ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 жовтня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/9883/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бенедисюка І.М. (головуючий), Малашенкової Т.М., Селіваненка В.П.,
за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М.,
представників учасників справи:
позивача - Сухорук А.М. (довіреність від 27.12.2019 № 14/03-20)
відповідача - Данилов К.О. (наказ від 22.01.2020 № 3-ОД)
третьої особи - не з`явився
прокуратури - не з`явився
розглянув у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Антимонопольного комітету України
на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2020
за позовом публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта"
до Антимонопольного комітету України
про визнання частково недійсним рішення Антимонопольного комітету України № 126-р,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - приватне акціонерне товариство "Українська міжбанківська валютна біржа",
за участю Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст справи
Публічне акціонерне товариство "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" (далі - ПАТ "Укртатнафта", позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України
(далі - АМК, відповідач) про визнання недійсними пунктів 316, 317, 320, 321, 324, 325, 328, 329, 332, 333 рішення АМК від 23.03.2017 № 126-р у справі № 20-26.13/170-15/105-15 (далі - Рішення №126-р) щодо ПАТ "Укртатнафта".
Рішенням господарського суду міста Києва від 07.08.2017, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.07.2019 та постановою Верховного Суду від 31.10.2019, позов задоволено. Визнано недійсними зазначені пункти Рішення № 126-р та стягнуто з АМК на користь ПАТ "Укртатнафта" 16 000 грн судового збору.
17.12.2019 до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява ПАТ "Укртатнафта" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат.
Заяву мотивовано тим, що 17.04.2018 за ініціативою суду апеляційної інстанції у справі було призначено комплексну економічно-товарознавчу експертизу, оплату якої покладено на ПАТ "Укртатнафта". На виконання вимог суду, після отримання від Київського НДІ судових експертиз рахунку від 05.05.2018 №14387, ПАТ "Укртатнафта" здійснило оплату призначеної судом експертизи, що підтверджується платіжним дорученням від 22.06.2018 №0000012616 на суму 180 180,00 грн. Проте, під час ухвалення постанови від 17.07.2019 судом апеляційної інстанції не було вирішено питання про розподіл судових витрат з оплати комплексної економічно-товарознавчої експертизи.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2020 залишено без розгляду заяву ПАТ "Укртатнафта" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі №910/9883/17.
Постановою Верховного Суду від 14.05.2020 ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2020 скасовано, справу передано на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.
Короткий зміст додаткової постанови суду апеляційної інстанції
Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2020 (колегія суддів: Поляк О.І., Кропивна Л.В., Пономаренко Є.Ю.) стягнуто з АМК на користь ПАТ "Укртатнафта" 180 180,00 грн витрат по оплаті експертизи.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
АМК, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції оскаржувану додаткову постанову у справі скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Апеляційний господарський суд порушив норми процесуального права, а саме статтю 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Доводи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу ПАТ "Укртатнафта" заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх незаконність та необґрунтованість, і просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а додаткову постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Імперативними приписами частини другої статті 300 ГПК України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Джерела права, оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції
Предметом касаційного перегляду є додаткова постанова суду апеляційної інстанції від 11.06.2020 про розподіл судових витрат пов`язаних з проведенням експертизи.
Приймаючи додаткову постанову, якою суд апеляційної інстанції, стягуючи з АМК на користь ПАТ "Укртатнафта" витрати по сплаті експертизи, зазначив про те, що при винесенні постанови від 17.07.2019 у справі №910/9883/17 Північним апеляційним господарським судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат, зокрема, пов`язаних з проведенням експертизи. У зв`язку з чим, позивач звернувся до суду з даною заявою. Крім того, до заяви додано платіжне доручення від 22.06.2018 №0000012616 про сплату вартості експертизи у сумі 180 180,00 грн.
Враховуючи, що в матеріалах справи на момент винесення постанови апеляційного суду містилися докази оплати позивачем вартості експертизи (акт здачі-приймання висновку від 26.06.2018), рішення про задоволення позовних вимог вказаною постановою залишено без змін, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку задовольнити заяву та винести додаткову постанову про покладення на відповідача витрат на проведення експертизи.
Згідно з пункту 3 частини першої статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, у тому числі, витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи .
Відповідно до частини першої статті 238 ГПК України рішення суду складається із вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин.
Пунктом 2 частини п`ятої статті 238 ГПК України визначено, що у резолютивній частині рішення зазначаються розподіл судових витрат.
За змістом підпункту в) пункту 4 частини першої статті 282 ГПК України у резолютивній частині постанови суду зазначається розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
У даній справі рішенням господарського суду міста Києва, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду та постановою Верховного Суду, позов задоволено .
Додаткове рішення - це засіб для виправлення неповноти основного судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасовувати чи змінити, проте, він має право виправити деякі його недоліки, зокрема неповноту. Неповнота судового рішення може полягати у невирішеності деяких питань, що стояли перед судом.
На заперечення АМК про те, що процесуальний закон не передбачає можливості ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат у суді апеляційної інстанції, оскільки така заява подається після прийняття рішення, але до закінчення строку його виконання, яке в рамках даної категорії не підлягає виконанню, правильно зазначив суд апеляційної інстанції про його безпідставність. Оскільки, ухвалене у справі рішення дійсно не потребує примусового виконання, водночас, це не може бути підставою для відмови у прийнятті додаткового рішення про розподіл судових витрат, оскільки суд апеляційної інстанції мав розподілити судові витрати при прийнятті постанови. Нездійснення апеляційним судом розподілу судових витрат не повинно мати своїм наслідком порушення прав позивача.
Таким чином, враховуючи, що в матеріалах справи на момент винесення постанови апеляційного суду містилися докази оплати позивачем вартості експертизи (акт здачі-приймання висновку від 26.06.2018), втім при ухваленні постанови від 17.07.2019 у справі не було здійснено розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанцій. Отже, з урахуванням вищенаведених процесуальних положень, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про задоволення заяви щодо розподілу судових витрат (витрати по оплаті експертизи).
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Звертаючись з касаційною скаргою, АМК не спростувала наведених висновків апеляційної інстанцій та не довела неправильного застосування норм процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятого ним судового рішення.
За таких обставин, касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу АМК залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін як таке, що відповідає вимогам норм матеріального та процесуального права.
Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2020
зі справи № 910/9883/17 залишити без змін, а касаційну скаргу Антимонопольного комітету України - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І. Бенедисюк
Суддя Т. Малашенкова
Суддя В. Селіваненко
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 08.10.2020 |
Оприлюднено | 12.10.2020 |
Номер документу | 92096589 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Бенедисюк I.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні