Рішення

від 21.07.2020 по справі 920/326/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.07.2020 Справа № 920/326/20 м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі судді Заєць С.В., при секретарі судового засідання Гордієнко Ж.М., розглянувши матеріали справи № 920/326/20

за позовом: Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Базис+" (41700, Сумська область, Буринський район, м. Буринь, вул. Франка, буд. 21, код ЄДРПОУ 37352699),

до відповідача: Буринська міська об`єднана територіальна громада в особі Буринської міської ради (41700, Сумська область, Буринський район, м. Буринь, вул.. Першотравнева, буд. 1, код ЄДРПОУ 04058025)

про визнання бездіяльності незаконною та визнання укладеною додаткової угоди про внесення змін до договору оренди земельної ділянки ,

за участю представників сторін:

від позивача - Дереза М.Е., посвідчення № 2197 від 26.06.2018, ордер б/н від 09.04.2020,

від відповідача - не з`явився.

Суть спору: Позивач, відповідно вимог позовної заяви просить суд: 1. Визнати незаконною бездіяльність Буринської міської ради Сумської області (код за ЄДРПОУ: 04058025) щодо переоформлення орендних правовідносин шляхом внесення змін до Договору оренди земельної ділянки б/н від 05.04.2005 року стосовно заміни орендаря з ПАТ "Бель Шостка Україна (код за ЄДРПОУ: 00447103) на СВК "Базис+" (код за ЄДРПОУ: 37352699); 2. Визнати укладеною додаткову угоду про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки від 05.04.2005 року (зареєстрований 05.04.2005 року за № 040562700106) (на 1 арк.) між Буринської міської ради Сумської області (код за ЄДРПОУ: 04058025) та СВК "Базис+" (код за ЄДРПОУ: 37352699) у редакції викладеній листом № 560 від 15.10.2019 року з моменту набрання рішенням законної сили, в редакції позивача.

Ухвалою суду від 14.04.2020 відкрито провадження у справі та призначено підготовче провадження на 12.05.2020, 11:00.

17.04.2020 відповідачем надіслано до суду клопотання № 778 від 17.04.2020 про залишення позовної заяви без руху, у зв`язку з не надходженням відповідачу копії позовної заяви з додатками.

22.04.2020 відповідачем надіслано до суду заяву № 794 від 22.04.2020, відповідно до якої відповідач повідомляє суд про отримання Буринською міською радою позовної заяви з додатками.

27.04.2020 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву № 806 від 23.04.2020, відповідно до якого відповідач просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

15.05.2020 позивачем надано суду письмові пояснення.

15.05.2020 позивачем надано суду Відповідь на відзив.

03.06.2020 відповідачем надано заперечення на відповідь на відзив.

22.06.2020 позивачем надін додаткові письмові пояснення.

22.06.2020 відповідачем надані додакові документи по справі.

20.07.2020 відповідачем надано до суду клпотання від 20.07.2020 № 1349 (ел. пошта) про відкладення розгляду справи на іншу дату.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлено, що клопотання відповідача (від 20.07.2020 № 1349) про відкладення розгляду справи на іншу дату не підписано електронним цифровим підписом.

Відповідно до ст. 91 Господарського процесуального кодексу України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено Господарським процесуальним кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним підписом, порівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Положеннями ст. 7 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг передбачено, що оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис .

Відповідно до статей 1, 4 Закону України Про електронний цифровий підпис , електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа. Електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб`єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі . Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.

Отже, створення електронного документа завершується накладенням електронного цифрового підпису його автора та надає електронному документу статусу оригіналу.

Враховуючи зазначене, клопотання (від 20.07.2020 № 1349) відповідача про відкладення розгляду справи на іншу дату не може бути прийнято, оскільки не підтверджено повноваження особи, що підписала зазначений документ.

В судовому засіданні 21.07.2020 представник позивача надав усні пояснення в обґрунтування позовних вимог та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 21.07.2020 не прибув, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Судом також враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Слід також відзначити, що у частині 2 статті 129 Конституції України визначено одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З огляду на зазначене, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів, що є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами за у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані суду докази, суд встановив наступне:

05 квітня 2005 року між Буринською міською радою та ВАТ Шосткинський міськмолкомбінат був укладений Договір оренди який був зареєстрований у Буринському районному відділі Сумської регіональної філії Державного підприємства Центр ДЗК , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 05.04.2005 року за № 040562700106.

23.07.2018 була укладена додаткова угода про внесення змін до вищевказаного Договору оренди землі від 05.04.2005 року, в якій була змінена сторона з ВАТ Шосткинський міськмолкомбінат на правонаступника ПАТ Бель Шостка Україна у зв`язку з реорганізацією підприємства.

Крім того додатковою угодою було змінено адресу вул. Кутузова, 11 А на вул. Кутузова, 11 Б , уточнена площа земельної ділянки яка склала 0,7664 га ( кадастровий номер 5920988400:04001:0402). Орендна плата встановлюється у розмірі 4 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянка, і становить 50697 гривень (п`ятдесят тисяч шістсот дев`яносто сім гривень 00 копійок) за рік.

13.09.2018 СВК Базис+ придбав у ПАТ Бель Шостка Україна об`єкт нерухомого майна.

Відповідно до п. 1.2. вищевказаного Договору купівлі-продажу предметом останнього є - пункт охолодження молока, опис об`єкта нерухомого майна: тринадцять будівель та споруд пункту, який розташований за адресою: Сумська область, місто Буринь, вулиця Кутузова, будинок 11 Б на земельній ділянці Буринської міської ради Сумської області, загальною площею 0, 7664 га, цільове призначення: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, наданій у користування Продавцю на підставі Договору оренди землі, укладеного 05.04.2005 року (з внесенням змін від 23.07.2018 року) зареєстрованого у Буринському районному відділі Сумської регіональної філії ДП Центр ДЗК , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 040562700106 від 05.04.2005 року. Державна реєстрація зазначеного Договору (іншого речового права) проведена в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25.07.2018 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Виконкому Буринської міськради Сумської області, номер запису про інше речове право: 27188568, кадастровий номер 5920988400:04:001:0402.

Як зазначає позивач, з метою приведення у відповідність до вимог законодавства України права користування вищевказаною земельною ділянкою, Позивач направив Відповідачу лист № 560 від 15.10.2019 року, яким просив розглянути питання про укладення додаткової угоди про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки від 05.04.2005 року (зареєстрований 05.04.2005 року за № 040562700106), про що письмово повідомити керівництво кооперативу у встановлений законом строк. До цього листа була додана підписана Позивачем Додаткова угода про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки від 05.04.2005 року.

Проте, як стверджує позивач, відповідач відмовляється від укладення додаткової угоди, до договору оренди земельної ділянки від 05.04.2005.

Вважаючи бездіяльність відповідача такою, що порушує його права, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до cm. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (згідно з ч.ч. 1-2 cт. 4 ГПК України).

Відповідно до ч.ч. 1-2 cт. 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

На підставі п.п. 6,10 ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути зокрема зміна правовідношення: визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Зазначене кореспондується і з положеннями Земельного кодексу України, зокрема, відповідно до ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

До особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду; що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на ию земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки. на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда (ч. 3 ст. 7 Закону України Про оренду землі ).

Відповідно до ст. 30 Закону України Про оренду землі зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Отже, згідно з принципом єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди (зміст якого розкривається, зокрема, як у статті 120 Земельного кодексу України та статті 377 ЦК України) особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття.

У розумінні наведених положень законодавства при виникненні в іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду (відповідно до договору, який містить необхідні за законом істотні умови), право попереднього власника або користувача припиняється в силу прямої вказівки закону без припинення у цілому договору оренди земельної ділянки. Відповідно, новий власник об`єкта нерухомості, якому переходить право оренди, набуває права оренди за чинним договором оренди, а не у порядку повторного надання земельної ділянки, тобто має місце заміна сторони у зобов`язанні.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 910/20774/17, від 27.02.2019 у справі № 913/661/17.

При цьому Верховний Суд зазначає, що у разі переходу права власності на нерухомість заміна орендаря земельної ділянки у відповідному чинному договорі оренди землі відбувається автоматично, в силу прямої норми закону, незалежно від того, чи відбулося документальне переоформлення орендних правовідносин шляхом внесення змін у договір стосовно орендаря, оскільки переоформлення лише формально відображає, те що прямо закріплено в законі.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі Договору купівлі-продажу нерухомого майна № 1894 від 13.09.2018 року до Позивача перейшло право власності на майновий комплекс розташований за адресою: Сумська область, місто Буринь, вулиця Кутузова, 11 Б, який розташований на земельній ділянці кадастровий номер 5920988400:04:001:0402.

Між попереднім власником майнового комплексу - ПАТ Бель Шостка Україна (ВАТ Шотськинський міськмолкомбінат ) та власником земельної ділянки - Буринською міською радою Сумської області був укладений Договір оренди земельної ділянки б/н від 05.04.2005 року.

От же, з моменту переходу права власності на майновий комплекс (будівлі, споруди) до Позивача також перейшло право користування (оренди) земельної ділянки, на якій розташований цей майновий комплекс.

Відповідач, заперечуючи проти позову зазначив, що 30.10.2019 державним реєстратором Виконавчого комітету Сумської міської ради Момот Юрієм Миколайовичем на підставі рішення № 49495333 від 04.11.2019 р. згідно договору купівлі продажу нерухомого майна № 1894 від 13.09.2018 року за заявою уповноваженої особи ПАТ Бель Шостка Україна Федченко Андрія Олександровича, був внесений запис про припинення іншого речового права: за № 27188568, тобто права оренди земельної ділянки кадастровий номер 5920988400:04:001:0402, тому Буринська міська рада була позбавлена можливості підписати вищевказану додаткову угоду, так як відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України та Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Проте, таке твердження відповідача суд оцінює критично, оскільки в даному випадку відбулось припинення речового права - оренди земельної ділянки, щодо Приватного акціонерного товариства Бель Шостка Україна , і не відбулося припинення договору оренди земельної ділянки в цілому.

Умови припинення Договору оренди земельної ділянки від 05.04.2005 передбачені в його розділі Зміна умов договору і припинення його дії.

В матеріалах справи відсутні докази припинення дії Договору оренди земельної ділянки від 05.04.2005.

Умовами ч. 3 ст. 7 Закону України "Про оренду землі" унормовано, що до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

З наведеної норми також вбачається, що не має правового значення рішення Буринської міської ради Сумської області сьомого скликання від 17.06.2020 "Про укладення договору оренди земельної ділянки за кадастровим номером 5920988400:04:001:0402 по вул. Кутузова, 11 "Б" в м. Буринь Буринського району Сумської області", оскільки Договір оренди земельної ділянки від 05.04.2005 (зареєстрований 05.04.2005 року за № 040562700106) не припинений в цілому, а припинений лише в частині попереднього власника нерухомого майна - Приватного акціонерного товариства "Бель Шостка Україна".

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача з листом № 560 від 15.10.2019, яким просив розглянути питання про укладення додаткової угоди про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки від 05.04.2005. До даного листа позивачем було надано проект Додаткової угоди.

Однак, в матеріалах справи відсутні докази в підтвердження того що відповідачем були вчиненні дії щодо укладення додаткової угоди до Договору оренди земельної ділянки від 05.04.2005 в частині заміни орендаря.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року по справі № 921/158/18 Велика Палата Верховного Суду зазначає, що якщо особа стверджує про порушення своїх прав наслідками, спричиненими рішенням, дією чи бездіяльністю органу місцевого самоврядування, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни або припинення її цивільних прав чи інтересів або пов`язані з реалізацією її майнових або особистих немайнових прав чи інтересів, зокрема і щодо оформлення права на земельну ділянку під набутим у власність будинком або спорудою, то визнання незаконними таких рішень, їх скасування, визнання дій чи бездіяльності органу місиевого самоврядування неправомірними, є способами захисту відповідних цивільних прав та інтересів. Близьких за змістом висновків Велика Палата Верховного Суду дійшла у постанові від 13 лютого 2019 року у справі № 706/563/15-а, відступати від яких немає підстав ... Позовні вимоги у цій справі про визнання неправомірними дій (бездіяльності) органу місцевого самоврядування та визнання договору оренди укладеним нерозривно пов`язані між собою й від вирішення однієї з них залежить вирішення іншої, а тому вони мають розглядатися в одному провадженні .

Враховуючи вищезазначене суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визнання незаконною бездіяльність Буринської міської ради Сумської області щодо не переоформлення орендних з правовідносин шляхом внесення змін до Договору оренди земельної ділянки від 05.04.2005 стосовно заміни орендаря з ПАТ Бель Шостка Україна на СВК Базис+ та визнання укладеною додаткову угоду про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки від 05.04.2005 у редакції позивача обґрунтованими та такими що підлягаю задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.ст.73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Згідно з ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст.78 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. (ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію ст.13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 р. у справі Проніна проти України , в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах Трофимчук проти України , Серявін та інші проти України обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент на підтримку кожної підстави. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується наступним:

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, зокрема в разі задоволення позовних вимог судові витрати покладаються на відповідача, так з відповідача належить до стягнення судовий збір в сумі 4204 грн 00 коп.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 232, 233, 236 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати незаконною бездіяльність Буринської міської ради Сумської області (код за ЄДРПОУ: 04058025) щодо не переоформлення орендних правовідносин шляхом внесення змін до Договору оренди земельної ділянки б/н від 05.04.2005 року стосовно заміни орендаря з ПАТ Бель Шостка Україна (код за ЄДРПОУ: 00447103) на СВК Базис+ (код за ЄДРПОУ: 37352699).

3. Визнати укладеною додаткову угоду про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки від 05.04.2005 року (зареєстрований 05.04.2005 року за № 040562700106) (на 1 арк.) між Буринської міської ради Сумської області (код за ЄДРПОУ: 04058025) та СВК Базис+ (код за ЄДРПОУ: 37352699) у редакції викладеній листом № 560 від 15.10.2019 року з моменту набрання рішенням законної сили, а саме:

ДОДАТКОВА УГОДА

про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки від 05.04.2005 року (зареєстрований 05.04.2005 року за № 040562700106)

м. Буринь ___

БУРИНСЬКА МІСЬКА РАДА, код ЄДРПОУ 04058025, в особі міського голови Ладухи Віктора Борисовича, яка діє на підставі Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , іменована в подальшому Орендодавець , з одного боку, та Сільськогосподарський виробничий кооператив БАЗИС+ , в особі Голови кооперативу ОСОБА_1, який діє на підставі Статуту, іменований в подальшому Орендар , з другого боку враховуючи наступні обставини, а саме:

що 14.09.2018 року було зареєстровано право власності СВК БАЗИС+ на об`єкт нерухомого майна, який розташований за адресою Сумська область, Буринський район, місто Буринь, вулиця Кутузова, будинок 11 Б , уклали цей договір про внесення змін до Договору оренди землі від 05 квітня 2005 № 040562700106

1. внести до договору оренди земельної ділянки від 05.04.2005 року, зареєстрованому у Буринському районному відділі Сумської регіональної філії ДІЛ Центр державного земельного кадастру , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 05.04.2005 року за № 040562700106 про наступне:

1.1. Викласти преамбулу Договору в наступній редакції:

БУРИНСЬКА МІСЬКА РАДА, код ЄДРПОУ 04058025, в особі міського голови Ладухи Віктора Борисовича, яка діє на підставі Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , іменована в подальшому Орендодавець , з одного боку, та Сільськогосподарський виробничий кооператив БАЗИС+ , в особі Голови кооперативу ОСОБА_1, який діє на підставі Статуту, іменований в подальшому Орендар , з другого боку, уклали цей договір про наступне:

1.2. Керуючись ст.120 Земельного кодексу України та ст. 377 Цивільного кодексу України Сторони домовились внести зміни до Договору оренди земельної ділянки від 05.04.2005 року та замінити сторону Орендаря з ПАТ БЕЛЬ ШОСТКА УКРАЇНА на Сільськогосподарський виробничий кооператив БАЗИС+ (Код ЄДРПОУ 37352699).

1.3. З моменту укладення цієї Додаткової угоди, в тексті Договору оренди земельної ділянки від 05.04.2005 року під "Орендарем" Сторони розуміють тільки і лише Сільськогосподарський виробничий кооператив БАЗИС+ (Код ЄДРПОУ 37352699).

1.4. З моменту укладення цієї Угоди, Сільськогосподарський виробничий кооператив БАЗИС+ (Код ЄДРПОУ 37352699) є Орендарем за Договором оренди земельної ділянки від 05.04.2005 року та має право користування земельною ділянкою на умовах, визначених договором оренди земельної ділянки від 05.04.2005 року.

1.5. З моменту укладення цієї Додаткової угоди Сільськогосподарський виробничий кооператив БАЗИС+ (Код ЄДРПОУ 37352699) приймає на себе всі права та обов`язки Орендаря за Договором оренди земельної ділянки від 05.04.2005 року.

1.6. В розділі реквізити сторін викласти реквізити у наступній редакції

ОРЕНДОДАВЕЦЬ ОРЕНДАР

Буринська міська рада СВК БАЗИС+

41700, Сумьска область, Буринський район 41700, Сумська обл., Буринський район,

м. Буринь, вул. Пергшотравнева, буд 1 м. Буринь, вул. Франка,21

р/р НОМЕР_1 УДКСУ у Буринському п/р НОМЕР_2 в ТВБВ № 10018/024-районі МФО 837013 Сумське обласне управління АТ .

Код платежу - 18010600 Ощадбанк

Код ЄДРПОУ 04058025 МФО 337568

Код ЄДРПОУ 37352699

ІПН 3735269180

Міській голова Свідоцтво платника ПДВ № НОМЕР_3

Голова кооперативу

4. Стягнути з Буринської міської ради Сумської області (41700, Сумська область, Буринський район, місто Буринь, вул. Першотравнева, будинок 1, код ЄДРПОУ 04058025) на користь Сільськогосподарського виробничого кооперативу Базис+ (41700, Сумська область, Буринський район, місто Буринь, вул. Франка, будинок, 21, код ЄДРПОУ 37352699) 4204 грн 00 коп. судового збору.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст. 256 ГПК України).

Повний текст рішення складено 27.07.2020.

Суддя С.В. Заєць