівської області від 10.06.2010 року у справі № 2/74.

3. Апеляційне провадження.

3.1. Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.03.2020 року відкрито апеляційне провадження у справі, розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 22.04.2020 року.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.04.2020 року відкладено розгляд апеляційної скарги на період дії особливого режиму роботи суду у зв`язку із запровадженням карантину.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2020 року розгляд апеляційної скарги призначено у судовому засіданні на 10.06.2020 року.

В судовому засіданні 10.06.2020 року ліквідатор проти доводів апеляційної скарги заперечував, підтримав доводи, викладені в його відзиві на апеляційну скаргу.

Особа, яка подала апеляційну скаргу та інші учасники провадження у справі наданими їм процесуальними правами не скористались та не направили в судове засідання своїх повноважних представників, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Суд апеляційної інстанції враховуючи, що явку представників сторін в засідання не визнано обов`язковою та те, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності інших учасників провадження у справі.

3.2. Фактичні обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції.

Постановою господарського суду Запорізької області від 12.03.2018 року визнано банкрутом ТОВ "Металінвестбуд", відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Острика С.Ю.

На офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет 12.03.2017 року оприлюднене повідомлення № 49873 про визнання ТОВ "Металінвестбуд" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

До суду 17.12.2019 надійшла заява ТОВ "Фінансова компанія "Паріс" про визнання кредиторських вимог до боржника на суму - 28 882 112,96 грн.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 19.12.2019 року заяву ТОВ "Фінансова компанія "Паріс" залишено без руху, повідомлено заявника про недоліки заяви, які були усунуті у визначений судом строк та згідно з ухвалою Господарського суду Запорізької області від 27.12.2019 року для розгляду заяви ТОВ "Фінансова компанія "Паріс" призначено судове засідання на 09.01.2020 року.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 09.01.2020 року судове засідання з розгляду заяви було відкладено до 27.01.2020 року, заявнику було запропоновано надати суду детальний розрахунок суми заявлених вимог із зазначенням періодів виникнення та сум (з окремим розміром неустойки (штрафу, пені); докази на виконання договорів відступлення № 12/11-2019/2 від 12.11.2019 року, про відступлення права вимоги за договорами застави від 12.11.2019 року.

Від ТОВ "Фінансова компанія "Паріс" до місцевого господарського суду надійшли додаткові докази на обґрунтування заявлених вимог, копія платіжного доручення № 283 від 06.11.2019 року про сплату АТ "АКБ "Київ" за лот, копія акту приймання-передачі від 12.11.2019 року до договору № 12/11-2019/2, розрахунки заявлених вимог.

Від ліквідатора Острика С.Ю. до місцевого господарського суду 08.01.2020 року надійшов відзив на заяву ТОВ "Фінансова компанія "Паріс", відповідно до якого ліквідатор просив закрити провадження за заявою на підставі пункту 3 частини 1 статті 231, пункту 2 частини 1 статті 175 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, ліквідатором подано заяву про застосування судом строку позовної давності до вимог ТОВ "Фінансова компанія "Паріс", враховуючи те, що останні нарахування відсотків здійснені в 2011 році.

3.3. Оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

3.3.1. Юридична оцінка доводів апеляційної скарги і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (частина 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (частина 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4). У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача , дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наступне.

З 21.10.2019 року введений в дію Кодекс України з процедур банкрутства (надалі - Кодекс).

Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства в апеляційному порядку можуть бути оскаржені постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури/процедури погашення боргів, усі ухвали місцевого господарського суду, прийняті у справі про банкрутство, крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України та цим Кодексом.

З дня введення в дію Кодексу визнано такими, що втратили чинність, зокрема, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 31, ст. 440 із наступними змінами); Постанову Верховної Ради України "Про введення в дію Закону України "Про банкрутство" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 31, ст. 441).

Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Тобто, перехід від регулювання передбаченого Законом до регулювання передбаченого Кодексом здійснюється негайно (безпосередня дія як спосіб дії в часі нормативно-правових актів) шляхом здійснення подальшого розгляду справи про банкрутство відповідно до положень Кодексу.

Відповідно до частини 6 статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

За приписами частини 1 статті 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно частини 3 наведеної статті судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини 3 статті 60 Кодексу у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії (бездіяльність) ліквідатора та здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

Згідно з частиною 3 статті 59 Кодексу з метою виявлення кредиторів з вимогами за зобов`язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, господарський суд здійснює офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури на офіційному веб-порталі судової влади України.

Частиною 4 статті 60 Кодексу встановлено, що у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає заяви з вимогами поточних кредиторів, які надійшли до господарського суду після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом.

Відповідно до статті 1 Кодексу кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

У пунктах 1, 4, 6 частини 1 статті 64 Кодексу встановлено, що кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому у першу чергу задовольняються витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді; у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою; у шосту чергу задовольняються інші вимоги.

Погашення вимог забезпечених кредиторів за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Кодексом, позачергово.

Як вбачається із змісту заяви ТОВ "Фінансова компанія "Паріс", заборгованість ТОВ "Металінвестбуд" перед ТОВ "Фінансова компанія "Паріс" в розмірі - 28 882 112,96 грн. виникла на підставі договору № 12/11-2019/2 про відступлення прав вимоги від 12.11.2019 року.

Згідно з умовами договору АТ "АКБ "Київ" (Банк) відступило, а ТОВ "Фінансова компанія "Паріс" (Новий кредитор) набуло право вимоги до позичальників, в тому числі ТОВ "Металінвестбуд", за кредитним договором № 52/07 від 06.07.2007 року та іпотечним договором, посвідченим 23.07.2007 року за № 2483у.

Відповідно до пункту 2 Договору Новий кредитор в день укладання Договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання Банком у повному обсязі коштів, відповідно до пункту 4 цього Договору, набуває усі права кредитора за Основними договорами, включаючи: право вимагати належного виконання Боржником зобов`язань за Основними договорами, сплати Боржником грошових коштів, сплати процентів, сплати штрафних санкцій у розмірах, вказаних у Додатку № 1 до цього Договору, які переходять до Нового кредитора, вказаний у Додатку № 1 до цього Договору. Права кредитора за основними договорами переходять до Нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення Права вимоги, за виключенням права на здійснення договірного списання коштів з рахунку/рахунків Боржників, що надане Банку відповідно до умов Основних договорів. Сторони домовились, що Права вимоги включають всі права вимоги за кредитними договорами, договорами забезпечення, а також всі похідні з цих договорів або такі, що випливають з них, в тому числі, але не виключно: вимоги по нарахуванню та стягненню процентів, неустойки, штрафів, індексу інфляції, трьох відсотків річних/або збитків, вимоги про застосування наслідків недійсності правочинів, вимоги по отриманню коштів від реалізації заставного та іншого майна Боржників, вимоги які випливають з розірвання та/або визнання недійсним договорів, прав, що випливають із судових справ, в тому числі про банкрутство, виконавчих проваджень, в тому числі щодо майна, яке не було реалізоване та торгах та передане стягувачу в погашення боргу, мирових угод, договорів з арбітражними керуючими охоронними організаціями, права кредиторів, права участі в колегіальних органах, в тому числі в комітеті кредиторів, права на отримання повернутих (невикористаних) авансових внесків, сплачених судових зборів тощо.

Пункт 4 Договору свідчить про те, що сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за основними договорами Новий кредитор сплачує Банку грошові кошти в розмірі - 3 934 634,03 грн. Ціна договору сплачується Покупцем Продавцеві у повному обсязі до моменту набуття чинності цим Договором на підставі протоколу, складеного за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став Покупець. Згідно з протоколом № UA-EA-2019-10-01-000007-b від 24.10.2019 року початкова (стартова) ціна лоту складає - 40 121 852,46 грн., та ціна продажу лоту складає - 17 408 220 грн. Лот включає в себе пул активів.

Також 12.11.2019 року АТ "АКБ "Київ" (первісний заставодержатель/іпотекодержатель) та ТОВ "Фінансова компанія "Паріс" (новий заставодержатель/іпотекодержатель) уклали договір про відступлення прав вимоги за договорами застави майнових прав та за іпотечними договорами, відповідно до умов якого, первісний заставодержатель/іпотекодержатель відступив, а новий заставодержатель/іпотекодержатель набув право первісного заставодержателя/іпотекодержателя за Договорами застави майнових прав та іпотеки, перелік яких зазначений у Додатку № 1 до цього Договору.

Згідно з пунктом 1.3 Договору права первісного заставодержателя/іпотекодержателя за Договорами застави майнових прав та Договорами іпотеки передаються новому заставодержателю/іпотекодержателю в тому стані, в якому вони є, та первісний заставодержатель/іпотекодержатель не надає жодних запевнень або гарантій, як прямо висловлених, так і таких, що маються на увазі, стосовно платоспроможності заставодавців/іпотекодавців, наявності або відсутності предмету застави/іпотеки, визначених в Додатку 1 цього Договору, права власності заставодавців/іпотекодавців на предмет застави/іпотеки тощо.

Сторонами виконані умови договору № 12/11-2019/2 про відступлення прав вимоги від 12.11.2019 року та договору про відступлення прав вимоги за договорами застави майнових прав та за іпотечними договорами, оплата здійснена, документи передані, що підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, ТОВ "Фінансова компанія "Паріс" заявлені вимоги на суму 28 882 112,96 грн., які виникли у боржника перед АТ "АКБ "Київ" на підставі кредитного договору № 52/07 від 06.07.2007 року.

Разом із тим, в своїй заяві ТОВ "Фінансова компанія "Паріс" посилалась на те, що дані вимоги є забезпеченими, оскільки обтяжені заставою/іпотекою відповідно до укладеного 12 листопада 2019 року між ПАТ "АКБ "Київ" (іпотекодержатель) та ТОВ "Фінансова компанія "Паріс" (новий іпотекодержатель) договору про відступлення прав вимоги за договорами застави майнових прав та за іпотечними договорами.

Щодо зазначення ТОВ "Фінансова компанія "Паріс" про те, що заявлені ним вимоги є забезпеченими, колегія суддів враховує наступне.

Як вбачається із матеріалів даної справи, Верховний Суд постановою від 15.10.2019 року скасував постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.07.2019 року та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 20.02.2019 року (за результатами попереднього засідання). Справу у скасованій частині направив на новий розгляд до Господарського суду Запорізької області.

При цьому, Верховний Суд звернув увагу, що під час нового розгляду, господарському суду належить актуалізувати відомості щодо майна ТОВ "Металінвестбуд", зокрема того, що обтяжене заставною/іпотекою, і в залежності від цього встановити процесуальний статус ПАТ "АКБ "Київ" відносно боржника, оскільки за відсутності заставного майна процесуальний статус Банку, як заставного кредитора, позбавлений змісту та не відповідає меті Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 05.12.2019 року у даній справі визнано, що АТ "АКБ "Київ" не є кредитором, вимоги якого забезпечені заставою майна боржника.

Відповідно до статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, має місце встановлений судом факт щодо відсутності забезпеченості вимог АТ "АКБ "Київ", які були відступлені за договорами ТОВ "Фінансова компанія "Паріс" .

Оцінюючи обсяг переданих прав, судом першої інстанції правомірно враховано загальновизнаний принцип приватного права "nemo plus iuris ad alium transferre potest, quam ipse haberet", який означає, що ніхто не може передати більше прав, ніж має сам.

Щодо можливості визнання вимог ТОВ "Фінансова компанія "Паріс" як таких, що є незабезпеченими, апеляційний господарський суд враховує наступне.

Згідно з частиною 2 статті 45 Кодексу забезпечені кредитори зобов`язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення. Забезпечені кредитори можуть повністю або частково відмовитися від забезпечення. Якщо вартості застави недостатньо для покриття всієї вимоги, кредитор повинен розглядатися як забезпечений лише в частині вартості предмета застави. Залишок вимог вважається незабезпеченим.

Матеріали справи та надані заявником розрахунки свідчать, що сума його вимог складається з: простроченої заборгованості по кредиту - 16 574 000 грн., процентів за користування кредитом за період з 06.04.2007 року по 31.03.2011 року - 7 224 891,36 грн., комісії за користування кредитом за період з 06.07.2007 року по 31.03.2011 року - 994 440 грн., пені за прострочення кредиту за період з 15.05.2019 року по 11.11.2019 року - 2 847 504 грн., пені за прострочення процентів за кредитним договором за період з 15.05.2019 року по 11.11.2019 року - 1 241 276.65 грн.

На підтвердження існування заборгованості ТОВ "Фінансова компанія "Паріс" надано кредитний договір № 52/07 від 06.07.2007 року, договір про відступлення прав вимоги № 12/11-2019/2 від 12.11.2019 року, договір про відступлення прав вимоги за договорами застави майнових прав та за іпотечними договорами, іпотечний договір від 23.07.2007 року, протокол електронних торгів № UA-EA-2019-10-01-000007-b від 24.10.2019 року, розрахунки, платіжне доручення № 283 від 06.11.2019 року, акт прийому передачі до договору № 12/11-2019-2 від 12.11.2019 року.

Заборгованість ТОВ "Металінвестбуд" перед ТОВ "Фінансова компанія "Паріс" на суму - 24 793 331,36 грн. є підтвердженою та складається з простроченої заборгованості по кредиту - 16 574 000 грн., процентів за користування кредитом за період з 06.04.2007 року по 31.03.2011 року - 7 224 891,36 грн., комісії за користування кредитом за період з 06.07.2007 року по 31.03.2011 року - 994 440 грн.

При цьому суд першої інстанції правомірно погодився із позицією боржника щодо спливу строку позовної давності за вимогами, які виникли внаслідок невиконання умов кредитного договору № 52/07 від 06.07.2007 року та відступлені Банком Товариству "Фінансова компанія "Паріс".

Відповідно до статей 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно із статтею 262 Цивільного кодексу України заміна сторін у зобов`язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.

Враховуючи, що останні нарахування боржнику сум процентів до сплати були здійснені 01.03.2011 року, то місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку, що за даними вимогами сплинув строк позовної давності.

Статтею 266 Цивільного кодексу України встановлено, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Відповідно до частин 3, 4 статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Оскільки ліквідатором зроблено заяву про застосування позовної давності, суд першої інстанції правомірно зазначив про відхилення цих вимог в зв`язку із пропуском строку позовної давності.

Посилання ТОВ "Фінансова компанія "Паріс" в апеляційній скарзі на той факт, що частина його вимог підтвержується рішенням Господарського суду Львівської області від 10.06.2010 року у справі № 2/74 не може бути прийнято до уваги апеляційним господарським судом, оскільки в заяві про визнання грошових вимог кредитор не послався на наявність відповідного рішення. Зазначене рішення також не надавалось до суду першої інстанції як із заявою про визнання грошових вимог, так і в процесі розгляду заяви судом.

Вимоги ТОВ "Фінансова компанія "Паріс" в частині нарахування заборгованості з пені за період з 15.05.2019 року по 11.11.2019 року (пеня за прострочення кредиту - 2 847 504 грн., пеня за прострочення процентів за кредитним договором - 1 241 276.65 грн.) є необґрунтованим з огляду на наступне.

Згідно з частиною 1 статті 59 Кодексу з дня ухвалення господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута.

Аналогічні приписи містились і в частині 1 статті 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Таким чином, нарахування боржнику пені за період після 12.03.2018 року, тобто після визнання ТОВ "Металінвестбуд" банкрутом є необґрунтованим.

За викладених обставин, місцевий господарський суд правомірно відхилив вимоги ТОВ "Фінансова компанія "Паріс " до ТОВ "Металінвестбуд" в розмірі - 28 882 112,96 грн.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваній ухвалі. Водночас апеляційний господарський суд бере до уваги аргументи, викладені ліквідатором у відзиві на апеляційну скаргу, як такі, що узгоджуються із обставинами справи та нормами матеріального і процесуального права.

3.3.2. Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

З огляду на зазначене та відсутність порушень норм матеріального та процесуального права при постановленні судом першої інстанції оскаржуваної ухвали, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та залишення без змін ухвали місцевого господарського суду.

3.3.3. Розподіл судових витрат.

З огляду на відмову у задоволенні апеляційної скарги судові витрати, пов`язані з її поданням, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись статтями 275-282 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Паріс" - залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 27.01.2020 року у справі № 908/2189/17 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови складено - 15.06.2020 року.

Головуючий суддя І.О. Вечірко

Суддя В.Ф. Мороз

Суддя Ю.Б. Парусніков