Рішення

від 03.11.2008 по справі 2-681/2008

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Категорія: 46

    Справа №2-681/2008

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

3 листопада 2008 року     м.  Золочів

Золочівський районний суд Львівської області

в складі: головуючого -судді     Левика Я.А.

при секретарі     Туз М. М.

з участю сторін,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,  -

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. В обгрунтування позовних вимог зазначає,  що їхній шлюб був зареєстрований 08.11.2003 року в Полянській сільській раді Золочівського району Львівської області,  про що зроблено актовий запис №9. Під час шлюбу у них народилися син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та донька Мар'яна,  5.06 ІНФОРМАЦІЯ_2 Подружнє життя між ними не склалося через те,  що чоловік постійно б'є її та дітей. Відповідач страждає психічним захворюванням,  є інвалідом другої групи. Хвороба накладає відбиток на його поведінку і врешті на сім'ю. Вона постійно перебуває в пригніченому стані,  виведена з душевної рівноваги через негативну поведінку чоловіка,  діти бояться батька,  стали нервовими. Вважає,  що подальше спільне життя та збереження шлюбу є неможливим.

В попередньому судовому засіданні позивач позов підтримала з підстав зазначених у заяві та крім того пояснила,  що з липня 2007 року вони разом не проживають,  проте чоловік час від часу приїжджає до дітей. Причиною розладу їх стосунків вважає постійні конфлікти,  сварки та насильство щодо неї та дітей з боку відповідача.

Відповідач в попередньому судовому засіданні позов визнав. Зазначив,  що дійсно конфлікти між ними виникали часто,  які переростали у сварки. Інколи він застосовував насильство до позивача. Вважає,  що непорозуміння між ними спровоковані батьками позивача. З липня 2007 року вони дійсно проживають окремо. Він час від часу відвідує дітей,  які проживають із позивачем .

Враховуючи,  що відповідач в попередньому судовому засіданні позов визнав та керуючись  ст.  ст.  130 ч.4,  174 ЦПК України,  суд вважає за можливе ухвалити судове рішення в попередньому судовому засіданні.

Заслухавши пояснення сторін,  дослідивши матеріали справи,  суд вважає,  що позов слід задовольнити.

Відповідно до  ст. 112 Сімейного Кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу,  якщо буде встановлено,  що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них,  інтересам їхніх дітей,  що мають істотне значення.

Як встановлено в судовому засіданні та доведено матеріалами справи,  одружившись у 2003 році подружжя з липня 2007 року і по даний час проживають окремо,  не підтримують подружніх стосунків,  не ведуть спільного господарства. Причина розладу в сім'ї - постійні непорозуміння між сторонами,  що переростали у конфлікти та застосування насильства до позивача з боку відповідача. Сторони втратили один до одного почуття любові та поваги,  тому збереження такого шлюбу є недоцільним.

Крім того,  суд розриваючи шлюб,  враховує інтереси неповнолітніх дітей сторін,  оскільки їх повноцінний розвиток та виховання в сім'ї,  в якій існують постійні конфлікти є неможливим.

Враховуючи наведене подальше проживання сторін та збереження їхньої сім'ї є неможливим,  а тому шлюб між сторонами слід розірвати.

Керуючись  ст.   ст. 10,  11,  60,  130 ч.4,  174 ч. 4,  209,  212,  214-215,  218 ЦПК України,   ст.  ст.  104,  105, 110, 112 СК України, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Розірвати шлюб укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2,  зареєстрований 8 листопада 2003 р. у Полянській сільській раді Золочівського району Львівської області,  актовий запис № 9.

При оформленні розірвання шлюбу в органах РАЦС стягнути з відповідача 17 грн. в користь держави.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги,  або в порядку ч.4  ст. 295 ЦПК України.