Вирок

від 14.07.2008 по справі 1-131/2008

МИРОНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №1-131/2008 р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2008 року     Миронівський районний суд Київсьої області в складі:

головуючого: судді - Семенцова Ю.В.,

при секретарі - Семерей Л.М., за участю: прокурора - Вітанівської Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миронівка кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлученого, не працюючого, проживаючого без реєстрації в м..Миронівка Київської області, вул. Степова,5, раніше судимого: 26.02.2002 року Миронівським районним судом Київської області за ч.3 cm. 185 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки; 19.11.2002 року постановою Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_1 скасовано звільнення від відбування покарання з іспитовим строком та останнього направлено за вироком Миронівського районного суду, Київської області від 26.02.2002 року для відбування    покарання у вигляді позбавлення волі строком 3 роки; 17.12.2004 року ухвалою Ірпінського міського суду Київської області ОСОБА_1 умовно-достроково звільнено з невідбутим строком 11 місяців 2 дні,

у вчиненні злочину, передбаченого cm.263 ч. 1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_1, будучи раніше судимим, на шлях виправлення не став і вчинив новий злочин при наступних обставинах.

28 січня 2008 року близько 20-ої години ОСОБА_1І, не маючи відповідного необхідного, передбаченого чинним законодавством України дозволу на придбання, носіння, зберігання будь-якого виду холодної, вогнепальної зброї, боєприпасів та вибухових речовин, перебуваючи у м. Миронівка Київської області, по вул. 40 років Перемоги, на тротуарі навпроти магазину " Сонячна крамниця" у невстановленої слідством особи, безоплатно придбав в якості вибухової речовини, поміщену до паперового пакунку з матеріалу, схожого на копіювальний папір, пластичну хімічну речовину, брудно-жовтого кольору з запахом, характерним для хімічних речовин у формі кулі, яка відповідно до висновків проведеної по справі експертизи вибухових речовин № 10-13 від 16.02.2008 року, являється пластичною вибуховою речовиною, вагою 15,7 г на основі вибухової речовини гексогену, нафтового мастила та поліізобутилену.

ОСОБА_1І, придбавши дану вибухову речовину, її незаконно зберігав при собі в одязі -- в лівій боковій кишені своєї куртки з метою подальшого особистого використання у власних потребах та незаконно носив у межах привокзальної площі станції Миронівка Південно-Західної залізниці, у м. Миронівка Київської області. Цього ж дня, близько 20-ої год.30 хв. ОСОБА_1І, перебуваючи на пероні вокзалу cm. Миронівка ПЗЗ, був запрошений працівниками міліції для перевірки та доставлений до ЛВ на cm. Миронівка, де в присутності понятих у останнього в одязі було виявлено та вилучено поміщену до паперового пакунку з матеріалу, схожого на копіювальний папір пластичну хімічну речовину, брудно-жовтого кольору з запахом, характерним для хімічних речовин у формі кулі, яка відповідно до висновків проведеної по справі експертизи вибухових речовин № 10-13 від 16.02.2008 року, являється пластичною вибуховою речовиною, вагою 15,7 г на основі вибухової речовини гексогену, нафтового мастила та поліізобутилену, яку ОСОБА_1 незаконно придбав, носив та зберігав.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1  свою вину в скоєнні інкримінованого йому злочину визнав повністю та підтвердив суду обставини його скоєння, зазначені в обвинувальному висновку, щиро кається, просить сурово не карати.

Визнаючи себе повністю винним у зазначеному злочині, підсудний ОСОБА_1 просить суд не досліджувати докази по справі, зібрані досудовим слідством на підставі ст.299 КПК України.

Відповідно до ч.3 ст.299 КПК України суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. Підсудний правильно розуміє зміст цих обставин, вони не викликають сумнівів у добровільності та істинності його позиції.

Аналізуючи зібрані по справі докази в іх сукупності, суд кваліфікує дії підсудного

ОСОБА_1 за cm.263 ч.1 КК України, як носіння, зберігання, придбання вибухових речовин без передбаченого законом дозволу.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу підсудного, який характеризується позитивно, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом'якшують покарання підсудного, суд вважає його щире каяття, сприяння розкриттю злочину.

Обставинами, що обтяжують покарання підсудного, суд вважає рецидив злочинів.

З урахуванням наведеного, покарання підсудному слід призначити у виді позбавлення волі в межах статті обвинувачення. При цьому, враховуючи всі обставини справи та особу підсудного, який визнав себе винним, щиро розкаюється у вчиненому, позитивно характеризується за місцем проживання, суд прийшов до переконання про можливість виправлення підсудного без відбування покарання і доцільність його звільнення від покарання з випробуванням.

Питання речових доказів суд вирішує, керуючись ст.81 КПК України.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого cm.263 ч.1 КК України та призначити йому покарання у виді трьох років позбавлення волі.

На підставі cm. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю два роки не вчинить нового злочину.

Відповідно до cm. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи: повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи; періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Речові докази: прозорий поліетіленовий пакет з пластичною вибуховою речовиною на основі вибухової речовини - гексогену, нафтового мастила та поліізобутилену, вагою 15,7 г, знищити.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 змінити з тримання під вартою на підписку про невиїзд з місця проживання, звільнивши його з-під варти в залі суду.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту проголошення через Миронівський районний суд Київської області.