Рішення

від 27.07.2020 по справі 346/4571/17

КОЛОМИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 346/4571/17

Провадження № 2/346/37/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2020 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

у складі: головуючого судді Беркещук Б.Б.,

секретаря Матушевської Г.Д.,

з участю

представника позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 до Коломийської міської ради Івано-Франківської області, ОСОБА_2 , треті особи без самостійних вимог: ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 про визнання незаконним і скасування рішення Коломийської міської ради, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 звернулись до суду з даним позовом посилаючись на те, що чотирьохквартирний будинок за АДРЕСА_1 відділом внутрішніх справ на підставі рішення виконавчого комітету Коломийської міської ради за № 136 від 17 квітня 1991 року. Вказаним рішенням відділу внутрішніх справ виділено земельну ділянку площею 0, 09 га для будівництва 4-х квартирного житлового будинку. В подальшому після закінчення будівництва даний будинок переданий до державного житлового фонду і квартири будинку приватизовані їх наймачами та членами їхніх сімей.

Вказують, що квартира за № 1 згідно свідоцтва про право власності на житло від 04.03.1994 року та свідоцтва про право на спадщину за законом від 05.05.1999 року належить на праві власності ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 .

Квартира за № 2 згідно свідоцтва про право власності на житло від 19.03.2002 року належить на праві власності ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_20 , ОСОБА_11 .

Співвласниками квартири за № 3 згідно свідоцтва про право власності на житло від 24.12.1993 року є ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 .

Співвласниками квартири за № 4 згідно свідоцтва про право на житло від 20.02.1995 року, договору дарування 3/5 часток квартири від 20.09.2013 року є ОСОБА_21 та ОСОБА_22 .

Вони, позивачі, та треті особи без самостійних вимог є і землекористувачами земельної ділянки, на якій знаходиться будинок, а також земельної ділянки, яка обліковується для його обслуговування. Суміжним з ними землекористувачем ( земельної ділянки за адреосю АДРЕСА_2 ) була мати відповідача ОСОБА_23 , а після її смерті і на даний час є її син відповідач ОСОБА_2 .

Рішенням виконавчого комітету Коломийської міської ради народних депутатів від 15 червня 1994 року матері відповідача ОСОБА_23 передано у приватну власність земельну ділянку площею 1000 кв.м, за адресою АДРЕСА_2 , а 510 кв.м земельної ділянки за цією ж адресою залишено в тимчасовому користуванні. На підставі вказаного рішення міськвиконкому ОСОБА_23 отримала на земельну ділянку площею 1000 кв.м державний акт на право приватної власності на землю сер.ІІФ № 17-2-002-312 від 06.07.1994 року.

Рішенням Коломийської міської ради за № 125-2/2015 від 24.12.2015 року ОСОБА_23 був наданий дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для надання у власність земельної ділянки 510 , 0 кв.м АДРЕСА_2 для індивідуального садівництва.

Зазначає, що дана земельна ділянка передана ОСОБА_23 у власність та зареєстрована управлінням Держгеокадастру у Коломийському районі з присвоєним кадастровим номером 2610600000:17:006:0036, а право власності на дану земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_23 реєстраційним центром Коломийської міської ради в Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно 28.04.2016 року за № 14400894.

Однак, проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_23 земельної ділянки для ведення садівництва, на підставі якого і був прийнятий пункт 1 рішення Коломийської міської ради за № 393-6/2016 Про надання земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва по АДРЕСА_2 від 21.04.2016 року та була проведена реєстрації за ОСОБА_23 права власності на дану земельну ділянку, а в подальшому і видане відповідачу ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину за законом, виготовлений з порушенням вимог архітектурних, будівельних норм, земельного законодавства.

Вказують, що на частині земельної ділянки, переданої у власність ОСОБА_23 для ведення садівництва і власником якої є на даний час відповідач ОСОБА_2 , знаходяться частина відмостки, сходових площадок, сходів в підвальне приміщення їх, позивачів будинку , а межа земельної ділянки відповідача ОСОБА_2 згідно вказаної документації проходить по відмотці їх будинку, по їхній сходовим площадкам та сходах будинку. Вказане стверджується п. 1 висновку судової земельно- технічної експертизи № 746 від 16.09.2019 року, ситуаційним планом взаємного розташування земельних ділянок, який є додатком до вказаного висновку експертизи, кадастровим планом, виготовленим ТзОВ Геоземкадсервіс , рішенням про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, прийнятим 16.06.2016 року державним кадастровим реєстратором Управління Держгеокадастру у Коломийському районі Ткачуком П.Б.

Зазначають, що передавши у власність ОСОБА_23 спірну земельну ділянку, яку в подальшому успадкував відповідач ОСОБА_2 , відповідач Коломийська міська рада порушила і їх право користування земельною ділянкою, на якій знаходиться вищевказане нерухоме майно ( сходова площадка будинку, сходи в будинок, відмостка будинку), оскільки дане майно нерозривно пов`язане з земельною ділянкою, на якій воно знаходиться.

Крім того, порушено і їх право на користування земельною ділянкою навіть в мінімальному розмірі ( 1 м від найбільш виступаючої конструкції сходів нашого будинку), яка необхідна для обслуговування, догляду, здійснення поточного ремонту їх будинку і, яка повинна згідно п.3.25* ДБН 360-92** бути у їхньому користуванні. У зв`язку з перетином площі спірної земельної ділянки на 5.1044% на земельну ділянку, яка необхідна для обслуговування будинку їм відмовлено зареєструвати земельну ділянку для обслуговування їх будинку навіть в мінімальному розмірі.

Просять суд визнати незаконним і скасувати рішення Коломийської міської ради за № 393-6/2016 від 21.04.2016 року Про надання земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва по АДРЕСА_2 , та визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 15.06.2017 року відповідачу ОСОБА_2 приватним нотаріусом Коломийського міського нотаріального округу Трачук Л.В. на земельну ділянку кадастровий номер 2610600000:17:006:0036, для ведення садівництва, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 .

Представник позивача підтримала в судовому засідання мотиви та вимоги позову, зазначивши, що в порушення п.3.25* ДБН 360-92** проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки не дотримані вимоги відступу 1, 0 м від найбільш виступаючої конструкції ( сходових площадок будинку позивачів) до межі земельної ділянки, яка була передана у власність ОСОБА_23 і яку успадкував відповідач ОСОБА_2 .

Вважає, що слід критично оцінити зміст п. 3 висновку судової земельно- технічної експертизи № 746 від 16.09.2019 року, яким експерт прийшла до висновку, що проект щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_23 відповідає вимогам земельного законодавства, іншим нормативним документам з питань землеустрою. Вказаний проект виго товлений з порушенням пункту 3.25* ДБН 360-92**, ст. 55 Закону України Про землеустрій , ст.34 Закону України Про державний земельний кадастр , ст. 50 Закону України Про землеустрій . Так, в документах вказаного проекту: в акті прийому-передачі межових знаків на зберігання від 24.12.2015 року зазначено, що межі земельної ділянки ОСОБА_23 закріплені межовими знаками, в кадастровому плані суміжним землекористувачем земельної ділянки ОСОБА_23 зазначений не будинок позивачів, а будинок в„– 17 . Однак, встановлено, що межа земельної ділянки ОСОБА_23 проходить по відмостці, сходах будинку позивачів, на яких межові знаки встановити неможливо, з чим погодилася в судовому засіданні експерт ОСОБА_24 . Отже, фактично межі земельної ділянки ОСОБА_23 в натурі на місцевість не виносилися, межовими знаками не закріплювалися, межі з суміжними землекористувачами у відповідності до вимог ст. 198 ЗК України не погоджувалися, акт встановлення і узгодження зовнішніх меж в натурі від 16.03.2011 року, який є складовою частиною вказаного проекту землеустрою виготовлений значно раніше ніж рішення міської ради від 24.12.2015 року про дозвіл на розробку вказаного проекту землеустрою і в даному акті зазначено, що межа проходить по існуючій огорожі.

Вказує, що за наявності вказаних порушень, у Коломийської міської ради були відсутні правові підстави для ухвалення п. 1 рішення за № 393-6/2016 від 21.04.2016 року, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_23 для індивідуального садівництва по АДРЕСА_2 і дана земельна ділянка передана ОСОБА_23 у власність.

Позовні вимоги підтримує просить їх задоволити та стягнути судові витрати з відповідачів, зокрема сплачений позивачами судовий збір та оплату вартості судової земельно-технічної експертизи.

Представник відповідача Коломиської міської ради в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник заперечили щодо задоволення позовних вимог, підтримали подані до суду заперечення, та відповідач ОСОБА_25 зазначив, що починаючи з 2014 року позивачі, шляхом введення суду в оману та шляхом підроблення документів, намагаються відібрати частину належної спершу його, відповідача матері ОСОБА_23 , а на даний час належної йому ОСОБА_2 , законному спадкоємцю ОСОБА_23 , частину суміжної земельної ділянки за адресою АДРЕСА_5 . Так, позивачі звели свій 4-ох квартирний будинок на підставі рішення Коломийської міської ради № 136 від 17 квітня 1991 року, яким їм виділено земельну ділянку по АДРЕСА_1 площею 0,06 га, але при зведенні будівлі та оформленні документів на земельну ділянку позивачі самовільно змінили у п. 2 вищевказаного рішення первісний запис 0.06 га на 0.09 га , що підтверджується висновком експерта Науково - дослідного експертно - криміналістичного центру при Управлінні МВС України у Івано - Франківській області № 09/07-316 від 23.09.2015 року. Вказує, що надана до позовної заяви позивачами копія рішення № 136 від 17.04.1991 року не відповідає дійсності. Враховуючи висновки експертної установи - заключення № 27 про відвід земельної ділянки під будівництво від 15.05.1991 року, яке подане позивачами з позовною заявою є не законним так як видавалось на підставі завідомо неправдивих (підроблених) документів. Наслідком цього стало порушення позивачами п. 3.25* ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень затверджених наказом Держкоммістобудування 17.04.1992 № 44 для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни треба приймати не менше 1.0 м.

Вказує, що спірна частина земельної ділянки перебувала в користуванні його матері ОСОБА_23 з 1971 року. З архівного витягу з протоколу № 8 засідання виконавчого комітету Коломийської міської ради народних депутатів Івано - Франківської області від 15 червня 1994 року № 194 Про передачу присадибних ділянок у приватну власність вбачається, що ОСОБА_23 передано безоплатно у приватну власність присадибну ділянку по АДРЕСА_6 , загальна площа якої становить 1510 кв. м., в тому числі у тимчасове користування - 510 кв. м., приватизовано 1000 кв. м.

Зазначає, що в липні 2014 року ОСОБА_23 маючи намір приватизувати земельну ділянку дізналася, що рішенням Коломийської міської ради від 20 жовтня 2011 року частина належної їй на праві користування з 1971 року передана у спільну сумісну власність ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_14 та ОСОБА_12 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, на підставі якого останнім видано державний акт на право власності на земельну ділянку площею 900 кв. м. по АДРЕСА_1 . Враховуючи положення пункту 5 постанови Верховної Ради УРСР Про порядок введення в дію Земельного кодексу УРСР від 18 грудня 1990 року громадяни, які мають в користуванні земельні ділянки, надані їм до введення в дію цього Кодексу, зберігають свої права на користування до оформлення ними у встановленому порядку прав власності на землю або землекористування, положення пункту 7 Перехідних положень Земельного кодексу України 2001 року, громадяни, які одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством зберігають права на ці ділянки, а також те, що примусове припинення користування земельною ділянкою, вилучення земельної ділянки могло відбутися у судовому порядку, передбаченому ч. 4 ст. 29, ч. 6 ст. 31 Земельного кодексу УРСР 1990 року та ст. 143, ч. 10 ст. 149 Земельного кодексу України 2001 року. ОСОБА_23 звернулася до суду з позовом до Коломийської міської ради Івано - Франківської області, третя особа управління Державного земельного агентства у Коломийському районі про визнання недійсним та скасування рішення Коломийської міської ради, визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку. При цьому його , відповідача мати зазначала, що вищевказана ділянка не перебувала в землях запасу і, передаючи її у власність ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_14 та ОСОБА_12 було порушено її права як землекористувача, у зв`язку з чим просила визнати недійсним рішення Коломийської міської ради від 20 жовтня 2011 року та державний акт на право власності на земельну ділянку площею 900 кв. м. по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Вказує, що 07 жовтня 2015 року Верховним Судом України ухвалено постанову, якою залишено в силі рішення апеляційного суду Івано - Франківської області від 24 грудня 2014 року, яким визнано недійсним рішення Коломийської міської ради від 20 жовтня 2011 року за № 686 - 11/2011 року Про надання земельної ділянки по АДРЕСА_1 у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд ; визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 966367, площею 900 кв. м. по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, виданого ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_14 та ОСОБА_12 28 березня 2012 року.

Відповідно рішенням Коломийської міської ради за № 125 - 2/2015 від 24.12.2015 року Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального садівництва по АДРЕСА_6 ОСОБА_23 був наданий дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для надання у власність земельної ділянки 510 кв. м . на АДРЕСА_6 для індивідуального садівництва, а 21 квітня 2016 року постановлено рішення № 393-6/2016 Про надання земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва по АДРЕСА_2 .

Вказує, що твердження позивачів щодо порушення ст. 55 Закону України Про землеустрій та ст. 198 ЗК України є необгрунтованим та спростовується Актом встановлення і узгодження зовнішніх меж землекористування в натурі від 16 березня 2011 року. Твердження позивачів про те, що рішення Коломийської міської ради є незаконними з тих підстав, що ними не було підписано акт погодження меж земельної ділянки є не обґрунтованим так як відповідно до чинного законодавства погодження меж є виключно допоміжною стадією у процедурі приватизації земельної ділянки, спрямованою на те, щоб уникнути необов`язкових технічних помилок. При цьому ст. 198 ЗК України лише вказує, що складовою кадастрових зйомок є погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами . Із цього не слідує, що у випадку відмови суміжного землевласника або землекористувача від підписання відповідного документа - акта погодження меж - слід вважати, що погодження меж не відбулося. Непогодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації. Крім того, вказує, що відповідно до висновків судової земельно - технічної експертизи № 746 від 16 вересня 2019 року наявні наступні безспірні докази на користь відповідача ОСОБА_26 , зокрема, експертом встановлено, що фактична площа домоволодіння АДРЕСА_2 складає 0,0470 га і не відповідає площі, що надавалась ОСОБА_23 , спадкоємцем якої є відповідач ОСОБА_27 відповідно до рішення № 393-6/2016 від 21.04.2016 року шостої сесії сьомого демократичного скликання Коломийської міської ради для ведення садівництва площею 0,0510 га (т.І, а. с. 20). Фактична межа між будинковолодінням АДРЕСА_8 , проходить по огорожі із металевої сітки на металевих стовпах і не проходить по стіні будинку АДРЕСА_1 . Твердження позивачів про те, що сходова площадка (вхід в будинок) знаходиться на спірній частині земельної ділянки не відповідає дійсності, так як вхід (сходові площадки) в будинок знаходяться зі сторони вул . Коцюбинського, відповідно, жодним чином не порушено право користування нерухомим майном. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_23 для ведення індивідуального садівництва в АДРЕСА_2 відповідає вимогам земельного законодавства, іншим нормативним документам з питань землеустрою. Експертизою встановлено, що відповідач ОСОБА_27 фактично користується земельною ділянкою розміром 0,0470 га, а не належними йому 0,0510 га для індивідуального садівництва як встановлено згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за номером НВ - 2601598922016 від 10.02.2016 року і затвердженому на неї проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Просить суд звернути увагу на те, що відділ архітектури та містобудування Коломийської міської ради повідомив про те, що станом на 28.02.2020 року план виділеної земельної ділянки під будівництво та дані щодо площі земельної ділянки по АДРЕСА_1 у відділі архітектури та містобудування міської ради, відсутні. Просять відмовити в задоволенні позову.

Треті особи без самостійних вимог: ОСОБА_14 та ОСОБА_17 подали до суду заяви про розгляд справи у їх відсутності , щодо ухвалення рішення покладаються на розсуд суду Треті особи ОСОБА_15 та ОСОБА_16 в судове засідання не зявились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Суд, дослідивши матеріали справи та докази надані на обгрунтування вимог та їх заперечень, встановив наступні обставини та фактичні ним правовідносини.

Позивачі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та треті особи без самостійних вимог ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 є співвласниками 4-х квартирного будинку за АДРЕСА_1 , а саме: квартира за в„– 1 згідно свідоцтва про право власності на житло від 04.03.1994 р. (т.1 а.с.12) та свідоцтва про право на спадщину за законом від 05.05.1999 р. (т.1 а.с.13) належить на праві власності ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_28 , ОСОБА_19 ; квартира за № 2 згідно свідоцтва про право власності на житло від 19.03.2002 року (т.1 а.с.14) належить на праві власності ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_29 , ОСОБА_11 . Співвласниками квартири за № 3 згідно свідоцтва про право власності на житло від 24.12.1993 року (т.1 а.с.15) є ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 . Співвласниками квартири за № 4 згідно свідоцтва про право на житло від 20.02.1995 року(т.1 а.с.16), договору дарування 3/5 часток квартири від 20.09.2013 року є ОСОБА_21 та ОСОБА_22 .

Встановлено, що рішенням Коломийської міської ради за № 125-3/2015 від 24.12.2015 р. Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального садівництва по АДРЕСА_6 ОСОБА_23 ( матері відповідача ОСОБА_2 ) надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 510, 0 кв.м на АДРЕСА_6 для індивідуального садівництва за рахунок земель міської ради (т.1 а.с.107).

ТзОВ Західзем виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (т.1 а.с.112-161)

Відповідно до п. 1 рішення Коломийської міської ради за № 393-6/2016 від 21.04.2016 р. Про надання земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва по АДРЕСА_6 (т.1 а.с.20) вищевказаний проєкт затверджений і дана земельна ділянка передана ОСОБА_23 у власність.

Вказана земельна ділянка зареєстрована управлінням Держгеокадастру у Коломийському районі з присвоєнням кадастрового номера 2610600000:17:006:0036,а право власності зареєстровано за ОСОБА_23 реєстраційним центром Коломийської міської ради в Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно 28.04.2016 року за № 14400894(т.3 а.с.17).

Після смерті ОСОБА_23 вищевказану земельну ділянку успадкував її син відповідач ОСОБА_2 , що стверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданого приватним нотаріусом Трачук Л.В. 15.06.2017 року за реєстровим номером № 905 (т.1 а.с.206).

Встановлено, що на частині земельної ділянки, яка передана у власність ОСОБА_23 для ведення садівництва і власником якої є на даний час відповідач ОСОБА_2 , знаходяться частина відмостки, сходових площадок, сходів в підвальне приміщення будинку позивачів, а межа земельної ділянки згідно вказаної документації, виданої ОСОБА_23 проходить по відмостці будинку позивачів, по сходовим площадкам та сходах будинку позивачів, що стверджується п. 1 висновку судової земельно- технічної експертизи № 746 від 16.09.2019 року(т.2 а.с. 141-150), ситуаційним планом взаємного розташування земельних ділянок, який є додатком до вказаного висновку експертизи (т.2 а.с.151-152), кадастровим планом, виготовленим ТзОВ Геоземкадсервіс (т.1а.с.21), а також рішенням № РВ-2600082152016 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, прийнятим 10.06.2016 року державним кадастровим реєстратором Управління Держгеокадастру у Коломийському районі Ткачуком П.Б., відповідно до якого розглянуто заяву ОСОБА_5 та відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру прийнято рішення про відмову у внесенні відомостей, зокрема у зв`язку з невідповідністю поданих документів вимогам, уставноленим Законом України Про Державний земельний кадастр і Порядку ведення Державного земельного кадастру , невідповідністю електронного документа установленим вимогам, а саме перетин з ділянкою 2610600000:17:006:0069, площа співпавдає на 92,8654 %, перетин з ділянкою 2610600000:17:006:0036 , площа співпадає на 5,1044 % (Т.1 а.с.23)

Вказана обставина також підтверджена поясненням експерта ОСОБА_24 , які надані нею в судовому засіданні, яка пояснила, що ОСОБА_23 передано у власність земельну ділянку, межа якої проходить по відмостці будинку позивачів, по сходовим площадкам та сходах їхнього будинку, площа накладки земельної ділянки ОСОБА_2 на земельну ділянку будинку в„– 19 , на якій знаходяться відмостка, сходові площадки та сходи даного будинку становить 0 , 0032 га. На виготовленому експертом ситуаційному плані дана накладка відображена жовтим кольором, лінія між точками АДРЕСА_12 , а лінія червоного кольору, що перетинає сходові площадки - це межа земельної ділянки відповідача ОСОБА_2 , лінія між точками 3-4 - це фактична на місцевості межа земельних ділянок відповідача ОСОБА_2 і будинку в„– 19 .

Відповідно до пункту 3.25* ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень затверджених наказом Держкоммістобудування 17.04.1992 № 44 "для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни треба приймати не менше 1,0 м. При цьому повинно бути забезпечене влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок . Аналогічне вказане і в листі Коломийського міського відділу архітектури і містобудвання за № 6/16-19-1 від 13.07.2016 року. (т.1 а.с.22)

В порушення вищевказаного п.3.25* ДБН 360-92** вказаним проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки не дотримані вимоги відступу 1, 0 м від найбільш виступаючої конструкції ( сходових площадок будинку позивачів) до межі земельної ділянки, яка була передана у власність ОСОБА_23 і яку успадкував відповідач ОСОБА_2 , але і на частині земельної ділянки відповідача ОСОБА_2 знаходиться майно позивачів - частина відмостки будинку, сходових площадок та сходів будинку.

Суд погоджується із зауваженнями представника позивача та критично оцінює зміст п. 3 висновку судової земельно- технічної експертизи № 746 від 16.09.2019 року, яким експерт прийшла до висновку, що проект щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_23 відповідає вимогам земельного законодавства, іншим нормативним документам з питань землеустрою. Вказаний проект виготовлений з порушенням пункту 3.25* ДБН 360-92**, ст. 55 Закону України Про землеустрій , ст.34 Закону України Про державний земельний кадастр , ст. 50 Закону України Про землеустрій . Так, в документах вказаного проекту: в акті прийому-передачі межових знаків на зберігання від 24.12.2015 р. зазначено, що межі земельної ділянки ОСОБА_23 закріплені межовими знаками, в кадастровому плані суміжним землекористувачем земельної ділянки ОСОБА_23 зазначено будинок в„– 17 . Однак, встановлено, що межа земельної ділянки ОСОБА_23 проходить по відмостці, сходах будинку позивачів, на яких межові знаки встановити неможливо, з чим погодилася в судовому засіданні і експерт ОСОБА_24 . Отже, фактично межі земельної ділянки ОСОБА_23 в натурі на місцевість не виносилися, межовими знаками не закріплювалися, межі з суміжними землекористувачами у відповідності до вимог ст. 198 ЗК України не погоджувалися, акт встановлення і узгодження зовнішніх меж в натурі від 16.03.2011 року, який є складовою частиною вказаного проекту землеустрою виготовлений значно раніше ніж рішення міської ради від 24.12.2015 року про дозвіл на розробку вказаного проекту землеустрою і в даному акті зазначено, що межа проходить по існуючій огорожі.

Виходячи зі змісту ст. 118 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки повинен відповідати вимогам законів, прийнятим відповідно до них нормативно-правовим актам, генеральним планам населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічним обґрунтуванням використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектам землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Враховуючи викладене, за наявності вказаних порушень, у Коломийської міської ради були відсутні правові підстави для ухвалення п. 1 рішення за № 393-6/2016 від 21.04.2016 року, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_23 для індивідуального індивідуального садівництва по АДРЕСА_6 і дана земельна ділянка передана ОСОБА_23 у власність.

Відповідно до частини другої статті 10 Закону України Про приватизацію державного житлового фонду власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою.

Згідно Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку співвласник багатоквартирного будинку- власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку; а спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.

Позивачі є співвласниками будинку за АДРЕСА_1 , в тому числі співвласниками відмостки, сходових площадок, сходів даного будинку, які як встановлено в судовому засіданні знаходяться на земельній ділянці відповідача.

Згідно ст. 317 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. 3 ст. 19 Конституції України, ч. 3 ст. 24 Закону України „ Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування зобов"язані діяти у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Згідно ст. 21 ЦК України, ст. 59 Закону України „ Про місцеве самоврядування" суд визнає незаконним і скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно ч.1 ст. 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Згідно із частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

У частині першій статті 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Оскільки згідно вимог ст. 1216 ЦК України спадкування є перехід прав і обов`язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців), а ОСОБА_23 незаконно передано у власність спірна земельна ділянка, тому свідоцтво про право на спадщину, яке є правочином, слід визнати недійсним.

Статтею 4 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначено одним із принципів здійснення місцевого самоврядування в Україні - принцип законності. Згідно ст. 24 вказаного Закону України органи місцевого самоврядування діють лише на підставі та в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією України і законами України та керуються у своїй діяльності Конституцією та законами України, актами Президента України, КМ України. Як вбачається із змісту ст. ст.2,4,10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні місцеві ради, як представницькі органи територіальних громад, діють від імені та в інтересах відповідних територіальних громад.

Щодо посилань відповідача на те, що на підставі рішення Коломийської міської ради № 136 від 17 квітня 1991 року, яким їм виділено земельну ділянку по АДРЕСА_1 та позивачі самовільно змінили у п. 2 вищевказаного рішення первісний запис 0.06 га на 0.09 га , що підтверджується висновком експерта, суд не бере їх до уваги оскільки рішення Коломийської міської ради від 20 жовтня 2011 року Про надання земельної ділянки по АДРЕСА_1 у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд не оспорюється, дана обставина не є предметом спору в даній справі і не стосується спірних правовідносин.

Також, суд зауважує, що не стосується спірних правовідносин і обставини, які були предметом судового розгляду в справі за № 346/4199/14 ц щодо незаконності рішення Коломийської міської ради від 20 жовтня 2011 року за № 686 - 11/2011 року, недійсності державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 966367, площею 900 кв. м. по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, виданого ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_14 та ОСОБА_12 28 березня 2012 року.

Оскільки будинок зданий в експлуатацію, а отже побудований згідно належної документації, не є самочинним, позивачі отримали правовстановлюючі документи на квартири , що не оспорювалося ні відповідачем ОСОБА_25 , ні його матір`ю, то суд спростовує посилання відповідача на незаконність будівництва будинку позивачів, що побудований без належної документації, що будинок збудували більшого розміру, тому межа і йде по відмостці

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Судом встановлено, що позивачі ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 при розгляді вказаної справи понесли документально підтведжені судові витрати ( витрати за оплату судового збору) у розмірі 1280 грн., що підтверджується квитанцією (Т.1 а.с.1). Також позивачі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 понесли документально підтведжені судові витрати (витрати за проведення судової земельно-технічної експертизи у розмірі 16800 грн.), що підтверджується квитанцією (Т.3 а.с.14). Тому , слід стягнути з Коломийської міської ради Івано-Франківської області на користь ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 по 160 грн. сплаченого судового збору кожному, а всього - 640 грн. ,та з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 по 160 грн сплаченого судового збору кожному , а всього - 640 грн. , та з Коломийської міської ради Івано-Франківської області на користь всіх позивачів по 840 грн кожному, витрат за проведення експертизи, а всього суму 8400 грн., т а з ОСОБА_2 на користь всівх позивачів по 840 грн кожному , витрат за проведення експертизи, а всього суму 8400 грн.

На підставі наведеного та ст.21,317,321,391,393 ЦК України , ст. 55 Закону України Про землеустрій , ст.ст. 118,152,155,198 Земельного Кодексу України, керуючись ст. ст. 141,268, 273, 354 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовільнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення Коломийської міської ради за № 393-6/2016 від 21 квітня 2016 року Про надання земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва по АДРЕСА_6 .

Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину, видане 15 червня 2017 року ОСОБА_2 приватним нотаріусом Коломийського міського нотаріального округу Трачук Л.В. на земельну ділянку кадастровий номер 2610600000:17:006:0036 для ведення садівництва за адресою АДРЕСА_2 .

Стягнути з Коломийської міської ради Івано-Франківської області на користь ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 по 160 грн. сплаченого судового збору кожному, а всього - 640 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 по 160 грн сплаченого судового збору кожному , а всього - 640 грн.

Стягнути з Коломийської міської ради Івано-Франківської області на користь ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 по 840 грн кожному, витрат за проведення експертизи, а всього суму 8400 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 по 840 грн кожному , витрат за проведення експертизи, а всього суму 8400 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Найменування та ім`я сторін, їх місцезнаходження та проживання:

ОСОБА_4 , місце проживання АДРЕСА_13 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1 ;

ОСОБА_5 , місце проживання АДРЕСА_13 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_2 ;

ОСОБА_6 , місце проживання АДРЕСА_13 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_3 ;

ОСОБА_7 , місце проживання АДРЕСА_13 ,

ОСОБА_8 , місце проживання АДРЕСА_14 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_4 ;

ОСОБА_9 , місце проживання АДРЕСА_14 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_5 ;

ОСОБА_10 , місце проживання АДРЕСА_14 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_6 ;

ОСОБА_11 , місце проживання АДРЕСА_14 ,

ОСОБА_12 , місце проживання АДРЕСА_15 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_7 ;

ОСОБА_13 , місце проживання

АДРЕСА_15 Коломийська міська рада Івано -Франківської області, місце знаходження 78203 м. Коломия пр. Грушевського, 1 Івано-Франківської області код ЄДРПОУ 04054334

ОСОБА_2 , місце проживання АДРЕСА_17 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_8 .

ОСОБА_14 , місце проживання АДРЕСА_18 ,

ОСОБА_15 , місце проживання АДРЕСА_18 ,

ОСОБА_16 , місце проживання АДРЕСА_18 .

ОСОБА_17 місце проживання АДРЕСА_18 .

Повний текст рішення складено 04 серпня 2020 року.

Суддя Беркещук Б. Б.