Ухвала

від 14.07.2020 по справі 910/5331/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

14 липня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/5331/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Зуєва В. А., Могил С. К.,

секретар судового засідання - Мартинюк М. О.,

за участю представників:

позивача - Ландишевої С. М. (адвоката),

відповідача - Барабаш М. Ю. (адвоката),

третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - не з`явився,

третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - не з`явився,

третьої особи 3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - не з`явився,

третьої особи 4, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - не з`явився,

третьої особи 5, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - не з`явився,

третьої особи 6, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - не з`явився,

третьої особи 7, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - не з`явився,

третьої особи 8, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - не з`явився,

третьої особи 9, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бастіон Інвест"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2020 (колегія суддів: Сітайло Л. Г., Андрієнко В. В., Буравльов С. І.) і рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2019 (суддя Спичак О. М.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпроінвест"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бастіон Інвест"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1) Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бровченко Марини Олександрівни, 2) Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шкоди Олександра Миколайовича, 3) фізичної особи ОСОБА_1 , 4) Товариства з обмеженою відповідальністю "Агростар ІР", 5) Товариства з обмеженою відповідальністю "Глорія-К", 6) Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Південний", 7) Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙ ПІ Формація", 8) Товариства з обмеженою відповідальністю "Бахмут-2017", 9) Товариства з обмеженою відповідальністю "Будстрой-2020"

про витребування майна, скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У квітні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерпроінвест" (далі - ТОВ "Інтерпроінвест") звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бастіон Інвест" (далі - ТОВ "Бастіон Інвест") про:

- витребування у ТОВ "Бастіон Інвест" на користь ТОВ "Інтерпроінвест" нежитлових приміщень групи приміщень № 5, загальною площею 155,8 кв. м, приміщення по частині МСК площею 62,4 кв. м (в літ.А), які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Ярославська, 31 Б, загальною площею 218,2 кв.м (далі - спірні нежитлові приміщення);

- скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бровченко Марини Олександрівни від 09.01.2018 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 39134760, номер запису про право власності 24322264;

- скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шкоди Олександра Миколайовича від 22.01.2018 про реєстрацію поділу об`єкта нерухомого майна рішення про закриття, індексний номер 39291651;

- скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шкоди Олександра Миколайовича від 22.01.2018 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 39290742, номер запису про право власності: 24468334;

- скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шкоди Олександра Миколайовича від 22.01.2018 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 39291320, номер запису про право власності 24468706 (далі спірні рішення нотаріусів).

1.2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, ТОВ "Інтерпроінвест" зазначало про наявність майнових прав (права власності) у позивача на спірні нежитлові приміщення та вибуття цього нерухомого майна з володіння ТОВ "Інтерпроінвест" поза волею власника.

2. Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.10.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2020 у справі № 910/5331/18, позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Витребувано у ТОВ "Бастіон Інвест" на користь ТОВ "Інтерпроінвест" нежитлові приміщення групи приміщень № 5 загальною площею 155,8 кв. м, приміщення по частині МСК площею 62,4 кв. м (в літ.А), які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Ярославська, буд. 31 Б загальною площею 218,2 кв. м;

скасовано рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бровченко Марини Олександрівни від 09.01.2018 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 39134760, номер запису про право власності 24322264;

скасовано рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шкоди Олександра Миколайовича від 22.01.2018 про реєстрацію поділу об`єкта нерухомого майна рішення про закриття, індексний номер 39291651;

скасовано рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шкоди Олександра Миколайовича від 22.01.2018 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 39290742, номер запису про право власності: 24468334;

скасовано рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шкоди Олександра Миколайовича від 22.01.2018 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 39291320, номер запису про право власності 24468706.

2.2. Задовольняючи позовні вимоги, господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що рішенням Господарського суду міста Києва від 23.05.2017 у справі №910/23467/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.10.2017 та постановою Верховного Суду від 28.03.2018, визнано недійсним договір купівлі-продажу від 26.05.2014, укладений між ТОВ "Інтерпроінвест" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агростар ІР", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Суляєвою А.Р., зареєстрований в реєстрі за № 1238. Судове рішення на підставі якого укладено Договір від 09.01.2018 між ТОВ "Будстрой-2020" та ТОВ "Бастіон Інвест" скасовано судом апеляційної інстанції. Тому, за висновком судів, у цьому випадку відсутні підстави брати до уваги Договір від 09.01.2018, як такий, що укладено на виконання судового рішення. Відтак, спірні нежитлові приміщення вибули з володіння ТОВ "Інтерпроінвест" поза його волею. Крім того, судами встановлено, що спірний об`єкт нерухомого майна не припинив свого існування, а фактично був поділений, що не виключає права позивача звертатись до суду за захистом своїх майнових прав шляхом подання віндикаційного позову саме відносно об`єкта, право власності на який останнім доведено належними та допустимими доказами, незважаючи на його подальший поділ. Також, з огляду на доведеність позовних вимог в частині витребування майна з чужого незаконного володіння відповідача, як захисту майнового права позивача, суди дійшли висновку про скасування спірних рішень нотаріусів про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. Не погоджуючись із постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2020 і рішенням Господарського суду міста Києва від 09.10.2019 у справі № 910/5331/18, до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду звернулося ТОВ "Бастіон Інвест" із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2020 і рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2019 у справі № 910/5331/18 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, не передаючи справу на новий розгляд.

3.2. В обґрунтування підстав касаційного оскарження ТОВ "Бастіон Інвест" зазначає, що судові рішення господарських судів попередніх інстанцій ухвалені з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. На думку скаржника, апеляційний господарський суд в оскаржуваному судовому рішенні застосував статті 16, 388 Цивільного кодексу України без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі №522/1029/18, постанові Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 522/21717/17-ц. Крім того, ТОВ "Бастіон Інвест" зазначає, що апеляційний господарський суд при ухваленні оскаржуваного судового рішення не врахував висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 645/4220/16-4. Також скаржник наголошує, що апеляційний господарський суд застосував норму статті 75 Господарського процесуального кодексу України без врахування висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 12.06.2018 у справі № 927/976/17, та не врахував висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 10.09.2019 у справі № 923/646/18, від 27.04.2016 у справі N 662цс16, від 13.03.2017 справі № 760/8121/16-ц.

3.2. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Інтерпроінвест" просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення господарських судів попередніх інстанцій без змін. Зокрема, ТОВ "Інтерпроінвест" зазначає, що предметом спору у справі № 522/1029/18 були Договори купівлі-продажу майнових прав на квартири, які мали будівельні номери та право власності на які не було зареєстровано, тому спірні правовідносини у справі № 522/1029/18 мають іншу правову природу ніж спір у цій справі. У справі № 522/21717/17-ц Верховний Суд погодився з висновками суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позову з тих підстав, що позивач не довів наявність у нього права власності на спірне нерухоме майно та не довів, що це спірне нерухоме майно входить до складу іншого нерухомого майна за тією ж адресою. У справі № 645/4220/16-ц Верховний Суд переглядав судові рішення попередніх інстанцій виключно в частині доводів скаржника про те, що, визнавши його добросовісним набувачем, суди дійшли помилкового висновку про відсутність підстав для збереження спірного нерухомого майна за ним, оскільки він не відповідальний за те, що майно вибуло з володіння позивача не з його волі внаслідок протиправних дій невстановлених осіб. У цій справі ТОВ "Бастіон Інвест" добросовісним набувачем не визнавався. Крім того, ТОВ "Інтерпроінвест" зазначає, що за суб`єктним складом сторін, предметом позову та характером спірних правовідносин справа № 927/976/17 не є подібною із цією справою, тому твердження скаржника про не врахування судом апеляційної інстанції висновків, викладених Верховним Судом у справі № 927/976/17 є такими, що не відповідають дійсності. При цьому ТОВ "Інтерпроінвест" наголошує, що суд апеляційної інстанції правильно не врахував висновок Верховного Суду у справі № 923/646/18 (постанова від 10.09.2019), висновок Верховного Суду України у справі № 6-62цс16 (постанова від 27.04.2016), висновок Верховного Суду України у" справі № 760/8121/16-ц (постанова від 13.03.2017), оскільки у зазначених справах питання щодо застосування статей 330, 387, 388 Цивільного кодексу України не було предметом розгляду.

4. Розгляд касаційної скарги та встановлені судами обставини справи

4.1. Розгляд цієї справи здійснюється відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України з урахуванням змін, внесених Законом України від 15.01.2020 № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", який набрав чинності 08.02.2020.

4.2. Ухвалою Верховного Суду від 04.06.2020 (колегія суддів: Багай Н. О. - головуючий, Дроботова Т. Б., Зуєв В. А.) відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Бастіон Інвест" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2020 і рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2019 у справі № 910/5331/18.

Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 06.07.2020 № 29.3-02/1144 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи № 910/5331/18 у зв`язку із запланованою відпусткою судді Дроботової Т. Б.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 06.07.2020 визначено колегію суддів у складі: Багай Н. О. - головуючий, Зуєв В. А., Могил С. К.

4.3. До Верховного Суду 02.07.2020 надійшла заява ТОВ "Бастіон Інвест", у якій заявник просить застосувати позовну давність щодо вимог ТОВ "Інтерпроінвест" до ТОВ "Бастіон Інвест" про витребування майна, скасування рішень про державну реєстрацію та їх обтяжень. Зазначена заява, зокрема, обґрунтована тим, що ТОВ "Бастіон Інвест" не мало змоги подати цю заяву до місцевого господарського суду, оскільки станом на 09.10.2019 існувала протилежна судова практика щодо початку перебігу строку позовної давності у справах про витребування майна з чужого незаконного володіння.

До Верховного Суду 10.07.2020 надійшли заперечення ТОВ "Інтерпроінвест" на заяву ТОВ "Бастіон Інвест" про застосування позовної давності, у яких заявник просить відмовити у задоволенні заяви про застосування позовної давності.

Верховний Суд, розглянувши заяву ТОВ "Бастіон Інвест" про застосування позовної давності, дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, оскільки відповідно до частини 3 статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

4.4. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що рішенням Брянківського міського суду Луганської області від 25.11.2011 у справі № 21130/11 визнано за ТОВ "Інтерпроінвест" право власності на спірні нежитлові приміщення.

Право власності ТОВ "Інтерпроінвест" зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується витягом № 22155701 від 26.05.2014 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

4.5. 26.05.2014 між ТОВ "Інтерпроінвест" (Продавець) в особі директора Радика І. Л. та ТОВ "Агростор ІР" (Покупець) укладено Договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Суляєвою А. Р., зареєстрований в реєстрі за № 1238.

4.6. Відповідно до пункту 1.2 Договору Продавець зобов`язується передати у власність Покупця спірні нежитлові приміщення. 26.05.2014 на підставі зазначеного правочину до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис № 5790862 про право власності ТОВ "Агростар ІР" на спірні нежитлові приміщення.

4.7. Також господарські суди попередніх інстанцій установили, що 31.07.2014 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 31.07.2014, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Литвин А. С., внесено запис № 6521370 про право власності ОСОБА_1 на спірні нежитлові приміщення. Судами зазначено, що ці обставини підтверджуються інформаційною довідкою № 120588354 від 13.04.2018 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

4.8. 04.04.2017 між ОСОБА_1 (Продавець) та ТОВ "Глорія-К" (Покупець) укладено Договір купівлі-продажу спірних нежитлових приміщень, відповідно до пункту 1.1 якого Продавець передає у власність, а Покупець набуває у власність спірні нежитлові приміщення, на умовах цього Договору. Право власності ТОВ "Глорія-К" зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про що внесено реєстраційний запис № 19795433 від 04.04.2017.

4.9. 06.09.2017 на підставі Договору купівлі-продажу спірних нежитлових приміщень, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Герман О. С., до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис № 22197605 про право власності ТОВ "Бахумт-2017" на спірні нежитлові приміщення.

4.10. Господарськими судами попередніх інстанцій констатовано, що 07.09.2017 між ТОВ "Бахмут-2017" (Позичальник) та ТОВ "Будстрой-2020" (Позикодавець) підписано Договір позики грошових коштів, за умовами якого Позичальник зобов`язується отримати від Позикодавця, а Позикодавець зобов`язується передати у власність Позичальникові грошові кошти у сумі 250 000,00 грн у день підписання цього Договору.

4.11. При цьому з метою забезпечення виконання зобов`язань за Договором позики між ТОВ "Бахмут-2017" (Іпотекодавець) та ТОВ "Будстрой-2020" (Іпотекодержатель) укладено Договір іпотеки від 07.09.2017, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Герман О. С. і зареєстрований в реєстрі за №32621. Згідно з пунктом 1.1 Договору іпотеки, Іпотекодавець передає Іпотекодержателю в іпотеку спірні нежитлові приміщення

4.12. Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.11.2017 у справі № 910/17423/17 в рахунок погашення заборгованості ТОВ "Бахмут-2017" в розмірі 250 000,00 грн, яка складається з суми позики за Договором позики грошових коштів перед ТОВ "Будстрой-2020", звернуто стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки, а саме на спірні нежитлові приміщення шляхом продажу ТОВ "Будстрой-2020" предмета іпотеки від свого імені будь-якій особі - Покупцю на підставі Договору купівлі-продажу в порядку, встановленому статтею 38 Закону України "Про іпотеку", зі встановленням початкової ціни предмета іпотеки для його подальшої реалізації в розмірі 250 000,00 грн, визначеної за згодою між Іпотекодавцем і Іпотекодержателем в договорі іпотеки.

Проте постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2018, яка залишена без змін постановою від 18.11.2018 Верховного Суду, рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2017 у справі № 910/17423/17 скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ "Будстрой-2020" до ТОВ "Бахмут-2017" про звернення стягнення на предмет іпотеки - відмовлено.

4.13. Згідно з пунктом 1.1 зазначеного Договору купівлі-продажу Продавець, який діє на підставі договору іпотеки та на виконання Договору іпотеки і рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2017 у справі № 910/17423/17, що набрало чинності 29.11.2017, і є іпотекодержателем, зобов`язується передати у власність Покупцю вказане в пункті 1.2 цього Договору нерухоме майно, а Покупець зобов`язується прийняти це майно та сплатити за нього в повному обсязі грошову суму в порядку та в строки, встановлені договором. Предметом купівлі-продажу за цим договором є спірні нежитлові приміщення.

4.14. Зазначений договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бровченко М. О. та зареєстровано за № 15. Відповідно до інформаційної довідки № 120588354 від 13.04.2018 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, 09.01.2018 на підставі зазначеного Договору купівлі-продажу до Державного реєстру речових прав внесено запис №24322264 про право власності ТОВ "Бастіон інвест" на спірні нежитлові приміщення.

4.15. На замовлення ТОВ "Бастіон інвест" ФОП Левко Т. Г. складено висновки № 5 від 16.01.2018 та № 6 від 16.01.2018 щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна, за змістом яких за технічними показниками частини об`єкта нежитлові приміщення групи приміщень №5, загальною площею 154,4 кв.м, приміщень по частині МСК площею 62,40 кв.м (в літ. А), що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Ярославська, 31 Б, є відокремленими, мають окремі виходи та можуть бути виділені.

4.16. Крім того, господарські суди попередніх інстанцій установили, що 22.01.2018 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шкодою О. М. внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про поділ об`єкта нерухомого майна - інше нежитлове приміщення групи приміщень № 5 площею 155,8 кв. м, приміщення по частині МСК пл.62,40 кв. м (літ. А). За наслідками поділу об`єкта приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шкодою О. М. внесено до Державного реєстру речових прав запис про реєстрацію за ТОВ "Бастіон інвест" права власності нежитлове приміщення групи приміщень № 6, об`єкт житлової нерухомості, площею 145,6 кв.м, за адресою: м. Київ, вул. Ярославська, 31 Б, приміщення 6 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1466070980000) та нежитлове приміщення групи приміщень № 7, об`єкт житлової нерухомості, загальною площею 71,2 кв. м, за адресою: м. Київ, вул. Ярославська, 31 Б (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1466094880000).

4.17. Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.05.2017 у справі № 910/23467/16 визнано недійсним Договір купівлі-продажу від 26.05.2014, укладений між ТОВ "Інтерпроінвест", в особі директора Радика І. Л., та ТОВ "Агростар ІР", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Суляєвою А. Р., зареєстрований в реєстрі за № 1238. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.10.2017 та постановою Верховного Суду від 28.03.2018 рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2017 у справі № 910/23467/16 залишено без змін.

4.18. Ці обставини і стали підставою для звернення ТОВ "Інтерпроінвест" до Господарського суду міста Києва із позовом до ТОВ "Бастіон Інвест" про витребування у ТОВ "Бастіон Інвест" на користь ТОВ "Інтерпроінвест" спірних нежитлових приміщень та скасування спірних рішень нотаріусів, оскільки на думку позивача спірні нежитлові приміщення вибули з володіння ТОВ "Інтерпроінвест" поза волею власника.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Заслухавши суддю-доповідача, представників учасників справи, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Бастіон Інвест" необхідно закрити з огляду на таке.

5.2. Касаційну скаргу із посиланням на положення частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України мотивовано тим, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права (статті 16, 388 Цивільного кодексу України) без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 522/1029/18, постанові Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 522/21717/17-ц. Крім того, ТОВ "Бастіон Інвест" зазначає, що апеляційний господарський суд при ухваленні оскаржуваного судового рішення не врахував висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 645/4220/16-4. Також скаржник наголошує, що апеляційний господарський суд застосував норму статті 75 Господарського процесуального кодексу України без врахування висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 12.06.2018 у справі № 927/976/17, та не врахував висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 10.09.2019 у справі № 923/646/18, від 27.04.2016 у справі N 662цс16, від 13.03.2017 справі № 760/8121/16-ц.

5.3. Відповідно до частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

5.4. Отже, у разі подання касаційної скарги, зокрема на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, у ній зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був урахований судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

5.5. Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

5.6. Зазначена норма процесуального права спрямована на формування усталеної судової практики вирішення господарських спорів, що виникають із подібних правовідносин, а її застосування судом касаційної інстанції свідчитиме про дотримання принципу правової визначеності.

5.7. За змістом пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України оскарження судових рішень з підстави, зазначеної в пункті 1 частини 2 цієї статті, можливе за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, у якій подано касаційну скаргу, і у справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

5.8. Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи. Подібні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 11.06.2020 у справі № 904/1145/19, від 04.06.2020 у справі № 904/1923/19, ухвалі Верховного Суду від 11.06.2020 у справі № 920/788/19.

5.9. При цьому, згідно з частиною статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

5.10. Верховний Суд вивчивши та проаналізувавши судові рішення, висновки щодо застосування норм права в яких, на думку скаржника, не було враховано при ухваленні оскаржуваної постанови, установив, що висновки щодо застосування норм права у справах, на які посилається скаржник, та у цій справі зроблені з урахуванням різних установлених фактичних обставин справи, що свідчить про неподібність правовідносин у зазначених справах.

5.11. Щодо постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 522/1029/18.

У справі № 522/1029/18 (предмет позову - визнання договорів купівлі-продажу нерухомого майна недійсними, визнання права власності на квартири, витребування їх з чужого незаконного володіння, зобов`язання не чинити перешкод у здійсненні права власності, виселення та вселення) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що позивач не довів наявності у нього права власності на спірні квартири. При цьому Велика Палата Верховного Суду зазначила, що позивачем було пред`явлено дві взаємовиключні вимоги, а саме про витребування майна з чужого незаконного володіння та про усунення перешкод у користуванні таким майном. Проте у цій справі, господарськими судами попередніх інстанцій установлено, що позивач набув право власності на спірні приміщення на підставі рішення Брянківського міського суду Луганської області від 25.11.2011 у справі № 21130/11. При цьому учасниками справи наведеного не спростовано, а судами не установлено, що зазначене рішення Брянківського міського суду Луганської області від 25.11.2011 у справі № 21130/11 скасовано. Наведене свідчить про відмінність установлених фактичних обставин у цих справах, що вказує про неподібність правовідносин.

5.12. Щодо постанови Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 522/21717/17-ц.

У справі № 522/21717/17-ц (предмет позову - визнання недійсним правочину, витребування майна з чужого незаконного володіння, усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення) Верховний Суд дійшов висновку про те, що наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлює витребування майна від добросовісного набувача. Верховний Суд вважає, що висновки викладені в оскаржуваній постанові у цій справі, не суперечать зазначеному висновку, оскільки господарськими судами у цій справі установлено, що рішенням Господарського суду міста Києва від 23.05.2017 у справі № 910/23467/16, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.10.2017 та постановою Верховного Суду від 28.03.2018, визнано недійсним Договір купівлі-продажу спірних нежитлових приміщень, укладений між ТОВ "Інтерпроінвест" в особі директора Радика І. Л. та ТОВ "Агростар ІР". При цьому у справі № 522/21717/17-ц Верховний Суд дійшов висновку про те, що позивач не довів наявності у нього права власності на спірне нерухоме майно та не довів, що це спірне нерухоме майно входить до складу іншого нерухомого майна за тією ж адресою. Наведене свідчить про відмінність установлених фактичних обставин у цих справах, що вказує про неподібність правовідносин.

5.13. Щодо постанови Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 645/4220/16-4.

У справі № 645/4220/16-4 (предмет позову - визнання недійсним договору купівлі-продажу, витребування майна з незаконного володіння) Верховний Суд, на підставі висновку Європейського суду з прав людини, зазначив, що заявниця була позбавлена права власності на квартиру без компенсації і не могла розраховувати на отримання іншого житла від держави. Органи державної влади не забезпечили належної експертизи щодо законності правочинів з нерухомим майном. Проте заявниця не повинна була передбачати наявність ризику того, що право власності на квартиру може бути припинено в зв`язку з бездіяльністю влади в рамках процедур, спеціально призначених для запобігання шахрайства при вчиненні правочинів з нерухомим майном. Ураховуючи установлені обставини у цій справі, Верховний Суд вважає, що зазначений висновок не суперечить висновкам, викладеним у оскаржуваній постанові. Наведене свідчить про відмінність установлених фактичних обставин у цих справах, що вказує про неподібність правовідносин.

5.14. Щодо постанови Верховного Суду від 12.06.2018 у справі № 927/976/17.

У справі № 927/976/17 (предмет позову - визнання контракту на поставку сільськогосподарської продукції недійсним) Верховний Суд дійшов висновку про те, що преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта. Лише згадувані, але такі, що не одержали оцінку суду, обставини не можуть розглядатися як встановлені судом і не набувають властивості преюдиціальності. Тобто, преюдиціальні факти слід відрізняти від оцінки іншим судом певних обставин. Верховний Суд вважає, що висновки наведені в оскаржуваній постанові апеляційного господарського суду, зокрема, щодо застосування статті 75 Господарського процесуального кодексу України, не суперечать висновком викладеним у постанові Верховного Суду від 12.06.2018 у справі № 927/976/17. При цьому у справі № 927/976/17 позивач - фізична особа звернулась із позовом до двох юридичних осіб про визнання контракту на поставку сільськогосподарської недійсним. Наведене свідчить про відмінність предметів позову та установлених фактичних обставин у цих справах, що вказує про неподібність правовідносин.

5.15. Щодо постанови Верховного Суду від 10.09.2019 у справі № 923/646/18, постанов Верховного Суду України від 27.04.2016 у справі № 6-62цс/16 та від 13.03.2017 у справі № 760/8121/16-ц.

У постанові Верховного Суду від 10.09.2019 у справі № 923/646/18 (предмет позову - визнання договору суборенди земельної ділянки недійсним), постановах Верховного Суду України від 27.04.2016 у справі № 6--62цс/16 (предмет позову - визнання договору купівлі-продажу нежилого приміщення недійсним) та від 13.03.2017 у справі № 760/8121/16-ц (предмет позову - визнання недійсним договору поруки) Верховний Суд та Верховний Суд України дійшли висновку про те, що для визнання недійсним Договору, укладеного виконавчим органом товариства (директором) із третьою особою, з підстав порушення цим органом установленого обмеження повноважень щодо представництва не має самостійного юридичного значення лише факт, що згодом визнано недійсним у судовому порядку рішення загальних зборів учасників товариства про обрання (призначення) виконавчого органу, згідно з яким виконавчий орган діяв на момент укладення договору. Такий договір може бути визнано недійсним із зазначених підстав у разі, якщо буде встановлено, що сама третя особа, контрагент юридичної особи за договором, діяла недобросовісно і нерозумно. Тобто третя особа знала або за всіма обставинами, проявивши розумну обачність, не могла не знати про обмеження у повноваженнях виконавчого органу товариства. Ураховуючи установлені обставини у цій справі, Верховний Суд вважає, що зазначені висновки не суперечить висновкам викладеним в оскаржуваній постанові. При цьому у справі № 923/646/18 предметом позову було визнання договору суборенди земельної ділянки, проте у цій справі питання недійсності договору не було предметом розгляду. У справі № 6-62цс/16 предметом позову було визнання недійсним Договору купівлі-продажу, а у справі 760/8121/16-ц - визнання недійним Договору поруки. Наведені справи не є подібними із цією справою, оскільки правовідносини у зазначених справах регулюються іншими нормами права, ні ж ті, що пов`язані із витребуванням майна з чужого незаконного володіння. Наведене свідчить про відмінність предметів позову, установлених фактичних обставин у справах, на які посилається скаржник, та цією справою, що вказує про неподібність правовідносин.

5.16. При цьому Верховний Суд зазначає, що деякі доводи касаційної скарги стосуються з`ясування обставин, вже встановлених господарськими судами попередніх інстанцій, та переоцінки вже оцінених ними доказів у справі, тому не можуть бути враховані судом касаційної інстанції згідно з приписами частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України. Зміст касаційної скарги фактично зводяться до незгоди із судовими рішеннями.

5.17. Під час касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень не підтвердилися доводи скаржника про застосування апеляційним господарським судом в оскаржуваному судовому рішенні статей 16, 388 Цивільного кодексу України без урахування висновку щодо застосування норми права у справах на які посилається скаржник. Висновки у справах, на які посилається скаржник, зроблені з урахуванням різних установлених фактичних обставин справ, що свідчить про неподібність правовідносин у цій справі.

5.18. Ураховуючи викладене, Верховний Суд закриває касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Бастіон Інвест" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2020 і рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2019 у справі № 910/5331/18, оскільки наведена скаржником підстава касаційного оскарження не отримала підтвердження після відкриття касаційного провадження.

Керуючись статтями 234, 235, 296, Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

У Х В А Л И В :

Касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ "Бастіон Інвест" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2020 і рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2019 у справі № 910/5331/18 закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді В. А. Зуєв

С. К. Могил