Ухвала

від 04.08.2020 по справі 404/7307/14-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

04 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 404/7307/14

провадження № 61-11136ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротенка Є. В.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Вербицький Володимир Володимирович, на ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 24 червня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2014 року ОСОБА_2 звернулася до суду з указаним позовом, в якому, уточнивши свої позовні вимоги, просила визнати об`єктом права спільної сумісної власності подружжя будинок АДРЕСА_1 та автомобіль марки Volkswagen Transporter , 2003 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 ; в порядку поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 : визнати за ОСОБА_2 право власності на 60/100 частки будинку АДРЕСА_1 ; виділити ОСОБА_2 в натурі 60/100 частки вищевказаного будинку згідно з варіантом № 1 розподілу житлового будинку, надвірних будівель та споруд з відхиленням від ідеальних часток, відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 09 листопада 2015 року № 1; визнати право власності за ОСОБА_1 на 40/100 частки спірного будинку; виділити в натурі ОСОБА_1 40/100 частки будинку АДРЕСА_1 згідно з варіантом № 1 розподілу житлового будинку, надвірних будівель та споруд з відхиленням від ідеальних часток, відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 09 листопада 2015 року № 1; визначити порядок користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 згідно з варіантом № 1 розподілу житлового будинку, надвірних будівель та споруд з відхиленням від ідеальних часток, відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 09 листопада 2015 року № 1; стягнути з ОСОБА_1 на свою користь грошову компенсацію в розмірі половини ринкової вартості автомобіля марки Volkswagen Transporter , 2003 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , що відповідно до висновку автотоварознавчої експертизи від 27 липня 2015 року № 1358 складає 91 736,95 грн.

Кіровський районний суд м. Кіровограда рішенням від 08 грудня 2017 року позов задовольнив. В порядку поділу спільного майна подружжя визнав за ОСОБА_2 право власності на 60/100 частини будинку АДРЕСА_1 та виділив це майно в натурі, згідно з висновком комплексної судової оціночно-будівельної, будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 09 листопада 2015 року (варіант № 1). Визнав право власності в порядку поділу майна подружжя за ОСОБА_1 на 40/100 частини зазначеного будинку та виділив це майно в натурі, згідно з висновком комплексної судової оціночно-будівельної, будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 09 листопада 2015 року (варіант № 1). Стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію вартості майна з урахуванням відступу від ідеальних частин у сумі 27 196 грн. Зобов`язав ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (кожного окремо) провести будівельні роботи, які передбачені висновком комплексної судової оціночно-будівельної, будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 09 листопада 2015 року № 1 (варіант № 1). Визначив порядок користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 між співвласниками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 згідно з варіантом № 1 (графічний додаток № 5) висновку № 1 комплексної судової оціночно-будівельної, будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 09 листопада 2015 року. Стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію половини ринкової вартості автомобіля марки Volkswagen Transporter , 2003 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , у розмірі 91 736,95 грн. Вирішив питання про розподіл судових витрат.

Апеляційний суд Кіровоградської області постановою від 27 квітня 2018 року рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 08 грудня 2017 року скасував в частині позовних вимог про поділ майна подружжя, а саме: житлового будинку АДРЕСА_1 ), визначення порядку користування земельною ділянкою, розташованої за цією ж адресою, а також в частині розподілу судових витрат та в цій частині ухвалив нове рішення. Визнав об`єктом права спільної сумісної власності подружжя будинок АДРЕСА_1 (Кіровоград) та автомобіль марки Volkswagen Transporter , 2003 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 . Відмовив в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 , а саме: про визнання за нею права власності на 60/100 частини будинку АДРЕСА_1 та виділення в натурі ОСОБА_2 60/100 частини зазначеного будинку, згідно з варіантом № 1 поділу житлового будинку, надвірних будівель та споруд з відхиленням від ідеальних часток, відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 09 листопада 2015 року № 1; про визнання права власності за ОСОБА_1 на 40/100 частини будинку АДРЕСА_1 та виділення йому в натурі 40/100 частини зазначеного будинку, згідно з варіантом № 1 розподілу житлового будинку, надвірних будівель та споруд з відхиленням від ідеальних часток, відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 09 листопада 2015 року № 1; про визначення порядку користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 згідно з варіантом № 1 порядку користування земельною ділянкою відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 1 від 09 листопада 2015 року; про стягнення з ОСОБА_1 витрат за проведення судової будівельно-технічної експертизи. В іншій частині рішення суду залишив без змін. Вирішив питання про розподіл судових витрат.

Верховний Суд постановою від 08 квітня 2020 року постанову Апеляційного суду Кіровоградської області від 27 квітня 2018 року в частині позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності, виділення в натурі скасував та в цій частині справу передав на новий апеляційний розгляд.

24 червня 2020 року ОСОБА_2 в судовому засіданні апеляційного суду заявила клопотання про призначення повторної судової будівельно-технічної експертизи у справі.

Кропивницький апеляційний суд ухвалою від 24 червня 2020 року клопотання ОСОБА_2 про призначення повторної судової будівельно-технічної експертизи задовольнив. Призначив у справі повторну судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручив експертам Кропивницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (25030, м. Кропивницький, вул. Волкова, 2). На вирішення експертизи поставив питання:

1. Чи є технічна можливість відповідно до вимог нормативно-правових актів в галузі будівництва поділити в натурі будинок та господарсько-побутові будівлі (без врахування самочинно збудованих об`єктів), що знаходяться по АДРЕСА_1 з дотриманням рівності ідеальних часток співвласників у співвідношенні 1/2 частини кожного із них та які можливі варіанти такого поділу?

2. Якщо розподіл відповідно до ідеальних часток неможливий, то які можливі варіанти розподілу в натурі будинку та господарсько-побутових будівель (без врахування самочинно збудованих об`єктів), що знаходяться по АДРЕСА_1 , з мінімальним відступом від розміру ідеальних часток?

3. У разі можливого розподілу в натурі будинку та господарсько-побутових будівель (без врахування самочинно збудованих об`єктів), що знаходяться по АДРЕСА_1 лише з відступом від розміру ідеальних часток, здійснити розрахунок грошової компенсації власнику, частка якого після поділу стане меншою за 1/2?

4. Які роботи потрібно виконати по переобладнанню будинку та вартість по кожному з наданих варіантів розподілу?

Попередив експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків відповідно до статей 384-385 КК України.

Оплату за проведення експертизи поклав на ОСОБА_2 .

Роз`яснив сторонам положення статті 109 ЦПК України про наслідки ухилення від участі в експертизі.

Апеляційне провадження у справі зупинив на час проведення експертизи.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що висновок судової будівельно-технічної експертизи від 09 листопада 2015 року № 1 є необґрунтованим у зв`язку з його невідповідністю нормам чинного законодавства, а тому з метою встановлення фактичних обставин справи, а саме - визначення можливих варіантів поділу будинку та господарських будівель, без урахування самочинно збудованих об`єктів, є необхідність призначення повторної судової будівельно-технічної експертизи. Оскільки для проведення зазначеної експертизи потрібний значний проміжок часу, необхідно зупинити провадження у справі на час її проведення.

24 липня 2020 року ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Вербицький В. В., подав засобами поштового зв`язку касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 24 червня 2020 року в частині зупинення провадження у справі.

Касаційна скарга мотивована тим, що в апеляційного суду були відсутні підстави для призначення повторної судово-будівельної експертизи, ОСОБА_2 не подавала клопотання про призначення повторної експертизи при розгляді справи в суді першої інстанції.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з наступних підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України. Зокрема, підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною четвертою статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Відповідно до частини першої статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Згідно з частиною першою статті 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Пунктом 5 частини першої статті 252 ЦПК України передбачено, що суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках призначення судом експертизи.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 9 частини першої статті 252 цього Кодексу - на час проведення експертизи.

Зупинення провадження у справі на час проведення судової експертизи є правом суду, що зумовлене неможливістю вирішення спору по суті до з`ясування обставин, що мають значення для справи, які можуть бути встановлені лише експертом.

Враховуючи, що оскаржуваною ухвалою суду апеляційної інстанції призначено повторну судову експертизу, а для проведення експертизи матеріали справи направляються до експертної установи, і в цей період неможливо проводити відповідні процесуальні дії, апеляційний суд дійшов правильно висновку про зупинення провадження у справі на час проведення експертизи.

Отже, оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції в частині зупинення провадження у справі є законною та обґрунтованою, постановлена з додержанням норм процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Аргументи касаційної скарги не спростовують висновків суду, правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність судового рішення.

Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Вербицький Володимир Володимирович, на ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 24 червня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: А. Ю. Зайцев

С. Ю. Бурлаков

Є. В. Коротенко