Ухвала

від 26.06.2020 по справі 2-775/11

БОГУСЛАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

гСправа № 2-775/11 Провадження № 6/358/9/20

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2020 року м. Богуслав

Богуславський районний суд Київської області в складі: головуючого суді Корбута В.М., за участю секретаря судового засідання Ведмеденко І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал", заінтересована особа: ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання,

В С Т А Н О В И В:

23 січня 2020 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю Вердикт Капітал Радченко Вікторія Юріївна (далі-представник заявника) звернулася до суду із вищевказаною заявою, просила поновити позивачу строк на пред`явлення виконавчих листів по справі №2-775/11 за позовом ПАТ Банк Фінанси та кредит до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та задоволення вимог кредитора.

На обґрунтування вимог представник заявника ОСОБА_2 , посилається на те, що рішенням Богуславського районного суду Київської області від 29.11.2011 року у справі №2-775/11 за позовом ПАТ Банк Фінанси та кредит до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 задоволено вимоги позивача та стягнуто з відповідачів солідарно на користь ПАТ Банк Фінанси та кредит заборгованість по кредитному договору в сумі 170121, 76 грн. та судові витрати в сумі 1193,58 грн., а всього 171315,34 грн.

26.06.2013 року видано виконавчі листи по справі. ПАТ Банк Фінанси та кредит виконавчий документ пред`явлено до Богуславського районного відділу державної виконавчої служби.

26.08.2016 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу п.2 ч.1 ст.47, статтею 50 ЗУ Про виконавче провадження .

У зв`язку із перебуванням ПАТ Банк Фінанси та кредит на стадії ліквідації, кадрових змін, а саме скорочення штатів та звільнення працівників відділу повернення проблемної заборгованості виникла необхідність передачі документів до інших структурних підрозділів та продажу частини кредитного портфелю через електронний майданчик, через що було пропущено строки на пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Також, просить врахувати, що після купівлі частини кредитного портфелю, що складається із прав вимоги за 233 кредитними договорами, виникла необхідність у передачі від ПАТ Банк Фінанси та кредит до ТОВ Вердикт Капітал оригіналів кредитних справ клієнтів (боржників), що в свою чергу є довготривалою процедурою, яка включає в себе, поміж іншого, процедуру звірки за Актами прийому-передачі переданої документації, виявлення наявності чи відсутності оригіналів відповідних документів, у т.ч. оригіналів виконавчих листів та аналізу строку на їх пред`явлення, що також стало однією з підстав пропуску строків на пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Крім того, представник заявника, посилається на положення статей 124, 129-1 Конституції України, статтю 433 ЦПК України, статтю 12 Закону України Про виконавче провадження та прецедентну практику Європейського суду щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує справедливий судовий розгляд справ та виконання судових рішень з метою запобігання шкоди одній із сторін.

Виконуючи положення статті 187 ЦПК України, суд 13 лютого 2020 року отримав інформацію про те, що ОСОБА_1 з 18.12.2006 року був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Дані станом на 24.03.2011 року (а.с.11).

Ухвалою суду від 14 лютого 2020 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 19 березня 2020 року, про що повідомлено сторін по справі (а.с.15-17).

18 березня 2020 року до суду звернулася представник заявника ОСОБА_2 з клопотання про відкладення розгляду справи, посилаючись на запровадження карантину в Україні (а.с.18).

Судове засідання призначене на 19 березня 2020 року знято, у зв`язку з тим, що головуючий суддя по справі в період з 02 березня 2020 року по 23 березня 2020 року включно перебував на листку непрацездатності і тому розгляд справи відкладено на 12 травня 2020 року (а.с.23, 27).

08 травня 2020 року до суду звернулася представник заявника ОСОБА_2 з клопотання про відкладення розгляду справи, посилаючись на запровадження карантину в Україні (а.с.28).

Судове засідання призначене на 12 травня 2020 року знято, у зв`язку з тим, що головуючий суддя по справі в період з 27 квітня 2020 року по 02 червня 2020 року включно перебував у щорічній відпустці (а.с.31).

Ухвалою суду від 09 червня 2020 року визнано обов`язковою явку представника заявника в судове засідання, яке призначено на 26 червня 2020 року (а.с.33).

Представник заявника ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, хоча належним чином була повідомлена про час, дату та місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням (а.с. 37). При причини неявки не повідомила.

Заінтересована особа: ОСОБА_1 також не з`явився в судове засідання. Повістка про виклик повернулась до суду з відміткою Адресат відсутній за вказаною адресою (а.с. 36).

Зважаючи на те, що сторони по справі не з`явились в судове засідання, суд у відповідності до частини другої статті 247, частини третьої статті 433 ЦПК України вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін на підставі наявних матеріалів наданих представником заявника, без фіксації судового процесу.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх у сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов до таких висновків.

Частиною першою статті 4 ЦПК України, визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України, визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За правилами статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статей 77-80 ЦПК України, докази мають бути належними, допустимими, достовірними, а їй сукупність достатньою.

Відповідно до статті 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Постановою Пленуму Верховного Суду України за N 14 від 18.12.2009 року "Про судове рішення" (з наступними змінами) передбачено, що відповідно до принципу безпосередності судового розгляду рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в тому судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України N 6-183цс14 від 03 грудня 2014 року.

Відповідно до частин першої, другої статті 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідно до частини другої статті 43 ЦПК України обов`язок надання усіх наявних доказів до початку розгляду справи по суті покладається саме на осіб, які беруть участь у справі.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

В силу статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Судом встановлено, що представник заявника ОСОБА_2 на обґрунтування вимог надала до заяви лише копію дубліката виконавчого листа, який виданий 26 червня 2013 року (а.с.5, 6) та копію постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 26.08.2016 року, в якій зазначено, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлений для виконання до 26.08.2017 року (а.с.4).

Згідно довідки архіваріуса суду від 27.03.2020 року вбачається, що у відповідності до наказу ДСА України від 11.02.2010 року №22 у зв`язку із закінченням строків зберігання на підставі Акту Богуславського районного суду Київської області від 22.03.2019 року цивільна справа №2-775/11 за позовом ПАТ Банк Фінанси та кредит до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості-знищено (а.с.24).

Із листа начальника Богуславського районного відділу ДВС від 27.03.2020 року вбачається, що на виконанні у відділі ДВС перебувало виконавче провадження АСПВ 51322858 з примусового виконання виконавчого листв №2-775/2011 виданого 26.06.2013 року Богуславським районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ Банк Фінанси та кредит борг у сумі 170121,76 грн. 26.08.2016 року держаним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого провадження стягувачу п.2 ч.1 ст.47 Закону України Про виконавче провадження (у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення). Дане виконавче провадження знищено, в зв`язку із закінченням терміну його зберігання (а.с.25).

Згідно з частиною першою статті 433 ЦПК України, визначено, що у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Із змісту заяви поданої до суду, представник заявника ОСОБА_2 зазначила, що поважними причинами пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа є те, що ПАТ Банк Фінанси та кредит перебував на стадії ліквідації під час якої відбулося скорочення штатів та звільнення працівників відділу повернення проблемної заборгованості, тому виникла необхідність передачі документів до інших структурних підрозділів та продажу частини кредитного портфелю через електронний майданчик. Крім того, зазначила, що після купівлі частини кредитного портфелю, що складається із прав вимоги за 233 кредитними договорами, виникла необхідність у передачі від ПАТ Банк Фінанси та кредит до ТОВ Вердикт Капітал оригіналів кредитних справ клієнтів (боржників), що в свою чергу є довготривалою процедурою, яка включає в себе, поміж іншого, процедуру звірки за Актами прийому-передачі переданої документації, виявлення наявності чи відсутності оригіналів відповідних документів, у т.ч. оригіналів виконавчих листів та аналізу строку на їх пред`явлення, що також стало однією з підстав пропуску строків на пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Однак, на підтвердження вищевказаних обставин суду не надано належних і достовірних доказів про те, коли і на підставі якого правочину (купівлі-продажу чи факторингу) ПАТ Банк Фінанси та кредит відступив право вимоги новому кредитору, правонаступнику - ТОВ Вердикт Капітал . Оскільки, відсутні докази про те, що ПАТ Банк Фінанси та кредит будучи кредитором вибуло, а ТОВ Вердикт Капітал придбало право вимоги по кредитним зобов`язанням, тому відсутні правові підстави для задоволення заяви про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, так як не доведено, що ТОВ Вердикт Капітал є правонаступником ПАТ Банк Фінанси та кредит .

Для вирішення питання про поновлення пропущеного строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання, представник заявника не зазначає чи не переривався строк давності пред`явлення його до виконання.

Твердження представника заявника ОСОБА_2 про те, що ПАТ Банк Фінанси та кредит перебуваючи на стадії ліквідації продав ТОВ Вердикт Капітал частину кредитного портфелю, у вигляді права вимоги по 233 кредитними договорами не підтверджено належними та достовірними доказами. Крім того, дані твердження суперечать положенням Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб (далі-№ 4452-VI).

Так, регулювання процедури тимчасової адміністрації передбачено Розділом VIІ "Тимчасова адміністрація", а ліквідації банку - Розділом VIІІ вказаного Закону.

Відповідно до частини першої статті 36 Закону № 4452-VI, визначено, що з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Відповідно до частини другої статті 46 Закону № 4452-VI, з дня початку процедури ліквідації банку: припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів)) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Якщо в банку, що ліквідується, здійснювалася тимчасова адміністрація, з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку тимчасова адміністрація банку припиняється. Керівники банку звільняються з роботи у зв`язку з ліквідацією банку.

Частиною другою статті 37 Закону № 4452-VI2, передбачено, що Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право: вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку; укладати від імені банку будь-які договори (вчиняти правочини), необхідні для забезпечення операційної діяльності банку, здійснення ним банківських та інших господарських операцій, з урахуванням вимог, встановлених цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 38 Закону № 4452-VI2, Фонд зобов`язаний забезпечити збереження активів та документації банку.

Згідно частини третьої статті 36 Закону № 4452-VI, правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними.

Таким чином, якщо припустити, що під час процедури ліквідації ПАТ Банк Фінанси та кредит орган управління або керівник банку уклали з ТОВ Вердикт Капітал правочин про продаж права вимоги по кредитним договорам, то даний правочин є нікчемним.

Аналізуючи подані представником заявника ОСОБА_2 докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки суду не надано жодного належного і достовірного доказу про те, що ТОВ "Вердикт Капітал" є правонаступником ПАТ Банк Фінанси та кредит по кредитному зобов`язанню щодо боржника ОСОБА_1 .

Керуючись статтями 2, 4, 10, 12, 13, 76-81, 83, 89, 258-261, 263, 268, 433 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

В задоволені заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Вердикт Капітал , заінтересована особа: ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається Київському апеляційному суду через Богуславський районний суд Київської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали виготовлено 02 липня 2020 року.

Головуючий: суддя В. М. Корбут