Рішення

від 08.07.2020 по справі 925/1396/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2020 року м. Черкаси справа № 925/1396/18

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Романенко Л.В., у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження розглянув справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ВЕКТОР-АГРО-ЛТД , Черкаська область, Катеринопільський район, с. Розсохуватка, вул. Козацька, 49

до приватного підприємства Золотоніська птахофабрика , Черкаська область, Золотоніський район, с. Ковтуни

про стягнення 88022 грн. пені, 3% річних та інфляційних втрат,

та зустрічний позов приватного підприємства Золотоніська птахофабрика , Черкаська область, Золотоніський район, с. Ковтуни

до товариства з обмеженою відповідальністю ВЕКТОР-АГРО-ЛТД , Черкаська область, Катеринопільський район, с. Розсохуватка, вул. Козацька, 49

про визнання договору недійсним

за участю представників сторін:

від позивача: Ярмак Г.М. - адвокат - за ордером;

від відповідача: Котьол О.В. - за довіреністю.

ТОВ ВЕКТОР-АГРО-ЛТД звернулося в господарський суд Черкаської області з позовом до приватного підприємства Золотоніська птахофабрика про стягнення коштів за прострочення виконання грошового зобов`язання з оплати поставленої сільськогосподарської продукції згідно договору купівлі-продажу від 21.03.2016р. №21/03/2016 в розмірі 173 526,13 грн., в тому числі:

- 90 363,09 грн. пені,

- 16 197,65 грн. 3% річних,

- 66 965,39 грн. інфляційних втрат

та відшкодування судових витрат.

Позивач 12.02.2020 подав суду заяву від 04.02.2019 (том 1 а.с. 43-44) про зменшення позовних вимог та наполягає на стягненні з відповідача:

- 1000 грн пені;

- 17370 грн - 3% річних;

- 69652 грн інфляційних втрат (всього 88022,00 грн)

та відшкодування судових витрат. Заяву прийнято судом до розгляду.

17 січня 2017р. господарським судом Черкаської області вирішено спір у справі №925/1565/16 між цими сторонами. Було присуджено до стягнення з ПП Золотоніська птахофабрика 268872 грн. основного боргу, 16779,56 грн. пені, 1741 грн. - 3% річних з простроченої суми, 13502,72 грн. інфляційних втрат та судові витрати. Судом надана оцінка спірному господарському договору та оцінка взаємовідносинам сторін (том 1, а.с. 15-18).

У зв`язку з невиконанням рішення суду позивач звернувся з вимогами примусового стягнення грошових сум та нарахувань на суму боргу - за наступний період прострочення з 16.12.2016 по 10.02.2019.

Короткий опис руху справи.

Позов зареєстровано судом 26.12.2018.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 28.12.2018р. відкрито провадження у справі. Проведення підготовчого засідання призначено на 11:00 год. 28 січня 2019.

22.01.2020 відповідач подав суду відзив на позовну заяву та просить відмовити в задоволенні позову (том 1, а.с. 25-27).

28.01.2019 приватне підприємство Золотоніська птахофабрика подало до суду зустрічну позовну заяву від 28.01.2019 (том 1, а.с. 31-33) та ставить під сумнів вже виконаний позивачем договір купівлі-продажу №21/03/2016 від 21.03.2016 з мотивів, що договір укладено пов`язаними особами з метою не оплачувати отриманий товар та вчиняти дії на шкоду ПП Золотоніська птахофабрика .

12.02.2019 позивач подав до суду заяву про уточнення та зменшення вимог. Позивач просить стягнути з відповідача 1000 грн. пені, 17370 грн. - 3% річних за період з 16.12.2016 по 18.12.2018 та 69652 грн. інфляційних втрат за період грудня 2016- грудня 2018 (том 1, а.с. 43-44).

Ухвалою суду від 14.02.2019 господарський суд відмовив відповідачеві у прийнятті зустрічної позовної заяви з мотивів пропуску строку для подання позову та зловживання процесуальними правами. Заяву позивача про зменшення позивних вимог прийнято судом до розгляду (том 1, а.с. 53-54).

21.02.2019 провадження у справі було зупинено до перегляду Північним апеляційним господарським судом ухвали від 14.02.2019.

17.04.2019 ухвалою ПАГС закрито апеляційне провадження і справу направлено в господарський суд Черкаської області (том 1, а.с. 93-97).

Відповідач повторно звернувся в ПАГС з апеляційною скаргою та просить скасувати ухвалу господарського суду Черкаської області від 14.02.2019.

Ухвалою ПАГС від 02.07.2019 апеляційна скарга була повернута відповідачеві (том 1, а.с. 119-122).

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 22.07.2019 провадження у справі було поновлено.

01.08.2019 відповідачем втретє подано апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Черкаської області від 14.02.2019.

02.08.2019 провадження у справі було зупинено господарським судом Черкаської області до апеляційного перегляду скарги відповідача.

19.08.2019 апеляційний суд зупинив провадження у зв`язку з касаційним оскарженням ухвали апеляційного суду від 02.07.2019 про повернення апеляційної скарги, з направленням справи в Верховний Суд.

09.09. 2018 (згідно дати в тексті оригіналу ухвали, том 1, а.с. 146-150) Верховний Суд відмовив відповідачеві у відкритті касаційного провадження. Справу повернуто до ПАГС.

17.09.2019 ПАГС поновив провадження, поновив пропущений строк на апеляційне оскарження, відкрив апеляційне провадження за скаргою відповідача.

08.10.2019 постановою ПАГС апеляційну скаргу залишено без задоволення, а ухвала господарського суду Черкаської області від 14.02.2019 - без змін (том 1, а.с. 173-177).

24.10.2019 відповідачем через ПАГС подано касаційну скаргу на постанову ПАГС (том 1, а.с. 179-181).

Ухвалою Верховного Суду від 07.11.2019 касаційну скаргу відповідача залишено без руху для усунення недоліків (том 1, а.с. 185-189).

Ухвалою від 02.12.2019 Верховним Судом відкрито касаційне провадження за скаргою відповідача (том 1, а.с. 194-197).

Постановою Верховного суду від 23.12.2019 ухвала господарського суду Черкаської області від 14.02.2019 та постанова Північного апеляційного господарського суду від 08.10.2019 скасовані. Справу направлено в Господарський суд Черкаської області для вирішення питання про прийняття зустрічної позовної заяви до розгляду судом у даній справі (том 1, а.с. 204-219).

08.01.2020 господарським судом Черкаської області поновлено провадження у справі (том 1, а.с. 246-248).

21.01.2020 представником відповідача подано клопотання про залишення позову без розгляду у зв`язку з неприбуттям представника позивача в засідання суду (том 1, а.с. 254). У зв`язку з відхиленням даного клопотання представником відповідача 21.01.2020 подано заяву про відвід головуючого в справі (том 1, а.с. 257-258). Судом відхилено заяву про відвід головуючого.

29.01.2020 від представника відповідача за первісним позовом надійшла заява про роз`яснення судового рішення, а саме ухвали суду від 21.01.2020 про відхилення клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

У зв`язку з надходженням 27.01.2020 до ПАГС заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення справа 30.01.2020 направлена до ПАГС (том 2, а.с. 6).

06.02.2020 ухвалою ПАГС (том 2, а.с. 11-14) відмовлено у задоволенні заяви відповідача про прийняття додаткового рішення.

В зв`язку з касаційним оскарженням ухвали ПАГС 27.02.2020 справа була направлена судом до Північного апеляційного господарського суду (том 2, а.с. 18).

19.03.2020 Верховний Суд ухвалою відмовив скаржнику у відкритті касаційного провадження на ухвалу ПАГС від 06.02.2020 (том 2, а.с. 25-28).

10.02.2020 позивач подав у справу письмові заперечення проти зустрічної позовної заяви (том 2, а.с. 33).

Після повернення справи з ВС справа призначена до розгляду в господарському суді Черкаської області в підготовчому засіданні на 12.05.2020.

12.05.2020 судом прийнято до розгляду зустрічну позовну заяву. Зустрічну позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків.

Заявником 22.05.2020 усунуті недоліки зустрічної позовної заяви, сплачено судовий збір та надано оригінали квитанцій про направлення позовної заяви відповідачеві ( Вектор-Агро ). Зустрічну позовну заяву призначено до розгляду в одному провадженні в даній справі.

Відповідно до положень ч. 2 та ч. 3 ст. 180 ГПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

03.06.2020 судом закрито підготовче засідання, призначено справу в судовий розгляд на 12:00 год. 08.07.2020.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 03.06.2020 суд відхилив клопотання представника відповідача за первісним позовом про роз`яснення ухвали суду від 21.01.2020.

В судовому засіданні:

Представник позивача вимог з урахування заяви про зменшення суми позовних вимог - підтримав. Просить первісний позов задовольнити. В задоволенні зустрічного позову просить відмовити.

Представник відповідача просить задовольнити зустрічний позов та відмовити в задоволенні первісного позову.

В судовому засіданні 08.07.2020 оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду відповідно до приписів ч. 1 ст. 240 ГПК України.

Судом встановлено та перевірено доказами такі взаємовідносини сторін та обставини:

За первісним позовом:

21.03.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю Вектор-Агро ЛТД (продавець за договором, позивач у справі) та Приватним підприємством Золотоніська птахофабрика (покупець за договором, відповідач у справі) було укладено Договір купівлі-продажу №21/03/2016 (далі - Договір).

Вказаний Договір підписаний представниками обох сторін та скріплений їх печатками. Копія Договору знаходиться в матеріалах справи (том 1, а.с. 12-14).

Відповідно до п.п. 1.1. Договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором, продавець зобов`язується передати у власність покупця Товар (будь-яка сільськогосподарська продукція, в тому числі макуха соєва, висівки кукурудзи), вказаний у видаткових накладних, а покупець зобов`язується прийняти цей Товар та своєчасно здійснити його оплату.

Асортимент, одиниця виміру, загальна кількість Товару, що підлягає поставці за цим Договором, ціна за одиницю Товару - визначаються у видаткових накладних, які є невід`ємною частиною цього Договору (п.п 1.2).

В розділі 6 Договору сторони погодили ціну товару.

Продавець поставляє Товар покупцю за цінами, що визначені у рахунку-фактурі, яка погоджена з покупцем та зазначені у видатковій накладній продавця.

Ціна на товар встановлюється в національній валюті України.

Оплата вартості партії товару проводиться покупцем шляхом перерахування безготівкових коштів на розрахунковий/поточний рахунок продавця на підставі виставленого останнім рахунку-фактури.

Загальна ціна Договору складається з суми вартості всіх партій Товару, поставлених продавцем протягом строку дії даного Договору.

Оплата Товару здійснюється протягом 5 робочих днів, що настають за днем фактичного отримання Товару.

Порядок розрахунків сторони узгодили в Розділі 7 Договору.

Оплата Товару здійснюється покупцем попередньо, згідно з виставленим рахунком, згідно з п. 6.5 Договору.

При здійсненні платежу покупець обов`язково повинен вказувати у платіжному дорученні призначення платежу.

Відповідно до положень п. 10.1 цей Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 31.12.2016, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання.

В період з 27.07.2016 по 21.10.2016 Позивач поставив Відповідачу Товар на загальну суму 268 872,00 (двісті шістдесят вісім тисяч вісімсот сімдесят дві) гривень.

Відповідач поставлений та використаний в господарській діяльності Товар (корм для птиці) не оплатив, його заборгованість склала 268872,00 грн. суд вважає, що волевиявлення сторін та їх активні дії були направлені на настання певних юридичних наслідків та взаємних зобов`язань.

В грудні 2016 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення 268872,00 грн. основного боргу, 13502,72 грн. інфляційних, 16779,56 грн. пені та 1741,00 грн 3% річних відповідно до умов укладеного між сторонами договору купівлі - продажу № 21/03/2016 від 21.03.2016.

17.01.2017 рішенням господарського суду Черкаської області у справі №925/1565/16 позовні вимоги ТОВ Вектор-Агро ЛТД були задоволені повністю.

20.03.2017 на виконання вказаного рішення було видано наказ.

Проте рішення суду до цього часу не виконане боржником.

На підставі цього позивач звернувся до суду з позовом про примусове стягнення грошових сум та нарахувань на суму боргу за наступний період прострочення - з 16.12.2016 по 10.02.2019.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем за Договором уже не потребує доведення, оскільки рішення у справі №925/1565/16 від 17.01.2017 набрало законної сили.

З врахуванням заяви позивача про уточнення та зменшення позовних вимог, ним заявлено до стягнення з відповідача:

1000,00 грн - пені,

17370,00 грн - 3% річних за період з 16.12.2016 по 18.12.2018,

69652,00 грн - сума інфляційних нарахувань за період з грудня 2016 року по грудень 2018 року.

У відзиві на позов відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив повністю, мотивуючи свої заперечення тим, що розрахунок пені та 3% річних, інфляційних нарахувань зроблено позивачем невірно. Окрім того, відповідач посилається на сплив строку позовної давності щодо вимог позивача про стягнення пені, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Інших доказів чи підтверджень виконання своїх зобов`язань перед позивачем відповідачем не подано.

За зустрічним позовом :

21 березня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Вектор-Агро ЛТД (далі - Позивач) та Приватним підприємством Золотоніська птахофабрика (далі - Відповідач) було укладено договір купівлі-продажу №21/03/2016 (далі -Договір).

Вказаний Договір підписаний представниками обох сторін та скріплений їх печатками. Копія Договору знаходиться в матеріалах справи (том 1, а.с. 12-14).

Пунктом 1.1. Договору передбачено, що Постачальник зобов`язується передавати у власність покупця Товар (будь-яка сільськогосподарська продукція, в тому числі макуха соєва, висівки кукурудзи), та інший Товар вказаний у видаткових накладних, а Покупець зобов`язується приймати цей Товар та своєчасно здійснювати його оплату.

Пунктом 1.2. Договору передбачено, що асортимент, одиниця виміру, загальна кількість Товару, що підлягають поставці за цим Договором, ціна за одиницю Товару, визначаються у видаткових накладних.

Пунктом 7.1. Договору передбачено, що оплата вартості партії Товару проводиться Покупцем шляхом перерахування безготівкових коштів на розрахунковий/поточний рахунок Постачальника в день отримання Товару у повному розмірі (100%).

Пунктом 7.2. Договору встановлено, що Сторони домовилися, що всі оплати за Товар зараховуються по першій поставці, тобто в тій послідовності, в якій вони надійшли на підприємство в незалежності від призначення платежу. Тобто, всі оплати за Товар від Покупця спочатку закривають всі попередні неоплачені поставки, починаючи з першої неоплаченої поставки повністю.

Пунктом 3.4. Договору передбачено, що датою поставки Товару є дата, вказана у видатковій накладній.

Пунктом 5.3. Договору передбачено, що підписання видаткової накладної є підтвердженням прийняття Товару належної якості.

ПП Золотоніська птахофабрика звернулося з зустрічним позовом в господарський суд Черкаської області з вимогами до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю Вектор-Агро ЛТД про визнання недійсним договору купівлі-продажу №21/03/2016 від 21.03.2016 на підставі того, що спірний договір був укладений між пов`язаними особами і не в інтересах позивача та прямо суперечить вимогам ст. 92, ч. 1-3 ст. 203, ст. 215, ст. 207, ч. 3 ст. 238, ст. 626 ЦК України.

Так, позивач за зустрічним позовом вказує на ту обставину, що спірний договір із сторони ТОВ Вектор-Агро ЛТД підписаний директором ОСОБА_2 . В той час як станом на дату укладення спірного договору вона була також фінансовим директором позивача за первісним позовом. На підтвердження цієї обставини позивачем за зустрічним позовом надані копії наказів про призначення та звільнення з посади (том 1, а.с. 35-36).

Окрім того, позивач за первісним позовом зазначає, що оспорюваний договір був укладений всупереч його інтересам, з огляду на положення п. 8.4 Договору.

Відповідно до п. 8.4 спірного Договору у разі прострочення поставки Товару, продавець сплачує покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості непоставленого чи недопоставленого Товару.

Позивач за зустрічним позовом (ПП) вважає, що ОСОБА_2 - як фінансовий директор позивача та одночасно директор відповідача - умисно передбачила такий пункт спірного договору, адже рішенням господарського суду Черкаської області від 17.01.2017 у справі 925/1565/16 на підставі позовної заяви, підписаної ОСОБА_2 , вже присуджено до стягнення на користь позивача 16779,56 грн пені, а також відсотки та інфляційні нарахування.

З часу ухвалення вищевказаного рішення і до 30.11.2017 ОСОБА_2 перебувала на посаді фінансового директора ПП Золотоніська птахофабрика .

Позивач за зустрічним позовом вважає, що оскільки в посадові обов`язки ОСОБА_2 як фінансового директора входили, зокрема, обов`язки щодо оплати товарів та послуг, то маючи можливість такої оплати, вона умисно не оплачувала товар, придбаний у ТОВ Вектор-Агро ЛТД , хоча як стверджує позивач, - кошти на рахунках позивача були.

Таким чином, позивач ПП Золотоніська птахофабрика вважає, що посадова особа ОСОБА_2 навмисно не оплачувала товар, щоб у майбутньому пред`явити позов про стягнення пені, 3% річних та інфляційних.

Також позивач посилається на ту обставину, що з січня 2018 року ПП Золотоніська птахофабрика було позбавлене можливості здійснювати оплату по заборгованості підприємства, адже рахунки підприємства були арештовані приватним виконавцем Плесюком О.С. для задоволення вимог кредитора (стягувач - ТОВ Вектор-Агро ЛТД ).

Відповідно до ч. 3 ст. 92 Цивільного кодексу України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Відповідно до ч. 3 ст. 238 ЦК України представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Позивач вважає, що спірний правочин було вчинено директором відповідача ОСОБА_2 не в інтересах юридичної особи, яку вона представляє, а у власних інтересах. Натомість власний інтерес директора відповідача ОСОБА_2 в укладенні спірного договору не розкрито та не підтверджено.

Представник відповідача за зустрічним позовом ТОВ Вектор Агро ЛТД вимоги заперечив з мотивів виконання умов договору, отримання та використання майна ПП Золотоніська птахофабрика для своїх господарських потреб і тривалого ухилення в проведенні грошового розрахунку за майно. Просить в задоволенні зустрічного позову відмовити за необґрунтованістю.

Інших доказів не надано.

Оцінюючи пояснення учасників та докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, суд вважає первісні позовні вимоги такими, що підлягають до повного задоволення, а позовні вимоги за зустрічним позовом такими, що не підлягають до задоволення.

Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009р. №14 Про судове рішення у цивільній справі , рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Згідно положень Пленуму ВГСУ від 23.03.2012р. №6 Про судове рішення при прийнятті рішення суд має врахувати майнові інтереси сторін, не надаючи переваги одному учаснику над іншим. Рішення має ґрунтуватися на повній та всебічній оцінці доказів у конкретній справі.

Відповідно до приписів ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За приписами ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно ч. 3 ст. 5 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Частина 2 ст. 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає зобов`язання особи при здійсненні своїх прав утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Статтею 14 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором.

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Суд погоджується з доводами учасників, що їх дії були направлені на настання певних юридичних наслідків, що охоплюється положеннями та приписами ст.ст. 4, 11 Цивільного кодексу України.

Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як встановлено судом, між сторонами виникли та існують договірні відносини оплатної поставки товару на підставі письмового строкового оплатного двостороннього консенсуального договору.

В грудні 2016 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення 268872,00 грн. основного боргу, 13502,72 грн. інфляційних втрат, 16779,56 грн. пені та 1741,00 грн 3% річних відповідно до умов укладеного між сторонами договору купівлі - продажу №21/03/2016 від 21.03.2016.

17.01.2017 рішенням господарського суду Черкаської області у справі №925/1565/16 позовні вимоги ТОВ Вектор-Агро ЛТД були задоволені повністю.

20.03.2017 на виконання вказаного рішення було видано наказ.

Проте рішення суду до цього часу не виконане боржником.

На підставі цього позивач звернувся до суду з позовом про примусове стягнення грошових сум та нарахувань на суму боргу за наступний період прострочення - з 16.12.2016 по 10.02.2019.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Договір купівлі-продажу № 21/03/2016 від 21.03.2016 є виконаним в частині належної поставки товару та його прийняття і використання в господарській діяльності (корм для птиці), але не виконаний ПП Золотоніська птахофабрика в частині повної, належної та своєчасної оплати поставленого товару.

Ухилення відповідача (ПП) від проведення розрахунку з ТОВ стали причиною звернення позивача до суду за захистом свого порушеного права та господарського інтересу, та примусового стягнення заборгованості.

Згідно частини 1 статті 173 Господарського кодексу України зобов`язання, що виникає між суб`єктами господарювання, в силу якого один суб`єкт зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку - є господарським зобов`язанням.

Згідно з частиною 1 статті 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Доводи сторін та правовий аналіз за первісним позовом:

Позивач посилається на ту обставину, що рішенням господарського суду Черкаської області від 17.01.2017 у справі №925/1565/16 позовні вимоги ТОВ Вектор-Агро ЛТД були задоволені повністю. Присуджено до стягнення з ПП Золотоніська птахофабрика на користь ТОВ Вектор-Агро ЛТД 268872,00 грн. основного боргу, 13502,72 грн. інфляційних, 16779,56 грн. пені та 1741,00 грн - 3% річних відповідно до умов укладеного між сторонами договору купівлі - продажу №21/03/2016 від 21.03.2016.

Рішення суду набрало законної сили і 20.03.2017 на виконання вказаного рішення було видано наказ.

Проте рішення суду до цього часу не виконане боржником і позивач звернувся до суду з позовом про примусове стягнення грошових сум та нарахувань на суму боргу - за наступний період прострочення з 16.12.2016 по 10.02.2019.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем за спірним Договором купівлі - продажу №21/03/2016 від 21.03.2016 уже не потребує доведення, оскільки рішення у справі №925/1565/16 від 17.01.2017 набрало законної сили.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 1000,00 грн пені, 17370,00 грн - 3% річних, 69652,00 грн інфляційних втрат.

Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору. Договір купівлі-продажу №21/03/2016 від 21.03.2016 не заперечений сторонами, не визнаний судом недійсним та не розірваний в установленому порядку. Суд також враховує презумпцію правомірності правочину (положення ст. 204 ЦК України).

Суд враховує, що на момент прийняття рішення жодних первинних та належних доказів належного та повного розрахунку за отриманий товар, в розумінні вимог ст.ст. 74, 76 ГПК України - відповідач суду не подав.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п. 4 ст. 612 Цивільного кодексу України, прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Штрафними санкціями у відповідності з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до п. 8.4. Договору у разі несвоєчасної оплати за Товар, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від неоплаченої суми боргу.

На підставі вказаного пункту договору позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 1000,00 грн пені.

Суд не бере до уваги твердження відповідача про сплив строку позовної давності щодо нарахування штрафних санкцій у вигляді пені, оскільки позивач зменшив суму позовних вимог в цій частині до 1000,00 грн, що не перевищує можливого строку нарахування пені і позивач звернувся до суду в межах строку, встановленого законом для захисту його цивільного права, а тому порушене право позивача (ТОВ Вектор-Агро ЛТД ) підлягає захисту і строк позовної давності не може бути застосовано до спірних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інше не встановлено договором.

На підставі вказаних вимог Позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 17370,00 грн - 3% річних за період прострочення з 16.12.2016 по 18.12.2018 та 69652,00 грн інфляційних втрат за період з грудня 2016 року по грудень 2018 року.

Розрахунок перевірено судом за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу Еліт Ліга-Закон . Виконаний позивачем розрахунок вимоги виконано вірно та не перевищує сум можливого нарахування.

Таким чином, 1000,00 грн пені, 17370,00 грн - 3% річних та 69652,00 грн інфляційних втрат - підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача.

Стосовно запропонованих ПП Золотоніська птахофабрика підстав для визнання недійсним договору купівлі-продажу №21/03/2016 від 21.03.2016 (том 1, а.с. 12-14) за зустрічним позовом :

Підстави визнання недійними договорів, угод, правочинів законодавцем визначені в приписах ст.ст. 203, 215 ЦК України:

Ст. 203 ЦК України - загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину:

1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Ст. 215 ЦК України - недійсність правочину.

1. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

2. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

3. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Суд враховує, що вказані законодавцем в ЦК України підстави - розширеному тлумаченню не підлягають.

Позивач за зустрічним позовом просить визнати договір купівлі-продажу недійсним з підстав перевищення представником юридичної особи - позивача своїх повноважень при укладенні оспорюваного правочину, а також з підстав вчинення спірного правочину не в інтересах особи, яку він представляє.

Суд вважає за необхідне зазначити наступне:

Відповідно до п.п. 3.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013 Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними припис абзацу першого частини третьої статті 92 ЦК України зобов`язує орган або особу, яка виступає від імені юридичної особи не перевищувати своїх повноважень. Водночас саме лише порушення даного обов`язку не є підставою для визнання недійсними правочинів, вчинених цими органами (особами) від імені юридичної особи з третіми особами, оскільки у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження (абзац другий частини третьої статті 92 ЦК України).

Отже, позов про визнання недійсним відповідного правочину може бути задоволений у разі доведеності юридичною особою (позивачем) у господарському суді тієї обставини, що її контрагент знав або повинен був знати про наявні обмеження повноважень представника цієї юридичної особи, але, незважаючи на це, вчинив з ним оспорюваний правочин (що не отримав наступного схвалення особи, яку представляють).

Якщо договір містить умову (пункт) про підписання його особою, яка діє на підставі статуту підприємства чи іншого документа, що встановлює повноваження зазначеної особи, то наведене свідчить про обізнаність іншої сторони даного договору з таким статутом (іншим документом) у частині, яка стосується відповідних повноважень, і в такому разі суд не може брати до уваги посилання цієї сторони на те, що їй було невідомо про наявні обмеження повноважень представника її контрагента.

3.4. Наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (стаття 241 ЦК України). Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено; тому господарський суд повинен у розгляді відповідної справи з`ясовувати пов`язані з цим обставини. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т.ін.).

Щодо тверджень представника ПП Золотоніська птахофабрика про вчинення спірного правочину пов`язаними особами та вчинення спірного правочину представником позивача не в інтересах юридичної особи, яку він представляє, а у власних інтересах, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Позивач за зустрічним позовом вказує, що спірний правочин було укладено між пов`язаними особами і не в інтересах позивача, а в інтересах фінансового директора ОСОБА_2 При цьому позивач посилається на положення Податкового кодексу України, а саме п. 14.1.159 ст. 14, де зазначено, що пов`язані особи - юридичні та/або фізичні особи, та/або утворення без статусу юридичної особи, відносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють, з урахуванням таких критеріїв:

для фізичної особи та юридичної особи:

фізична особа безпосередньо та/або опосередковано (через пов`язаних осіб) володіє корпоративними правами юридичної особи у розмірі 25 і більше відсотків;

фізична особа має право призначати (обирати) одноособовий виконавчий орган такої юридичної особи або призначати (обирати) не менш як 50 відсотків складу її колегіального виконавчого органу або наглядової ради;

фізична особа здійснює повноваження одноособового виконавчого органу в такій юридичній особі;

фізична особа має повноваження на призначення (обрання) одноособового виконавчого органу такої юридичної особи або на призначення (обрання) 50 і більше відсотків складу її колегіального виконавчого органу або наглядової ради;

фізична особа є кінцевим бенефіціарним власником (контролером) юридичної особи;

сума всіх кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги від фізичної особи, наданих юридичній особі, та/або будь-яких кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги від інших фізичних осіб, наданих юридичній особі, які надаються під гарантії цієї фізичної особи, перевищують суму власного капіталу більше ніж у 3,5 рази (для фінансових установ та компаній, що провадять виключно лізингову діяльність, - більше ніж у 10 разів). При цьому сума таких кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги та власного капіталу визначається як середнє арифметичне значення (на початок та кінець звітного періоду).

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_2 станом на дату укладення спірного Договору від імені продавця ТОВ Вектор-Агро ЛТД підписала Договір як директор товариства.

Позивачем за зустрічним позовом надані копії наказів (розпоряджень) про переведення з 26.08.2015 (наказ №156-к від 25.08.2015) ОСОБА_2 на посаду фінансового директора Приватного підприємства Золотоніська птахофабрика та про припинення трудового договору (контракту) з 30.11.2017 ОСОБА_2 на посаді фінансового директора (том 1, а.с. 35-36).

Проте, суд вважає за необхідне звернути увагу позивача за зустрічним позовом (ПП Золотоніська птахофабрика ) на той факт, що жодних доказів на підтвердження тієї обставини, що директор ТОВ Вектор-Агро ЛТД та фінансовий директор ПП Золотоніська птахофабрика є однією особою - суду не надано.

Крім того, жодними доказами та документами не доведено вчинення дій гр. ОСОБА_2 на шкоду інтересам ПП Золотоніська птахофабрика , оскільки останній отримав обумовлений товар та повністю використав його в господарській діяльності і даний факт не спростований позивачем за зустрічним позовом.

Таким чином, суд оцінює критично подані ПП Золотоніська птахофабрика документи та зазначені ним підстави зустрічного позову, оскільки умови договору є виконаними, волевиявлення сторін були направлені на настання певних юридичних наслідків, позивач розумів ризики господарської діяльності і ймовірні обмеження своїх повноважень, а мета даного позову направлена на ухилення позивача за зустрічним позовом від виконання грошового зобов`язання за договором і містить зловживання своїми правами, що є порушенням приписів ст. 13 ЦК України.

Відповідно до ст.ст. 74, 76-79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права.

Суд при прийнятті рішення враховує правові позиції та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, згоду на застосування якого надано Верховною Радою України (п. 4 ст. 11 ГПК України):

- принцип правової певності та юридичної визначеності - в тому числі недопустимість ревізування рішень судів, які набрали законної сили - з підстав бажання зацікавленої особи в переоцінці доказів (рішення Агрокомплекс проти України nо.23465/03 від 08.03.2012р.);

- принцип загальної оцінки судом відносин сторін та відсутності обов`язку суду давати оцінку кожній вимозі сторін: (рішення Серявін проти України nо. 4909/04 від 10.02.2010р., рішення Трофімчук проти України nо. 4241/03 від 28.10.2010р.);

- принцип повноти та межі обгрунтування рішення судом в залежності від характеру рішення (рішення Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994р., серія А, N 303-А, п. 29);

- принцип поваги до права на володіння своїм майном (рішення Желтяков проти України nо. 4994/04 від 09.09.2011р.).

Позивачем доведено порушення свого права з викладених ним підстав - з боку відповідача.

Відповідачем не доведено порушення права (позивача за зустрічним позовом, ПП ЗП ) з викладених ним підстав - з боку позивача.

Первісний позов належить задовольнити повністю, стягнути з відповідача на користь позивача 1000,00 грн пені, 17370,00 грн - 3% річних та 69652,00 грн інфляційних втрат.

У суду відсутні правові підстави для задоволення зустрічного позову, тому в задоволенні зустрічного позову належить відмовити повністю з мотивів безпідставності та необґрунтованості вимог.

За таких обставин, судові витрати в розмірі судового збору за первісним позовом відповідно до приписів ст. 129 ГПК України належить покласти на відповідача та стягнути 1320,33 грн судового збору пропорційно задоволених вимог; витрати по сплаті судового збору за зустрічним позовом належить покласти на відповідача та не стягувати.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Первісний позов задовольнити повністю.

Стягнути з відповідача: приватного підприємства Золотоніська птахофабрика с. Ковтуни Золотоніського району, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 32908049, номер рахунку в банку невідомий

на користь позивача: товариства з обмеженою відповідальністю ВЕКТОР-АГРО-ЛТД , Черкаська область, Катеринопільський район, с. Розсохуватка, вул. Козацька, 49, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 39228163, номер рахунку в банку невідомий

1000,00 грн пені, 17370,00 грн 3% річних, 69652,00 грн інфляційних втрат, та 1320,33 грн витрати зі сплати судового збору.

В задоволенні зустрічного позову приватного підприємства Золотоніська птахофабрика , Черкаська область, Золотоніський район, с. Ковтуни, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 32908049, номер рахунку в банку невідомий

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю ВЕКТОР-АГРО-ЛТД , Черкаська область, Катеринопільський район, с. Розсохуватка, вул. Козацька, 49, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 39228163, номер рахунку в банку невідомий

про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 21.03.2016 №21/03/2016 недійсним - відмовити повністю.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складення повного судового рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу безпосередньо до суду апеляційної інстанції на вказане рішення чи через господарський суд Черкаської області.

Повне рішення складено 20.07.2020

Суддя Г.М. Скиба