Ухвала

від 15.06.2020 по справі 639/3125/20

КЕГИЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 639/3125/20

провадження №2/624/209/20

УХВАЛА

про прийняття до розгляду та відкриття провадження у справі

смт. Кегичівка 15 червня 2020 року

Кегичівський районний суд Харківської області, суддя Куст Н.М.,

справа №639/3125/20

найменування (ім`я) сторін, їх місцезнаходження:

позивач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 .

відповідач: ОСОБА_2 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3 .

відповідач: ОСОБА_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

третя особа: Кегичівська нотаріальна контора Харківської області, місцезнаходження: 64003, Харківська область, Кегичівський район смт. Кегичівка вул. Волошина, 93/г, код ЄДРПОУ: 02893663.

третя особа: Новобоварський районний у місті Харкові відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), місцезнаходження: 61020, м. Харків, пр. Ново-Баварський,77, ЄДРПОУ 33292186.

ВСТАНОВИВ:

Питання, що вирішуються ухвалою.

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить встановити факт батьківства, а саме що померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є її рідним батьком, встановити родинні відносини ОСОБА_1 із померлою ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка була позивачці бабцею по лінії батька, визнати позивачку спадкоємцем першої черги по представництву після смерті її бабці ОСОБА_5 , визнавши за нею право власності на спадкове майно, а саме: на земельну ділянку - пай, який знаходиться на території Власівської сільської ради Кегичівського району Харківської області за №186 та площею 2,9176 га та визнати за позивачем право власності на успадковане вищевказане майно.

Мета - оформлення спадщини.

Відповідно до роз`яснень, викладених у Постанові Пленуму Верховного суду України за №5 від 31 березня 1995 року Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення , суд вправі розглядати справи про встановлення юридичних фактів, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки. Тобто, від встановлення такого факту залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян та встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

При цьому, як роз`яснено у пункті 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року за №7 Про судову практику у справах про спадкування , справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилась до 1 січня 2004 року тощо.

Підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження відсутні.

За положеннями ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Частиною 4 ст.19 ЦПК України передбачено, що загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно п.2 ч.4 ст.274 ЦПК України, в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах щодо спадкування.

Таким чином, справа підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження.

Про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу.

За змістом п.7 ч.2 ст.187 ЦПК України в ухвалі про відкриття провадження зазначається результат вирішення заяв і клопотань позивача, що надійшли разом із позовною заявою, якщо їх вирішення не потребує виклику сторін.

Керуючись ст.ст. 19, 83, 128 ч.5, 178-181, 187, 258-261, 274, 353 ч.1 п.8, 354, пунктами 8, 9, 15.5 ч.1 Перехідних положень Розділу ХІІІ ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Кегичівська нотаріальна контора Харківської області, Новобоварський районний у місті Харкові відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про встановлення факту батьківства, про встановлення родинних відносин, визнання спадкоємцем за представництвом, визнання права власності.

Справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

Призначити підготовче судове засідання о 09 год. 30 хв. 15 липня 2020 року в залі судових засідань №3 приміщення Кегичівського районного суду Харківської області.

Ухвалу про відкриття провадження у справі надіслати учасникам справи (в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення) протягом двох днів з дня її складення у відповідності до ч. 5 ст. 272 ЦПК України.

Одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі відповідачу надіслати копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів.

Відповідно до ст. 191 ЦПК України в строк п`ятнадцять днів, з дня вручення ухвали про відкриття провадження, відповідач має право надіслати: 1) суду - відзив на позовну заяву (у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову; відзив повинен відповідати вимогам ст.178 ЦПК України) і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; 2) позивачу, іншим відповідачам, а також третім особам - копію відзиву та доданих до нього документів. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

До відзиву, підписаного представником відповідача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника відповідача.

Відповідно до ст.193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Відповідно до умов ст.83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними. Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено цим Кодексом, подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя Н.М. Куст