Рішення

від 04.12.2008 по справі 2-22/2008

ПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДОНЕЦЬКА

Справа № 2-22/2008р.

РІШЕННЯ

Іменем України

04 грудня 2008 року  Петровський районий суд м. Донецька у складі:

головуючого  судді Бабакова В.П.

при секретарі  Дівів’євої Я.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Петровської районної ради м. Донецька, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» про визнання права користування житловим приміщенням та за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання її такою що втратила право користуванням житловим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

22.02.2006 року позивачка звернулася до суду з позовом до Виконавчого комітету Петровської районної ради м. Донецька про визнання за нею права користування житловим приміщенням.

Вона посилалась на те, що вона з 2003 року мешкала разом зі своєю тіткою ОСОБА_4 в квартирі № 8 будинку № 33 по вул. . Таймирській у м. Донецьку, вели спільне господарство. ОСОБА_4 була квартиронаймачем вказаної квартири та померла 31.12.2004 року. Оскільки позивачка є родичкою померлої, проживала з нею та вела спільне господарство, сплачувала комунальні послуги, вважає, що вона набула право користування вказаною квартирою, тому просила суд визнати за нею це право.

15.03.2006 року рішенням Петровського районного суду м. Донецька позов ОСОБА_1 про визнання за нею права користування квартирою № 8 будинку № 33 по вул. . Таймирській у м. Донецьку було задоволено.

04.05.2007 року ухвалою суду рішення від 15.03.2006 року скасовано, а справу призначено до нового розгляду, до справи у якості співвідповідача залучена ОСОБА_2.

21.06.2006 року позивачка звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання її такою, що втратила право користування жилим приміщенням.

Вона посилалась на те, що з 2003 року вона проживала в квартирі № 8 будинку № 33 по вул. . Таймирській у м. Донецьку, з 04.05.2006 року вона зареєстрована в цій квартирі, а відповідачка хоча і зареєстрована в квартирі, але жодного дня там не проживала, тому просила суд визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування вказаною квартирою.

03.08.2006 року ухвалою суду до справи залучено у якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог виконавчий комітет Петровської районної ради м. Донецька.

17.08.2006 року рішенням Петровського районного суду позов ОСОБА_1 про визнання ОСОБА_2 такою, що втратила право користування жилим приміщенням задоволено.

04.05.2007 року ухвалою суду рішення від 17.08.2006 року скасовано, а справу призначено до нового розгляду.

25 червня 2007 року ухвалою суду цивільні справи за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Петровської районної ради м. Донецька та ОСОБА_2 про визнання права користування житловим приміщенням та за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання її такою що втратила право користуванням житловим приміщенням об’єднані в одне провадження.

27.05.2008 року ухвалою суду до справи у якості співвідповідача залучено акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк».

14.10.2008 року ухвалою суду до справи у якості співвідповідача залучено ОСОБА_3.

В судовому засіданні позивачка підтримала свої позови наполягала на їх задоволенні, суду пояснила, що вона дійсно проживала разом с квартиронаймачем ОСОБА_4 в спірній квартирі, а відповідачка ОСОБА_2 не проживала в цій квартирі і тому втратила право нею користуватись, в подальшому позивачка в судове засідання не з’явилась надала суду заяву в якій просила розглянути справу у її відсутності.

Представник позивачки ОСОБА_5 позов підтримав наполягав на його задоволенні.

Представник відповідача виконавчого комітету Петровської районної ради м. Донецька ОСОБА_6 в судове засідання не з’явилась надала суду заяву в якій просила розглянути справу за її відсутності, рішення прийняти на розсуд суду.

Відповідачка ОСОБА_2 позови не визнала, суду пояснила, що її мати ОСОБА_4 була позбавлена батьківських прав відносно неї, та вона виховувалась у дитячому будинку та інтернаті, спірна квартира була закріплена за нею. Після навчання вона прийшла жити до матері, однак оскільки в квартирі були антисанітарні умови, відсутні меблі вона звернулась до виконкому Петровського району з проханням надати їй гуртожиток та допомогти з працевлаштуванням, після чого вона почала працювати та жити у гуртожитку. З її матір’ю ніхто не жив. Вона навідувалась до матері. Після її смерті вона приходила до квартири, квартира була порожня, в ній були антисанітарні умови для проживання, вона зверталась в ЖЕК з проханням привести квартиру в порядок, однак їй було в усній формі відмовлено в зв’язку з тим, що була велика заборгованість по квартплаті. Через деякий час в квартиру вселилась позивачка. Позивачка не жила з її матір’ю, а вселилась в спірну квартиру після її смерті, позивачка їй не родичка, а взагалі чужа людина.

Представник відповідачки ОСОБА_2 - ОСОБА_7 підтримала доводи ОСОБА_2, та просила суд відмовити у задоволені позовів.

Відповідачка ОСОБА_3 суду пояснила, що вона 13 червня 2007 року купила спірну квартиру та на цей час є власником цієї квартири.

Представник відповідачки ОСОБА_3 - ОСОБА_8 підтримав доводи ОСОБА_3

Представник відповідача акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» ОСОБА_9 суду пояснив, що згідно договору іпотеки від 13 червня 2007 року спірна квартира знаходиться в іпотечному залогу.

Представник третьої особи - Комунального підприємства «ЖЕК № 1 Петровського району м. Донецька» в подальшому КП «Керуюча компанія Петровського району м. Донецька» у судове засідання не з’явився, письмовою заявою просив розглянути справу у його відсутність, рішення прийняти на розсуд суду.

 Заслухавши пояснення сторін, показання свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що лозови не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що квартира № 8 в будинку № 33 по вул. . Таймирська у м. Донецьку до 15 березня 2007 року знаходилась на балансі КП «ЖЕК № 1 Петровського району м. Донецька», та в ній згідно довідок ЖЕК, були зареєстровані ОСОБА_4 та ОСОБА_2 ОСОБА_4 померла 30.12.2004 року, а ОСОБА_2 рішенням суду від 18 травня 2005 року визнана безвісно відсутньою. 04.05.2006 року в цієї квартирі зареєструвалася позивачка ОСОБА_1 на підставі рішення суду від 15 березня 2006 року. Рішенням суду від 17 серпня 2006 року ОСОБА_2 була позбавлена права користування спірною квартирою, та 15 березня 2007 року

згідно свідоцтва про право власності позивачка ОСОБА_1 приватизувала цю квартиру, та в подальшому згідно довідки КП БТІ м. Донецька продала її ОСОБА_10, який 13 червня 2007 року продав цю квартиру відповідачці ОСОБА_3

В подальшому вказані рішення судів були скасовані.

Відмовляючи у задоволенні позову про визнання за позивачкою права користування спірною квартирою суд виходить с того, що позивачка не надала судові достатньо доказів того, що вона проживала разом з ОСОБА_4 однією родиною.

Так суд не може прийняти до уваги акт ЖЕКу /а. с. 11/ про те що позивачка мешкала з ОСОБА_4 однією родиною в спірній квартирі, оскільки цей акт складено 20.02.2006 року більш ніж через рік після смерті ОСОБА_4, та в цьому акті розписались друзі позивачки, які не є сусідами ОСОБА_4, а мешкають в інших місцях і на час складання акту, випадково знаходились в спірній квартирі.

Цей факт підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_11, Ачинович CO. які підписували цей акт, а також працівник ЖЕКу, свідок ОСОБА_12 яка скадала цей акт.

Крім того, позивачка не надала жодного доказу в підтвердження своїх доводів про те, що вона є родичкою ОСОБА_4, а також що вона сплачувала разом з ОСОБА_4 комунальні послуги, крім того останнє спростовується довідкою ЖЕК /а.с. 99/ про те, що борг по квартирній платі було списано у листопаді 2006 року, як взаємозалік у зв’язку з заміною вікна.

Доводи позивачки про те, що вона доглядала за ОСОБА_4 до її смерті, також спростовуються довідкою експертизи трупів СМЕ /а.с. 102/ згідно якої труп ОСОБА_4 поховано 13.01.2005 року на Лозовському кладовищі за рахунок коштів міського бюджету.

Між тим з матеріалів про відмову в порушенні кримінальної справи по факту смерті ОСОБА_4 вбачається що ОСОБА_4 проживала сама в спірній квартирі до смерті, цей факт встановлено зокрема постановою про відмову в порушенні кримінальної справи по факту її смерті від 06.01.2005 року, а також показами сусідів.

Крім того, на цей час позивачка продала спірну квартиру та була знята з реєстрації за власним бажанням, а квартира в цей час належить за договором купівлі-продажу відповідачці ОСОБА_3

Оскільки суд відмовляє позивачці в позові про визнання за нею права користування спірною квартирою, суд також не може задовольнити її позов про визнання ОСОБА_2 такою, що втратила право користування спірною квартирою, тому що немаючі права користування спірною квартирою позивачка не може пред’являти вимоги про визнання кого-небудь таким, що втратив право користування цією квартирою, та пред’являючи таки вимоги позивачка є неналежним позивачем по даному позову.

Керуючись ст. ст. 64, 71, 72 ЖК України, ст. ст. 213-215 ЦПК України, суд

вирішив:

В задоволенні позовів ОСОБА_13 до виконавчого комітету Петровської районної ради м. Донецька, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» про визнання права користування житловим приміщенням та ОСОБА_1 до ОСОБА_14 про визнання її такою що втратила право користуванням житловим приміщенням відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження цього рішення може бути подано до Петровського районного суду м. Донецька протягом десяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на це рішення може бути подана в судову палату по цивільних справа х апеляційного суду Донецької області через Петровський районний суд м Донецька протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.