Рішення

від 16.06.2020 по справі 916/543/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" червня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/543/20

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Кравець В.М.

За участю представників сторін:

Від позивача: Блізінський М.П. на підставі ордеру;

Від відповідачів:

- Одеської міської ради: Степанишина А.С. /головний спеціаліст/;

- товариства з обмеженою відповідальністю „Транском строй» : не з`явився;

Від третьої особи: Коваль І.В. за довіреністю;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом приватного акціонерного товариства „Одестеплокомуненерго» до Одеської міської ради, товариства з обмеженою відповідальністю „Транском строй» , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, про визнання протиправними та скасування рішень та визнання недійсним договору, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство „Одестеплокомуненерго» (далі по тексту - ПрАТ „Одестеплокомуненерго» ) звернулось до господарського суду із позовною заявою до Одеської міської ради, товариства з обмеженою відповідальністю „Транском строй» (далі по тексту - ТОВ „Транском строй» ) про визнання протиправним та скасування рішення Одеської міської ради №2546-VII від 04.10.2017р. „Про надання дозволу ТОВ „Транском строй» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 2,3000 га, за адресою: м. Одеса, вул. Варненська, 27-Г» ; про визнання протиправним та скасування рішення Одеської міської ради №3032-VII від 16.02.2018р. „Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 1,2937 га, за адресою: м. Одеса, вул. Варненська, 27-Г, надання її в оренду ТОВ „Транском строй» ; про визнання нікчемним договору оренди земельної ділянки (кадастровий номер 5110136900:52:001:0133), площею 1,2937 га (категорія земель - землі житлової та громадської забудови), яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Варненська, 27-Г, від 23.03.2018р., укладеного між відповідачами та посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. та зареєстрованого в реєстрі за №619.

В обґрунтування заявлених позовних вимог ПрАТ „Одестеплокомуненерго» наголошено, що останній з 1999р. є власником об`єкта незавершеного будівництва „Цех емальованих труб» , який розташований на земельній ділянці, площею 0,55 га, за адресою: м. Одеса, вул. Варненська, буд. 27. Посилаючись на положення ст. 30 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на дату виникнення права власності), ПрАТ „Одестеплокомуненерго» стверджує про виникнення у нього права користування земельною ділянкою, площа якої складає 0,55 га., а також сплату земельного податку. Проте, Одеською міською радою в результаті передання земельної ділянки (кадастровий номер 5110136900:52:001:0133) у користування ТОВ „Транском строй» було порушено майнові права ПрАТ „Одестеплокомуненерго» , оскільки земельна ділянка відповідача згідно даних Публічної кадастрової карти України пересікається із межами земельної ділянки, відведеної для спорудження цеху емальованих труб у 1988р. Наведене і стало підставою для звернення ПрАТ „Одестеплокомуненерго» до господарського суду із даними позовними вимогами.

Під час вирішення даного спору позивачем було подано до суду заяву про виправлення допущеної описки у прохальній частині позову, у зв`язку з чим позивач просив суд визнати протиправним та скасувати рішення Одеської міської ради №2549-VII від 04.10.2017р. Крім того, позивачем було подано до суду заяву про зміну предмету позову, відповідно до якої ПрАТ „Одестеплокомуненерго» просив визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 23.03.2018р., укладений між відповідачами. Заява про зміну предмету позову була прийнята судом до розгляду.

Ухвалою суду від 29.04.2020р. до участі у дану справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів було залучено Департамент комунальної власності Одеської міської ради.

Одеська міська рада заперечувала проти задоволення заявлених ПрАТ „Одестеплокомуненерго» позовних вимог, посилаючись на недоведеність останнім належними та допустимими доказами факту виникнення у ПрАТ „Одестеплокомуненерго» права користування земельною ділянкою, площею 0,55 га, за адресою: м. Одеса, вул. Варненська, буд. 27, як і доказів на підтвердження дотримання позивачем порядку оформлення права користування земельною ділянкою. Крім того, відповідачем також було наголошено про недоведеність позивачем факту накладення земельної ділянки, площею 0,55 га, за адресою: м. Одеса, вул. Варненська, буд. 27, та земельної ділянки, яка була передана у користування ТОВ „Транском строй» . Одеською міською радою також було вказано про недоведеність ПрАТ „Одестеплокомуненерго» факту переходу до нього майнових прав та обов`язків Одеського обласного виробничого об`єднання „Одестеплокомуненерго» , якому у 1988р. було передано у безстрокове користування земельну ділянку, площею 0,55 га.

Департаментом комунальної власності Одеської міської ради було підтримано правову позицію Одеської міської ради про відсутність правових підстав для задоволення заявлених позивачем вимог.

ТОВ „Транском строй» жодного разу в судові засідання по даній справі не з`явилось, про причини неявки суд не повідомляло. При цьому, суд зазначає, що про розгляд даної справи відповідач був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень. Оскільки ТОВ „Транском строй» не було надано суду відзиву на позов, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення учасників судового процесу, суд встановив наступне.

16.10.1972р. виконавчим комітетом Одеської міської ради депутатів трудящих було прийнято рішення №602, відповідно до п. 1 якого підприємству „Одестепломережа» було відведено земельну ділянку, площею 1,0 га, в районі вул. 25 Чапаївської дивізії. Даним рішенням підприємство „Одестепломережа» також було зобов`язано скласти проектну документацію на будівництво бази відповідно до завдання та технічних умов, виданих Управлінням головного архітектора міста.

07.12.1978р. виконавчим комітетом Одеської міської ради народних депутатів було прийнято рішення №773 про відведення підприємству „Одестепломережа» земельної ділянки, площею 0,27 га, по вул. Варненська в районі вул. 25 Чапаївської дивізії під будівництво адміністративно-лабораторного корпусу.

04.02.1988р. виконавчим комітетом Одеської міської ради народних депутатів було прийнято рішення №76, відповідно до п. 1 якого Одеському обласному виробничому об`єднанню „Одестеплокомуненерго» було відведено в безстрокове користування земельну ділянку, площею 0,55 га, із земель шкільного аеродрому по вул. Варненська для будівництва цеха емальованих труб. При цьому, п. 2 вказаного рішення на Одеське обласне виробниче об`єднання „Одестеплокомуненерго» було покладено обов`язок збудувати на відведеній земельній ділянці цех емальованих труб та здати його в експлуатацію в III кварталі 1990р.

Згідно з п. п. 1.1, 1.2 Статуту акціонерного товариства закритого типу „Одестеплокомуненерго» , затвердженого рішенням установчих зборів, яке оформлене протоколом №1 від 21.06.1999р., товариство створено згідно з рішенням засновників (протоколом наміру) - членів трудового колективу орендного об`єднання „Одестеплокомуненерго» для оренди державного майна цілісного майнового комплексу „Одестеплокомуненерго» . Акціонерне товариство є правонаступником орендного об`єднання „Одестеплокомуненерго» , зареєстрованого Київською адміністрацією за №660 від 06.09.1996р., та створено відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до установчого договору про заснування акціонерного товариства закритого типу „Одестеплокомуненерго» , зареєстрованого Київською районною державною адміністрацією 25.06.1999р., засновниками товариства є члени трудового колективу орендного підприємства „Одестеплокомуненерго» .

З свідоцтва про державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності, виданого Київською районною державною адміністрацією, вбачається, що акціонерне товариство закритого типу „Одестеплокомуненерго» було зареєстровано 25.06.1999р.

22.10.1999р. між Управлінням Обласної ради у справах майна та інвестицій (Продавець) та акціонерним товариством закритого типу „Одестеплокомуненерго» (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва „Цех емальованих труб» ОООО „Одестеплокомуненерго» , що підлягає продажу за конкурсом, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Юрченко І.П. та зареєстрований в реєстрі за №3210, відповідно до п 1.1 якого Продавець зобов`язується передати у власність Покупця об`єкт незавершеного будівництва „Цех емальованих труб» ОООО „Одестеплокомуненерго» , розташований за адресою: 65101, м. Одеса, вул. Варненська, буд. 27 на земельній ділянці розміром 0,55 га, яка відведена згідно з рішенням виконкому Одеської міської Ради народних депутатів від 04.02.1988р. №76 Одеському обласному об`єднанню „Одестеплокомуненерго» під будівництво цеху емальованих труб, про що складений акт від 25.04.1988р., а Покупець зобов`язується прийняти об`єкт і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені у цьому договорі.

Відповідно до п. п. 2.1 3.1 договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва від 22.10.1999р. право власності на об`єкт переходить до Покупця з моменту нотаріального посвідчення цього договору. Передача об`єкта приватизації Продавцем і прийняття об`єкта Покупцем здійснюється шляхом підписання акта приймання-передачі сторонами у 5-ти денний термін з моменту оплати всієї суми за об`єктом приватизації.

Згідно з п. 4.2 договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва від 22.10.1999р. Покупець є правонаступником усіх майнових прав та обов`язків, пов`язаних з об`єктом у відповідності до чинного законодавства України.

Положеннями п. п. 5.2, 5.5 Покупець зобов`язаний прийняти об`єкт у встановлений цим договором термін; забезпечувати виконання санітарних та екологічних норм охорони навколишнього природного середовища відповідно до чинного законодавства; завершити будівництво об`єкта протягом 4 років.

09.12.1999р. між Управлінням Обласної ради у справах майна та інвестицій та акціонерним товариством закритого типу „Одестеплокомуненерго» було підписано акт передачі об`єкта незавершеного будівництва „Цех емальованих труб» , з якого вбачається, що Покупцеві було передано об`єкт незавершеного будівництва (який містить у собі будівлі та споруди, внутрімайданчикові технічні комунікації, матеріали, вироби, конструкції, що завезені на майданчик, але не укладені у справу, а також устаткування, що не здане до монтажу, або монтажу не потребує, згідно з актом обстеження будівельного майданчику, який розташований за адресою: 65101, м. Одеса, вул. Варненська, буд. 27, на земельній ділянці, площею 0,55 га).

17.10.2016р. ПАТ „Одестеплокомуненерго» звернулось до Департаменту комунальної власності Одеської міської ради та КП „Теплопостачання міста Одеси» із листом №1/7-Б/Н про недопущення порушення будь-яких прав ПАТ „Одестеплокомуненерго» на майно, яке розташоване на земельній ділянці, площею 0,55 га, за адресою: 65101, м. Одеса, вул. Варненська, буд. 27.

26.06.2017р. ПАТ „Одестеплокомуненерго» звернулось до Одеської міської ради із листом №1/7-2004, відповідно до якого просило передати в довгострокову оренду земельну ділянку, площею 0,55 га, яка розташована за адресою: 65101, м. Одеса, вул. Варненська, буд. 27, для експлуатації та обслуговування адміністративних будівель.

Листом №01-18/1098 від 14.07.2017р. Департаментом комунальної власності Одеської міської ради у відповідь на лист позивача №1/7-2004 від 26.06.2017р. було повідомлено, що Департаментом направлено запит для розгляду на відповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за №70826551 від 19.10.2016р. вбачається, що 19.10.2016р. до реєстру було внесено запис про державну реєстрацію права власності ПАТ „Одестеплокомуненерго» на об`єкт незавершеного будівництва, який розташований за адресою: 65101, м. Одеса, вул. Варненська, буд. 27. Запис про державну реєстрацію права власності був внесений на підставі рішення державного реєстратора Кравця О.В. за №31928617 від 19.10.2016р.

Відповідно до довідки з адресного реєстру міста Одеса за №373291/1 від 06.04.2017р. за об`єктом, право власності на який було зареєстроване за ПАТ „Одестеплокомуненерго» згідно інформаційної довідки за №70826551 від 19.10.2016р., було зарезервовано наступну адресу: 65101, м. Одеса, вул. Варненська, буд. 27-Д.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за №89630245 від 15.06.2017р. вбачається, що до реєстру було внесено запис про державну реєстрацію права власності ПАТ „Одестеплокомуненерго» на об`єкт незавершеного будівництва, який розташований за адресою: 65101, м. Одеса, вул. Варненська, буд. 27-Д.

Згідно наказу Міністерства юстиції України №2955/5 від 21.09.2017р. скарга Департаменту комунальної власності Одеської міської ради від 08.09.2017р. була задоволена у повному обсязі шляхом скасування рішення державного реєстратора Кравця О.В. за №31928617 від 19.10.2016р. та скасування рішення державного реєстратора Хоміної М.І. за №35682081 від 15.06.2017р.

При цьому, факт скасування в державному реєстрі запису про право власності на об`єкт незавершеного будівництва, який розташований за адресою: 65101, м. Одеса, вул. Варненська, буд. 27-Д, підтверджується інформаційною довідкою за №203144820 від 05.03.2020р.

Рішенням Одеської міської ради №2549-VII від 04.10.2017р. було надано ТОВ „Транском строй» дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 2,3000 га, за адресою: м. Одеса, вул. Варненська, 27-Г, цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури, вид використання - для експлуатації та обслуговування нежилих будівель адміністративного типу та благоустрою території для повсякденного відпочинку населення.

Рішенням Одеської міської ради №3032-VII від 16.02.2018р. було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 1,2937 га, за адресою: м. Одеса, вул. Варненська, 27-Г, та вирішено надати ТОВ „Транском строй» вказану земельну ділянку в оренду на 15 років.

23.03.2018р. між Одеською міською радою (Орендар) та ТОВ „Транском строй» (Орендодавець) було укладено договір оренди землі, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. та зареєстрований в реєстрі за №619, відповідно до п. 1.1 якого Орендодавець на підставі Закону України «Про оренду землі» № 161-XIV від 06.10.1998 року та рішення Одеської міської ради № 3032-VII від 16.02.2018р. надає, а Орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку, площею 1,2937 га, що знаходиться за адресою: місто Одеса, вулиця Варненська, земельна ділянка 27-Г, кадастровий номер 5110136900:52:001:0133, для експлуатації та обслуговування нежилих будівель адміністративного типу та благоустрою території для повсякденного відпочинку населення.

Згідно з п. 1.2 договору оренди землі від 23.03.2018р. земельна ділянка, кадастровий номер 5110136900:52:001:0133, яка є об`єктом оренди, належить до сфери комунальної власності територіальної громади міста Одеси, на підставі Закону України від 06.09.2012 року за № 5245-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» . Реєстрація права власності на об`єкт оренди здійснюється згідно із Законом України від 14.05.2013 року за № 233-VII «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку державної реєстрації речових прав на земельні ділянки державної та комунальної власності у зв`язку з їх розмежуванням» та відповідно до ст. 28 Закону України від 26.11.2015 року №834-VII „Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» , одночасно із державною реєстрацією права оренди. Зазначена земельна ділянка сформована із земель комунальної власності територіальної громади міста Одеси.

Відповідно до п. 2.2 договору оренди землі від 23.03.2018р. на земельній ділянці розташований об`єкт нерухомого майна, а саме: нежитлові будівлі та споруди, що належать ТОВ „Транском строй» , а саме: Ѕ частка на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 11 серпня 2017 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. за реєстровим № 1926, з договором про повний розрахунок, посвідченим 28 серпня 2017 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю., за реєстровим № 1988, право власності на яку зареєстровано 28.08.2017 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю.; інша Ѕ частка - на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 21 серпня 2017 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. за реєстровим №1925, з договором про повний розрахунок, посвідченим 28 серпня 2017 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. за реєстровим № 1987, право власності на яку зареєстровано 28.08.2017 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю.

Положеннями п. п. 3.1, 3.2 договору оренди землі від 23.03.2018р. договір укладено на 15 (п`ятнадцять) років, для експлуатації та обслуговування нежилих будівель адміністративного типу та благоустрою території для повсякденного відпочинку населення. Після закінчення строку дії договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за №198242470 від 30.01.2020р. вбачається, що 23.03.2018р. до реєстру було внесено запис про державну реєстрацію права комунальної власності Одеської міської ради на земельну ділянку, площею 1,2937 га, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Варненська, 27-Г (кадастровий номер 5110136900:52:001:0133). Крім того, до реєстру було внесено запис про державну реєстрацію права оренди ТОВ „Транском строй» на вказану земельну ділянку відповідно до договору оренди від 23.03.2018р.

Згідно з положеннями п. п. 1.1 - 1.4 Статуту ПрАТ „Одестеплокомуненерго» , затвердженого рішенням акціонерів ПАТ „Одестеплокомуненерго» , яке оформлено протоколом №1 від 28.04.2018р., ПрАТ „Одестеплокомуненерго» було створено як акціонерне товариство закритого типу „Одестеплокомуненерго» згідно з рішенням засновників від 21 червня 1999р. - членів трудового колективу орендного об`єднання "Одестеплокомуненерго" для оренди державного майна цілісного майнового комплексу "Одестеплокомуненерго» . Акціонерне товариство закритого типу „Одестеплокомуненерго» було правонаступником орендного об`єднання „Одестеплокомуненерго» зареєстрованого Київською районною адміністрацією за №660 від 6 вересня 1996 р. Акціонерним товариством закритого типу „Одестеплокомуненерго» з метою приведення діяльність у відповідність до вимог Закону України "Про акціонерні товариства" від 17.09.2008р. №514 було змінено тип акціонерного товариства на публічне акціонерне товариство. Далі за рішенням загальних зборів акціонерів товариства (протокол №1 від 28.04.2018р.) тип товариства було змінено на приватне.

Звертаючись до господарського суду із позовними вимогами до Одеської міської ради, ТОВ „Транском строй» про визнання протиправними та скасування рішень та визнання недійсним договору, позивачем було наголошено, що в результаті прийняття відповідачем спірних рішень та укладення між відповідачами договору оренди були порушені права ПрАТ „Одестеплокомуненерго» на користування земельною ділянкою, площею 0,55 га, яка розташована за адресою: 65101, м. Одеса, вул. Варненська, буд. 27, що свідчить про наявність правових підстав для задоволення заявлених позивачем вимог.

Вирішуючи питання про обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Положеннями ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, та встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів.

Варто зауважити, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, у зв`язку з чим, суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

При цьому, особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) від 04.11.1950р. передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до ч. 1 ст. 316, ст. 318, ст. 328 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Суб`єктами права власності є Український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені статтею 2 цього Кодексу. Усі суб`єкти права власності є рівними перед законом. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Згідно зі ст. 327 ЦК України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Приписами ч. 1 ст. 79, ч. 1, 4 ст. 79-1 Земельного кодексу України встановлено, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Статтею 80, ч. 1 ст. 83 Земельного кодексу України встановлено, що суб`єктами права власності на землю є: а) громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності. Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Положеннями ст. 90 Земельного кодексу України врегульовано, що власники земельних ділянок мають право: а) продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину, довірчу власність; б) самостійно господарювати на землі; в) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; г) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, лісові насадження, водні об`єкти, а також інші корисні властивості землі; ґ) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; д) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди. Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Господарським судом під час вирішення даного спору було встановлено, що земельна ділянка площею 1,2937 га, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Варненська, 27-Г (кадастровий номер 5110136900:52:001:0133) на праві комунальної власності належить територіальній громаді міста Одеса в особі Одеської міської ради, що підтверджується відомостями з інформаційної довідки №198242470 від 30.01.2020р. При цьому, господарський суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження скасування запису про державну реєстрацію права комунальної власності на вказаний об`єкт нерухомого майна. Наведене дозволяє господарському суду дійти висновку про наявність у Одеської міської ради повноважень власника на реалізацію прав щодо володіння, користування та розпорядження вказаною земельною ділянкою, в тому числі, на передання вказаної земельної ділянки в оренду ТОВ „Транском строй» .

Проаналізувавши з правової точки зору доводи ПрАТ „Одестеплокомуненерго» про виникнення у останнього у 1999 р. права користування земельною ділянкою, площею 0,55 га, за адресою: м. Одеса, вул. Варненська, буд. 27, у зв`язку з набуттям права власності на об`єкт незавершеного будівництва, господарський суд виходить з наступного.

Згідно з п. 4.2 договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва від 22.10.1999р. Покупець є правонаступником усіх майнових прав та обов`язків, пов`язаних з об`єктом у відповідності до чинного законодавства України.

Згідно зі ст. 20 Закону України „Про власність» від 07.02.1991 № 697-XII (в редакції чинній на дату набуття позивачем права власності на об`єкт незавершеного будівництва) суб`єктами права колективної власності є трудові колективи державних підприємств, колективи орендарів, колективні підприємства, кооперативи, акціонерні товариства, господарські товариства, господарські об`єднання, професійні спілки, політичні партії та інші громадські об`єднання, релігійні та інші організації, що є юридичними особами. Суб`єктами права колективної власності на землю є колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, садівницькі товариства, сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України „Про власність» об`єктом права власності акціонерного товариства є майно, придбане за рахунок продажу акцій, одержане в результаті його господарської діяльності, а також інше майно, набуте на підставах, не заборонених законом.

Згідно зі ст. 224 Цивільного кодексу Української РСР (в редакції чинній на дату набуття позивачем права власності на об`єкт незавершеного будівництва) за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 30 Земельного кодексу України від 18.12.1990 № 561-XII (в редакції чинній на дату набуття позивачем права власності на об`єкт незавершеного будівництва) при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об`єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди. У разі зміни цільового призначення надання земельної ділянки у власність або користування здійснюється в порядку відведення. При переході права власності громадян на жилий будинок і господарські будівлі та споруди до кількох власників, а також при переході права власності на частину будинку в разі неможливості поділу земельної ділянки між власниками без шкоди для її раціонального використання земельна ділянка переходить у спільне користування власників цих об`єктів. При передачі підприємствами, установами і організаціями будівель та споруд іншим підприємствам, установам і організаціям разом з цими об`єктами до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій знаходяться зазначені будівлі та споруди. Право власності або право користування земельною ділянкою у перелічених випадках посвідчується Радами народних депутатів відповідно до вимог статті 23 цього Кодексу.

Враховуючи вищенаведені приписи земельного законодавства, чинного на моменту набуття ПрАТ „Одестеплокомуненерго» права власності на об`єкт незавершеного будівництва згідно договору купівлі-продажу від 22.10.1999р., господарський суд доходить висновку, що ст. 30 Земельного кодексу України від 18.12.1990 № 561-XII, на яку позивач посилається у поданій до суду позовній заяві, не передбачено набуття права користування земельною ділянкою у випадку переходу до особи права власності на об`єкт незавершеного будівництва. З огляду на викладене, господарським судом відхиляються доводи ПрАТ „Одестеплокомуненерго» про перехід до нього права користування земельною ділянкою, площею 0,55 га, за адресою: м. Одеса, вул. Варненська, буд. 27, у зв`язку з набуттям у 1999р. права власності на об`єкт незавершеного будівництва „цех емальованих труб» .

Господарський суд при вирішенні даного спору вважає за необхідне звернутись до приписів ст. ст. 15, 16 Земельного кодексу Української РСР від 08.07.1970р. (в редакції чинній на дату прийняття виконавчим комітетом Одеської міської ради народних депутатів рішення №76 від 04.02.1988р.), відповідно до яких земля надається в безстрокове або тимчасове користування. Безстроковим (постійним) визнається землекористування без заздалегідь встановленого строку. Земля, яку займають колгоспи, закріплюється за ними в безстрокове користування. Надання земельних ділянок у користування здійснюється в порядку відведення. Відведення земельних ділянок провадиться на підставі постанови Ради Міністрів УРСР або рішення виконавчих комітетів обласної, районної, міської, селищної і сільської Рад народних депутатів в порядку, встановлюваному законодавством Союзу РСР і Української РСР.

Слід зазначити, що на підставі рішення виконавчого комітету Одеської міської ради народних депутатів №76 від 04.02.1988р. Одеському обласному виробничому об`єднанню „Одестеплокомуненерго» було відведено в безстрокове користування земельну ділянку, площею 0,55 га, із земель шкільного аеродрому по вул. Варненська для будівництва цеха емальованих труб.

При цьому, положеннями Статуту акціонерного товариства закритого типу „Одестеплокомуненерго» , затвердженого рішенням установчих зборів, яке оформлене протоколом №1 від 21.06.1999р., закріплено, що акціонерне товариство закритого типу „Одестеплокомуненерго» , правонаступником якого виступає позивач, створено згідно з рішенням засновників (протоколом наміру) - членів трудового колективу орендного об`єднання „Одестеплокомуненерго» для оренди державного майна цілісного майнового комплексу „Одестеплокомуненерго» . Акціонерне товариство є правонаступником орендного об`єднання „Одестеплокомуненерго» , зареєстрованого Київською адміністрацією за №660 від 06.09.1996р., та створено відповідно до чинного законодавства. Крім того, умовами установчого договору про заснування акціонерного товариства закритого типу „Одестеплокомуненерго» , зареєстрованого Київською районною державною адміністрацією 25.06.1999р., передбачено, що засновниками товариства є члени трудового колективу орендного підприємства „Одестеплокомуненерго» .

Господарський суд вважає за необхідне зазначити, що ПрАТ „Одестеплокомуненерго» , яким із посиланням на п. 4.2 договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва від 22.10.1999р. наголошено, що він є правонаступником усіх майнових прав та обов`язків, пов`язаних з об`єктом, не було надано господарському суду жодного доказу на підтвердження переходу до нього майнових прав та обов`язків Одеського обласного виробничого об`єднання „Одестеплокомуненерго» , якому у безстрокове користування була виділена земельна ділянка, площею 0,55 га.

Наведене дозволяє господарському суду дійти висновку про недоведеність ПрАТ „Одестеплокомуненерго» факту переходу до нього права користування земельною ділянкою як правонаступника Одеського обласного виробничого об`єднання „Одестеплокомуненерго» якому у безстрокове користування була виділена земельна ділянка, площею 0,55 га, у зв`язку з відсутністю доказів правонаступництва. Крім того, як зазначалося вище по тексту рішення, приписи ст. 30 Земельного кодексу України від 18.12.1990 № 561-XII не підлягають застосуванню до правовідносин, пов`язаних з переходом права владності на об`єкт незавершеного будівництва.

Відповідно до ст. ст. 202, 203 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 ЦК України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У п. 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004р. № 18-рп/2004 по справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено, що поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

Отже, істотною передумовою для реалізації особою наданого законом права на судовий захист є наявність у неї відповідного порушеного суб`єктивного права або охоронюваного законом інтересу, оскільки відсутність права або інтересу унеможливлює його судовий захист. З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне першочергово встановити факт наявності порушеного права або інтересу позивача, що випливає із спірних правовідносин.

Підсумовуючи вищенаведене, приймаючи до уваги перебування земельної ділянки, площею 1,2937 га, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Варненська, 27-Г (кадастровий номер 5110136900:52:001:0133) у комунальній власності територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради, враховуючи недоведеність ПрАТ „Одестеплокомуненерго» факту переходу до нього права користування земельною ділянкою як правонаступника Одеського обласного виробничого об`єднання „Одестеплокомуненерго» у зв`язку з відсутністю доказів правонаступництва, а також враховуючи відсутність правових підстав для застосування приписів ст. 30 Земельного кодексу України від 18.12.1990 № 561-XII до правовідносин, пов`язаних з переходом права владності на об`єкт незавершеного будівництва, господарський суд доходить висновку, що позивачем у встановленому законом порядку не було доведено факту порушення його прав і законних інтересів, що, відповідно, свідчить про відсутність правових підстав для їх захисту у судовому порядку. Наведене, дозволяє суду зробити висновок про необхідність відмови у задоволенні заявлених ПрАТ „Одестеплокомуненерго» позовних вимог до Одеської міської ради, ТОВ „Транском строй» про визнання протиправними та скасування рішень та визнання недійсним договору.

У п. 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 "Справа "Серявін та інші проти України"" (Заява N 4909/04) зазначено, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", №37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Окрім того, господарський суд, при вирішення даної справи враховує висновки, наведені Європейським судом з прав людини у справі "Проніна проти України", яким було вказано, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З урахуванням висновків, до яких дійшов суд при вирішенні даного спору, суду не вбачається за необхідне надавати правову оцінку кожному із доводів, наведених учасниками судового процесу в обґрунтування власних правових позицій.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо правомірності та законності відмови у задоволенні позовних вимог приватного акціонерного товариства „Одестеплокомуненерго» до Одеської міської ради, товариства з обмеженою відповідальністю „Транском строй» про визнання протиправним та скасування рішення Одеської міської ради №2549-VII від 04.10.2017р. „Про надання дозволу ТОВ „Транском строй» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 2,3000 га, за адресою: м. Одеса, вул. Варненська, 27-Г» ; про визнання протиправним та скасування рішення Одеської міської ради №3032-VII від 16.02.2018р. „Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 1,2937 га, за адресою: м. Одеса, вул. Варненська, 27-Г, надання її в оренду ТОВ „Транском строй» ; про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки (кадастровий номер 5110136900:52:001:0133), площею 1,2937 га (категорія земель - землі житлової та громадської забудови), яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Варненська, 27-Г, від 23.03.2018р., укладеного між відповідачами та посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. та зареєстрованого в реєстрі за №619.

Судові витрати зі сплати судового збору покладаються судом на позивача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 - 238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. В позові відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення суду.

Повний текст рішення складено 25 червня 2020 р.

Суддя С.П. Желєзна