Рішення

від 17.12.2008 по справі 2-906/2008

ВОВЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2 -906/2008 p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2008 р. ВОВЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ^ в складі: судді - СТРУКА І.Ф., при секретарі - БОРЩ Л.В., з участю прокурора - ХАИЛО Н.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вовчанськ цивільну справу за позовом служби у справа х дітей Вовчанської районної державної адміністрації в інтересах неповнолітніх ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - обласний будинок дитини № 2 м. Харкова, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,

встановив:

30.10.2008 р. Служба у справа х дітей Вовчанської районної державної адміністрації звернулася до суду із позовом в інтересах неповнолітніх ОСОБА_1 та ОСОБА_2. до ОСОБА_4, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дітей. На обгрунтування позову зазначила, що ОСОБА_4 разом зі своїми дітьми - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 р. та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає в ІНФОРМАЦІЯ_4 однак ухиляється від виконання батьківських обов'язків, не займається вихованням дітей, не опікується і не надає матеріального утримання. Мати неодноразово залишала дітей без догляду, зокрема 16.11.2006 р. покинула малолітню дочку ОСОБА_5, за що приягувалась до адміністративної відповідальності, а також 11 серпня 2008 р.залишила обох дітей на неповнолітню сестру ОСОБА_6 без продуктів харчування та коштів для існування. Тому діти спочатку влаштовані у районну лікарню, а з 29.08.2008 р. знаходяться в Обласному будинку дитини № 2 м. Харкова, з цього часу мати не цікавиться долею дітей, не відвідує і матеріально не утримує їх. Тому служба у справа х дітей просить суд позбавити відповідача батьківських прав щодо цих дітей та стягнути з неї аліменти на їх утримання в розмірі 1/3 частини її доходу, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку.

Представник служби у справа х дітей в судовому засіданні позов підтримав.

Третя особа на стороні позивача - обласний будинок дитини № 2 м. Харкова направив до суду заяву, в якій підтримав позовні вимоги і просив розглядати справу у відсутності їх представника.

Відповідач ОСОБА_4 позов і обставини справи не визнала, мотивуючи тим, що вона сама без батька виховує дітей - ОСОБА_1 і ОСОБА_2, які фізично здорові, постійно опікується ними, матеріально забезпечувала одягом і продуктами харчування. Хоча має грудну дитину, змушена працювати на тимчасових роботах, оскільки отримує на дочку невелику соціальну допомогу. Інколи залишала дітей вдома під нагляд матері та сестри, як це було 11.08.2008 p., але не покидала їх, бо в цей день працювала на хлібозаводі, а коли повернулась з роботи, виявилось, що служба у справа х дітей разом з медпрацівниками безпідставно забрали дітей у лікарню, не давали з ними бачитись, а потім влаштували їх в дитячий будинок. При цьому спеціалісти служби забрали у неї свідоцтва про народження дітей і відмовили їй в наданні адреси дитячої установи, позбавивши можливості відвідувати дітей, а також оформити документи на отримання соціальної допомоги по народженню та утриманню другої дитини. В даний час в квартирі проводиться ремонт, однак є необхідні умови для проживання і виховання дітей, тому просила їх повернути і не позбавляти батьківських прав.

Заслухавши пояснення сторін, третьої особи, думку прокурора, дослідивши наявні докази, суд вважає, що позовна заява не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, зокрема якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Разом з тим, як роз'яснено в п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від ЗО березня 2007 року № 3 « Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і грунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Судом встановлено і визнано відповідачем обставини про те, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 р. та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 є дітьми ОСОБА_4, які проживають з нею та її сестрою ОСОБА_6, 1993 р. в квартирі АДРЕСА_1 (л.с. 5-8 ). Згідно довідок відділу реєстрації актів цивільного стану Вовчанського районного управління юстиції відомості про батька цих дітей у свідоцтвах про народження записані зі слів матері відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України (л.с. 9, 10).

В судовому засіданні також встановлено, що згідно актів від 11 серпня 2008 року, складених працівниками служби у справа х дітей райдержадміністрації і цетральної районної лікарні, в квартирі АДРЕСА_2 виявлені малолітні діти - ОСОБА_1 і ОСОБА_2, які не забезпечені харчуванням і одягом та були покинуті матір'ю ОСОБА_4 на свою неповнолітнью сестру ОСОБА_6 з вечора 10.08.2008 р. Зі слів останньої записано, що мати невідомо-де знаходиться, зловживає спиртними напоями, ніде не працює, веде аморальний спосіб життя / л.с. 12, 16/. Тому діти були забрані і спочатку покладені у дитяче відділення ЦРЛ, а згодом за рішенням виконкому Вовчанської міської ради від 19.08.2008 р. № 4.61 вони влаштовані з 29.08.2008 р. до обласного Будинку для дітей № 2 м. Харків, де перебувають до цього часу / л.с. 13-14, 30/.

Між тим, викладені в позовній заяві обставини, а також зазначені в актах від 11.08.2008 р. відомості щодо винної поведінки ОСОБА_4 і ухилення від обов'язку по вихованню дітей не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні та спростовані, як поясненнями відповідачки, свідків, так і іншими письмовими доказами.

Так, допитана як свідок ОСОБА_6 пояснила в суді, що вказані в акті від 11 серпня ц.р. події з її слів неправдиві, оскільки на той час вона була у сварці з сестрою ОСОБА_4, яка фактично тимчасово залишила дітей під нагляд її і бабусі, а сама цього дня працювала на хлібозаводі, взагалі вона піклується за дітей і ніколи їх не покидала, вдома є дитяче харчування, одяг, світло, електрообігрівач кімнати.

Свідок ОСОБА_7, мати відповідачки показала в судовому засіданні, що того дня ОСОБА_4 викликали на роботу на хлібозавод, а наглядати на дітей залишила їй, вона їх погодувала і попрохала дочку ОСОБА_8 побути з ними в квартирі, бо самій необхідно було справитись по господарству, тому остання була невдоволена і наговорила неправду за сестру. А потім повідомили, що дітей забрали у лікарню, хоча вони були здорові, з ними знаходилась неповнолітня дочка, а матір з невідомих причин не допускали до дітей, яких згодом забрали в дитячий будинок, але працівники служби у справа х дітей відмовляли матері надати адресу місця їх перебування. ОСОБА_4 любить дітей і опікується ними, ніколи не покидала їх, придбала їм одяг, є продукти харчування, в даний час в квартирі ведеться ремонт, є світло, опалення.

Як видно із довідок ВАТ «Вовчанський хлібозавод», ОСОБА_4 дійсно працювала на цьому підприємстві з 8.08.2008 р. по 20.11.2008 р. і позитивно характеризується / л.с. 40-41/.

Позивач не надав інших беззаперечних доказів, які б спростували доводи відповідачки і показання свідків та підтверджували обставини винної поведінки ОСОБА_4 щодо неналежного виховання своїх дітей, викладені в позовній заяві і актах від 11 серпня ц.р.

На підтвердження позову службою у справа х дітей приєднані акти від 16.11.2006 р. про покинуту дитину, від 3.03.2005 p., 17.01. і 14.06.2007 р. щодо обстеження житлово-побутових умов сім'ї стосуються матері ОСОБА_9, яка недостатньо приділяла уваги вихованню дітей, але викладені в них події не мають відношення стосовно відповідачки ОСОБА_4, бо в них не вказано ніяких конкретних фактів, які б підтверджували невиконання нею батьківських обов'язків / л.с. 9, 17, 18, 20 /. А зазначені в акті від 17.01.2007 р. висновки про необхідність заслухання ОСОБА_9 і ОСОБА_4 щодо виконання батьківських обов'язків на засіданні опікунської ради міськвиконкому так і не були предметом обговорення.

Відповідно до письмового висновку служби у справа х дітей Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області зазначено, що мати ОСОБА_4 ухиляється від виконання обов'язку по вихованню дітей ОСОБА_1 та ОСОБА_2, неодноразово покидала і залишала дітей без догляду, продуктів харчування і коштів для існування, тому орган опіки і піклування вважав доцільним позбавити її батьківських прав відносно цих дітей (л.с. 22, 23).

Разом з тим, з'ясувавши повно, всебічно і об'єктивно всі обставини справи, суд приходить до висновку про те, що наведені в позові і поясненнях представника позивача ОСОБА_12. обставини неналежного виконання ОСОБА_4 своїх материнських обов'язків по вихованню дітей не знайшли підтвердження належними доказами, а викладені в актах від 11.08.2008 р. події не мали місця, зокрема, утвердження щодо покинутих дітей і аморальної поведінки матері є голословними, в даних та інших актах не вказано конкретних фактів та обставин, які б свідчили про таку її поведінку чи зловживання спиртними напоями, або неодноразове залишення нею дітей без догляду, одягу і продуктів харчування, що загрожувало б їх життю чи здоров'ю.

За таких обставин служба у справа х неповнолітніх не мала правових підстав для відібрання дітей у ОСОБА_4 та їх направлення до обласного дитячого будинку, тим більше спеціалісти служби, зокрема ОСОБА_12., як це зазначила відповідачка, не тільки не сприяли їй у виконанні обов'язків по вихованню дітей, але й своїми діями (ненадання дозволу на відвідування дітей у лікарні і дитбудинку, даних про його місцезнаходження, відібрання свідоцтв про народження дітей тощо) перешкоджали матері в намаганні опікуватись дітьми. Тому суд не бере до уваги довідки лікарняної і дитячої установ стосовно невідвідування матір дітей (л.с. 30, 38).

Суд також зазначає, що ОСОБА_4 виховує двох дітей сама як одинока мати, згідно довідки управління соціального захисту населення від 8.12.2008 р. отримувала допомогу на одну дитину в розмірі лише 162 грн., але за листом служби у справа х дітей з 1 вересня ц.р. її виплата припинена, а допомога при народженні і по догляду другої дитини їй взагалі не призначалась. За даними актів обстеження від 4.12.2008 р. в квартирі, де проживає ОСОБА_4, ведеться капітальний ремонт, але одна жила кімната обладнана світлом і електроопаленням, є меблі. Зі слів відповідачки для дітей придбаний необхідний одяг, є достатньо продуктів харчування.

Таким чином, наведені обставини свідчать не про ухилення ОСОБА_4 від виконання своїх обовязків по вихованню неповнолітніх дітей, а про неналежне їх виховання, тому зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, в даному конкретному випадку з урахуванням характеру винної поведінки матері, яка любить дітей, змінила ставлення до своїх обов'язків і спроможна забезпечити їх належне виховання, відповідно до положень ст. 164 СК та роз'яснень вказаного Пленуму ВСУ, суд вважає необхідним відмовити у задоволенні позову про позбавлення відповідачки батьківських прав як необгрунтований і безпідставний. В звязку з чим, дітей із обласного будинку дитини № 2 м. Харкова належить повернути матері. Крім того, не підлягають задоволенню і вимоги в частині стягнення з відповідачки аліментів на утримання вказаних дітей, оскільки не доведено обставин ухилення її від матеріального їх утримання.

Судові витрати віднести за рахунок держави.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 164, 165, 166, 181-183, 249 СК України, ст. ст. 6, 10, 11, 60, 209, 212, 213 - 215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову служби у справа х дітей Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області про позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав у відношенні дітей: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 р. та ОСОБА_11 - ІНФОРМАЦІЯ_1, а також щодо стягнення з неї аліментів на утримання дітей в розмірі 1/3 частини всіх видів доходу, але не менше 30% прожиткового мінімуму, встановленого законом для дітей відповідного віку, щомісячно на користь обласного будинку дитини № 2 м. Харків.

Рішення може бути оскаржене через місцевий суд в апеляційний суд Харківської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня, встановленого для ознайомлення з повним рішенням, та після цього - подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів.