Рішення

від 30.03.2020 по справі 757/38964/18-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/38964/18-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2020 року Печерський районний суд м. Києва

в складі головуючого - судді Ільєвої Т.Г.,

при секретарі - Рябцовій Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Стретович Сергій Миколайович, до ОСОБА_2 , Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гречаної Руслани Тарасівни за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне територіальне управління юстиції у м. Києві про визнання сходової клітини приміщенням (місцем) загального користування на яке поширюється правовий режим об`єкта спільної сумісної власності; скасування рішення про державну реєстрацію права приватної власності на сходову клітину, як на самостійний об`єкт нерухомого майна; скасування державної реєстрації права власності на сходову клітину, як на самостійний об`єкт нерухомого майна; визнання права спільної сумісної власності на сходову клітину, як на приміщення (місце) загального користування,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гречаної Руслани Тарасівни за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Головне територіальне управління юстиції у м. Києві, згідно вимог якого просить суд :

1. Визнати нежиле приміщення № І-сходову клітину (в літ. А), загальною площею 18,20 кв. м., що розташоване у будинку за адресою: АДРЕСА_1 , приміщенням (місцем) загального користування на яке поширюється правовий режим об`єкта спільної сумісної власності по відношенню до усіх власників приміщень у будинку АДРЕСА_2 , єдиний доступ до яких забезпечується використання такої сходової клітини.

2. Скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гречаної Руслани Тарасівни (місцезнаходження: АДРЕСА_3 ; свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю: 7346) за індексним номером 32587820 від 28.11.2016 о 12:50:01 про державну реєстрацію за ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце проживання: АДРЕСА_4 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) права приватної власності на нежиле приміщення № І-сходова клітина (в літ. А) площею 18.2 кв. м., що розташоване у будинку за адресою АДРЕСА_1 , як на самостійний об`єкт нерухомого майна із присвоєнням останньому реєстраційного номера НОМЕР_2 та відкриттям відповідного розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

3. Скасувати державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце проживання: АДРЕСА_4 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) на нежиле приміщення № І-сходову клітину (в літ. А), загальною площею 18,20 кв. м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , як на самостійний об`єкт нерухомого майна зі скасуванням реєстраційного номера об`єкта нерухомого майна 1097740980000, закриттям відповідного розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та закриттям відповідної реєстраційної справи.

4. Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; місце проживання: АДРЕСА_5 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ) право спільної сумісної власності на нежиле приміщення № І-сходову клітину (в літ. А), загальною площею 18,20 кв. м., що розташоване у будинку за адресою: АДРЕСА_1 , як на приміщення (місце) загального користування.

Мотивуючи позовні вимоги, вказує, що 21.09.2017 ОСОБА_1 разом із ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу прибав у ОСОБА_5 нежитлові приміщення №1-14 групи приміщень № 4 ІІ поверху (літ. А) загальною площею 305,9 кв. м. в будинку по АДРЕСА_2 .

Однак до цього часу він не має можливості користуватися своїми приміщеннями, у зв`язку з тим, що на сходовій клітині між першим та другим поверхом в будинку по АДРЕСА_2 постійно знаходяться невстановлені особи, які чинять йому фізичні перешкоди у проході до належних йому приміщень.

Так, за інформацією, що міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, право приватної власності на нежиле приміщення № І-сходова клітина (в літ. А) площею 18.2 кв. м. зареєстроване за ОСОБА_2 (Відповідачем 1) на підставі договору дарування від 28.11.2016 р. № 1553, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Гречаною Р.Т, який (яка) і прийняв (прийняла) рішення про державну реєстрацію прав на зазначену сходову клітину за індексним номером 32587820 від 28.11.2016 о12:50:01, як на самостійний об`єкт нерухомого майна із присвоєнням останньому реєстраційного номера 1097740980000 та відкриттям відповідного розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Тобто, внаслідок незаконної реєстрації права власності на указану сходову клітину, ОСОБА_1 , як законний власник не може користуватися належними йому нежитловими приміщеннями №№ 1-14 групи приміщень № 4 ІІ поверху (літ. А) загальною площею 305,9 кв. м. в будинку по АДРЕСА_2 , оскільки невстановлені особи чинять йому фізичні перешкоди у доступі до його майна та не дозволяють прохід через сходову клітину, яка фактично та юридично має правовий статус приміщення (місця) загального користування та належить ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності разом із іншими власниками приміщень у будинку по АДРЕСА_2 , єдиний доступ до яких забезпечується використанням такої сходової клітини.

Звідси, вказані дії порушують не лише право приватної власності ОСОБА_1 на належне йому нерухоме майно, завдають ОСОБА_1 значної шкоди, оскільки з вересня 2017 року до даного часу він не може користуватися своїм майном, але при цьому зобов`язаний нести тягар його утримання, сплачуючи відповідні платежі, але й заперечують, оспорюють, не визнають та, як наслідок, грубо порушують право спільної сумісної власності ОСОБА_1 на зазначену сходову клітину як на приміщення (місце) загального користування в будинку по АДРЕСА_2 , що послугувало підставою для звернення до суду.

09.08.2018 до Печерського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява.

08.02.2019 відповідно до розпорядження № 76, від 08.02.2019 року проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, у зв`язку з відстороненням від посади судді ОСОБА_6 .

Ухвалою суду від 20.08.2018 року забезпечно позов, окрім іншого і накладенням арешту на нежиле приміщення № І-сходову клітину (в літ. А), загальною площею 18,20 кв. м., що розташоване у будинку за адресою: АДРЕСА_1 , право приватної власності на яке зареєстроване за ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_4 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1097740980000.

Відповідно до ст. ст. 14, 33 ЦПК України справу було розподілено до розгляду судді Печерського районного суду Ільєвій Т.Г.

Ухвалою від 08.02.2019 справу прийнято до провадження судді Ільєвої Т.Г. та визначено її розглядати за правилами спрощеного провадження з повідомленням сторін.

25.09.2018 року до суду надійшли пояснення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Головне територіальне управління юстиції у м. Києві в яких представник просив провести розгляд справи у його відсутність.

03.07.2019 до суду надійшов відзив відповідача - Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гречаної Руслани Тарасівни, зі змісту якого вбачається, що остання заперечує щодо задоволення позовних вимог та просить провести розгляд справи у її відсутність.

В судове засідання представник позивача не з`явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позов підтримав та просив задовольнити.

Відповідачі та треті особи в судове засідання не з`явились, про день слухання справи повідомлені належним чином.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Отже, оскільки сторони не з`явилися в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, за відсутності заперечень відповідача, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до висновку про можливість постановлення по справі заочного рішення та задоволення позовних вимог.

Частиною 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

21.09.2017 ОСОБА_1 разом із ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу прибав у ОСОБА_5 нежитлові приміщення №1-14 групи приміщень № 4 ІІ поверху (літ. А) загальною площею 305,9 кв. м. в будинку по АДРЕСА_2 .

Разом з тим, за інформацією, що міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, право приватної власності на нежиле приміщення № І-сходова клітина (в літ. А) площею 18.2 кв. м. зареєстроване за ОСОБА_2 (Відповідачем 1) на підставі договору дарування від 28.11.2016 р. № 1553, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Гречаною Р.Т, який (яка) і прийняв (прийняла) рішення про державну реєстрацію прав на зазначену сходову клітину за індексним номером 32587820 від 28.11.2016 о12:50:01, як на самостійний об`єкт нерухомого майна із присвоєнням останньому реєстраційного номера 1097740980000 та відкриттям відповідного розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Сходову клітину ОСОБА_2 подарувала ОСОБА_7 (ІПН НОМЕР_4 , паспорт серії НОМЕР_5 від 11.03.2001).

В свою чергу, сходову клітину ОСОБА_7 придбала у Закритого акціонерного товариства Концерн Борекс (Код ЄДРПОУ 30572974) на підставі договору купівлі-продажу від 21.05.2010 № 574, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Джуринською Л.В.

При цьому в Державному реєстрі речових прав приватним нотаріусом Джуринською Л.В. було зроблено відмітку про те, що нежиле приміщення № І-сходова клітина площею 18,23 кв. м. складає 5/100 частин від нежилих приміщень пл. 331 кв. м., що належать ЗАТ Концерн Борекс на підставі договору купівлі-продажу від 06.11.2000 № 2197, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Вашагашвілі Д.Д.

Проте, як вбачається із рішення Господарського суду м. Києва від 27.08.2008 у справі №36/362, Відкрите акціонерне товариство Мономах , Товариство з обмеженою відповідальністю Епсилон , Закрите акціонерне товариство Автор , Закрите акціонерне товариство Концерн Борекс , Закрите акціонерне товариство Київагропромтехпостач , є співвласниками нерухомого майна, а саме нежитлових приміщень загальною площею 1 530,4 кв. м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_6 ) та зареєстровані в Київському міському бюро технічної інвентаризації в реєстровій книзі під реєстровим номером 305-П, що підтверджується матеріалами справи, а саме Довідкою-характеристикою № 1168140 від 14.06.2007.

Судом встановлено, що згідно з вказаною довідкою одним з співвласників є Закрите акціонерне товариство Автор , ідентифікаційний код 32310130, яке в результаті реорганізації було перетворено на Товариство з обмеженою відповідальністю ВіДі Автосіті Кільцева , яке є правонаступником усіх прав та обов`язків Закритого акціонерного товариства Автор , що підтверджується Статутом Товариства з обмеженою відповідальністю ВіДі Автосіті Кільцева , зареєстрованого 28.03.2008 Державним реєстратором Печерської районної у місті Києві державної адміністрації за № 10701450000032706.

Закрите акціонерне товариство Автор , правонаступником якого є позивач-3 - Товариство з обмеженою відповідальністю ВіДі Автосіті Кільцева , відповідно до Договору купівлі-продажу від 11.06.2004, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою С.М. від 11.06.2004 за № 1667, придбав у власність нежилі приміщення загальною площею 44,50 кв. м., що складають 3/100 частки нежитлових приміщень (в т. ч. приміщення 1 площею 4,2 кв. м., приміщення 2 площею 9,9 кв. м., приміщення 3 площею 22,0 кв. м., приміщення 4 площею 1,8 кв. м., приміщення 5 площею 6,6 кв. м.), розташованих у АДРЕСА_6 ).

Відповідно до довідки-характеристики Київського міського бюро технічної інвентаризації № 1168140 від 14.06.2006, частка вказаних нежитлових приміщень становить 3/100 від нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_6 ).

Також, Закрите акціонерне товариство Автор , правонаступником якого є Позивач-3 - Товариство з обмеженою відповідальністю ВіДі Автосіті Кільцева , відповідно до Договору купівлі-продажу частини нежитлового приміщення від 11.10.2005, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гоменюк О.М. від 11.06.2004 за № 8102, придбав у власність нежилі приміщення загальною площею 59,90 кв. м., що складають 4/100 частки нежитлових приміщень (в т. ч. групу нежилих приміщень 3 7 з № 1 по № 4 1-го поверху), розташованих у АДРЕСА_6 ).

Відповідно до довідки характеристики Київського міського бюро технічної інвентаризації № 1168140 від 14.06.2006 частка вказаного нежитлового приміщення становить 4/100 від нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_6 ).

Крім того, Закрите акціонерне товариство Автор , правонаступником якого є позивач-3 - Товариство з обмеженою відповідальністю ВіДі Автосіті Кільцева , відповідно до Договору купівлі-продажу частини нежитлового приміщення від 01.11.2005, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гоменюк О.М. від 01.11.2005р. за № 8700, придбав у власність нежилі приміщення загальною площею 324,10 кв. м. (складаються з нежитлових приміщень № 4 ІІ-го поверху (прим. №№ 1 -14) загальною площею 305,9 кв. м. та сходової клітини І площею 18,2 кв. м.), що складають 21/100 частки нежитлових приміщень, розташованих у АДРЕСА_6 ).

Таким чином, рішенням Господарського суду м. Києва від 27.08.2008 у справі № 36/362 встановлено, що ТОВ ВіДі Автосіті Кільцева відповідно до Договору купівлі-продажу частини нежитлового приміщення від 01.11.2005, який посвідчено приватним нотаріусом КМНО Гоменюк О.М. за № 8700, належали нежилі приміщення загальною площею 324,10 кв. м. (складаються з нежитлових приміщень № 4 ІІ-го поверху (прим. №№ 1 -14) загальною площею 305,9 кв. м. та сходової клітини І площею 18,2 кв. м.), що складають 21/100 частки нежитлових приміщень, розташованих у АДРЕСА_6 ).

В той же час, рішенням Господарського суду м. Києва від 27.08.2008 у справі № 36/362 також встановлено, що відповідач-1 - Закрите акціонерне товариство Концерн Борекс - придбало у власність нежиле приміщення загальною площею 313,1 кв. м. відповідно до договору купівлі-продажу, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Вашагашвілі Д.Д. від 06.11.2000р. номер № 2197.

Відповідно до довідки-характеристики Київського міського бюро технічної інвентаризації №1168140 від 14.06.2006, частка вказаного нежитлового приміщення становить 20/100 від нежитлового приміщення за адресою АДРЕСА_6 ).

Більше того, в рішенні Господарського суду м. Києва встановлено, що приміщення першого поверху та другого поверху, які знаходяться в користуванні ТОВ ВіДі Автосіті Кільцева , ЗА ВИКЛЮЧЕННЯМ СХОДОВОЇ КЛІТИНИ ПЛОЩЕЮ 18,2 КВ. М., є окремими приміщеннями, які мають окремі входи, окремі комунікації, об`єднані спільною капітальною стіною і не мають спільних приміщень чи проходів з іншими приміщеннями, якими користуються інші співвласники будівлі, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 ).

В резолютивній частині рішення Господарського суду м. Києва від 27.08.2008 у справі № 36/362 вирішено виділити у натурі частку Товариства з обмеженою відповідальністю ВіДі Автосіті Кільцева (01601, м. Київ, вул. Червоноармійська, 21, код ЄДРПОУ 32310130), що складає 28/100 із спільного нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 , та складається з нежитлових приміщень загальною площею 410,3 кв. м. в тому числі нежитлові приміщення першого поверху площею 44,5 кв. м. (приміщення 1 пл. -4.2 кв. м., приміщення 2 пл. -9,9 кв. м., приміщення 3 пл. -22 кв. м., приміщення 4 пл. - 1,8 кв. м., приміщення 5 пл. - 6,6 кв. м.); нежитлові приміщення першого поверху площею 59,9 кв. м. (група нежитлових приміщень № 7 з № 1 по № 4) та нежитлові приміщення другого поверху площею 305,9 кв. м. (приміщення № 4 другого поверху (прим. №№ 1-14), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_6 .

Відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 ЦК України, власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.Згідно з ч. 1 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно з ч. 2 ст. 10 Закону України Про приватизацію державного житлового фонду власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов`язані брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 9 листопада 2011 року за №14-рп/2011 по справі №1-22/2011 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_8 щодо офіційного тлумачення положень пункту 2 статті 10 Закону України Про приватизацію державного житлового фонду , за законодавством України допоміжне приміщення у дво- або багатоквартирному будинку, гуртожитку має своє функціональне призначення, яке полягає у забезпеченні експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців. Під поняттям мешканці треба розуміти власників, співвласників, наймачів, орендарів окремих житлових і нежитлових приміщень будинку, які проживають у будинку і становлять визначене коло суб`єктів, які реалізують право спільної власності на окремий її об`єкт - допоміжні приміщення. Крім того, таке функціональне призначення, як обслуговування дво- або багатоквартирного будинку, має і прибудинкова територія навколо нього, визначена актом на право власності чи користування земельною ділянкою. З цього випливає, що допоміжне приміщення може бути розташоване і поза межами дво- або багатоквартирного будинку.

Згідно з п. 4.3. Рішення Конституційного Суду України від 2 березня 2004 року N 4-рп/2004 по справі №1-2/2004 за конституційним зверненням ОСОБА_9 та інших громадян про офіційне тлумачення положень пункту 2 статті 10 Закону України Про приватизацію державного житлового фонду та за конституційним поданням 60 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень статей 1, 10 цього Закону (Справа про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків) Конституційний Суд України визначив, що відповідно до Конституції України ( 254к/96-ВР ) всі суб`єкти права власності рівні перед законом. У багатоквартирних будинках, де не всі квартири приватизовані чи приватизовані повністю, власник (власники) неприватизованих квартир (їх правонаступники) і власники приватизованих квартир багатоквартирного будинку є рівноправними співвласниками допоміжних приміщень. Вони є рівними у праві володіти, користуватися і розпоряджатися допоміжними приміщеннями. Ніхто з власників квартир не має пріоритетного права користуватися та розпоряджатися цими приміщеннями, в тому числі і з питань улаштування мансард, надбудови поверхів і т. ін. Одночасно, даним рішенням Конституційний Суд України вирішив, що в аспекті конституційного звернення і конституційного подання положення частини першої статті 1, положення пункту 2 статті 10 Закону України Про приватизацію державного житлового фонду треба розуміти так: Допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т. ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього.

Вказані встановлені фактичні обставини справи та вказані норми законодавства свідчать, що реєстрація права приватної власності за ОСОБА_2 на нежиле приміщення в„–1 - сходову клітину (в Літ. А), загальною площею 18, 20 кв. м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , та вчинені ОСОБА_2 дії із заборони спільного використання сходової клітини, беззаперечно є незаконними та грубо порушують права та інтереси ОСОБА_1 , зокрема:

- позбавляють ОСОБА_1 права користування належним йому на праві приватної власності нежилим приміщенням, розташованим на другому поверсі, що полягає у блокуванні фізичними особами (охоронцями) доступу на другий поверх через сходову клітину, як єдиний прохід на другий поверх;

- заперечують правову природу сходової клітини, як приміщення (місця) загального користування, на яке поширюється правовий режим об`єкта спільної сумісної власності по відношенню до усіх власників приміщень у будинку по АДРЕСА_2 , єдиний доступ до яких забезпечується використання такої сходової клітини;

- заперечують, оспорюють, не визнають право спільної сумісної власності ОСОБА_1 на зазначену сходову клітину, як на приміщення (місце) загального користування в будинку по АДРЕСА_2 .

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01.07.2004 № 1952-IV (далі Закону), державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону, на кожний об`єкт нерухомого майна під час проведення державної реєстрації права власності на нього вперше у Державному реєстрі прав відкривається новий розділ та формується реєстраційна справа, присвоюється реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна.

За приписами ч. 1 ст. 15 Закону, реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна є індивідуальний номер, який присвоюється кожному індивідуально визначеному об`єкту нерухомого майна при проведенні державної реєстрації права власності на нього вперше, не повторюється на всій території України і залишається незмінним протягом усього часу існування такого об`єкта.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону, реєстраційна справа формується у паперовій та електронній формі після відкриття розділу на об`єкт нерухомого майна у Державному реєстрі прав та внесення до нього відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав та зберігається протягом всього часу існування об`єкта. Реєстраційній справі присвоюється реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна.

Згідно з ч. 2 статті 26 Закону, у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом а пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав. У разі скасування судом документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 1 січня 2013 року, або скасування записів про державну реєстрацію прав, інформація про які відсутня в Державному реєстрі прав, запис про державну реєстрацію прав вноситься до Державного реєстру прав та скасовується.

Вказане в своїй сукупності свідчить про обґрунтованість позовних вимог:

1. Визнати нежиле приміщення № І-сходову клітину (в літ. А), загальною площею 18,20 кв. м., що розташоване у будинку за адресою: АДРЕСА_1 , приміщенням (місцем) загального користування на яке поширюється правовий режим об`єкта спільної сумісної власності по відношенню до усіх власників приміщень у будинку АДРЕСА_2 , єдиний доступ до яких забезпечується використання такої сходової клітини.

2. Скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гречаної Руслани Тарасівни (місцезнаходження: АДРЕСА_3 ; свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю: 7346) за індексним номером 32587820 від 28.11.2016 о 12:50:01 про державну реєстрацію за ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце проживання: АДРЕСА_4 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) права приватної власності на нежиле приміщення № І-сходова клітина (в літ. А) площею 18.2 кв. м., що розташоване у будинку за адресою АДРЕСА_1 , як на самостійний об`єкт нерухомого майна із присвоєнням останньому реєстраційного номера НОМЕР_2 та відкриттям відповідного розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

3. Скасувати державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце проживання: АДРЕСА_4 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) на нежиле приміщення № І-сходову клітину (в літ. А), загальною площею 18,20 кв. м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , як на самостійний об`єкт нерухомого майна зі скасуванням реєстраційного номера об`єкта нерухомого майна 1097740980000, закриттям відповідного розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та закриттям відповідної реєстраційної справи.

Наряду з вказаним, вищевказані норми свідчать про безпідставність вимоги позивача щодо визнання за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; місце проживання: АДРЕСА_5 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ) право спільної сумісної власності на нежиле приміщення № І-сходову клітину (в літ. А), загальною площею 18,20 кв. м., що розташоване у будинку за адресою: АДРЕСА_1 , як на приміщення (місце) загального користування, оскільки це являється причинно-наслідком зв`язком задоволення вищевказаних позовних вимог, які не потребують додаткового визнання судовим рішенням.

На основі повно та всебічно з`ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

ЄСПЛ зазначав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі Проніна проти України , від 18 липня 2006 року № 63566/00, § 23).

Окрім вказаного, суд вважає за необхідне зауважити, що на виконання вимог статті 134 Цивільного процесуального кодексу України, позивачем було надано орієнтовний (попередній) розрахунок судових витрат. При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 134 Цивільного процесуального кодексу України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи, а відтак це спростовує доводи відповідача, що позивач не надав доказів, які б підтверджували б сплату послуг з надання правничої допомоги.

Так, оскільки позов задоволено частково (з 4 вимог судом задоволено 3, тобто 75%) , то за правилами статті 141 ЦПК України, з урахуванням того, що позивачем заявлено судові витрати у розмірі 30 000 грн., з відповідачів підлягають стягнення судові витрати у розмірі 22 500 грн..

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 141, 258, 259, 263, 264, 265, 354 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Стретович Сергій Миколайович, до ОСОБА_2 , Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гречаної Руслани Тарасівни за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Головне територіальне управління юстиції у м. Києві про визнання сходової клітини приміщенням (місцем) загального користування на яке поширюється правовий режим об`єкта спільної сумісної власності; скасування рішення про державну реєстрацію права приватної власності на сходову клітину, як на самостійний об`єкт нерухомого майна; скасування державної реєстрації права власності на сходову клітину, як на самостійний об`єкт нерухомого майна; визнання права спільної сумісної власності на сходову клітину, як на приміщення (місце) загального користування - задовольнити частково.

1. Визнати нежиле приміщення № І-сходову клітину (в літ. А), загальною площею 18,20 кв. м., що розташоване у будинку за адресою: АДРЕСА_1 , приміщенням (місцем) загального користування на яке поширюється правовий режим об`єкта спільної сумісної власності по відношенню до усіх власників приміщень у будинку АДРЕСА_2 , єдиний доступ до яких забезпечується використання такої сходової клітини.

2. Скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гречаної Руслани Тарасівни (місцезнаходження: АДРЕСА_3 ; свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю: 7346) за індексним номером 32587820 від 28.11.2016 о 12:50:01 про державну реєстрацію за ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце проживання: АДРЕСА_4 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) права приватної власності на нежиле приміщення № І-сходова клітина (в літ. А) площею 18.2 кв. м., що розташоване у будинку за адресою АДРЕСА_1 , як на самостійний об`єкт нерухомого майна із присвоєнням останньому реєстраційного номера НОМЕР_2 та відкриттям відповідного розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

3. Скасувати державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце проживання: АДРЕСА_4 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) на нежиле приміщення № І-сходову клітину (в літ. А), загальною площею 18,20 кв. м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , як на самостійний об`єкт нерухомого майна зі скасуванням реєстраційного номера об`єкта нерухомого майна 1097740980000, закриттям відповідного розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та закриттям відповідної реєстраційної справи.позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гречаної Руслани Тарасівни в рівних частинах на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 22 500 грн.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання, поштовий індекс: АДРЕСА_5 ; РНОКПП: НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання, поштовий індекс: АДРЕСА_4 ; відоме місце перебування, поштовий індекс: АДРЕСА_1 , (місцезнаходження спірного майна); РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гречана Руслана Тарасівна, місцезнаходження, поштовий індекс: АДРЕСА_3 ; свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю: 7346

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне територіальне управління юстиції у місті Києві, місцезнаходження, поштовий індекс: пров. Музейний, буд 2-Д, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 34691374

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, а особою яка була відсутня при проголошенні рішення протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено та підписано 30 березня 2020 року.

Суддя Т.Г. Ільєва