Рішення

від 13.08.2020 по справі 265/4076/17

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАРІУПОЛЯ

Справа №265/4076/17

Провадження №2/265/16/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2020 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі

головуючого судді Шиян В. В.,

за участю секретаря Себко Г.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Маріупольський інвестиційно-дослідницький інформаційний центр про стягнення заборгованості за договором позики,

Третя особа: ОСОБА_2

за участю сторін:

представників позивача -ОСОБА_8, Акулова Ю.О. , ОСОБА_4 , Маркідонова О.В.

представника відповідача - Курібло В.А.

третьої особи - ОСОБА_2

представників третьої особи - Веденеєвої Н.С. Курібло В.А.

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю Маріупольський інвестиційно-дослідницький інформаційний центр про стягнення заборгованості за договором позики. В обґрунтування уточнених позовних вимог посилалася на ті обставини, що між нею та ОСОБА_2 14 листопада 2016 року укладено договір позики №1, відповідно до умов якого останній отримав від неї грошові кошти в розмірі 212671,64 доларів США та зобов`язався повернути отримані кошти відповідно до встановленого графіку, у строк та порядок визначений договором. В той же день 14 листопада 2016 року між нею та ТОВ Маріупольський інвестиційно-дослідницький інформаційний центр було укладено договір поруки № 1, згідно умов якого останній відповідає за зобов`язаннями ОСОБА_2 згідно договору позики № 1 від 14 листопада 2016 року. Однак, на даний час жодної сплати за договором позики від 14 листопада 2016 року не здійснено, від виконання взятих на себе зобов`язань позичальник та відповідач ухиляються, у зв`язку з чим вона змушена звернутися до суду. Просить суд стягнути на її користь з відповідача ТОВ Маріупольський інвестиційно-дослідницький інформаційний центр в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 1 від 14 листопада 2016 року суму заборгованості в розмірі 212 671, 64 доларів США, а також понесені судові витрати.

Ухвалою суду від 14 червня 2017 року провадження по справі було відкрито, справа призначена до відкритого судового засідання.

Ухвалою суду від 26 червня 2017 року, у задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовлено.

Ухвалою суду від 24 липня 2017 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на земельну ділянку площею 0,6254 га, кадастровий номер 7322555700:01:004:0446, реєстраційний номер 1218560773225, розташовану в АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ТОВ Маріупольський інвестиційно-дослідницький інформаційний центр .

Ухвалою суду постановленою в судовому засіданні 28 листопада 2017 року, в якості третьої особи було залучено ОСОБА_2

28 листопада 2017 року ОСОБА_2 подав зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1 ТОВ Маріупольський інвестиційно-дослідницький інформаційний центр про визнання договорів позики та поруки від 14 листопада 2016 року недійсними.

Ухвалою суду від 28 листопада 2017 року позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 ТОВ Маріупольський інвестиційно-дослідницький інформаційний центр про визнання недійсним договору позики, та визнання недійсним договору поруки прийнято до спільного розгляду.

22 грудня 2017 року ТОВ Маріупольський інвестиційно-дослідницький інформаційний центр звернулось до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визнання договорів позики та поруки від 14 листопада 2016 року недійсними.

Ухвалою суду від 27 березня 2018 року позовну заяву ТОВ Маріупольський інвестиційно-дослідницький інформаційний центр до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визнання недійсним договору позики, та поруки прийнято до спільного розгляду.

Ухвалою суду від 27 березня 2018 року у ОСОБА_1 було витребувано оригінали договору безпроцентної позики № 1 від 14 листопада 2016 року укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , та договір поруки № 1 від 14 листопада 2016 року укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Маріупольський інвестиційно-дослідницький інформаційний центр .

Ухвалою суду від 20 червня 2018 року за клопотанням ТОВ Маріупольський інвестиційно-дослідницький інформаційний центр було призначено комплексну почеркознавчу та технічну експертизу, проведення якої було доручено експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені М.С. Бокаріуса. Провадження по справі зупинено.

За клопотанням судових експертів про надання додаткових матеріалів , ухвалою суду від 24 липня 2018 року, провадження по справі було поновлено, справу призначено до розгляду.

Ухвалою суду від 8 серпня 2018 року, клопотання судових експертів про надання додаткових матеріалів задоволено, направлено на експертизу вільні та умовно вільні зразки підписів, провадження по справі зупинено до проведення експертизи.

У зв`язку із закінченням повноважень судді Міхєєвої І.М., на підставі розпорядження керівника суду № 30 від 12 листопада 2018 року, справу було перерозподілено шляхом повторного авто розподілу на суддю Шиян В.В.

Ухвалою суду від 9 жовтня 2019 року провадження по справі поновлено. За клопотанням представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Муратової О.О, справу призначено до підготовчого судового засідання.

Ухвалою суду від 16 січня 2020 року, підготовче судове засідання закрито, справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою суду від 10 червня 2020 року, позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ТОВ Маріупольський інвестиційно-дослідницький інформаційний центр пр. визнання договорів позики та поруки недійсними, а також позовні вимоги ТОВ Маріупольський інвестиційно-дослідницький інформаційний центр до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , про визнання договорі позики та поруки недійсними - залишено без розгляду.

27 липня 2020 року на адресу суду надійшла заява від ОСОБА_6 про залучення її в якості третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_2

14 серпня 2020 року, ухвалою суду, постановленою в судовому засіданні у задоволенні клопотання ОСОБА_6 , про залучення її в якості третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_2 - відмовлено.

В судовому засіданні представник позивача Акулов Ю.О. повністю підтримав позовні вимоги, та пояснив, за договором позики та поруки № 1 від 14 листопада 2016 року, боржник та поручитель несуть однакову відповідальність. На день розгляду справи, з боржника ОСОБА_2 було стягнуто суму заборгованості в повному обсязі, але жодного платежу від ОСОБА_2 не надходило, у зв`язку з чим позивач має право звернутися до поручителя з відповідним позовом. Просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, стягнути з відповідача ТОВ Маріупольський інвестиційно-дослідницький інформаційний центр в рахунок погашення позики суму 212 671,64 доларів США а також судові витрати.

Представник відповідача ТОВ Маріупольський інвестиційно-дослідницький інформаційний центр - Курібло В.А. позовні вимоги не визнав в повному обсязі, оскільки вважає що підписи на договорі позики № 1 та договорі поруки № 1 від 14 листопада 2016 року підроблені, у зв`язку з чим було подано позов до ОСОБА_1 про визнання договору позики та договору поруки недійсним, у зв`язку з чим було заявлено клопотання про проведення комплексної почеркознавчої та технічної експертизи. В подальшому в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду повідомлявся належним чином. Про причину своєї неявки суд не повідомив.

Третя особа ОСОБА_2 на початку розгляду справи підтримував позицію відповідача ТОВ Маріупольський інвестиційно-дослідницький інформаційний центр позовні вимоги не визнавав. Звертався до суду із зустрічними позовними вимогами про визнання договору позики та поруки № 1 від 14 листопада 2016 року не дійсними. В подальшому в судові засідання не з`являвся будучи неодноразово повідомленим про день та час розгляду справи.

Суд вислухав думку сторін, дослідивши матеріали справи надійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що 14 листопада 2016 року позивачка ОСОБА_1 з однієї сторони та третя особа ОСОБА_2 з іншої сторони уклали договір позики № 1 (а.с.5-6).

Згідно п. 2.1 договору позики ОСОБА_2 отримав 212 671,64 доларів США. Пунктом 3.2 договору позики № 1 від 14 листопада 2017 року визначено, що позичальник визнає, що підписанням цього договору визнає факт отримання коштів від Позикодавця в сумі визначеній пунктом 2.1. Договору.

14 листопада 2016 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ТОВ Маріупольський інвестиційно-дослідницький інформаційний центр було укладено договір поруки № 1 від 14 листопада 2016 року, за яким поручитель поручається перед кредитором за виконання обов`язку ОСОБА_2 щодо зобов`язань за Договором, передбачених ст.2 цього Договору. Зазначений договір було підписано ОСОБА_2 як представником ТОВ Маріупольський інвестиційно-дослідницький інформаційний центр .

Пунктом1.2.1 зазначеного договору поручитель відповідає перед кредитором виключно межах суми боргу Боржника за Договором безпроцентної позики № 1 від 14 листопада 2016 року.

Згідно ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

За вимогами ст. ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно пункту 5.1. договору позики № 1 від 14.11.2016 року відповідач зобов`язався повертати суму позики рівними частинами за наступним графіком:

- до 30.12.2016 року повертає 16500,00 дол. США;

- до 20.01.2017 року повертає 2500,00 дол. США;

- до 20.02.2017 року повертає 5043,06 дол. США;

- до 20.03.2017 року повертає 5086,11 дол. США;

- до 20.04.2017 року повертає 7687,50 дол. США;

- до 20.05.2017 року повертає 7752,08 дол. США;

- до 20.06.2017 року повертає 10419,44 дол. США;

- до 20.07.2017 року повертає 10505,56 дол. США;

- до 20.08.2017 року повертає 10588,89 дол. США;

- до 20.09.2017 року повертає 16012,50 дол. США;

- до 20.11.2017 року повертає 16141,67 дол. США;

- до 20.12.2017 року повертає 16266,67 дол. США;

- до 20.01.2018 року повертає 16395,83 дол. США;

- до 20.02.2018 року повертає 16520,83 дол. США;

- до 20.03.2018 року повертає 16650,00 дол. США;

- до 20.04.2018 року повертає 17763,31 дол. США;

- до 14.05.2018 року повертає 20838,19 дол. США;

Відповідно до пункту 5.1.1. Договору позики Сторони погодили, що в разі прострочення будь-якого платежу передбаченого пунктом 5.1. Договору строк виконання обов`язку щодо повернення залишку суму позики настає достроково через 6 місяців з дня виникнення відповідного прострочення.

Згідно встановленого графіку погашення суми заборгованості перший платіж на погашення заборгованості за договором позики № 1 від 14 листопада 2016 року повинен був надійти 30 грудня 2016 року. Однак суми зазначеної до сплати в графіку, ОСОБА_2 сплачено не було, у зв`язку з чим у позивача виникло право вимоги відповідно до п.5.1.1. Договору позики № 1.

Позивач звернувся до суду з позовними вимогами 13 червня 2017 року, тоб то в межах строку встановленого п.5.1.1. Договори позики № 1 від 14 листопада 2016 року.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Чернівці від 20 липня 2017 року, позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_7 про стягнення боргу за договором позики - задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики № 1 від 14 жовтня 2016 року в розмірі 212 671,64 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 20 липня 2017 року становить 5 517 580,46 гривень. В іншій частині позовних вимог - відмовлено. ( том 1 а.с.80-81)

Постановою Верховного Суду від 18 березня 2020 року рішення Шевченківського районного суду міста Чернівці від 20 липня 2017 року та постанову Апеляційного суду Чернівецької області від 13 лютого 2018 року було залишено без змін.

Підставою не визнання представником відповідача позовних вимог ОСОБА_1 є твердження про неналежність ОСОБА_2 підпису на договорі поруки № 1 від 14 листопада 2016 року.

Суд розглядаючи зазначене питання прийшов до наступного.

За клопотанням представника позивача - адвоката Маркідонова О.В. до матеріалів справи було долучено в якості доказів Висновок судово - почеркознавчої експертизи № 2401 від 26 грудня 2017 року.

Згідно висновку, підписи від імені Позичальника ОСОБА_2, які містяться на 1 та 2 аркушах Договору безпроцентної позики № 1 від 14 листопада 2016 року, укладеного між Позикодавцем ОСОБА_1 та Позичальником ОСОБА_2 , виконані ОСОБА_2 .

Підписи від імені Поручителя ОСОБА_2, які містяться на 1, 2, 3 аркушах Договору поруки № 1 від 14 листопада 2016 року укладеного між Кредитором ОСОБА_1 та Поручителем ОСОБА_2 , виконані ОСОБА_2 . ( том.1 а.с. 149-158)

Не погоджуючись із Висновком судово - почеркознавчої експертизи № 2401 від 26 грудня 2017 року, за клопотанням представника відповідача ТОВ Маріупольський інвестиційно-дослідницький інформаційний центр судом було призначено комплексну судову експертизу: почеркознавчу та технічну.

Згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи та судово-технічної експертизи № 15743/15744/27497 від 22 грудня 2018 року:

Підписи від імені ОСОБА_2 : в договорі безпроцентної позики № 1 від 14.11.2016, укладеному між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 : на лицьовій стороні першого аркуша документа, під друкованим текстом праворуч, на лицьовій стороні другого аркуша документа, в графі Позичальник ОСОБА_2 ; в договорі поруки № 1 від 14 листопада 2016 року, укладеному між ОСОБА_1 та ТОВ Маріупольський інвестиційно-дослідницький інформаційний центр на лицьовій стороні першого та другого аркушів документа, під друкованим текстом праворуч, на лицьовій стороні третього аркуша документа, в графі Поручитель Товариство з обмеженою відповідальністю Маріупольський інвестиційно- дослідницький інформаційний центр , в рядку Поручитель , - виконані ОСОБА_2 .

На кожному з трьох аркушів наданого на дослідження Договору поруки №1 від 14.11.2016 спочатку роздруковувався електрофотографічним способом друку текст договору, потім пишучим вузлом кулькової ручки, стрижень якої заправлений пастою синьо-фіолетового кольору для кулькових ручок виконувався підпис - на 1-му та 2-му аркушах внизу праворуч та на 3-му аркуші в рядку Поручитель . ( том 2 а.с. 38-60)

Таким чином судом встановлено, що договір безпроцентної позики № 1 від 14 листопада 2016 року, та договір поруки № 1 від 14 листопада 2020 року підписаний саме ОСОБА_2 а тому підстав визнання договору недійсним судом не встановлено.

Щодо пред`явлення позовних вимог до поручителя при наявності рішення суду про стягнення заборгованості з позичальника, суд розглядаючи зазначене питання приходить до наступного.

Одним із видів забезпечення виконання зобов`язання є порука (частина перша статті 546 ЦК України). За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником (частина перша статті 553 ЦК України). Правові наслідки порушення зобов`язання, забезпеченого порукою, визначені у статті 554 цього кодексу.

Відповідальність поручителя перед позивачем є солідарною разом з позичальником як з боржником за основним зобов`язанням.

Відповідно до частини першої статті 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. А відтак кредитор має право вибору звернення з вимогою до них разом чи до будь-кого з них окремо.

Таким чином, враховуючи що умови договору позики № 1 від 14 листопада 2020 року на день розгляду справи не виконані, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача ОСОБА_1 до відповідача ТОВ Маріупольський інвестиційно-дослідницький інформаційний центр як до поручителя за договором поруки № 1 від 14 листопада 2016 року.

Щодо позовних вимог в частині стягнення заборгованості за договором поруки № 1 від 16 листопада 2016 року в іноземній валюті. Суд розглядаючи зазначене питання приходить до наступного.

Відповідно до статті 524 ЦК України зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом (частини перша та друга статті 533 ЦК України).

Статтею 99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня.

При цьому Основний Закон не встановлює заборони щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.

Відповідно до статті 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Заборони на виконання грошового зобов`язання у іноземній валюті, у якій воно зазначено у договорі, чинне законодавство не містить.

Із аналізу наведених правових норм можна зробити висновок, що у разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов`язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), тобто таку ж суму коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику.

Тому як укладення, так і виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті, зокрема позики, не суперечить чинному законодавству.

Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті, при цьому з огляду на положення частини першої статті 1046 ЦК України, а також частини першої статті 1049 ЦК України належним виконанням зобов`язання з боку позичальника є повернення коштів у строки, у розмірі та саме у тій валюті, яка визначена договором позики, а не в усіх випадках та безумовно в національній валюті України.

Такі ж висновки про можливість ухвалення судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті містяться й у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року в справі № 14-134цс18, та постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).

Тобто відповідно до чинного законодавства гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, однак обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.

Згідно договору безпроцентної позики № 1 від 14 листопада 2016 року сума позики складає 212 671,64 долари США. Пунктом 5 зазначеного договору, позичальник зобов`язаний повертати суму позики рівними частинами відповідно до графіку. Сума повернення позики частинами визначена в доларах США.

Тому суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 та стягнути з відповідача суму заборгованості в доларах США.

Щодо вимог по відшкодуванню судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 та 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно квитанції позивачем ОСОБА_1 при подачі позову до суду було сплачено судовий збір в розмірі 8000 гривень. також позивачем при поданні заяви про забезпечення позову було сплачено судовий збір в розмірі 320,00 гривень. Оскільки заяву про забезпечення позову було задоволено, та позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі, то сплачена сума судового збору в повному обсязі підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 76, 81, 141, 265- 268 ЦПК України, суд-

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Маріупольський інвестиційно-дослідницький інформаційний центр про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Маріупольський інвестиційно-дослідницький інформаційний центр на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики № 1 від 14 листопада 2016 року в розмірі 212 671,64 долари США.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Маріупольський інвестиційно-дослідницький інформаційний центр на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі - 8320 гривень.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п.15.5 Перехідних положень ЦПК України від 15 грудня 2017 року, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення було складено та підписано 18 серпня 2020 року.

Сторони по справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації : АДРЕСА_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

Представники позивача:

- Маркідонов Олександр Валерійович , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання : АДРЕСА_4 .

- ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації АДРЕСА_5 . Адреса для листування: АДРЕСА_6 .

- Акулов Юрій Олександрович , свідоцтво на заняття адвокатською діяльністю № 2645 від 26 вересня 2007 року, місце реєстрації: АДРЕСА_7 .

- Муратова Ольга Олексіївна, свідоцтво на заняття адвокатською діяльністю № 76 від 15 жовтня 1993 року, місце реєстрації: АДРЕСА_8 .

Відповідач: Товариства з обмеженою відповідальністю Маріупольський інвестиційно-дослідницький інформаційний центр , ідентифікаційний код 32163943, місце реєстрації: 87543 місто Маріуполь, вулиця Таганрозька, 60.

Представник відповідача: адвокат Курібло Володимир Анатольович, свідоцтво на заняття адвокатською діяльністю № 3329 від 9 вересня 2009 року, місце реєстрації: АДРЕСА_9 .

Третя особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_10 , адреса фактичного проживання: АДРЕСА_11 .

Представники третьої особи:

- Веденєєва Наталя Сергіївна , свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ЗП № 001455 від 30 жовтня 29017 року, місце реєстрації: АДРЕСА_12 .

- Курібло Володимир Анатольович , свідоцтво на заняття адвокатською діяльністю № 3329 від 9 вересня 2009 року, місце реєстрації: АДРЕСА_9 .

Суддя