Постанова

від 19.11.2020 по справі 916/543/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2020 року м. ОдесаСправа № 916/543/20 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

Головуючого судді : Колоколова С.І.

суддів : Головея В.М., Принцевської Н.М.

секретар судового засідання: Федорончук Д.О.

за участю представників сторін:

від позивача - не з`явився;

від відповідача-1 - Танасійчук Г.М., розпорядження №421 від 18.05.2020;

від відповідача-2 - не з`явився;

від третьої особи - Курлович О.О., розпорядження №659К від 22.05.2020.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Одестеплокомуненерго

на рішення Господарського суду Одеської області від „16" червня 2020р., повний текст якого складено та підписано „25" червня 2020р.

у справі № 916/543/20

за позовом Приватного акціонерного товариства Одестеплокомуненерго

до відповідачів: Одеської міської ради; Товариства з обмеженою відповідальністю Транском строй

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: Департаменту комунальної власності Одеської міської ради

про визнання протиправними та скасування рішень та визнання недійсним договору, головуючий суддя - Желєзна С.П.

місце ухвалення рішення: Господарський суд Одеської області

Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

В судовому засіданні 19.11.2020 згідно ст.233 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

У лютомц 2020 Приватне акціонерне товариство Одестеплокомуненерго звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Одеської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю Транском строй в за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: Департаменту комунальної власності Одеської міської ради якому, з урахуванням заяви про зміну предмета позову, просило визнати протиправним та скасувати рішення Одеської міської ради №2546-VII від 04.10.2017р. „Про надання дозволу ТОВ „Транском строй" на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 2,3000 га, за адресою: м. Одеса, вул. Варненська, 27-Г"; визнати протиправним та скасувати рішення Одеської міської ради №3032-VII від 16.02.2018р. „Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 1,2937 га, за адресою: м. Одеса, вул. Варненська, 27-Г, надання її в оренду ТОВ „Транском строй"; визнати недійсним Договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер 5110136900:52:001:0133), площею 1,2937 га (категорія земель - землі житлової та громадської забудови), яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Варненська, 27-Г, від 23.03.2018р., укладеного між Одеською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Транском строй , посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. та зареєстрованого в реєстрі за №619.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що останній з 1999р. є власником об`єкта незавершеного будівництва „Цех емальованих труб", який розташований на земельній ділянці, площею 0,55 га, за адресою: м. Одеса, вул. Варненська, буд. 27. Посилаючись на положення ст. 30 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на дату виникнення права власності), ПрАТ „Одестеплокомуненерго" стверджує про виникнення у нього права користування земельною ділянкою, площа якої складає 0,55 га., а також сплату земельного податку. Проте, Одеською міською радою в результаті передання земельної ділянки (кадастровий номер 5110136900:52:001:0133) у користування ТОВ „Транском строй" було порушено майнові права ПрАТ „Одестеплокомуненерго", оскільки земельна ділянка відповідача згідно даних Публічної кадастрової карти України пересікається із межами земельної ділянки, відведеної для спорудження цеху емальованих труб у 1988р. Наведене і стало підставою для звернення ПрАТ „Одестеплокомуненерго" до господарського суду із даними позовними вимогами.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 16.06.2020 (суддя Желєзна С.П.) в позові відмовлено.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог в повному обсязі судом враховано перебування земельної ділянки, площею 1,2937 га, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Варненська, 27-Г (кадастровий номер 5110136900:52:001:0133) у комунальній власності територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради, а також недоведеність ПрАТ „Одестеплокомуненерго" факту переходу до нього права користування земельною ділянкою, як правонаступника Одеського обласного виробничого об`єднання „Одестеплокомуненерго" у зв`язку з відсутністю доказів правонаступництва, що в свою чергу свідчить про відсутність правових підстав для застосування приписів ст. 30 Земельного кодексу України від 18.12.1990 № 561-XII до правовідносин, пов`язаних з переходом права владності на об`єкт незавершеного будівництва. Крім того, судом зазначено, що позивачем у встановленому законом порядку не було доведено факту порушення його прав і законних інтересів, що, відповідно, свідчить про відсутність правових підстав для їх захисту у судовому порядку.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ПрАТ „Одестеплокомуненерго" звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 16.06.2020р. у справі №916/543/20, яким відмовлено ПрАТ „Одестеплокомуненерго" в задоволені позовних вимог та прийняти нове рішення у справі, яким задовольнити позовні вимоги ПрАТ „Одестеплокомуненерго" в повному обсязі.

Апелянт вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального законодаства, а також неповно з`ясовано обставини, а отже, має бути скасованим, а позовні вимоги задоволені в повному обсязі, у зв`язку з наступним:

- суд першої інстанції дійшов хибного висновку щодо відсутності у позивача майнових прав на земельну ділянку,і, як наслідок, відсутності прав на звернення до суду для захисту порушених прав;

- судом першої інстанції не було надано належної оцінки іншим доводам позивача щодо незаконності прийняття Одеською міською радою оспорюваних рішень;

- судом першої інстанції за результатами неправильного застосування норм матеріального права та необґрунтованого висновку щодо відсутності у позивача майнових прав на земельну ділянку 0,55 га розташовану за адресою м. Одеса, вул. варненська, 27, було протиправно відмовлено у проведені судової земельно-технічної експертизи, за висновками якої можливо встановити факт пересікання;

- судом першої інстанції було помилково зроблено висновок про відсутність зв`язку між позивачем та рішенням про відведення земельної ділянки для спорудження Цеху емальованих труб рішенням №76 від 04.02.1988 року.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.09.2020 року клопотання Приватного акціонерного товариства Одестеплокомуненерго про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволено; поновлено Приватному акціонерному товариству Одестеплокомуненерго строк на апеляційне оскарження; зупинено дію рішення Господарського суду Одеської області від 16.06.2020 року у справі № 916/543/20; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства Одестеплокомуненерго на рішення Господарського суду Одеської області від „16" червня 2020р. у справі №916/543/20; призначити розгляд апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства Одестеплокомуненерго на 19 листопада 2020 року об 11:00 год.

У відзивах на апеляційну скаргу Одеська міська рада та Департамент комунальної власності Одеської міської ради просили рішення Господарського суду Одеської області від 16.06.2020 у справі №916/543/20 залишити без змін, апеляційну скаргу ПрАТ Одестеплокомуненерго без задоволення.

18.11.2020 від ПрАТ Одестеплокомуненерго надійшла заява про відкладення судового засідання, у зв`язку із перебуванням представника позивача на двотижневій самоізоляції згідно із рекомендаціями МОЗ України, у зв`язку із контактуванням з особою, що має підтверджений діагноз та хворіє на вірус COVID-19.

Відповідно до ч.ч.11, 12 ст.270 ГПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Судова колегія відхиляє заяву позивача про відкладення розгляду справи, оскільки явка представників сторін не визнавалась обов`язковою, крім того судова колегія доходить висновку про можливість розгляду справи без участі представника позивача за наявними у справі доказами.

В судовому засіданні 19.11.2020р. представники відповідача-1 та третьої особи заперечували проти апеляційної скарги, просили суд відмовити у її задоволені, а рішення господарського суду залишити без змін.

Представник відповідача-2 в судове засідання не зявився, про розгляд апеляційної скарги повідомлений належнми чином.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, відзиви на неї, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, перевіривши законність та обґрунтованість рішення, судова колегія апеляційної інстанції дійшла наступних висновків.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обовязковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.10.1972р. виконавчим комітетом Одеської міської ради депутатів трудящих було прийнято рішення №602, відповідно до п. 1 якого підприємству „Одестепломережа" було відведено земельну ділянку, площею 1,0 га, в районі вул. 25 Чапаївської дивізії. Даним рішенням підприємство „Одестепломережа" також було зобов`язано скласти проектну документацію на будівництво бази відповідно до завдання та технічних умов, виданих Управлінням головного архітектора міста.

07.12.1978р. виконавчим комітетом Одеської міської ради народних депутатів було прийнято рішення №773 про відведення підприємству „Одестепломережа" земельної ділянки, площею 0,27 га, по вул. Варненська в районі вул. 25 Чапаївської дивізії під будівництво адміністративно-лабораторного корпусу.

04.02.1988р. виконавчим комітетом Одеської міської ради народних депутатів було прийнято рішення №76, відповідно до п. 1 якого Одеському обласному виробничому об`єднанню „Одестеплокомуненерго" було відведено в безстрокове користування земельну ділянку, площею 0,55 га, із земель шкільного аеродрому по вул. Варненська для будівництва цеха емальованих труб. При цьому, п. 2 вказаного рішення на Одеське обласне виробниче об`єднання „Одестеплокомуненерго" було покладено обов`язок збудувати на відведеній земельній ділянці цех емальованих труб та здати його в експлуатацію в III кварталі 1990р.

Згідно з п. п. 1.1, 1.2 Статуту акціонерного товариства закритого типу „Одестеплокомуненерго", затвердженого рішенням установчих зборів, яке оформлене протоколом №1 від 21.06.1999р., товариство створено згідно з рішенням засновників (протоколом наміру) - членів трудового колективу орендного об`єднання „Одестеплокомуненерго" для оренди державного майна цілісного майнового комплексу „Одестеплокомуненерго". Акціонерне товариство є правонаступником орендного об`єднання „Одестеплокомуненерго", зареєстрованого Київською адміністрацією за №660 від 06.09.1996р., та створено відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до установчого договору про заснування акціонерного товариства закритого типу „Одестеплокомуненерго", зареєстрованого Київською районною державною адміністрацією 25.06.1999р., засновниками товариства є члени трудового колективу орендного підприємства „Одестеплокомуненерго".

З свідоцтва про державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності, виданого Київською районною державною адміністрацією, вбачається, що акціонерне товариство закритого типу „Одестеплокомуненерго" було зареєстровано 25.06.1999р.

22.10.1999р. між Управлінням Обласної ради у справах майна та інвестицій (Продавець) та акціонерним товариством закритого типу „Одестеплокомуненерго" (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва „Цех емальованих труб" ОООО „Одестеплокомуненерго", що підлягає продажу за конкурсом, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Юрченко І.П. та зареєстрований в реєстрі за №3210, відповідно до п 1.1 якого Продавець зобов`язується передати у власність Покупця об`єкт незавершеного будівництва „Цех емальованих труб" ОООО „Одестеплокомуненерго", розташований за адресою: 65101, м. Одеса, вул. Варненська, буд. 27 на земельній ділянці розміром 0,55 га, яка відведена згідно з рішенням виконкому Одеської міської Ради народних депутатів від 04.02.1988р. №76 Одеському обласному об`єднанню „Одестеплокомуненерго" під будівництво цеху емальованих труб, про що складений акт від 25.04.1988р., а Покупець зобов`язується прийняти об`єкт і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені у цьому договорі.

Відповідно до п. п. 2.1 3.1 договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва від 22.10.1999р. право власності на об`єкт переходить до Покупця з моменту нотаріального посвідчення цього договору. Передача об`єкта приватизації Продавцем і прийняття об`єкта Покупцем здійснюється шляхом підписання акта приймання-передачі сторонами у 5-ти денний термін з моменту оплати всієї суми за об`єктом приватизації.

Згідно з п. 4.2 договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва від 22.10.1999р. Покупець є правонаступником усіх майнових прав та обов`язків, пов`язаних з об`єктом у відповідності до чинного законодавства України.

Положеннями п. п. 5.2, 5.5 Покупець зобов`язаний прийняти об`єкт у встановлений цим договором термін; забезпечувати виконання санітарних та екологічних норм охорони навколишнього природного середовища відповідно до чинного законодавства; завершити будівництво об`єкта протягом 4 років.

09.12.1999р. між Управлінням Обласної ради у справах майна та інвестицій та акціонерним товариством закритого типу „Одестеплокомуненерго" було підписано акт передачі об`єкта незавершеного будівництва „Цех емальованих труб", з якого вбачається, що Покупцеві було передано об`єкт незавершеного будівництва (який містить у собі будівлі та споруди, внутрімайданчикові технічні комунікації, матеріали, вироби, конструкції, що завезені на майданчик, але не укладені у справу, а також устаткування, що не здане до монтажу, або монтажу не потребує, згідно з актом обстеження будівельного майданчику, який розташований за адресою: 65101, м. Одеса, вул. Варненська, буд. 27, на земельній ділянці, площею 0,55 га).

17.10.2016р. ПАТ „Одестеплокомуненерго" звернулось до Департаменту комунальної власності Одеської міської ради та КП „Теплопостачання міста Одеси" із листом №1/7-Б/Н про недопущення порушення будь-яких прав ПАТ „Одестеплокомуненерго" на майно, яке розташоване на земельній ділянці, площею 0,55 га, за адресою: 65101, м. Одеса, вул. Варненська, буд. 27.

26.06.2017р. ПАТ „Одестеплокомуненерго" звернулось до Одеської міської ради із листом №1/7-2004, відповідно до якого просило передати в довгострокову оренду земельну ділянку, площею 0,55 га, яка розташована за адресою: 65101, м. Одеса, вул. Варненська, буд. 27, для експлуатації та обслуговування адміністративних будівель.

Листом №01-18/1098 від 14.07.2017р. Департаментом комунальної власності Одеської міської ради у відповідь на лист позивача №1/7-2004 від 26.06.2017р. було повідомлено, що Департаментом направлено запит для розгляду на відповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за №70826551 від 19.10.2016р. вбачається, що 19.10.2016р. до реєстру було внесено запис про державну реєстрацію права власності ПАТ „Одестеплокомуненерго" на об`єкт незавершеного будівництва, який розташований за адресою: 65101, м. Одеса, вул. Варненська, буд. 27. Запис про державну реєстрацію права власності був внесений на підставі рішення державного реєстратора Кравця О.В. за №31928617 від 19.10.2016р.

Відповідно до довідки з адресного реєстру міста Одеса за №373291/1 від 06.04.2017р. за об`єктом, право власності на який було зареєстроване за ПАТ „Одестеплокомуненерго" згідно інформаційної довідки за №70826551 від 19.10.2016р., було зарезервовано наступну адресу: 65101, м. Одеса, вул. Варненська, буд. 27-Д.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за №89630245 від 15.06.2017р. вбачається, що до реєстру було внесено запис про державну реєстрацію права власності ПАТ „Одестеплокомуненерго" на об`єкт незавершеного будівництва, який розташований за адресою: 65101, м. Одеса, вул. Варненська, буд. 27-Д.

Згідно наказу Міністерства юстиції України №2955/5 від 21.09.2017р. скарга Департаменту комунальної власності Одеської міської ради від 08.09.2017р. була задоволена у повному обсязі шляхом скасування рішення державного реєстратора Кравця О.В. за №31928617 від 19.10.2016р. та скасування рішення державного реєстратора Хоміної М.І. за №35682081 від 15.06.2017р.

При цьому, факт скасування в державному реєстрі запису про право власності на об`єкт незавершеного будівництва, який розташований за адресою: 65101, м. Одеса, вул. Варненська, буд. 27-Д, підтверджується інформаційною довідкою за №203144820 від 05.03.2020р.

Рішенням Одеської міської ради №2549-VII від 04.10.2017р. було надано ТОВ „Транском строй" дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 2,3000 га, за адресою: м. Одеса, вул. Варненська, 27-Г, цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури, вид використання - для експлуатації та обслуговування нежилих будівель адміністративного типу та благоустрою території для повсякденного відпочинку населення.

Рішенням Одеської міської ради №3032-VII від 16.02.2018р. було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 1,2937 га, за адресою: м. Одеса, вул. Варненська, 27-Г, та вирішено надати ТОВ „Транском строй" вказану земельну ділянку в оренду на 15 років.

23.03.2018р. між Одеською міською радою (Орендар) та ТОВ „Транском строй" (Орендодавець) було укладено договір оренди землі, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. та зареєстрований в реєстрі за №619, відповідно до п. 1.1 якого Орендодавець на підставі Закону України "Про оренду землі" № 161-XIV від 06.10.1998 року та рішення Одеської міської ради № 3032-VII від 16.02.2018р. надає, а Орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку, площею 1,2937 га, що знаходиться за адресою: місто Одеса, вулиця Варненська, земельна ділянка 27-Г, кадастровий номер 5110136900:52:001:0133, для експлуатації та обслуговування нежилих будівель адміністративного типу та благоустрою території для повсякденного відпочинку населення.

Згідно з п. 1.2 договору оренди землі від 23.03.2018р. земельна ділянка, кадастровий номер 5110136900:52:001:0133, яка є об`єктом оренди, належить до сфери комунальної власності територіальної громади міста Одеси, на підставі Закону України від 06.09.2012 року за № 5245-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності". Реєстрація права власності на об`єкт оренди здійснюється згідно із Законом України від 14.05.2013 року за № 233-VII "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку державної реєстрації речових прав на земельні ділянки державної та комунальної власності у зв`язку з їх розмежуванням" та відповідно до ст. 28 Закону України від 26.11.2015 року №834-VII „Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", одночасно із державною реєстрацією права оренди. Зазначена земельна ділянка сформована із земель комунальної власності територіальної громади міста Одеси.

Відповідно до п. 2.2 договору оренди землі від 23.03.2018р. на земельній ділянці розташований об`єкт нерухомого майна, а саме: нежитлові будівлі та споруди, що належать ТОВ „Транском строй", а саме: Ѕ частка на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 11 серпня 2017 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. за реєстровим № 1926, з договором про повний розрахунок, посвідченим 28 серпня 2017 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю., за реєстровим № 1988, право власності на яку зареєстровано 28.08.2017 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю.; інша Ѕ частка - на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 21 серпня 2017 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. за реєстровим №1925, з договором про повний розрахунок, посвідченим 28 серпня 2017 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. за реєстровим № 1987, право власності на яку зареєстровано 28.08.2017 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю.

Положеннями п. п. 3.1, 3.2 договору оренди землі від 23.03.2018р. договір укладено на 15 (п`ятнадцять) років, для експлуатації та обслуговування нежилих будівель адміністративного типу та благоустрою території для повсякденного відпочинку населення. Після закінчення строку дії договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за №198242470 від 30.01.2020р. вбачається, що 23.03.2018р. до реєстру було внесено запис про державну реєстрацію права комунальної власності Одеської міської ради на земельну ділянку, площею 1,2937 га, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Варненська, 27-Г (кадастровий номер 5110136900:52:001:0133). Крім того, до реєстру було внесено запис про державну реєстрацію права оренди ТОВ „Транском строй" на вказану земельну ділянку відповідно до договору оренди від 23.03.2018р.

Згідно з положеннями п. п. 1.1 - 1.4 Статуту ПрАТ „Одестеплокомуненерго", затвердженого рішенням акціонерів ПАТ „Одестеплокомуненерго", яке оформлено протоколом №1 від 28.04.2018р., ПрАТ „Одестеплокомуненерго" було створено як акціонерне товариство закритого типу „Одестеплокомуненерго" згідно з рішенням засновників від 21 червня 1999р. - членів трудового колективу орендного об`єднання "Одестеплокомуненерго" для оренди державного майна цілісного майнового комплексу "Одестеплокомуненерго". Акціонерне товариство закритого типу „Одестеплокомуненерго" було правонаступником орендного об`єднання „Одестеплокомуненерго" зареєстрованого Київською районною адміністрацією за №660 від 6 вересня 1996 р. Акціонерним товариством закритого типу „Одестеплокомуненерго" з метою приведення діяльність у відповідність до вимог Закону України "Про акціонерні товариства" від 17.09.2008р. №514 було змінено тип акціонерного товариства на публічне акціонерне товариство. Далі за рішенням загальних зборів акціонерів товариства (протокол №1 від 28.04.2018р.) тип товариства було змінено на приватне.

Звертаючись до господарського суду із позовними вимогами до Одеської міської ради, ТОВ „Транском строй" про визнання протиправними та скасування рішень та визнання недійсним договору, позивачем було наголошено, що в результаті прийняття відповідачем спірних рішень та укладення між відповідачами договору оренди були порушені права ПрАТ „Одестеплокомуненерго" на користування земельною ділянкою, площею 0,55 га, яка розташована за адресою: 65101, м. Одеса, вул. Варненська, буд. 27, що свідчить про наявність правових підстав для задоволення заявлених позивачем вимог.

Надаючи оцінку аргументам місцевого господарського суду у відповідності до підпункту б) пункту 3 частини 1 статті 282 ГПК України, з урахуванням меж апеляційного перегляду у відповідності до вищенаведених приписів ст.269 ГПК України, колегія суддів вважає, що з висновками суду першої інстанції про відмову в задоволені позивних вимог слід погодитися з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 20 Цивільного кодексу України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Стаття 41 Конституції України проголошує, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно зі ст. 319 Цивільного кодексу України здійснення права власності полягає в володінні, користуванні, розпорядженні своїм майном на власний розсуд.

У відповідності до ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 328 Цивільного кодексу України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Приписами ч. 1 ст. 79, ч. 1, 4 ст. 79-1 Земельного кодексу України встановлено, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Статтею 80, ч. 1 ст. 83 Земельного кодексу України встановлено, що суб`єктами права власності на землю є: а) громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності. Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Положеннями ст. 90 Земельного кодексу України врегульовано, що власники земельних ділянок мають право: а) продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину, довірчу власність; б) самостійно господарювати на землі; в) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; г) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, лісові насадження, водні об`єкти, а також інші корисні властивості землі; ґ) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; д) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди. Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом. Як вірно встановлено господарським судом та підтверджено під час апеляційного перегляду, земельна ділянка площею 1,2937 га, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Варненська, 27-Г (кадастровий номер 5110136900:52:001:0133) на праві комунальної власності належить територіальній громаді міста Одеса в особі Одеської міської ради, що підтверджується відомостями з інформаційної довідки №198242470 від 30.01.2020р.

При цьому, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження скасування запису про державну реєстрацію права комунальної власності на вказаний об`єкт нерухомого майна.

Таким чином, колегія суддів погоджується з правомірним висновокм суду першої інстанції про наявність у Одеської міської ради повноважень власника на реалізацію прав щодо володіння, користування та розпорядження вказаною земельною ділянкою, в тому числі, на передання вказаної земельної ділянки в оренду ТОВ „Транском строй".

Звертаючись із позовом до суду першої інстанції позивач, серед іншого, зазначив про виникнення у останнього у 1999 р. права користування земельною ділянкою, площею 0,55 га, за адресою: м. Одеса, вул. Варненська, буд. 27, у зв`язку з набуттям права власності на об`єкт незавершеного будівництва.

Разом з цим судова колегія відзначає, що відповідно до п. 4.2 договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва від 22.10.1999р. Покупець є правонаступником усіх майнових прав та обов`язків, пов`язаних з об`єктом у відповідності до чинного законодавства України.

Згідно зі ст. 20 Закону України „Про власність" від 07.02.1991 № 697-XII (в редакції чинній на дату набуття позивачем права власності на об`єкт незавершеного будівництва) суб`єктами права колективної власності є трудові колективи державних підприємств, колективи орендарів, колективні підприємства, кооперативи, акціонерні товариства, господарські товариства, господарські об`єднання, професійні спілки, політичні партії та інші громадські об`єднання, релігійні та інші організації, що є юридичними особами. Суб`єктами права колективної власності на землю є колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, садівницькі товариства, сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України „Про власність" об`єктом права власності акціонерного товариства є майно, придбане за рахунок продажу акцій, одержане в результаті його господарської діяльності, а також інше майно, набуте на підставах, не заборонених законом.

Згідно зі ст. 224 Цивільного кодексу Української РСР (в редакції чинній на дату набуття позивачем права власності на об`єкт незавершеного будівництва) за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 30 Земельного кодексу України від 18.12.1990 № 561-XII (в редакції чинній на дату набуття позивачем права власності на об`єкт незавершеного будівництва) при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об`єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди. У разі зміни цільового призначення надання земельної ділянки у власність або користування здійснюється в порядку відведення. При переході права власності громадян на жилий будинок і господарські будівлі та споруди до кількох власників, а також при переході права власності на частину будинку в разі неможливості поділу земельної ділянки між власниками без шкоди для її раціонального використання земельна ділянка переходить у спільне користування власників цих об`єктів. При передачі підприємствами, установами і організаціями будівель та споруд іншим підприємствам, установам і організаціям разом з цими об`єктами до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій знаходяться зазначені будівлі та споруди. Право власності або право користування земельною ділянкою у перелічених випадках посвідчується Радами народних депутатів відповідно до вимог статті 23 цього Кодексу.

Враховуючи вищенаведені приписи земельного законодавства, чинного на моменту набуття ПрАТ „Одестеплокомуненерго" права власності на об`єкт незавершеного будівництва згідно договору купівлі-продажу від 22.10.1999р., колегія суддів погоджується з підствним висновком господарського суду, що ст. 30 Земельного кодексу України від 18.12.1990 № 561-XII, на яку позивач посилається у поданій до суду позовній заяві, не передбачено набуття права користування земельною ділянкою у випадку переходу до особи права власності на об`єкт незавершеного будівництва.

З огляду на викладене, доводи ПрАТ „Одестеплокомуненерго" про перехід до нього права користування земельною ділянкою, площею 0,55 га, за адресою: м. Одеса, вул. Варненська, буд. 27, у зв`язку з набуттям у 1999р. права власності на об`єкт незавершеного будівництва „цех емальованих труб" є необґрунтованими та безпідставними.

Судова колегія відзначає, що відповідно до ст.ст. 15, 16 Земельного кодексу Української РСР від 08.07.1970р. (в редакції чинній на дату прийняття виконавчим комітетом Одеської міської ради народних депутатів рішення №76 від 04.02.1988р.), земля надається в безстрокове або тимчасове користування. Безстроковим (постійним) визнається землекористування без заздалегідь встановленого строку. Земля, яку займають колгоспи, закріплюється за ними в безстрокове користування. Надання земельних ділянок у користування здійснюється в порядку відведення. Відведення земельних ділянок провадиться на підставі постанови Ради Міністрів УРСР або рішення виконавчих комітетів обласної, районної, міської, селищної і сільської Рад народних депутатів в порядку, встановлюваному законодавством Союзу РСР і Української РСР.

На підставі рішення виконавчого комітету Одеської міської ради народних депутатів №76 від 04.02.1988р. Одеському обласному виробничому об`єднанню „Одестеплокомуненерго" було відведено в безстрокове користування земельну ділянку, площею 0,55 га, із земель шкільного аеродрому по вул. Варненська для будівництва цеха емальованих труб.

При цьому, положеннями Статуту акціонерного товариства закритого типу „Одестеплокомуненерго", затвердженого рішенням установчих зборів, яке оформлене протоколом №1 від 21.06.1999р., закріплено, що акціонерне товариство закритого типу „Одестеплокомуненерго", правонаступником якого виступає позивач, створено згідно з рішенням засновників (протоколом наміру) - членів трудового колективу орендного об`єднання „Одестеплокомуненерго" для оренди державного майна цілісного майнового комплексу „Одестеплокомуненерго". Акціонерне товариство є правонаступником орендного об`єднання „Одестеплокомуненерго", зареєстрованого Київською адміністрацією за №660 від 06.09.1996р., та створено відповідно до чинного законодавства. Крім того, умовами установчого договору про заснування акціонерного товариства закритого типу „Одестеплокомуненерго", зареєстрованого Київською районною державною адміністрацією 25.06.1999р., передбачено, що засновниками товариства є члени трудового колективу орендного підприємства „Одестеплокомуненерго".

Так, звертаючись із позовом до суду першої інстанції, та з апеляційною скаргою позивач наголосив, із посиланням на п. 4.2 договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва від 22.10.1999р., що він є правонаступником усіх майнових прав та обов`язків, пов`язаних з об`єктом.

Разом з цим судова колегія відзначає, що у матеріалах справи відсутні жодні докази на підтвердження переходу до позивача майнових прав та обов`язків Одеського обласного виробничого об`єднання „Одестеплокомуненерго", якому у безстрокове користування виділялася земельна ділянка, площею 0,55 га.

Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з частинами 1, 3 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За змістом статті 215 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином.

У розумінні приписів наведених норм оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину, але на час розгляду справи судом має право власності чи інше речове право на предмет правочину та/або претендує на те, щоб майно в натурі було передано їй у володіння. Вимоги заінтересованої особи про визнання правочину недійсним спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи також може полягати в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала (перебували) у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину враховуються загальні приписи статей 3, 15, 16 ЦК України. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було на час пред`явлення позову порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене та в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний та ефективний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулося.

Отже, за змістом статей 15, 16, 215 ЦК України визнанню правочину недійсним має передувати встановлення судом наявності порушення прав позивача, який не є стороною цього правочину, а в разі відсутності такого порушення в позові має бути відмовлено.

Враховуючи перебування земельної ділянки, площею 1,2937 га, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Варненська, 27-Г (кадастровий номер 5110136900:52:001:0133) у комунальній власності територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради, а також недоведеність ПрАТ „Одестеплокомуненерго" факту переходу до нього права користування земельною ділянкою як правонаступника Одеського обласного виробничого об`єднання „Одестеплокомуненерго" у зв`язку з відсутністю доказів правонаступництва, а також враховуючи відсутність правових підстав для застосування приписів ст. 30 Земельного кодексу України від 18.12.1990 № 561-XII до правовідносин, пов`язаних з переходом права владності на об`єкт незавершеного будівництва, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду та вважає, що позивачем у встановленому законом порядку не було доведено факту порушення його прав і законних інтересів, що, відповідно, свідчить про відсутність правових підстав для їх захисту у судовому порядку.

Колегією суддів не приймаються до уваги посилання апелянта на хибність висновків суду першої інстанції про відсутність у позивача майнових прав на земельну ділянку, оскільки ані в позовній заяві, ані в в апеляційній скарзі не міститься жодних належних доказів на підтвердження наявності у ПрАТ „Одестеплокомуненерго" права користування земельною ділянкою площею 0,55 га, за адресою: м. Одеса, вул. Варненська, 27.

Враховуючи, що скаржником не набуто жодного речового права на вищезазначену земельну ділянку, яке б підлягало захисту у судовому порядку, відсутні підстави і для визнання протиправними та скасування рішень Одеської міської ради про надання дозволу на розробку проекту земелеутсрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності та про затвердження такого проекту землеустрою, визнання нікчемним договору оренди земельної ділянки комунальної власності.

За приписами частин 1, 3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі ст.ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд першої інстанції, приймаючи рішення про відмову в задоволені позовних вимог, всебічно, повно та об`єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності, дав вірну юридичну оцінку обставинам справи, у зв`язку з чим рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Доводи апелянта з приводу неправильно встановлених обставин, які мають значення для справи, внаслідок неправильного дослідження та оцінки доказів судом першої інстанції, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.Крім цього, враховуючи приписи ч. 1 ст. 9 Конституції України та ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України у рішенні від 18.07.2006 та у справі Трофимчук проти України у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім цього, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених місцевим та апеляційним судами, інші доводи апелянта за текстом його апеляційної скарги, не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.

За таких обставин, перевіривши відповідно до статті 270 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції об`єктивно розглянув у судовому процесі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; правильно застосував норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, врахував положення статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку із чим дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Згідно із ст.129 ГПК України витрати скаржника зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, суд постановив:

1.Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Одестеплокомуненерго залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Одеської області від 16.06.2020р. у справі №916/543/20 без змін.

Відповідно до ст.284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів, які обчислюються у відповідності до ст.288 ГПК України.

Повний текст постанови

складено „23" листопада 2020 року

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя В.М. Головей

Суддя Н.М. Принцевська