Вирок

від 09.12.2008 по справі 1-166/2008

БОГОРОДЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №1-166/2008 p.

ВИРОК

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

09 грудня 2008 року     Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді      Битківського Л.М.

з участю:     секретаря     Пилипонюк К.С.

прокурора     Рутковського Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.  Богородчани кримінальну справу щодо ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2,  Російської Федерації та жителя ІНФОРМАЦІЯ_3/13,  Богородчанського району Івано-Франківської області,  громадянина України,  ІНФОРМАЦІЯ_4,  одруженого,  на утриманні одна малолітня дитина,  не працюючого,  раніше не судимого; який обвинувачується у вчиненні злочину,  передбаченого  ст.  190 ч.2 КК України ,  -

встановив:

Підсудній ОСОБА_1 вчинив шахрайство,  тобто заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою,  що завдало значної шкоди потерпілому.

Злочин підсудним вчинено при наступних обставинах.

Потерпілий ОСОБА_2,  являється інвалідом 1 групи армії та перебуває на обліку в головному управлінні праці та соціального захисту населення Івано-Франківської облдержадміністрації для забезпечення автомобілем,  як засобом протезування. Підсудний ОСОБА_1,  будучи знайомим з ОСОБА_2 1.,  в жовтні 2007 року,  під час особистої розмови переконав потерпілого у тому,  що зможе пригнати із-за кордону та вирішити питання оформлення для нього автомобіля,  як гуманітарної допомоги. Не маючи достатніх знань і навиків щодо порядку вирішення цих питань,  ОСОБА_1 протягом п'яти місяців не виконав взятого на себе обов'язку. За численними наполяганнями ОСОБА_2 1.,  в лютому 2008 року він повернув 4000 Євро,  а 1000 Євро залишив собі,  ніби то для оформлення візи. Усвідомлюючи неспроможність виконати взяті на себе обов'язки,  зловживаючи довірою потерпілого з яким він був у приязних стосунках,  ОСОБА_1 в травні 2008 року,  перебуваючи у скрутному матеріальному становищі,  діючи умисно,  з корисливих спонукань,  з метою незаконного заволодіння чужими коштами,  отримав від потерпілого ще 1500 Євро. Таким чином,  підсудний отримав від потерпілого 2500 Євро,  що за курсом НБУ складало 19480, 37 грн. Вказані кошти привласнив та використав їх на власний розсуд,  що спричинило потерпілому значної матеріальної шкоди.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у інкримінованому злочині визнав повністю та пояснив,  що протягом деякого часу займався ввезенням в Україну та реалізацією автомобілів,  які купував у країнах Європи. В жовтні 2007 року зустрівшись із ОСОБА_2 пообіцяв йому пригнати для нього автомобіль та оформити на нього документи в органах соціального захисту населення,  як для інваліда. Раніше таких послуг не надавав. Отримавши 5000 Євро від ОСОБА_2 намагався вирішити це питання,  однак через різні причини йому це не вдалось. В лютому-березні 2008 року за наполяганням ОСОБА_2 він повернув йому 5000 Євро. В травні 2008 року,  перебуваючи у матеріальній скруті,  він знову переконав ОСОБА_2,  що зможе ввезти для нього автомобіль,  як гуманітарну допомогу. З цією метою отримав у потерпілого 2500 Євро. У вчиненому розкаявся,  просив суворо не карати.

Крім визнання своєї вини самим підсудним,  його вина у вчиненні інкримінованого злочину доводиться зібраними по справі доказами.

Допитаний в судовому засідання потерпілий ОСОБА_2 пояснив,  що протягом кількох років був знайомий із односельчанином ОСОБА_1 В жовтні 2007 року,  перебуваючи у гостях у спільного знайомого зустрів ОСОБА_1,  який запевнив його,  що зможе пригнати йому із-закордону автомобіль та вирішити питання про його оформлення,  як засобу протезування для нього як інваліда 1 групи. При цьому,  переконав його,  що раніше займався такими справами і зможе виконати замовлення у 2-3 тижневий строк. Обговоривши марку автомобіля та його характеристики,  він передав підсудному грошові кошти в сумі 5 тис. євро. Однак,  протягом п'яти місяців до лютого 2008 року ОСОБА_1 машину не пригнав,  хоч запевнив,  що автомобіль ним вже придбано і він знаходиться на кордоні,  однак через певні причини не може бути ввезений. За його наполяганням та неодноразовими нагадуваннями,  ОСОБА_1 повернув йому в лютому 2008 року 4000 Євро,  а 1000 Євро попросив залишити йому на деякий час для оформленні візи. В травні 2008 року,  ОСОБА_1 В.п.3нову повідомив його,  що зможе привезти йому автомобіль,  однак для цього попросив передати йому ще 1500 Євро. Загалом отримав від нього 2500 Євро. Протягом кількох місяців підсудний вигадував різні причини,  через які не може оформити машину,  переконував його,  що машина вже знаходиться на регіональній митниці у м. Івано-Франківську і навіть возив його туди з метою показати машину. Однак,  вже біля митниці вигадував нові причини і вони повертались н з чим.  Зрозумівши,  що його обманули,  він звернувся до правоохоронних органів. Після поступлення кримінальної справи до суду,  заподіяна матеріальна та моральна шкода йому була відшкодована.

Дії підсудного суд кваліфікує за  ст.  190 ч.2 КК України,  оскільки він вчинив шахрайство,  тобто заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою,  що завдало значної шкоди потерпілому.

Призначаючи покарання підсудному,  суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину,  особу винного,  його характеристику з місця проживання,  наявність на утримання малолітньої дитини,  обставини що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставиною,  що пом'якшує покарання є щире каяття,  добровільне відшкодування заподіяної шкоди.

Обставин,  що обтяжують покарання підсудному судом не встановлено.

За таких обставин,  з врахуванням особи винного суд приходить до висновку про необхідність призначення покарання в межах передбачених санкцією статті 190 ч.2 КК України у вигляді штрафу.

Керуючись  ст.  ст.  323,  324 КПК України,  суд,  -

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину передбаченого  ст.  190 ч.2 КК України та призначити покарання у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходу громадян,  що становить 850 грн.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити попередньо обраний - підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 15-ти діб з моменту його проголошення через Богородчанський районний суд шляхом подання апеляції.