Рішення

від 31.10.2008 по справі 2-22/2008

КОЛОМИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 2- 22/ 2008

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2008 р.     Коломийський міськрайонний суд

Івано-Франківської області

У складі: головуючого судді     Димашка В.П.

За участі секретаря     Чернової О.А.

Позивача     ОСОБА_1

Представників відповідачів:

ОСОБА_2 районної ради     ОСОБА_3

ОСОБА_4 „ОСОБА_2 райсількомунгосп"     ОСОБА_5

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м.  Коломия справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_2 районної ради та ОСОБА_4 „ОСОБА_2 райсількомунгосп" про внесення запису в трудову книжку та стягнення заробітної плати

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася з позовом про внесення запису в трудову книжку та стягнення втраченого середньомісячного заробітку,  в судовому засіданні позовні вимоги уточнила і просила зобов'язати відповідачів внести запис в трудову книжку про її звільнення з КП „Супутник" у зв'язку з ліквідацією підприємства з 31.12.2006 року. Стягнути з відповідачів з 01.01.2002 року по 31.12.2006 року по  ст.  113 КЗпП України за простій 22 993 грн. 20 коп.,  а з 01.01.2007 року по 31.10.2008 року по  ст.  235 КЗпП України за затримку розрахунку при звільненні і оформлення трудової книжки,  з розрахунку 637 грн. 82 коп.3а кожний місяць,  а всього 14033 грн. 14 коп.

Вимоги мотивувала тим,  що 05 червня 1979 року її було прийнято на роботу на посаду майстра в Загайпільський дослідний рудник,  а згідно наказу №101-к а з 10 травня 1990 року вона працювала начальником дільниці по наданню послуг. В 1996 році директор малого державного підприємства роздав трудові книжки,  в тому числі і їй,  так як були випадки крадіжки,  і він боявся,  щоб їх не викрали.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 894-р ДП Супутник» передано з державної власності у спільну власність територіальних громад Коломийського району,  і підприємство почало простоювати.

Розпорядженням райдержадміністрації від 02 листопада 2000 року майно МП «Супутник» передано в оренду ОСОБА_4 „ОСОБА_2 райсількомунгосп".

10 червня 2003 року проведено перереєстрацію КП «Супутник» і видано свідоцтво про державну перереєстрацію.

Про ліквідацію підприємства дізналася 15 січня 2007 року,  оскільки з державного архіву отримала рішення про ліквідацію КП «Супутник».

Всупереч вимог  ст.  40 ч.1 КЗпП України трудовий договір з нею не розірвано,  а про ліквідацію підприємства у відповідності до вимог  ст.  49-2 КЗпП України її ніхто не повідомляв.

Позивач позовні вимоги підтримала в судовому засіданні та пояснила,  що згідно наказу №101-К від 5.06.1979 року її було прийнято в Загайпільську розвідувальну партію,  яка входила в дослідний рудник на посаду майстра,  а з 10.05.1990 року працювала начальником дільниці по наданню послуг. В 1996 році директор МДП „Супутник" Наконечний закрив рахунки,  а Дудяк попросив написати заяви на звільнення та роздав трудові книжки,  однак вона відмовилася писати заяву. В 1998 році викликали в ОСОБА_4 „ОСОБА_2 райсількомунгосп",  винесли рішення про передачу підприємства у власність територіальної громади та було проведено ревізію. З 1998 року по сьогоднішній час підприємство не працювало. 2.11.2000 року розпорядженням райдержадміністрації КП „Супутник" передано в оренду ОСОБА_4 „ОСОБА_2 райсількомунгосп",  яке знаходилося в оренді до 2003 року,  а 10.06.2003 року проведено перерєстрацію КП „Супутник" та видано свідоцтво про державну перерєстрацію. 15.01.2007 року їй стало відомо проте,  що підприємство ліквідоване. Трудовий договір з нею не розірвано,  а тому вона надалі рахується працівником КП „Супутник".

Цей весь період вона ніде не працевлаштувалася,  оскільки підприємство не працювало та не було відомо проте,  що її звільнено. Не пригадує точної дати останнього відпрацьованого дня,  однак позивачу здається,  що то було у листопаді 2002 року. На роботу вона не виходила,  оскільки не було роботи. Згідно розпорядження директора їй була повернена трудова книжка. В неї є лист з прокуратури від 15.07.2005 року,  де відмовлено в порушенні кримінальної справи. Постанову про відмову в порушенні кримінальної справи їм ніхто не дав. їх прогнали з підприємства в 2001 році. 26.12.2006 року вона дізналася,  що її виключено з списку працівників КП „Супутник",  тобто звільнена з роботи. На підприємство вони з чоловіком приходили декілька раз,  однак воно було зачинене. Трудову книжку видали їй на руки в липні 1996 року.

Представник відповідача ОСОБА_2 районної ради позов визнав частково в частині внесення запису в трудову книжку та стягнення судових витрат на суму в розмірі 130 грн. 53 коп. і вказав,  що вини ОСОБА_2 районної ради в тому,  що її не звільнено під час ліквідації підприємства немає,  оскільки як вказала сама позивачка її трудова книжка була в неї а не на підприємстві,  а згідно акту ліквідаційної комісії від 29.10.2004 року відомостей про те,  що відповідач працювала на вказаному підприємстві не було.

Представник відповідача ОСОБА_4 „ОСОБА_2 райсількомунгосп" позову не визнала,  та вказала,  що ОСОБА_4 „ОСОБА_2 райсількомунгосп" не є правонаступником після ліквідації КП «Супутник»,  а тому не може відповідати по даному позову.

Заслухавши пояснення позивача та представників відповідачів,  дослідивши письмові докази,  беручи до уваги часткове визнання позову представником відповідача ОСОБА_2 районної ради суд вважає що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Згідно  ст.  47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлено трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки зазначені в  ст.  116 КЗпП України.

Згідно  ст.  113 КЗпП України час простою не з вини працівника,  якщо працівник попередив власника або уповноважений ним орган про початок простою,  оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду.

Згідно  ст.  116,  117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум в день звільнення,  а якщо працівник в день звільнення не працював,  то не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок,  при відсутності спору про їх розмір підприємство,  установа,  організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно  ст.  235 КЗпП України у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Встановлено,  що останній запис в трудовій книжці ОСОБА_6 стосується її роботи на державному підприємстві „Супутник" на посаді головного спеціаліста по організації виробництва та економіки з 05.06.1992 року згідно наказу №48 від 05.06.1992 року,  що підтверджується трудовою книжкою позивача серії БТ-І №1591636.

ОСОБА_2 районна рада IX сесія четвертого демократичного скликання рішенням від 07.08.2003 року № 173-ІХ/ОЗ на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 894-р,  яким передано ДП „Супутник" з державної власності у спільну власність територіальних громад Коломийського району,  вирішила оформити право власності на вказане комунальне підприємство. 10.06.2003 року видано свідоцтво про державну перереєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності -юридичної особи комунального підприємства „Супутник".

Що стосується майна вказаного КП „Супутник",  то воно розпорядженням райдержадміністрації від 02.11.2000 року ще до перереєстрації з державної форми власності у комунальну передано в оренду з правом викупу ОСОБА_4 „ОСОБА_2 райсількомунгосп",  на 5 років,  що підтверджується договором оренди від 02.11.2000 року.

02 грудня 2003 року Територіальна громада сіл і селищ району в особі ОСОБА_2 районної ради в особі голови ОСОБА_2 районної ради Івано-Франківської області ОСОБА_7 продала ОСОБА_4 „ОСОБА_2 райсількомунгосп",  не житлові будівлі які належали КП „Супутник",  за адресою с Матіївці,  вул.  Грушевського 3-а.

Рішенням №324-ХУІ/4 ОСОБА_2 районна рада вирішила ліквідувати КП „Супутник",  для чого була призначена ліквідаційна комісія,  яка згідно ліквідаційного акту від 29.10.2004 року вирішила ліквідувати КП „Супутник" та подати на затвердження ліквідаційний баланс.

Державна реєстрація припинення юридичної особи КП „Супутник" в результаті ліквідації проведена 25.05.2005 року,  номер запису 11101110002000134,  КП „Супутник" було знято з обліку в управлінні Пенсійного фонду,  фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві,

Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності,  Центру зайнятості,  що підтверджується листом державного реєстратора та відповідними довідками вказаних організацій.

Цивільний позов в частині зобов'язати ОСОБА_2 районну раду внести запис в трудову книжку ОСОБА_6 про її звільнення з КП „Супутник" на підставі  ст. 40 п. 1 КЗпП України,  у зв'язку з ліквідацією підприємства підлягає задоволенню з 25.05.2005 року а не з 31.12.2006 року,  оскільки в цій частині позов визнав представник ОСОБА_2 районної ради,  і Державна реєстрація припинення юридичної особи КП „Супутник" в результаті ліквідації проведена 25.05.2005 року.

В частині стягнення з відповідачів з 01.01.2002 року по 31.12.2006 року по  ст.  113 КЗпП України за простій 22 993 грн. 20 коп.,  а з 01.01.2007 року по 31.10.2008 року по  ст.  235 КЗпП України за затримку розрахунку при звільненні і оформлення трудової книжки з розрахунку 637 грн. 82 коп.3а кожний місяць,  а всього 14033 грн. 14 коп. необхідно відмовити з тих підстав,  що ОСОБА_4 „ОСОБА_2 райсількомунгосп" та Районна рада не є правонаступниками після ліквідації КП «Супутник»,  а тому не можуть відповідати по даному позову,  і крім того позивачем не доведено,  що вона попередила власника або уповноважений ним орган про початок простою,  так як сама вказала в судовому засіданні,  що з часу простою вона не виходила бо не було роботи,  приходила декілька раз,  але підприємство було зачинено,  а також відсутня вина відповідачів за затримку розрахунку при звільненні та оформлення трудової книжки,  оскільки не звільненою позивачка була з своєї вини,  так як трудова книжка знаходилась у неї,  у судовому засіданні не здобуто доказів,  що на момент ліквідації підприємства останнє мало перед позивачем борг. Згідно ліквідаційного акту по КП „Супутник" від 29.10.2004 року підприємство не здійснювало діяльності і не виготовлялася печатка,  кредиторів і дебіторів не було,  цивільно-правових угод про найману робочу силу не заключалося,  заборгованості по заробітній платі немає.

На підставі наведеного,  та керуючись  ст.  ст.  84,  88,  174,  213-215 ЦПК України,  -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Зобов'язати ОСОБА_2 районну раду внести запис в трудову книжку ОСОБА_6 про її звільнення з КП „Супутник" на підставі  ст. 40 п. 1 КЗпП України,  у зв'язку з ліквідацією підприємства з 25.05.2005 року.

В стягненні з відповідачів 22 933 грн. 20 коп.3а час простою,  та середнього заробітку за час затримку розрахунку при звільненні і оформлення трудової книжки,  в розмірі 14033 грн. 14 коп.3а період з 01.01.2007 по 31.10.2008 року-відмовити.

Стягнути з відповідача ОСОБА_2 районної ради на користь позивача ОСОБА_6 судові витрати у розмірі 130 грн. 53 коп.,  8 грн. 50 коп. судового збору в користь держави та 7 грн. 50 коп. витрат на інформаційно технічне забезпечення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження,  але апеляційна скарга не була подана у строк,  рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду до апеляційного суду Івано-Франківської області може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви на апеляційне оскарження через Коломийський міськрайонний суд.