Рішення

від 13.10.2008 по справі 2-407/2008

ВАЛКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-407/2008 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

13 жовтня 2008 року     м.  Валки

Банківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді     Товстолужського О.В.

при секретареві     Хворост В.О.,

з участю позивача     ОСОБА_1

представника позивача     ОСОБА_2

представника відповідача     ОСОБА_3 С О.

третьої особи     ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом

ОСОБА_1   до Газопромислового управління «Харківгазвидобування»

Дочірньої компанії «Укргазвидобування» національної акціонерної компанії «Нафтогаз

України»,  треті особи на стороні відповідача начальник ПАП «Агрофірма «Восток» ОСОБА_4

О.В. та директор ГПУ «Харківгазвидобування» ОСОБА_5

про поновлення на роботі та стягнення моральної шкоди та суми заробітку за час

вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

26.05.2008 року до Банківського районного суду Харківської області звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» про поновлення на роботі та стягнення сум за вимушений прогул,  а також відшкодування моральної шкоди.

В заяві позивач зазначив,  що з 2000 року він працював директором підсобного аграрного підрозділу Агрофірма «Восток».

5 лютого 2008 року наказом за № 37 до штатного розпису Агрофірми «Восток» була введена посада «керівника підрозділу»,  згідно якого на позивача були покладені обов'язки по організації охорони праці та забезпечення збереження майна підприємства.

7     лютого 2008 року наказом за № 30-К була прийнята на роботу ОСОБА_6 на посаду

начальника підсобного аграрного підрозділу  Агрофірми «Восток».

20 лютого 2008 року відповідач видав наказ за № 47 «Про зміну суттєвих умов праці директора підсобного аграрного підрозділу Агрофірма «Восток»,  яким звільнив ОСОБА_1 від виконання обов'язків керівника та поклав на нього обов'язки по охороні праці,  об'єктів та майна,  пожарної та екологічної безпеки.

Зі змістом зазначених наказів позивач не погодився,  оскільки вважає їх незаконними,  як по своїй формі так і по змісту.

В     зв'язку з чим позивач вимагає визнати наказ за № 37 од 05.02.2008 року та наказ за №

47 від 20.02.2008 року - незаконними,  стягнути з відповідача середній заробіток за час

вимушеного прогулу та 50 000 грн. моральної шкоди.

Згодом позивач уточнив позовні вимоги та просив стягнути суму в розмірі 10988 грн. 80 коп.3а вимушений прогул та поновити його на посаді керівника з повноваженнями,  якими він мав до видання наказу № 37 від 05.02.2008 року.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позов та пояснила,  що вважає вищезазначені накази не законними,  оскільки ОСОБА_1 працюючи директором агрофірми «Восток» перебував на посаді керівника. Позбавивши ОСОБА_1 повноважень керівника та наділивши його іншими функціями,  роботодавець фактично перевів його на іншу роботу без згоди працівника. Позивач відмовився від переводу на іншу посаду і повідомив про це адміністрацію відповідача письмово. Адміністрація незаконно звільнила позивача за п. 6  ст.  36 КЗпП України у зв'язку з відмовою від продовження роботи у зв'язку із зміною істотних умов праці,  оскільки зміни істотних умов праці не було,  а мав місце перевід позивача на іншу посаду,  що є примусовою працею.

Представник відповідача та третьої особи - начальника ГПУ «Харківгазвидобування» позов не визнав та пояснив,  що ОСОБА_1 був прийнятий на роботу на посаду директора агрофірми «Восток»,  при цьому він ніколи не був керівником цього підрозділу. Згідно положення про ПАП АФ «Восток» керівником підрозділу є начальник. В підрозділі газопромислового управління «Харківгазвидобування» АФ «Восток» не було належного керівництва,  за останні декілька років відбувались негаразди з майном а тому,  з метою підсилення цієї роботи та приведення до відповідності з положенням штату підрозділу,  наказом ГПУ була введена посада начальника,  який і повинен бути керівником АФ «Восток»,  а директору змінені функціональні обов'язки. Функціональні обов'язки директора були звужені наказом № 47 від 20.02.2008 року,  що є зміною істотних умов праці. Позивач відмовився продовжувати роботу із зміненими істотними умовами,  а тому законно був звільнений на підставі п. 6  ст.  36 КЗпП України. Оскільки звільнення позивача відбулось на законних підставах то і підстави стягнення сум за вимушений прогул та моральної шкоди - відсутні.

Третя особа ОСОБА_4 погодилась з представником відповідача та пояснила,  що керівництво ГПУ,  звужуючи коло обов'язків ОСОБА_1 виходило ще з того,  що він є людиною похилого віку та часто хворіє.

Суд вислухавши сторони,  та вивчивши докази,  що є в справі,  дійшов до висновку,  що позов підлягає задоволенню частково.

Судом встановлено,  що відповідно до наказу начальника газопромислового управління «Харківгазвидобування» № 57 від 20.07.2000 року,  ОСОБА_1 був призначений виконуючим обов'язки директора підсобного аграрного підрозділу агрофірма «Восток» ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України». Таким чином між сторонами фактично був укладений трудовий договір. (а.с.  144 )

Згідно   з   положенням   про   газопромислове   управління   «Харківгазвидобування»,  зазначена   організація   не   є   юридичною   особою,    а   є   філією   дочірньої   компанії «Укргазвидобування» національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»,  (а.с.  109-126)

Як зазначено в положенні про підсобний аграрний підрозділ «Агрофірма «Восток»,  зазначений підрозділ є виробничим підрозділом газопромислового управління «Харківгазвидобування» та також не має статусу юридичної особи (а.с.  127-134 )

Відповідно до розділу 5 вищезгаданого положення,  підрозділ АФ «Восток» очолює начальник,  який має повноваження та обов'язки керівника цього підрозділу,  (а.с.  131-133 )

Проте позивач,  з дня прийняття на роботу та до 20.02.2008 року виконував повноваження та обов'язки керівника,  про що свідчать наступні об'єктивні докази.

30.03.2006 року начальником ГПУ «Харківгазвидобування» була затверджена посадова інструкція директора підсобного аграрного підрозділу «Агрофірма «Восток». В п.1.1. положення зазначено: «Директор підсобного аграного підрозділу очолює Підсобний аграрний підрозділ «Агрофірма «Восток»,  організовує і керує усіма видами діяльності Підрозділу»

Крім того,  розділ 2 вищезгаданої інструкції «Завдання та обов'язки»,  в частині повноважень та обов'язків «директора» підрозділу,  повністю відповідає за своїм змістом та суттю розділу 5 Положення «Про підсобний аграрний підрозділ «Агрофірма «Восток» в частині,  що стосується «начальника» (а.с.  49-54)

Перша строчка штатного розпису керівників,  спеціалістів та службовців агрофірми «Восток»,  затвердженого керівником ГПУ «Харківгазвидобування» в 2006 році в розділі «адміністративне та оперативне керівництво виробництвом» містить запис - «директор». (а.с.  56-58)

Аналогічний штатний розпис затверджений в 2007 році (а.с.  59-61 )

Вищезазначені факти свідчать про те,  що позивач з дня укладення з ним трудового договору до зміни функціональних обов'язків 20.02.2008 року відповідно до розділу 5 положення про підрозділ,  фактично працював керівником ПАП «Агрофірма «Восток» ГПУ «Харківгазвидобування»,  при цьому назва посади «директор» або «начальник» не змінила суті трудових відносин,  які виникли між сторонами внаслідок укладення трудового договору.

Аналізуючи перелік повноважень викладених в довіреності наданої 03.04.2008 року директором ГПУ «Харківгазвидобування» начальнику підрозділу «Агрофірма «Восток» ОСОБА_4 та перелік повноважень викладених в довіреності,  що надана начальником ГПУ 29.03.2007 року директору того ж підрозділу ОСОБА_1,  судом встановлено,  що їх обсяг в цілому аналогічний,  (а.с.  79,  145)

Заперечення представника відповідача про те,  що довіреності в даному випадку не визначають обсяг повноважень керівника,  спростовується п. 1 наказу № 37 від 05.2008 року,  де зазначено: «Обсяг повноважень начальника підрозділу визначити посадовою інструкцією та довіреністю,  що видається начальником Управління»,  (а.с.  6)

За змістом  ст.  43-1 КЗпП України,  керівником належить вважати особу,  яка очолює підприємство,  установу,  організацію або відокремлений підрозділ (філія,  представництво відділення,  тощо),  який створюється відповідно до  ст.  7 Закону України «Про підприємства в Україні»

Таким чином,  всі твердження сторони відповідача про те,  що позивач ОСОБА_1,  працюючи директором,  не був керівником підрозділу,  а такої посади як «керівник» в Агрофірмі «Восток» не існує - безпідставні,  не відповідають дійсності та спростовуються вищезазначеними фактами.

Наказом в.о. начальника газопромислового управління «Харківгазвидобування» № 37 від 05.02.2008 року констатована «невідповідність    між положенням про підсобний

аграрний підрозділ і фактичною організацією управління цього підрозділу,  яка зокрема відображена у штатному розкладі і полягає у наділенні повноваженнями посадової особи,  не передбаченої Положенням»

Крім того,  зазначено,  що «погіршилась якість управлінської діяльності в підрозділі,  зростання управлінського апарату за рахунок введення посад заступників директора,  дублювання певних функцій між заступниками і головними спеціалістами підрозділу з окремих напрямків господарської діяльності» (а.с.  6)

Текст наказу не містить формулювання,  в чому ж полягає невідповідність між положенням про підрозділ та його штатним розкладом,  крім назви посади,  яку займає керівник підрозділу.

Цим наказом будь-яких змін,  щодо управлінської діяльності,     крім введення посади начальника,  який є керівником та скорочення вакантних посад (п.п.1,  2),  не передбачено. Проте передбачено в п.3 наказу,  наділення існуючого керівника ОСОБА_1 напрямками роботи з охорони праці та майна підрозділу.

20.02.2008 року в.о. начальника газопромислового управління «Харківгазвидобування» власним наказом № 47,  відсторонив позивача від виконання ним обов'язків керівника та поклав на нього виконання обов'язків з питань охорони праці,  об'єктів та майна,  яке закріплена за підсобним підрозділом «Восток»,  (а.с.  8) Такі зміни функціональних обов'язків у наказі викладені як «зміни істотних умов праці директора аграрного підрозділу Агрофірма «Восток».

Суд вважає,  що відсторонення позивача від обов'язків керівника та одночасне покладення на нього обов'язків з питань охорони праці,  об'єктів та майна не є змінами істотних умов праці.

Відповідно до  ст.  32 КЗпП України,  у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю,  кваліфікацією чи посадою. Не вважається переведенням на іншу роботу і не потребує згоди працівника переміщення його на тому ж підприємстві,  у межах спеціальності,  кваліфікації чи посади,  обумовленої трудовим договором.

Як встановлено судом,  між ОСОБА_1 та роботодавцем був укладений трудовий договір про виконання ним роботи на посаді керівника ПАП «Агрофірма «Восток».

Пояснення представника відповідача про те,  що суть наказу № 47 від 20.02.2008 року полягає у зміні істотних умов праці шляхом звуження кола обов'язків директора,  також не відповідають дійсності,  оскільки нові обов'язки позивача,  покладені на нього наказом № 47 від 20.02.2008 року є принципово іншими і не передбачають виконання функцій керівника,  закріплених положенням про ПАП «Агрофірма «Восток»,  а отже такі обов'язки обумовлюють виконання іншої роботи,  поза межами посади,  яку позивач займав до видання такого наказу.

Крім того,  відповідач,  обґрунтував зміни істотних умов праці директора підрозділу необхідністю удосконалення структури управління. Проте,  представник відповідача не довів в чому ж полягало таке удосконалення,  а також не навів жодних ознак змін організації виробництва і праці , в діяльності підсобного аграрного підрозділу,  які обумовили необхідність зміни істотних умов праці керівника цього підприємства.

Таким чином,  позбавлення позивача повноважень і обов'язків керівника підрозділу та покладення на нього інших функцій,  є фактичним його переведенням на іншу роботу.

Таке переведення,  відповідно до вимог  ст.  32 КЗпП України,  допускається лише за згодою працівника.

Як вбачається із заяви ОСОБА_1,  отриманої адміністрацією роботодавця,  згоди на переведення на іншу роботу позивач не давав,  (а.с.  155)

Наданий суду акт ревізії виробничої та фінансово-господарської діяльності підсобного аграрного підрозділу «Агрофірма «Восток» та інші документи про господарський та майновий стан підрозділу,  не можуть бути підставою для примусового переведення працівника,  (а.с.  82-108)

Таким чином,  наказ в.о. начальника газопромислового управління «Харківгазвидобування» № 47 від 20.02.2008 року «Про зміни істотних умов праці директора підсобного аграрного підрозділу «Агрофірма «Восток» та п.3 наказу №37 від 05.02.2008 року є незаконними та підлягають скасуванню.

З огляду на вищенаведене,  рішення директора газопромислового управління «Харківгазвидобування»,  викладене в п.3 та 4 наказу № 104-к від 19.05.2008 року,  про звільнення позивача відповідно до п. 6  ст.  36 КЗпП України (у зв'язку з відмовою від продовження роботи із зміненими істотними умовами праці - є також незаконним та підлягає скасуванню),  оскільки позивач правомірно відмовився від переведення на іншу роботу.

Відповідно до п.4 ч. 2  ст.  16 ЦК України,  способами захисту цивільних прав та інтересів може бути відновлення становища,  яке існувало до порушення.

Вимога позивача щодо поновлення на роботі на посаді керівника підсобного аграрного підрозділу Агрофірма «Восток» ГПУ «Харківгазвидобування ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» з повноваженнями,  які він мав до видання відповідачем наказу № 37 від 05.02.2008 року,  підлягає задоволенню.

Згідно із п.2 ч. 2  ст.  23 ЦК України,  моральна шкода полягає у душевних стражданнях,  яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї. Стаття 237-1 КЗпП України передбачає відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику,  якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань,  втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Дійсно,  позивач відчував моральні страждання у зв'язку з незаконним усуненням його від посади керівника підрозділу «Агрофірма «Восток»,  а також неправомірного звільнення з цієї посади. Діями відповідача були порушені нормальні життєві зв'язки позивача,  які він мав працюючи на займаній посаді. Крім того,  позивач був змушений захищати свої права в судовому порядку,  що потребує додаткових зусиль для організації його життя.

Проте великий розмір вимог відшкодування моральної шкоди 50 000 грн. не має достатнього обґрунтування,  а тому суд вважає необхідним задовольнити позов в цій частині частково,  в розмірі 5 000 грн.

У зв'язку з встановленим фактом неправомірного звільнення позивача,  підлягає задоволенню вимога стягнення з відповідача суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 10 988 грн. 80 коп.

При розрахунку суми,  суд виходив з меж вимог за чотири місяці,  та наданої стороною відповідача довідкою про середній місячний заробіток позивача,  який становив 2747 грн. 20 коп. (а.с.  162)

Враховуючи вище зазначене та у відповідності зі  ст.   ст.  208,  209,  88 ЦПК України,   ст.   ст.  233,  234,  ч.1 та ч.2  ст.  235,  237-1 КЗпП України,   ст.  16 ЦК України,   ст.  43 Конституції України,  суд

ВИРІШИВ :

Позов   - задовольнити частково.

Визнати незаконними та скасувати :

- п.3 наказу № 37 від 05.02.2008 року виконуючого обов'язки начальника газопромислового управління «Харківгазвидобування» дочірньої компанії національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» «Про підвищення ефективності управління і впорядкування структури підсобного аграрного підрозділу «Агрофірма «Восток» та приведення її у відповідність до положення про підсобний аграрний підрозділ «Агрофірма Восток»,

наказ № 47 від 20.02.2008 року виконуючого обов'язки начальника газопромислового управління «Харківгазвидобування» дочірньої компанії національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» «Про зміни істотних умов праці директора підсобного аграрного підрозділу «Агрофірма «Восток»

п.п.3,  4 наказу № 104-к від 19.05.2008 року директора газопромислового управління «Харківгазвдобування» ДК «Укргазвидобування» національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» про звільнення ОСОБА_1 з посади директора підсобного аграрного підрозділу «Агрофірма «Восток» газопромислового управління «Харківгазвдобування» ДК «Укргазвидобування» національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».

Поновити ОСОБА_1 на посаді керівника підсобного аграрного

підрозділу Агрофірма «Восток» ГПУ «Харківгазвидобування ДК «Укргазвидобування»

НАК «Нафтогаз України» з повноваженнями,  передбаченими розділом 5 Положення

«Про       підсобний       аграрний      підрозділ     Агрофірма       «Восток»       ГПУ

«Харківгазвидобування» ДК «Харківгазвидобування» НАК «Нафтогаз України».

Стягнути з ГПУ «Харківгазвидобування» ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» на користь ОСОБА_1 суму середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу в розмірі 10988 грн. 80 коп. та 5000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» на користь держави судовий збір в розмірі 51-00 грн. та витрати по справі на інформаційно - технічне забезпечення судового розгляду справи в сумі   30-00 грн.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Банківський районний суд шляхом подачі в 10 - денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4  ст.  295 ЦПК України.