Постанова

від 17.06.2009 по справі 2-а-1910/09

ЛУТУГИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

              Справа № 2а-1910/09

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 червня  2009 року суддя Лутугинського районного суду Луганської області, ОСОБА_1 розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2   д о управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі  Луганської області про бездіяльність  суб*єкта владних повноважень та стягнення недоплаченої щомісячної соціальної  допомоги дитині  війни

ВСТАНОВИВ:

12 травня  2009 року позивач звернувся з вказаним позовом до суду .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він має статус «дитини війни» у зв’язку з чим, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виплачувана йому пенсія повинна підвищуватись на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  З підстав невідповідності ст. 22 Конституції України п.п. 2 п. 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» вважав неможливе їх застосування з 01.01.2008 року, а тому просив зобов*язати відповідача нарахувати йому неотриману допомогу за  2008 рік.

Позивач у судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

    Представник відповідача у судове засідання не з’явився, просив розглянути справу за його відсутності.  У запереченнях проти позову, які є в матеріалах справи, відповідач посилається на наступне. Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів» прийнято рішення про виплату надбавки дітям війни з 1 січня 2008 року у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 року внесення змін до цього закону було визнано неконституційним, але зміни до бюджету на 2008 рік не внесені.  Вважав свої дії правомірними, тому просив суд відмовити у задоволенні позову.

    28 травня 2009 року постановлено ухвалу про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач має правовий статус дитини війни, що підтверджується посвідченням № 216392 (а.с.5) .

Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-4, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Саме у вказаному розмірі підвищено пенсію позивача з 01.01.2008 року. Вказаний факт сторонами не оскаржується та додаткового підтвердження не потребує.

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.

Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акті або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, вимоги позивача щодо визнання неправомірними дій суб*єкта владних повноважень та зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області здійснити перерахунок підвищення до пенсії «дитини війни» у 2008 році підлягає задоволенню лише з 22 травня 2008 року ( день ухвалення рішення Конституційним судом України)  до 31 грудня 2008 року, в іншій частині позовних вимог необхідно відмовити.

Згідно ст. 94. Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа), а у випадку часткового задоволення позову – відповідно до задоволених вимог.

    Керуючись ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», , Рішенням Конституційного Суду України  від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

                              ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

    Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 соціальної допомоги дитині війни згідно Закону України « Про соціальний захист дітей війни» за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

Зобов*язати управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області нарахувати та виплатити  ОСОБА_2  підвищення до пенсії у розмірі  30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни з  22 травня 2008 року до 31 грудня 2008 року з урахуванням виплачених сум.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 судові витрати у сумі 1,70 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити за необгрунтованістю.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя :