Рішення

від 06.07.2020 по справі 640/2806/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2020 року м. Київ № 640/2806/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю БУДСЕРВІСКОМФОРТ доДержавної податкової служби України Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю БУДСЕРВІСКОМФОРТ (даді також - позивач, ТОВ БУДСЕРВІСКОМФОРТ , Товариство) з позовом до Державної фіскальної служби України (далі також - відповідач 1) та Головного управління ДФС у м. Києві (далі також - відповідач 2), в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань розгляду скарг ДФС України №49310/41982552/2 від 07.12.2018 про залишення скарги без задоволення та рішення комісії ДФС без змін;

- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю БУДСЕРВІСКОМФОРТ №1 від 24.10.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань розгляду скарг ДФС України №52335/41982552/2 від 17.12.2018 про залишення скарги без задоволення та рішення комісії ДФС без змін;

- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю БУДСЕРВІСКОМФОРТ №19 від 08.11.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №900875/41982552 від 31.08.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної №17 від 13.07.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю БУДСЕРВІСКОМФОРТ №17 від 13.07.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних, та додатковими матеріалами.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що позивач після направлення засобами електронного зв'язку ряду податкових накладних для реєстрації таких в Єдиному реєстрі податкових накладних, отримав квитанції про зупинення реєстрації цих податкових накладних. Зі змісту квитанцій вбачалося, що податкові накладні відповідають вимогам пп. 1.6 п. 1 Критерії ризиковості платника податку. З метою усунення сумнівів контролюючого органу щодо реальності господарських операцій, за наслідком яких виписані податкові накладні, ТОВ БУДСЕРВІСКОМФОРТ надіслало до органу ДФС письмові електронні повідомлення про подання пояснень разом із копіями підтверджуючих первинних документів. Проте орган ДФС безпідставно не враховував та не проаналізував зміст наданих позивачем документів і пояснень, прийнявши необґрунтовані та незаконні рішення про відмову в реєстрації податкових накладних ТОВ БУДСЕРВІСКОМФОРТ .

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження у справі №640/2806/19 за вказаним позовом та дану справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Від представника відповідачів через канцелярію суду надійшли відзиви на позовну заяву, схожі за своїм змістом, а 31.05.2019 - додаткові пояснення. В обгрунтування своїх заперечень представник відповідачів навів пояснення щодо правового врегулювання спірних правовідносин. У тексті додаткових пояснень представник відповідача підтвердив наведені у позові обставини щодо подання платником (позивачем) на реєстрацію конкретних податкових накладних, їх зупинення з мотиву, що зазначений у квитанціях №1, а також про надсилання платником до контролюючого органу повідомлень з додатками. За результатами дослідження таких повідомлень і документів Комісія ГУ ДФС у м. Києві встановила, що ТОВ БУДСЕРВІСКОМФОРТ виписало податкові №1 від 24.10.2018, №19 від 08.11.2018 і №17 від 13.07.2018 щодо капітального ремонту сходових клітин (заміна вікон) у житловому будинку за адресою: бульв. Чоколівський, 34; передплата за капітальний ремонт сходових клітин (заміна вікон) житлового будинку по просп. Глушкова Академіка, 27; попередня оплата згідно договору 3/С від 03.09.2018. При цьому, Товариство не надало інформації та документальне підтвердження щодо наявності основних фондів та інструментів (в т.ч. орендованих), штатний розклад, товарно-транспортні накладні щодо перевезення товарно-матеріальних цінностей для виконання будівельних робіт. За відсутності цих документів Комісія ГУ ДФС у м. Києві дійшла висновків про неможливість підтвердження реальності здійснення гоподарських операцій, за результатами яких були виписані податкові накладні.

У свою чергу представник позивача подав до канцелярії суду відповідь на відзив та додаткові матеріали.

Крім того, своєю ухвалою від 02.06.2020 суд здійснив заміну відповідачів на їх правонаступників в порядку ст. 52 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: замінив Державну фіскальну службу України на Державну податкову службу України, а Головне управління ДФС у м. Києві - на Головне управління ДПС у м. Києві.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Між ТОВ БУДСЕРВІСКОМФОРТ (як підрядником) і субкћЊєктами господарювання-замовниками - ТОВ Імперія капітал буд і ТОВ Вінтера-вікна були укладені однотипні за змістом договори підряду, а саме:

- договір підряду №2/С від 03.09.2018, за умовами якого в порядку, строки та на умовах, визначених цим договором, замовник (ТОВ Імперія капітал буд ) доручає, а підрядник зобов'язується на свій ризик за завданням замовника виконати роботи з капітального ремонту сходових клітин (заміна дверей) житлового будинку по просп. Глушкова Академіка, 27 у Голосіївському районі м. Києва, а замовник зобов'язується прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість. Перелік, обсяг та вартість робіт визначаються кошторисною документацією. Строки виконання робіт за цим договором визначені календарним графіком виконання робіт, та встановлюється з: липня 2018 року по вересень 2018 року. Датою закінчення робіт за договором вважається дата їх прийняття замовником, що закінчується підписанням акта прийому-передачі робіт. Підрядник самостійно організовує всю роботу з виконання цього договору, зі своїх будівельних матеріалів та ресурсів. Вартість робіт за договором визначено за договірною ціною, та складає 911 079,35 грн. (в т.ч. ПДВ - 151 846,56 грн.). Розрахунки за виконані роботи за договором здійснюються замовником на підставі довідки про вартість виконаних робіт та актів приймання виконаних робіт, оформлених замовником, відповідно до фактично виконаних обсягів робіт з урахуванням фактичної вартості матеріалів, шляхом безготівкового переказу коштів на розрахунковий рахунок підрядника у національній валюті України;

- договір підряду №3/С від 03.09.2018, за умовами якого в порядку, строки та на умовах, визначених цим договором, замовник (ТОВ Імперія капітал буд ) доручає, а підрядник зобов'язується на свій ризик за завданням замовника виконати роботи з капітального ремонту сходових клітин житлового будинку по просп. Глушкова Академіка, 25 у Голосіївському районі м. Києва, а замовник зобов'язується прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість. Перелік, обсяг та вартість робіт визначаються кошторисною документацією. Строки виконання робіт за цим договором визначені календарним графіком виконання робіт, та встановлюється з: липня 2018 року по вересень 2018 року. Датою закінчення робіт за договором вважається дата їх прийняття замовником, що закінчується підписанням акта прийому-передачі робіт. Підрядник самостійно організовує всю роботу з виконання цього договору, зі своїх будівельних матеріалів та ресурсів. Вартість робіт за договором визначено за договірною ціною, та складає 297 338,69 грн. (в т.ч. ПДВ - 49 556,45 грн.). Розрахунки за виконані роботи за договором здійснюються замовником на підставі довідки про вартість виконаних робіт та актів приймання виконаних робіт, оформлених замовником, відповідно до фактично виконаних обсягів робіт з урахуванням фактичної вартості матеріалів, шляхом безготівкового переказу коштів на розрахунковий рахунок підрядника у національній валюті України;

- договір підряду №8-БСК від 02.04.2018, за умовами якого підрядник зобов'язується на свій ризик та власними силами (відповідно до кошторисної документації) виконати роботи з відновлення віконних укосів у під'їздах житлового будинку за адресою: бульв. Чоколовський, 34 у Солом'янському районі м. Києва, а замовник (ТОВ Вінтера-вікна ) зобов'язується надати підряднику обсяг робіт, передати затверджену кошторисну документацію, прийняти закінчені роботи та оплатити їх. Перелік робіт визначається кошторисом. Вартість робіт визначається договірною ціною, всього у сумі 2 742 грн. (в т.ч. ПДВ - 457 грн.). Підрядник зобов'язується виконати роботи протягом 2018 року, згідно з календарним графіком робіт. Передача та приймання виконаних робіт здійснюється сторонами за актом приймання виконаних підрядних робіт (типова форма №КБ-2в) та довідкою про вартість виконаних робіт та витрати (типової форми №КБ-3). Взаєморозрахунки за виконані обсяги підрядних робіт здійснюються на підставі зазначених вище акта та довідки форми №КБ-2в та КБ-3

В рамках договору підряду від 03.09.2018 №2/С ТОВ Імперія капітал буд 24.10.2018 здійснило на користь позивача попередню оплату підрядних робіт на суму 763 781,30 грн. (в т.ч. ПДВ - 127 296,88 грн.), що підтверджується даними банківської виписки з розрахункового рахунку ТОВ БУДСЕРВІСКОМФОРТ в ПАТ ПУМБ за період з 01.10.2018 по 31.10.2018.

В рамках договору підряду від 03.09.2018 №3/С ТОВ Імперія капітал буд 08.11.2018 здійснило на користь позтвача попередню оплату підрядних робіт на суму 241 478,38 грн. (в т.ч. ПДВ - 40246,40 грн.), що підтверджується даними банківської виписки з розрахункового рахунку ТОВ БУДСЕРВІСКОМФОРТ в ПАТ ПУМБ за період з 01.11.2018 по 29.11.2018.

Згідно письмових пояснень представника позивача отримані від ТОВ Імперія капітал буд суми авансів за договорами підрядів була скерована ТОВ БУДСЕРВІСКОМФОРТ на придбання блоків дверних металопластикових. На підтвердження наведеного позивач надав суду копії первинних документів (рахунків-фактур і видаткових накладних) з контрагентом-постачальником - ТОВ АНП Трейдінг .

На виконання вимог договору підряду №8-БСК від 02.04.2018 сторони (ТОВ Вінтера-вікна і ТОВ БУДСЕРВІСКОМФОРТ ) склали та підписали акт приймання виконаних будівельних робіт та довідку про вартість виконаних будівельних витрат та витрати, за липень 2017 року (що датовані 13.07.2018), на суму 2 742 грн. (в т.ч. ПДВ - 457 грн.).

Керуючись приписами п. 187.1 ст. 187, п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України (щодо правила першої події ), ТОВ БУДСЕРВІСКОМФОРТ виписало на адреси контрагентів-замовників наступні податкові накладні:

- від 13.07.2018 №17 на суму 2 742 грн. (в т.ч. ПДВ 457 грн.), покупець (отримувач) - ТОВ Вінтера-вікна , де визначено номенклатуру послуг: попередня оплата за капітальний ремонт сходових клітин (заміна вікон) у житловому будинку за адресою: бульв. Чоколівський, 34 , код згідно з ДКПП - 41.00.40-00.00;

- від 24.10.2018 №1 на суму 763 781,30 грн. (в т.ч. ПДВ 127 296,88 грн.), покупець (отримувач) - ТОВ Імперія капітал буд , де визначено номенклатуру послуг: попередня оплата за капітальний ремонт сходових клітин (заміна дверей) житлового будинку по просп. Глушкова Академіка, 27 , код згідно з ДКПП - 41.00.40-00.00;

- від 08.11.2018 №19 на суму 241 478,35 грн. (в т.ч. ПДВ 40 246,39 грн.), покупець (отримувач) - ТОВ Імперія капітал буд , де визначено номенклатуру послуг: попередня оплата згідно договору 3/С від 03.09.2018 , код згідно з ДКПП - 41.00.40-00.00.

За наслідками надіслання вказаних електронних податкових накладних до ДФС України засобами електронного зв'язку з метою здійснення реєстрації таких в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі також - Реєстр), Товариство 30.07.2018, 14.11.2018, 29.11.2018 та отримало електронні квитанції про те, що ці документи прийняті, проте їх реєстрація зупинена. Зі змісту роздруківок електронних квитанцій від 30.07.2018, 14.11.2018 і 29.11.2018 вбачається, що єдиною підставою для зупинення реєстрації податкових накладних позивача в усіх випадках стало наступне: податкова накладна відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критерії ризиковості платника податку . У звкћЊязку з чим платнику було запропоновано подати пояснення та/або копії документів (без наведення переліку таких документів), достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

15.11.2018, 04.12.2019 та 28.08.2018 ТОВ БУДСЕРВІСКОМФОРТ з метою спростування висновків контролюючого органу щодо наявності підстав для зупинення податкових накладних надіслало до ДФС України електронні повідомлення за №1 і №3, про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено. Разом з такими Повідомленнями платник надіслав копії відсканованих договорів підряду, первинних документів, оформлених на виконання таких договорів, банківських виписок, договорів та первинних документів по господарських операціях з постачальниками будівельних матеріалів та виконавцям окремих послуг.

Однак за результатами розгляду отриманих документів комісія ГУ ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія при ГУ ДФС у м. Києві), прийняла рішення про відмову у реєстрації податкових накладних позивача в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме:

- від 31.08.2018 №900875/41982552 про відмову у реєстрації податкової накладної №17 від 13.07.2018. В тексті цього рішення в якості підстави для прийняття такого зазначено наступне: ненадання платником податків копій документів - Первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити) ;

- від 19.11.2018 №993255/41982552 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 24.10.2018. В тексті цього рішення в якості підстави для прийняття такого зазначено наступне: ненадання платником податків копій документів - Первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити) ;

- від 06.12.2018 №1015649/41982552 про відмову у реєстрації податкової накладної №19 від 08.11.2018. В тексті цього рішення в якості підстави для прийняття такого зазначено наступне: ненадання платником податків копій документів - Первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити) ;

Не погоджуючись з правомірністю вказаних рішень регіональної комісії позивач подав скарги до ДФС України. За результатами розгляду скарг платника Комісія з питань розгляду скарг ДФС України прийняла рішення вих. №49310/41982552/2 від 07.12.2018, від 17.12.2018 №52311/41982552/2, від 17.12.2018 №52335/41982552/2 про залишення таких скарг без задоволення, а рішень про відмову в реєстрації податкових накладних - без змін. В якості підстав для прийняття таких рішень зазначені наступні: відсутні копії документів, що підтверджують факт придбання, виготовлення, вирощування або переробки ТМЦ/ чи можливість надання послуг, виконання робіт; відсутні копії документів, що підтверджують факт реалізації товарів (робіт, послуг) та/або документи надано не в повному обсязі.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України (п. 201.16 ст. 201 ПК України).

Постановою Кабінету Міністрів України Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 21.02.2018 №117 (що набула чинності з 22.03.2018 та діяла до 01.02.2020) було затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №117); Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Згідно з п. 5, 6 Порядку №117 податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

За змістом п. 2 Порядку №117 критерій оцінки ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник моніторингу, що характеризує ризик; ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складання та надання податкової накладної / розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту а / б пункту 185.1 статті 185, підпункту а / б пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПК України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено у такій податковій накладній / розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість виконання свого податкового обов`язку.

Відповідно до п. 13 Порядку №117 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

З наявних у справі матеріалів суд встановив, що реєстрація податкових накладних позивача була зупинена з наступної підстави: ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку .

У взаємозв'язку з цим суд зважає на те, що за змістом п. 10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Отже, з аналізу наведених норм слідує, що критерії ризиковості мали визначатися ДФС України та обов'язково погоджуватися Міністерством фінансів України.

Державна фіскальна служба України листом №959/99-99-07-18 від 21.03.2018 визначила Критерії ризиковості платника податку та Критерії ризиковості здійснення операцій, а листом №960/99-99-07-18 від 21.03.2018 - Перелік показників, що визначають позитивну податкову історію платника податку.

Зокрема, пп. 1.6 п. 1 цього листа №959/99-99-07-18 від 21.03.2018 визначено, що платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо, зокрема: комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб'єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб'єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

Проаналізувавши наведені положення Критеріїв ризиковості платника податку, суд дійшов висновку, що пп. 1.6 п. 1 цих Критеріїв не визначає самостійні критерії ризиковості платника податків, а лише дає підстави комісіям головних управлінь ДФС обласного рівня винести відповідного платника податків на розгляд комісії, і лише за результатами проведення засідання Комісії - прийняти рішення про його віднесення до переліку ризикових суб`єктів господарювання.

В ході судового розгляду цієї справи відповідачі не подали до суду жодних належних і допустимих доказів того, що Комісією ГУ ДФС у м. Києві взагалі приймались рішення про віднесення ТОВ БУДСЕРВІСКОМФОРТ до переліку ризикових суб`єктів господарювання.

Також судом встановлено, що Критерії ризиковості платника податку, визначені у листі ДФС України №959/99-99-07-18 від 21.03.2018, взагалі не були погоджені та затверджені Мінфіном.

У контексті з наведеним суд бере до уваги зміст постанов Верховного Суду від 20.11.2019 №560/279/19, від 02.04.2019 у справі №822/1878/18, від 21.05.2019 у справі №815/2791/18, від 09.07.2019 у справі №140/2093/18 та 30.07.2019 у справі №320/6312/18, у текстах яких Касаційний суд під час перегляду в порядку касаційного провадження схожих адміністративних справ надав наступну правову оцінку законності підстав зупинення реєстрації податкової накладної. Так, Касаційний суд зазначив, що акти, які затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов'язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством. Листи міністерств, інших органів виконавчої влади у розумінні ст. 117 Конституції України не є нормативно-правовими актами, а відтак не є джерелом права відповідно до ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України. У зв'язку з цим Верховний Суд дійшов висновку, що зупинення реєстрації податкових накладних на підставі критеріїв ризиковості, встановлених листом ДФС, порушує принцип правової визначеності та передбачуваності, а відтак, є неправомірним.

В силу положень ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до п. 12, 13 Порядку №117, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів (п. 18 Порядку №117).

Суд звертає увагу на те, що у квитанціях від 30.07.2018, 14.11.2018 та 29.11.2018 про відмову в реєстрації податкових накладних позивача не зазначені орієнтовні переліки документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішень про реєстрацію податкових накладних.

Приписами п. 19, 20 Порядку №117 визначено, що Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до п. 21 Порядку №117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Дослідивши та проаналізувавши зміст поданих позивачем контролюючому органу пакетів документів (повідомлень з додатками), суд вважає, що у розглядуваних випадках позивачем були надані контролюючому органу всі необхідні копії підтверджуючих документів, яких було цілком достатньо для прийняття Комісією при ГУ ДФС у м. Києві рішень про реєстрацію податкових накладних позивача.

Таким чином, зважаючи на наявність у позивача передбачених законодавством документів, які підтверджують реальність господарських операцій, на підставі яких виписані зупинені податкові накладні, достатність таких документів для прийняття рішень про їх реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також беручи до уваги висновок Верховного Суду про неправомірність дій органу ДФС щодо зупинення реєстрації податкових накладних платників податків на підставі Критерії ризиковості, суд дійшов висновку про відсутність у комісії ГУ ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, правових підстав для прийняття наступних рішень стосовно ТОВ БУДСЕРВІСКОМФОРТ : від 31.08.2018 №900875/41982552 про відмову у реєстрації податкової накладної №17 від 13.07.2018, від 19.11.2018 №993255/41982552 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 24.10.2018, від 06.12.2018 №1015649/41982552 про відмову у реєстрації податкової накладної №19 від 08.11.2018.

За змістом положень Порядку розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117, розгляд скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - комісії контролюючих органів), про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - скарга) здійснюється комісією ДФС з питань розгляду скарг, яка є постійно діючим колегіальним органом ДФС, за участю уповноваженої особи Мінфіну.

За результатами розгляду скарги комісія ДФС з питань розгляду скарг приймає одне з таких рішень:

задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

залишає скаргу без задоволення та рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін;

залишає скаргу без розгляду.

Задоволення скарги є підставою для реєстрації зазначених у скарзі податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з урахуванням вимог пункту 200 1.3 статті 200 1 Кодексу.

Враховуючи наведене вище та висновок суду про безпідставність рішень комісії ГУ ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 31.08.2018 №900875/41982552, від 19.11.2018 №993255/41982552, від 06.12.2018 №1015649/41982552, суд вважає перелічені рішення Комісії, а також прийнятті за наслідками їх перегляду в порядку досудового оскарження, - рішення Комісії з розгляду скарг при ДФС України №49310/41982552/2 від 07.12.2018, №52311/41982552/2, від 17.12.2018 №52335/41982552/2, - протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

У контексті з наведеним суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У силу норм ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

При цьому, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (п. 2 ч. 2 цієї ж статті Кодексу).

Крім того, за змістом ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих учасниками справи доказів, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних заявлених позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішення комісії ГУ ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 31.08.2018 №900875/41982552 про відмову в реєстрації податкової накладної №17 від 13.07.2018, рішень комісії з розгляду скарг при ДФС України від 07.12.2018 №49310/41982552/2 і від 17.12.2018 №52335/41982552/2.

Одночасно з метою забезпечення захисту порушених прав та інтересів позивача, суд вбачає за необхідне вийти за межі позовних вимог та прийняти рішення про визнання протиправними та скасування рішень комісії ГУ ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 19.11.2018 №993255/41982552, від 06.12.2018 №1015649/41982552, а також рішення комісії з розгляду скарг при ДФС України від 17.12.2018 №52311/41982552/2.

Щодо правомірності заявлених позивачем вимог про зобов'язання ДФС України здійснити реєстрацію податкових накладних від 13.07.2018 №17, від 24.10.2018 №1 та від 08.11.2018 №19 в Єдиному реєстрі податкових накладних, то суд зазначає наступне.

За змістом ч. 3 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Оскільки в ході розгляду даної справи суд дійшов висновку про необхідність скасування рішення Комісії при ГУ ДФС у м. Києві про відмову у реєстрації вказаних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, то останнє тягне за собою необхідність зобов'язання ДПС України, як правонаступника ДФС України, вчинити дії з метою відновлення порушених прав позивача.

Відповідно до п.п. 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних (в останній чинній редакції), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому, датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (п. 20 Порядку №1246).

За таких обставин, суд вважає, що наявні обґрунтовані підстави для задоволення позовної вимоги позивача, шляхом зобов'язання ДПС України зареєструвати податкові накладні Товариства від 13.07.2018 №17, від 24.10.2018 №1 та від 08.11.2018 №19 датами їх отримання ДФС (тобто: 30.07.2018, 14.11.2018 та 29.11.2018 відповідно, що зафіксовано у квитанціях щодо зупинення реєстрації податкової накладної), що, водночас, з урахуванням наведеного, не є втручанням в дискреційні повноваження відповідача 1, а є належним та достатнім способом відновлення порушеного права позивача.

За змістом ст. 244 Кодексу адміністративного судочинства України, одним із питань, які вирішує суд при ухваленні рішення, є те, як розподілити між сторонами судові витрати (п. 5 ч. 1 ст. 244 зазначеного Кодексу).

Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявного у матеріалах справи оригіналу платіжного доручення від 30.01.2019 №28, ТОВ БУДСЕРВІСКОМФОРТ під час звернення до суду з цим адміністративним позовом сплатило судовий збір у розмірі 5 763 грн.

У зв'язку з цим суд вказує про присудження на користь позивача відповідно до норм Кодексу адміністративного судочинства України за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у м. Києві та ДПС України вказану суму судових витрат по сплаті судового збору, в межах 2 881,50 грн. з кожного.

Стосовно заявленого позивачем у п. 7 прохальної частини позову клопотання про стягнення з відповідача понесених позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 5 000 грн., суд вирішив наступне.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

За змістом ч. 3 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 4 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною п`ятою ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 7 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Такі висновки суду відповідають правовій позиції Верховного Суду, наведеній у постанові від 23.04.2019 у справі №826/9047/16.

Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі Баришевський проти України , від 10.12.2009 у справі Гімайдуліна і інших проти України , від 12.10.2006 у справі Двойних проти України , від 30.03.2004 у справі Меріт проти України заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

На підтвердження витрат на правничу допомогу представником позивача подано до суду засвідчені копії договору №28/01 про надання правової (правничої) допомоги від 28.01.2019, укладений між адвокатом Макаревич О.В. та ТОВ БУДСЕРВІСКОМФОРТ (в особі директора Яшенка С.О.), як клієнтом, щодо надання правової (правничої) допомоги в обсязі та на умовах, передбачених цим договором; додаткової угоди №2 до цього договору №28/01 від 28.01.2019; акта приймання-передачі наданих послуг від 30.01.2019; платіжного доручення Товариства від 30.01.2019 №30 на суму 5 000 грн.; ордеру на надання правової допомоги серії РН-505 №025.

Дослідивши перелічені документи, суд дійшов висновку про підтвердження факту надання позивачу правничої допомоги позивачу в обсязі, зазначеному в акті приймання-передачі наданих послуг, та що суд вважає, що розмір таких витрат є співмірними складності справи та був неминучий для позивача. З огляду на наведене суд вважає, що вимога позивача про стягнення судових витрат на професійну правничу в розмірі 5 000 грн. допомогу підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 134, 139, 241 - 246, 250, 255, 257 - 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю БУДСЕРВІСКОМФОРТ (ідентифікаційний код 41982552, адреса: 03061, м. Київ, вул. М. Шепелєва, 6) до Державної податкової служби України (ідентифікаційний код 43005393, адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8) та Головного управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код 43141267, адреса: 04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, при Головному управлінні ДФС у м. Києві від 31.08.2018 №900875/41982552 про відмову у реєстрації податкової накладної №17 від 13.07.2018.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, при Головному управлінні ДФС у м. Києві від 19.11.2018 №993255/41982552 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 24.10.2018.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, при Головному управлінні ДФС у м. Києві від 06.12.2018 №1015649/41982552 про відмову у реєстрації податкової накладної №19 від 08.11.2018.

Визнати протиправними та скасувати рішення з розгляду скарг при ДФС України від 07.12.2018 №49310/41982552/2, від 17.12.2018 №52311/41982552/2 і від 17.12.2018 №52335/41982552/2.

Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю БУДСЕРВІСКОМФОРТ від 13.07.2018 №17, від 24.10.2018 №1 та від 08.11.2018 №19 в Єдиному реєстрі податкових накладних датами їх отримання, а саме - 30.07.2018, 14.11.2018 та 29.11.2018 відповідно.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю БУДСЕРВІСКОМФОРТ (ідентифікаційний код 41982552, адреса: 03061, м. Київ, вул. М. Шепелєва, 6) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 881,50 грн. (двох тисяч вісімсот вісімдесяти однієї гривні 50 копійок) та на правничу допомогу адвоката у розмірі 2 500 грн. (двох тисяч п'ятиста гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (ідентифікаційний код 43005393, адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8).

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю БУДСЕРВІСКОМФОРТ (ідентифікаційний код 41982552, адреса: 03061, м. Київ, вул. М. Шепелєва, 6) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 881,50 грн. (двох тисяч вісімсот вісімдесяти однієї гривні 50 копійок) та на правничу допомогу адвоката у розмірі 2 500 грн. (двох тисяч п'ятиста гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код 43141267, адреса: 04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок