ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
(додаткова)
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" червня 2020 р. Справа№ 910/9883/17
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Поляк О.І.
суддів: Кропивної Л.В.
Пономаренка Є.Ю.
при секретарі - Романовій Ю.М.
розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат за результатами розгляду апеляційної скарги Антимонопольного комітету України на рішення Господарського суду міста Києва від 07.08.2017р. у справі № 910/9883/17(суддя - Зеленіна Н.І.)
до Антимонопольного комітету України
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Приватне акціонерне товариство "Українська міжбанківська валютна біржа"
за участю Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України
про визнання частково недійсним рішення Антимонопольного комітету України №126-р
за участю представників згідно протоколу судового засідання
ВСТАНОВИВ :
Рішенням Господарського суду м. Києва від 07.08.2017 у справі № 910/9883/17 позов Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансова-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" задоволено повністю.
В подальшому, Антимонопольний комітет України звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
Ухвалою від 29.08.2017 Київського апеляційного господарського суду прийнято апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України на рішення господарського суду міста Києва від 07.08.2017 у справі № 910/9883/17 до провадження.
17.04.2018 Київським апеляційним господарським судом призначено у справі комплексну економічно-товарознавчу експертизу, оплату якої - покладено на Публічне акціонерне товариства "Транснаціональна фінансова-промислова нафтова компанія "Укртатнафта".
17.07.2019 Північний апеляційний господарський суд за результатами розгляду апеляційної скарги Антимонопольного комітету України залишив апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.
Постановою Верховного Суду від 31.10.2019 рішення Господарського суду міста Києва від 07.08.2017 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.07.2019 у справі №910/9883/17 залишено без змін.
17.12.2019 до Північного апеляційного господарського суду від Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансова-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат.
Вказана заява мотивована тим, що 17.04.2018 за ініціативою суду апеляційної інстанції у справі було призначено комплексну економічно-товарознавчу експертизу, а оплату покладено на ПАТ "Укртатнафта". На виконання вимог суду, після отримання від Київського НДІ судових експертиз рахунку від 05.05.2018 №14387, ПАТ "Укртатнафта" здійснило оплату призначеної судом експертизи, що підтверджується платіжним дорученням від 22.06.2018 №0000012616 на суму 180180,00 грн.
Проте, при винесенні постанови від 17.07.2019 судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат по оплаті комплексної економічно-товарознавчої експертизи.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2020 вказану заяву залишено без розгляду.
Постановою Верховного Суду від 14.05.2020 ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2020 скасовано, справу передано на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду. Скасовуючи ухвалу апеляційного суду, Верховний Суд вказав, що суд апеляційної інстанції, розглянувши у судовому засіданні подану ПАТ "Укртатнафта" заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат та встановивши відсутність заяви про розподіл судових витрат до закінчення судових дебатів, а також відповідних доказів, під час розгляду апеляційної скарги АМК, дійшов висновку про недотримання заявником строків та порядку, встановленого ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, та виніс оскаржуване судове рішення. Отже, суд апеляційної інстанції розглянув заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат та постановив ухвалу про залишення її без розгляду з порушенням норм процесуального законодавства, а саме ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, якою чітко визначено правове регулювання механізму реалізації повноважень суду щодо розгляду заяв про ухвалення додаткового рішення.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.05.2020 матеріали справи передані на розгляд колегії суддів: Поляк О.І. (головуючий), Кропивна Л.В., Пономаренко Є.Ю.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2020 заяву прийнято до провадження колегією суддів у складі: Поляк О.І. (головуючий), Кропивна Л.В., Пономаренко Є.Ю., розгляд заяви призначено на 11.06.2020.
11.06.2020 до Північного апеляційного господарського суду надійшли заперечення Антимонопольного комітету України на заяву про ухвалення додаткового рішення у справі, обґрунтовані тим, що заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. За результатом розгляду справи, предметом оскарження якої є рішення органів комітету, у випадку якщо таке рішення комітету визнається недійсним або скасовується, наказ на примусове виконання рішення не видається, що свідчить про те, що рішення суду не має строку виконання, оскільки вичерпується шляхом його прийняття. Таким чином, процесуальний закон не передбачає можливості ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат у суді апеляційної інстанції, оскільки така заява подається після прийняття рішення, але до закінчення строку його виконання, яке в рамках даної категорії не підлягає виконанню.
В судовому засіданні 11.06.2020 суд заслухав представників позивача та відповідача.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши заяву відповідача про прийняття додаткового рішення, апеляційний господарський суд вважає її такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно зі ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, у тому числі, витрати пов`язані із проведенням експертизи.
Частинами 2-5 ст. 127 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що експерт, спеціаліст чи перекладач отримують винагороду за виконану роботу, пов`язану із справою, якщо це не входить до їх службових обов`язків. У випадках, коли сума витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача або витрат особи, яка надала доказ на вимогу суду, повністю не була сплачена учасниками справи попередньо або в порядку забезпечення судових витрат, суд стягує ці суми на користь спеціаліста, перекладача, експерта чи експертної установи зі сторони, визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат, встановлених цим Кодексом. Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.04.2018 з ініціативи суду призначено у справі комплексну економічно-товарознавчу експертизу. На виконання вказаної ухвали Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз проведено комплексну судово-економічну та товарознавчу експертизи, про що складено висновок № 8806/8807/18-72/8808/18-53 від 26.06.2018 (т. 6 а.с. 89-108). Зокрема, до висновку додано акт здачі-приймання висновку від 26.06.2018, підписаний представниками експертної установи, в якому зазначено, що вартість експертизи склала 180180,00 грн та була сплачена в повному обсязі до проведення експертизи.
Водночас, за наслідками розгляду даної справи апеляційним судом було залишено без змін рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 282 Господарського процесуального кодексу України у резолютивній частині постанови зазначається, зокрема, про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
При винесенні постанови від 17.07.2019 у справі №910/9883/17 Північним апеляційним господарським судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат, зокрема, пов`язаних з проведенням експертизи. У зв`язку з чим, позивач звернувся до суду з даною заявою. Крім того, до заяви додано платіжне доручення № 0000012616 від 22.06.2018 про сплату вартості експертизи у сумі 180180,00 грн.
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Таким чином, враховуючи, що в матеріалах справи на момент винесення постанови апеляційного суду містилися докази оплати позивачем вартості експертизи (акт здачі-приймання висновку від 26.06.2018), рішення про задоволення позовних вимог вказаною постановою залишено без змін, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити заяву та винести додаткову постанову про покладення на відповідача витрат на проведення експертизи.
Заперечення відповідача про те, що процесуальний закон не передбачає можливості ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат у суді апеляційної інстанції, оскільки така заява подається після прийняття рішення, але до закінчення строку його виконання, яке в рамках даної категорії не підлягає виконанню, колегія суддів вважає безпідставними.
Так, ухвалене у справі рішення дійсно не потребує примусового виконання, водночас, це не може бути підставою для відмови у прийнятті додаткового рішення про розподіл судових витрат, оскільки суд апеляційної інстанції мав розподілити судові витрати при прийнятті постанови, при цьому подання позивачем заяви про розподіл не вимагається. Помилкове нездійснення апеляційним судом розподілу судових витрат не повинно мати своїм наслідком порушення прав позивача.
З огляду на викладене, заява позивача про винесення додаткового рішення про розподіл судових витрат підлягає задоволенню, у зв`язку із чим, відповідно до положень ст. 244 Господарського процесуального кодексу України , суд ухвалює додаткову постанову.
Керуючись ст.ст. 129, 244, 281 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
1. Стягнути з Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 45, код ЄДРПОУ 00032767) на користь Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" (39609, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Свіштовська, буд. 3, код ЄДРПОУ 00152307) 180180,00 грн витрат по оплаті експертизи.
2. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.
3. Справу повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачені статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст складено 19.06.2020.
Головуючий суддя О.І. Поляк
Судді Л.В. Кропивна
Є.Ю. Пономаренко
Суд | Північний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 11.06.2020 |
Оприлюднено | 23.06.2020 |
Номер документу | 89937597 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Північний апеляційний господарський суд
Поляк О.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні