Рішення

від 09.10.2008 по справі 2-109/08

МОСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа №2-8211/06 2-408/07 2-109/08

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

09.10.2008 року     м. Харків

Московський районний суд м.  Харкова в складі:

головуючого:     судді Малихіна О.Р.

при секретарі:     Тішинської М.  В.

за участю адвокатів: розглянувши у судовому засіданні в м.  Харкові цивільну справу за позовом

ОСОБА_1,  ОСОБА_2 і ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної і моральної шкоди,

встановив:

Позивачі звернулись до суду і просили стягнути з відповідача на їх користь 30000 грив,  із яких 25000 грив,  складає матеріальна шкода і 5000 грив,  моральна шкода.

В ході розгляду справи позивачі уточнили свої позовні вимоги і просили стягнути матеріальну шкоду в сумі 20000 грив,  на користь ОСОБА_1,  4000 грив,  на користь ОСОБА_2 і 1000 грив,  на користь ОСОБА_3,  а моральну шкоду на користь всіх.

Вказували,  що 17.06.2001 року з вини відповідача,  який керуючи автомобілем ВАЗ-21099 у стані алкогольного сп'яніння порушив ПДР,  виїхав на смугу зустрічного руху і скоїв зіткнення з автомобілем ГАЗ-24,  яким керував ОСОБА_1. В результаті зіткнення був пошкоджений автомобіль ГАЗ-24,  ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості,  а пасажири автомобіля ГАЗ-24 ОСОБА_2 і ОСОБА_6 отримали легкі тілесні ушкодження. В результаті пошкодження автомобіля ГАЗ-24 була завдана шкода в сумі 5000 грив.. В результаті ДТП ОСОБА_1 отримав черепно-мозкову травму (струс головного мозку) з якою тривалий час лікувався в різних лікувальних установах і продовжує лікуватися,  тому що у зв'язку з травмою у нього погіршується стан здоров'я. На лікування він витратив 15000 грив.,  незаконними діями відповідача йому було завдано також і моральну шкоду. З отриманими травмами ОСОБА_2 лікувалась амбулаторно і на лікування витратила 4000 грив.. Вона також отримала психологічну травму,  тривалий час знаходилась у стресовому стані,  що причиняло і причиняє їй моральні страждання. ОСОБА_3 отримав забиття руки і поранив ногу. Не лікувався,  але під час ДТП знаходився в післяопераційному стані,  у зв'язку з чим,  у нього загострились болі в області операційного шва. На його лікування було затрачено 1000 грив.. Він також отримав психологічну травму і йому було завдано моральної шкоди.

Відповідач з позовом не згоден в повному обсязі. Про час останнього засідання повідомлений повісткою. Але в судове засідання не з'явився без поважних причин,  заяву про перенос розгляду справи до суду не подавав. Суд розглядає справу за його відсутністю.

В судовому засіданні судом встановлене наступне.

17.06.2001 року,  о 19 годин,  відповідач ОСОБА_4 1.1.,  будучи в стані алкогольного сп'яніння,  керував автомобілем ВАЗ-21099 і двигався по пр. Тракторобудівників в м.  Харкові. В районі буд.  124 він порушив п.п. 10.1, 1.3 і п/п 3.29 ПДР України,  перевищив швидкість руху і виїхав на смугу зустрічного руху,  де скоїв зіткнення з зустрічним автомобілем ГАЗ-24 під керування ОСОБА_1. В результаті зіткнення був пошкоджений автомобіль ГАЗ-24,  водію автомобіля ОСОБА_1 було завдано тілесних пошкоджень у вигляді закритої черепно-мозкової травми - струсу головного мозку з легкими клінічними проявами,  що за ступенем тяжкості відноситься до легких тілесних ушкоджень,  яки потягли за собою короткочасний розлад здоров'я.

Ці обставини підтверджуються вироком Московського районного суду м.  Харкова від 22.08.2005 року,  який набрав законної сили. Цим вироком суду визнано,  що висновок судово-медичної експертизи №2770-с від 15.08.2001 року про те,  що в результаті ДТП водію ОСОБА_1 були завдані тілесні ушкодження середньої тяжкості по критерію тривалості розладу здоров'я,  не відповідає дійсності,  оскільки при проведенні цієї експертизи були враховані лише матеріали історії хвороби під час лікування в сан часті в\ч А-3306.

Згідно з ч. 4  ст.  61 ЦПК України вирок у кримінальної справі,  що набрав законної сили,  або

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду,  що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи,  стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду,  з питань чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

У звьязку з цим,  суд вважає,  що підстав приймати до уваги висновок експертизи,  якою встановлено,  що в результаті ДТП ОСОБА_1 було завдано середньої тяжкості тілесні ушкодження,  немає.

Згідно ч.3  ст.  10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини,  на яки вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень,  крім випадків,  встановлених цім Кодексом.

Позивач ОСОБА_1 не надав суду належних доказів того,  що він тривалий час знаходився на лікуванні у звьязку з отриманою ним в результаті ДТП черепно-мозковою травмою.

Згідно з висновком комісійної судово-медичної експертизи №347 від 04.12.2003 року,  яку суд,  розглядав ший кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_4 за  ст. . 215 ч. 1 УК України 1960 року,  визнав достовірною і поклав в основу вироку,  підстав для тривалого лікування ОСОБА_1 з отриманою в результаті ДТП черепно-мозковою травмою не було. Тривалість його лікування в різноманітних лікувальних закладах було обумовлено тім,  що ОСОБА_1 страждав рядом самотинних захворювань,  яки визвали необхідність тривалого лікування.

Ні яких достовірних доказів того,  що позивач затратив вказану ним суму,  15000 грив.,  на лікування отриманої ним черепно-мозкової травми він суду не надав.

Суд не приймає в якості достовірних доказів цього надані позивачем чеки про оплату ліків,  тому що немає ні яких доказів того,  що вказані в чеках ліки були необхідні для лікування отриманої травми,  а не для лікування патології серцево-судинної системи та інших,  якими він страждав,  як до ДТП так і після цього. У звьязку з цим суд відмовляє в задоволенні позову в частині стягнення на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди в сумі 15000 грив.,  витрачений ним,  як він вказує,  на лікування.

Відповідно до матеріалів кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_4 1.1,  за  ст.  215 ч. 1 КК України 1960 року з факту порушення ПДР України,  в результаті ДТП був пошкоджений автомобіль НОМЕР_1,  який належав позивачу ОСОБА_1.

Згідно висновку автотоварознавської експертизи №9518 від 05.11.2001 року матеріальні збитки в результаті пошкодження автомобіля ГАЗ-24 на час ДТП складають 4796 грив. 65 коп.,  тобто в розмірі остаточної вартості автомобіля на час ДТП.

Оскільки автомобіль було пошкоджено з вини відповідача суд стягує з нього на користь власника автомобіля ОСОБА_5 вказану суму збитків,  а не 5000 грив.,  як просить позивач.

Винними діями відповідача були пошкоджені автомобіль позивача ОСОБА_1 і його здоров'є,  позивач тривалий час був змушений відстоювати свої права в суді,  причиняло і причиняє йому моральні страждання. У зв'язку з цим,  суд задовольняє позов ОСОБА_1 в цієї частині і стягує з відповідача його користь моральну шкоду в сумі 3000 грив.. Згідно матеріалів вказаної кримінальної справи в результаті ДТП також були причинені легкі тілесні ушкодження позивачам ОСОБА_2 і ОСОБА_6,  яки знаходились під час ДТП в автомобілі ГАЗ-24.

Але позивачі ОСОБА_2 і ОСОБА_6 не надали суду належних доказів того,  що вони з отриманими травмами проходили курс лікування і витратили вказані ними суми на лікування. Також вони не надали суду належних доказів того,  що діями відповідача ім.  була завдана моральна шкода і в якої сумі.

У з в'язку з цим,  суд відмовляє в задоволенні їх позовів в повному обсязі.

Суд також стягує з відповідача на користь позивача ОСОБА_1 судовий збір в сумі 59 грив. 50 коп. і 9 грив,  витрат на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись  ст.   ст.  10, 11, 60, 213,  215 ЦПК України,   ст.   ст.  1166, 1167 ЦК України,  суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду завдану пошкодженням автомобіля в сумі 4796 грив. 65 коп.,  моральну шкоду в сумі 3000 грив.,  59 грив. 50 коп. судового збору і 9 грив,  витрат,  а всього 7865 грив. 15 коп.

В іншої частині позову ОСОБА_1 і в позовах ОСОБА_2 і ОСОБА_7 в задоволенні відмовити.

На рішення суду сторонами може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Харківської області.

Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана до районного суду протягом 10 днів з моменту його проголошення,  а апеляційна скарга може бути подана до районного суду протягом 20 днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження.