Постанова

від 30.11.2020 по справі 757/38964/18-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №757/38964/18 Головуючий у І інстанції Ільєва Т.Г.

Провадження №22-ц/824/12561 /2020 Головуючий у 2 інстанції Голуб С.А.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2020 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Київського апеляційного суду у складі:

судді-доповідача Голуб С.А.,

суддів: Ігнатченко Н.В., Таргоній Д.О.,

за участі секретаря судового засідання Сакалоша Б.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду в м. Києві апеляційну скаргу приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гречаної Руслани Тарасівни на рішення Печерського районного суду Київської області від 30 березня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Стретович Сергій Миколайович, до ОСОБА_2 , Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гречаної Руслани Тарасівни за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне територіальне управління юстиції у м. Києві про визнання сходової клітини приміщенням (місцем) загального користування на яке поширюється правовий режим об`єкта спільної сумісної власності; скасування рішення про державну реєстрацію права приватної власності на сходову клітину, як на самостійний об`єкт нерухомого майна; скасування державної реєстрації права власності на сходову клітину, як на самостійний об`єкт нерухомого майна; визнання права спільної сумісної власності на сходову клітину, як на приміщення (місце) загального користування,

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2018 року позивач звернулася до суду першої інстанції із вказаним позовом, посилаючись на те, що 21.09.2017 ОСОБА_1 разом із ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу прибав у ОСОБА_4 нежитлові приміщення №1-14 групи приміщень № 4 ІІ поверху (літ. А) загальною площею 305,9 кв. м. в будинку по АДРЕСА_1 .

Однак до цього часу він не має можливості користуватися своїми приміщеннями, у зв`язку з тим, що на сходовій клітині між першим та другим поверхом в будинку по АДРЕСА_1 постійно знаходяться невстановлені особи, які чинять йому фізичні перешкоди у проході до належних йому приміщень.

Так, за інформацією, що міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, право приватної власності на нежиле приміщення № І - сходова клітина (в літ. А) площею 18.2 кв. м. зареєстроване за ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 28.11.2016 р. № 1553, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Гречаною Р.Т, яка і прийняла рішення про державну реєстрацію прав на зазначену сходову клітину за індексним номером 32587820 від 28.11.2016 о12:50:01, як на самостійний об`єкт нерухомого майна із присвоєнням останньому реєстраційного номера НОМЕР_1 та відкриттям відповідного розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Тобто, внаслідок незаконної реєстрації права власності на указану сходову клітину, ОСОБА_1 , як законний власник не може користуватися належними йому нежитловими приміщеннями №№ 1-14 групи приміщень № 4 ІІ поверху (літ. А) загальною площею 305,9 кв. м. в будинку по АДРЕСА_1 , оскільки невстановлені особи чинять йому фізичні перешкоди у доступі до його майна та не дозволяють прохід через сходову клітину, яка фактично та юридично має правовий статус приміщення (місця) загального користування та належить ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності разом із іншими власниками приміщень у будинку по АДРЕСА_1 , єдиний доступ до яких забезпечується використанням такої сходової клітини.

Звідси, вказані дії порушують не лише право приватної власності ОСОБА_1 на належне йому нерухоме майно, завдають ОСОБА_1 значної шкоди, оскільки з вересня 2017 року до даного часу він не може користуватися своїм майном, але при цьому зобов`язаний нести тягар його утримання, сплачуючи відповідні платежі, але й заперечують, оспорюють, не визнають та, як наслідок, грубо порушують право спільної сумісної власності ОСОБА_1 на зазначену сходову клітину як на приміщення (місце) загального користування в будинку по АДРЕСА_1 , що послугувало підставою для звернення до суду.

На підставі викладеного просив суд:

1. Визнати нежиле приміщення № І-сходову клітину (в літ. А), загальною площею 18,20 кв. м., що розташоване у будинку за адресою: АДРЕСА_2 , приміщенням (місцем) загального користування на яке поширюється правовий режим об`єкта спільної сумісної власності по відношенню до усіх власників приміщень у будинку АДРЕСА_1 , єдиний доступ до яких забезпечується використання такої сходової клітини.

2. Скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гречаної Руслани Тарасівни за індексним номером 32587820 від 28.11.2016 о 12:50:01 про державну реєстрацію за ОСОБА_2 права приватної власності на нежиле приміщення № І-сходова клітина (в літ. А) площею 18.2 кв. м., що розташоване у будинку за адресою АДРЕСА_2 , як на самостійний об`єкт нерухомого майна із присвоєнням останньому реєстраційного номера НОМЕР_1 та відкриттям відповідного розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

3. Скасувати державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_2 на нежиле приміщення № І-сходову клітину (в літ. А), загальною площею 18,20 кв. м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , як на самостійний об`єкт нерухомого майна зі скасуванням реєстраційного номера об`єкта нерухомого майна 1097740980000, закриттям відповідного розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та закриттям відповідної реєстраційної справи.

4. Визнати за ОСОБА_1 право спільної сумісної власності на нежиле приміщення № І-сходову клітину (в літ. А), загальною площею 18,20 кв. м., що розташоване у будинку за адресою: АДРЕСА_2 , як на приміщення (місце) загального користування.

Рішенням Печерського районного суду Київської області від 30 березня 2020 року позов задоволено частково.

Визнано нежиле приміщення № І-сходову клітину (в літ. А), загальною площею 18,20 кв. м., що розташоване у будинку за адресою: АДРЕСА_2 , приміщенням (місцем) загального користування на яке поширюється правовий режим об`єкта спільної сумісної власності по відношенню до усіх власників приміщень у будинку АДРЕСА_1 , єдиний доступ до яких забезпечується використання такої сходової клітини.

Скасовано рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гречаної Руслани Тарасівни за індексним номером 32587820 від 28.11.2016 о 12:50:01 про державну реєстрацію за ОСОБА_2 права приватної власності на нежиле приміщення № І-сходова клітина (в літ. А) площею 18.2 кв. м., що розташоване у будинку за адресою АДРЕСА_2 , як на самостійний об`єкт нерухомого майна із присвоєнням останньому реєстраційного номера НОМЕР_1 та відкриттям відповідного розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Скасовано державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_2 на нежиле приміщення № І-сходову клітину (в літ. А), загальною площею 18,20 кв. м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , як на самостійний об`єкт нерухомого майна зі скасуванням реєстраційного номера об`єкта нерухомого майна 1097740980000, закриттям відповідного розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та закриттям відповідної реєстраційної справи.

В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2 , Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гречаної Руслани Тарасівни в рівних частинах на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 22 500 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гречана Р.Т. подала апеляційну скаргу .

В доводах апеляційної скарги зазначає, що вона не погоджується із прийнятим рішенням в частині задоволення позовних вимог заявлених до неї, як до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гречаної Руслани Тарасівни, вважає рішення суду в цій частині прийнятим з порушенням норм процесуального законодавства з огляду на наступне.

В порядку ч. 5 ст. 174 Цивільного процесуального кодексу України 03.07.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гречаною Р.Т. було подано до Печерського районного суду м. Києва пояснення у справі, у яких вона, посилаючись на відповідні обставини, норми чинного законодавства, практику Верховного Суду (зокрема, Великої Палати Верховного Суду) обґрунтувала безпідставність залучення її в якості відповідача у даній справі та просила наступне: врахувати надані письмові пояснення при розгляді справи по суті; визнати приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гречану Р.Т. неналежним відповідачем у справі; відмовити у задоволенні позовних вимог відносно відповідача - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гречаної Р.Т. розглянути справу без її участі; про постановлене рішення повідомити в установленому порядку.

З оскаржуваного рішення вбачається, що судом було проігноровано надані приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гречаною Р.Т. пояснення, та жодним чином не було їх враховано при винесенні рішення у справі.

Позиція приватного нотаріуса полягає у наступному.

Із заявлених позовних вимог вбачається, що між позивачем - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 існує спір про право щодо нежилого приміщення №І-сходової клітини (в літ. А),загальною площею 18,20 кв. м., що розташоване у будинку за адресою: АДРЕСА_2 .

З огляду на це, апелянт вважає, що приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гречана Р.Т. є неналежним відповідачем у даній справі.

В даному випадку, Гречана Р.Т. , як приватний нотаріус, у відповідності із законодавством вчинила реєстраційну дію як державний реєстратор, при цьому відсутня її юридична заінтересованість у праві на спірне майно та у результатах вирішення справи судом і реалізації ухваленого в ній рішення. Визнання права власності на спірний об`єкт за учасниками спору не впливає на права і обов`язки державного реєстратора.

Вимоги у справі фактично звернені до одного відповідача - ОСОБА_2 , у якого із позивачем існує спір про право, і мотивовані незаконністю його дій, оскільки приватний нотаріус не з власної ініціативі реєстрував право власності на нежиле приміщення .

Правовий висновок щодо застосування норм процесуального права у подібних правовідносинах викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 520/17304/15-ц:

34. Велика Палата Верховного Суду вважає, що спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права власності на квартиру має розглядатися як спір, який пов`язаний із порушенням цивільних прав позивача на квартиру іншою особою, за якою зареєстроване відповідне право. Належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої внесений відповідний запис у Держреєстр (див. пункт 36 постанови Великої Палати Верховного Суду від 4 вересня 2018 року у справі №823/2042/16). Тому для захисту права власності на квартиру позивачка правильно звернулася з позовом до ТзОВ Кей-Колект як особи, за якою таке право зареєстроване, а приватний нотаріус, на необхідність дослідження законності дій якого звертає увагу ТзОВ Кей-Колект , не є учасником справи та не може бути належним відповідачем за заявленими позовними вимогами. Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц.

Враховуючи викладене, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гречана Р.Т. є неналежним відповідачем у даній справі, а тому, з огляду на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, рішення в частині задоволення позовних вимог до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гречаної Руслани Тарасівни підлягає скасуванню із прийняттям в цій частині нового рішення про відмову у позові.

В порядку визначеному ст. 360 ЦПК України та в межах строку наданого судом апеляційної інстанції, відзив на апеляційну скаргу на адресу суду не надходив. При цьому, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

В судовому засіданні представник апелянта адвокат Слєпуха О.С. підтримала апеляційну скаргу та просила суд її задовольнити.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином , про причини неявки суд апеляційної інстанції не повідомили.

Відповідно до ст. 372 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що неявка інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце судового розгляду не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги доходить висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, враховуючи таке.

Судом першої інстанції встановлено, що 21.09.2017 ОСОБА_1 разом із ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу прибав у ОСОБА_4 нежитлові приміщення №1-14 групи приміщень № 4 ІІ поверху (літ. А) загальною площею 305,9 кв. м. в будинку по АДРЕСА_1 .

Разом з тим, за інформацією, що міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, право приватної власності на нежиле приміщення № І-сходова клітина (в літ. А) площею 18.2 кв. м. зареєстроване за ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 28.11.2016 р. № 1553, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Гречаною Р.Т, яка і прийняла рішення про державну реєстрацію прав на зазначену сходову клітину за індексним номером 32587820 від 28.11.2016 о12:50:01, як на самостійний об`єкт нерухомого майна із присвоєнням останньому реєстраційного номера НОМЕР_1 та відкриттям відповідного розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що встановлені фактичні обставини справи та наведені ним у рішенні норми законодавства свідчать, що реєстрація права приватної власності за ОСОБА_2 на нежиле приміщення №1 - сходову клітину (в Літ. А), загальною площею 18, 20 кв. м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , та вчинені ОСОБА_2 дії із заборони спільного використання сходової клітини, беззаперечно є незаконними та грубо порушують права та інтереси ОСОБА_1 , зокрема:

- позбавляють ОСОБА_1 права користування належним йому на праві приватної власності нежилим приміщенням, розташованим на другому поверсі, що полягає у блокуванні фізичними особами (охоронцями) доступу на другий поверх через сходову клітину, як єдиний прохід на другий поверх;

- заперечують правову природу сходової клітини, як приміщення (місця) загального користування, на яке поширюється правовий режим об`єкта спільної сумісної власності по відношенню до усіх власників приміщень у будинку по АДРЕСА_1 , єдиний доступ до яких забезпечується використання такої сходової клітини;

- заперечують, оспорюють, не визнають право спільної сумісної власності ОСОБА_1 на зазначену сходову клітину, як на приміщення (місце) загального користування в будинку по АДРЕСА_1 .

Суд першої інстанції погодився з обраним позивачем способом захисту порушеного права, а також з особами, які його права порушили, якими він зазначив як ОСОБА_2 , так і приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гречану Р.Т. При цьому суд першої інстанції керувався нормами Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01.07.2004 № 1952-IV (далі Закону), обґрунтовуючи нормами наведеного закону свої висновки щодо доведеності позовних вимог до Гречаної Р.Т. , які стосувались скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_2 на спірне нежитлове приміщення.

Проте судова колегія не у повній мірі погоджується із таким висновком суду першої інстанції виходячи з такого.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01.07.2004 № 1952-IV (далі Закону), державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону, на кожний об`єкт нерухомого майна під час проведення державної реєстрації права власності на нього вперше у Державному реєстрі прав відкривається новий розділ та формується реєстраційна справа, присвоюється реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна.

За приписами ч. 1 ст. 15 Закону, реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна є індивідуальний номер, який присвоюється кожному індивідуально визначеному об`єкту нерухомого майна при проведенні державної реєстрації права власності на нього вперше, не повторюється на всій території України і залишається незмінним протягом усього часу існування такого об`єкта.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону, реєстраційна справа формується у паперовій та електронній формі після відкриття розділу на об`єкт нерухомого майна у Державному реєстрі прав та внесення до нього відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав та зберігається протягом всього часу існування об`єкта. Реєстраційній справі присвоюється реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна.

Згідно з ч. 2 статті 26 Закону, у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом а пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав. У разі скасування судом документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 1 січня 2013 року, або скасування записів про державну реєстрацію прав, інформація про які відсутня в Державному реєстрі прав, запис про державну реєстрацію прав вноситься до Державного реєстру прав та скасовується.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 Закону України Про нотаріат право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Особи, які не брали участі у вчиненні нотаріальних дій, але вважають, що їх права і охоронювані законом інтереси порушені нотаріальною дією, вправі звернутися до суду з відповідним самостійним позовом про недійсність посвідченого акта, але не до нотаріуса, а до інших суб`єктів спірних матеріальних правовідносин, з приводу яких виник спір. Саме таке процесуальне правило визначення суб`єктного складу осіб наведене у ст. 50 Закону № 3425-ХІІ.

Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі (частина друга статті 51 ЦПК України).

Таким чином, пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України.

За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Вказана позиція підтверджується також пунктом 8 Постанови Пленуму ВСУ Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції від 12.06.2009 № 2 а також позицією Верховного Суду, викладеною у рішеннях у даній категорії спорів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17 дійшла висновку щодо неналежності відповідача - приватного нотаріуса у подібних спорах.

У цій справі (№ 520/13067/17) позивач заявив вимогу про скасування запису про державну реєстрацію права власності до ТзОВ Кей-Колект та приватного нотаріуса. Суди вважали останнього належним відповідачем. Проте Велика Палата Верховного Суду з цим висновком судів не погодилась.

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що позивачка просила визнати незаконною та скасувати проведену приватним нотаріусом державну реєстрацію права власності на квартиру за ТзОВ Кей-Колект .

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (пункт 41), від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц (пункт 49), від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-Ц (пункт 50), від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (пункт 31.4), від 12 грудня 2018 року у справі М 570/3439/16-ц (пункт 37, 54), від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17 (пункт 38), від 13 березня 2019 року у справі № 757/39920/15-ц (пункт 31), від 27 березня 2019 року у справі № 520/17304/15-ц (пункт 63)).

Спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно треба розглядати як спір, пов`язаний із порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване речове право на це майно (див., зокрема, постанову Великої Палати Верховного Суду від 4 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 (пункт 36)).

Велика Палата Верховного Суду вважала, що зміст і характер відносин між учасниками справи, встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи підтверджують, що спір у позивачки є саме з ТзОВ Кей-Колект з приводу порушення ним права власності позивачки на квартиру внаслідок дій ТзОВ Кей-Колект щодо реєстрації за ним такого права. Фізична особа, яка досягла повноліття, у цивільному процесі може бути стороною саме як така особа, а не як нотаріус, державний реєстратор тощо.

Отже позовна вимога про визнання незаконною та скасування державної реєстрації права власності на квартиру не може бути звернена до приватного нотаріуса, яку позивачка визначила співвідповідачем. Державний реєстратор, зокрема і приватний нотаріус, зобов`язаний виконати рішення суду щодо скасування державної реєстрації речового права або його обтяження незалежно від того, чи був цей реєстратор залучений до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, чи не був залучений.

Встановивши, що позов заявлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (пункт 40), від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц (пункт 50), від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц (пункт 37, 54), від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (пункт 31.10), від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17 (пункт 39)).

З огляду на те, що позивачка заявила позов також до неналежного співвідповідача - приватного нотаріуса, висновки судів попередніх інстанцій про задоволення позову щодо нього та про покладення на останнього судових витрат визнані помилковими.

Отже, у наведеній вище постанові від 01 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17 Велика Палата Верховного Суду скасувала рішення судів обох інстанцій в частині задоволення позову до приватного нотаріуса та покладення на неї судових витрат позивачки.

Вимоги у даній справі, що розглядається, фактично звернені до одного відповідача - ОСОБА_2 , у якого із позивачем існує спір про право, і мотивовані незаконністю його дій, оскільки приватний нотаріус не з власної ініціативи реєстрував право власності на нежиле приміщення №І-сходову клітину (в літ. А), загальною площею 18,20 кв. м., що розташоване у будинку за адресою: АДРЕСА_3 .

Подібного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 березня 2019 року у справі № 757/39920/15-ц.

З огляду на те, що позивач заявив позов також до неналежного співвідповідача - приватного нотаріуса, висновки суду першої інстанції про задоволення позову щодо неї та про покладення на останню судових витрат є помилковими.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявним в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно зі ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Суд першої інстанції помилково задовольнив вимогу, звернуту до приватного нотаріуса, поклавши на останню судові витрати позивача.

Оскільки приватний нотаріус, є неналежним відповідачем у справі, слід скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову до приватного нотаріуса та покладення на неї судових витрат позивача; ухвалити у цій частині нове рішення: відмовити у задоволенні позову до вказаного відповідача та покласти судові витрати позивачки на ОСОБА_2 .

Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гречаної Руслани Тарасівнизадовольнити.

Рішення Печерського районного суду м.Києва від 30 березня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Стретович Сергій Миколайович, до ОСОБА_2 , Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гречаної Руслани Тарасівни за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне територіальне управління юстиції у м. Києві про визнання сходової клітини приміщенням (місцем) загального користування на яке поширюється правовий режим об`єкта спільної сумісної власності; скасування рішення про державну реєстрацію права приватної власності на сходову клітину, як на самостійний об`єкт нерухомого майна; скасування державної реєстрації права власності на сходову клітину, як на самостійний об`єкт нерухомого майна; визнання права спільної сумісної власності на сходову клітину, як на приміщення (місце) загального користування скасувати в частині задоволення позову до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гречаної Руслани Тарасівни та стягнення з неї на користь ОСОБА_1 судових витрат.

У цій частині ухвалити нове рішення:

- у задоволенні позову ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гречаної Руслани Тарасівни відмовити;

- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 22 500 грн.

В іншій частині рішення суду першої інстанції не оскаржувалось, отже колегією суддів не переглядалось.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 01 грудня 2020 року.

Реквізити учасників справи:

Позивач:ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_4 ; РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідач:ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_5 ; відоме місце перебування: АДРЕСА_2 , (місцезнаходження спірного майна); РНОКПП: НОМЕР_3 .

Суддя-доповідач

Судді: