Ухвала

від 20.08.2020 по справі 467/1504/17

АРБУЗИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 467/1504/17

Провадження № 6/467/21/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.08.2020 року Арбузинський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого - судді Кологривої Т.М.

секретаря судового засідання Романенко Т.І.

державного виконавця Шевченка В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Арбузинка подання заступника начальника Арбузинського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Шевченко В.М. про обмеження виїзду за кордон особи, яка має на виконанні зобов`язання, покладені на неї

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2020 року заступник начальника Арбузинського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Шевченко В.М. звернувся до суду з поданням, в якому просить тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посилаючись на те, що на виконанні у вказаному відділі знаходиться зведене виконавче провадження № 57410948 з виконання: виконавчого листа № 467/1504/17, виданого 18.06.2018 року Арбузинським районним судом Миколаївської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь прокуратури Миколаївської області судового збору у розмірі 9727 грн. 75 к., постанови, виданої 05 жовтня 2018 року Арбузинським РВ ДВС ГТУЮ у Миколаївській області про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави виконавчого збору у розмірі 7446 грн., постанови, виданої 05 жовтня 2018 року Арбузинським РВ ДВС ГТУЮ у Миколаївській області про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави витрат у розмірі 300 грн., постанови, виданої 09 липня 2018 року Арбузинським РВ ДВС ГТУЮ у Миколаївській області про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штрафу у розмірі 1700 грн.

Вказує, що шляхом здійсненої державним виконавцем перевірки через Пенсійний фонд України та Державну фіскальну службу України було встановлено, що боржник не має майна, яке належить йому на праві власності, має рахунки в АТ Універсал Банк , які відкрив 25 червня 2019 року та 01 липня 2019 року, однак кошти по рішенню суду не сплачує, 02 липня 2019 року перетнув державний кордон України, має закордонний паспорт для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 .

Мотивуючи свої вимоги тим, що рішення на сьогоднішній день не виконано, будь-яких дій, спрямованих на його виконання не здійснено, боржник ухиляється від його виконання, не вживає заходів щодо виконання рішення за рахунок належного йому майна і доходів, відкриваючи рахунки в банківських установах, прохав тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням суду за виконавчим листом № 467/1504/17, виданим 18.06.2018 року Арбузинським районним судом Миколаївської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь прокуратури Миколаївської області судового збору у розмірі 9727 грн. 75 к., а також постановою, виданою 05 жовтня 2018 року Арбузинським РВ ДВС ГТУЮ у Миколаївській області про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави виконавчого збору у розмірі 7446 грн., постановою, виданою 05 жовтня 2018 року Арбузинським РВ ДВС ГТУЮ у Миколаївській області про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави витрат у розмірі 300 грн., постановою, виданою 09 липня 2018 року Арбузинським РВ ДВС ГТУЮ у Миколаївській області про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штрафу у розмірі 1700 грн., які входять до зведеного виконавчого провадження № 57410948.

У судовому засіданні заступник начальника відділу подання підтримав та пояснив, що боржник ОСОБА_1 прибув до відділу лише один раз та подав декларацію про доходи, в якій вказав про відсутність у нього майна та доходів, а також не повідомив державного виконавця про наявність відкритого на його ім`я розрахункового рахунку в АТ Універсал Банк .

Вислухавши державного виконавця, дослідивши подання, вивчивши надані суду письмові докази, суд приходить до наступного.

20 червня 2018 року Арбузинським районним відділом державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Миколаївській області відкрито виконавче провадження по виконанню виконавчого листа № 467/1504/17, виданого 18.06.2018 року Арбузинським районним судом Миколаївської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь прокуратури Миколаївської області судового збору у розмірі 9727 грн. 75 к.

Вказане виконавче провадження входить до зведеного виконавчого провадження № 57410948, яке знаходиться на даний час на виконанні у Арбузинському районному відділі державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), до складу якого також входять виконавчі документи з виконання: постанови, виданої 05 жовтня 2018 року Арбузинським РВ ДВС ГТУЮ у Миколаївській області про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави виконавчого збору у розмірі 7446 грн., постанови, виданої 05 жовтня 2018 року Арбузинським РВ ДВС ГТУЮ у Миколаївській області про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави витрат у розмірі 300 грн., постанови, виданої 09 липня 2018 року Арбузинським РВ ДВС ГТУЮ у Миколаївській області про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штрафу у розмірі 1700 грн. Всього по зведеному виконавчому провадженню з боржника ОСОБА_1 підлягає стягненню грошова сума 19173 грн. 75 к.

У ході виконання рішення суду боржником ОСОБА_1 особисто 25 вересня 2018 року подано декларацію про доходи та майно, в якій боржником зазначено про відсутність у нього доходів та майна, а також рахунків у банках та коштів на них.

Державним виконавцем надавалися запити до Пенсійного фонду України, МВС, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та до Державної фіскальної служби України, на яких надійшли відповіді по відсутність відомостей по боржнику щодо доходів та майна.

З довідки Благодатненської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області від 13 травня 2020 року за № 129 ОСОБА_1 зареєстрований в АДРЕСА_1 , однак там не проживає, зі слів батьків знаходиться за кордоном.

Із відповідей Прикордонної служби України вбачається, що ОСОБА_1 з використанням закордонного паспорту серії НОМЕР_1 здійснив виїзд з України 02 липня 2019 року, а також у період з 31 грудня 2019 року по 23 липня 2020 року державний кордон України не перетинав.

Статтею 33 Конституції України встановлено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно статті 2 Протоколу 4 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і порядок розв`язання спорів у цій сфері визначаються Законом України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України".

Даним Законом також встановлено вичерпний перелік підстав для тимчасового обмеження громадян України у праві виїзду за кордон.

Так, відповідно до ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України", право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли: він обізнаний з відомостями, які становлять державну таємницю, - до закінчення терміну, встановленого статтею 12 цього Закону; стосовно нього у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством, застосовано запобіжний захід, за умовами якого йому заборонено виїжджати за кордон, - до закінчення кримінального провадження або скасування відповідних обмежень; 4) він засуджений за вчинення кримінального правопорушення - до відбуття покарання або звільнення від покарання; 5) він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів; 9) він перебуває під адміністративним наглядом Національної поліції - до припинення нагляду.

Порядок виконання рішень судів та рішень інших органів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України "Про виконавче провадження".

Стаття 18 Закону України "Про виконавче провадження" визначає, що державний виконавець в процесі здійснення виконавчого провадження має право, у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Відповідно до ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

Аналізуючи положення ст. 441 ЦПК України у взаємозв`язку з положеннями статті 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України" та статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", необхідно дійти висновку, що підставою для встановлення особі тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України є встановлення судом, який розглядає подання державного виконавця, факту ухилення боржника від виконання своїх майнових зобов`язань перед стягувачем.

Під ухиленням від виконання зобов`язання варто розуміти такі дії чи бездіяльність з боку боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні ним рішення суду, за наявності при цьому можливостей вчинити дії в порядку його виконання та за відсутності об`єктивних обставин, які перешкоджають виконанню.

Застосування обмеження у праві виїзду за межі України може мати місце лише у виключних випадках і повинно застосовуватися лише як крайній захід після реалізації усіх можливих та передбачених законом засобів примусового виконання судового рішення, оскільки стосується гарантованого ст. 33 Конституції України та ст. 313 ЦК України особистого немайнового права особи вільно залишати територію України та права на свободу пересування, передчасне і безпідставне обмеження яких є неприпустимим.

Відповідно до ст. ст. 77-81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У зв`язку із цим про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов`язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 19 Закону Про виконавче провадження зокрема, утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; своєчасно з`являтися на вимогу виконавця; надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань покладених на нього відповідним рішенням є оціночним поняттям.

Теоретично їх невиконання може бути зумовлене об`єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо. Однак воно може мати й принципово інше походження, суб`єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов`язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.

Критерій достатності вжитих боржником з метою належного виконання зобов`язання заходів визначається судом.

Мотивування судового рішення про обмеження права лише двома складовими: наявністю статусу боржника у виконавчому провадженні та непогашенням боргу в добровільному порядку, що зумовлюють необхідність у тимчасовому обмеженні права на виїзд за межі України з метою забезпечення повного та своєчасного виконання виконавчих документів не відповідає вимогам законодавства.

Саме невиконання боржником самостійно зобов`язань протягом строку, про що вказує державний виконавець в постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов`язків.

На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об`єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

Разом з тим, у поданні, державний виконавець, обґрунтовуючи факт ухилення боржника від виконання рішення суду, вказує на відкриття останнім 25 червня 2019 року та 01 липня 2019 року рахунків на своє ім`я в АТ Універсал банк .

З повідомлення АТ Універал Банк від 01 липня 2019 року за № 555899, доданого до подання, вбачається наявність у вказаному банку номерів двох рахунків на ім`я боржника ОСОБА_1 . Також вказано Тип операції 1, дата операції 01.07.2019 . Крім того, з тексту повідомлення неможливо зрозуміти чи ці рахунки є відкритими чи закритими на дату складання повідомлення.

А також, державним виконавцем надано суду платіжна вимога від 05 травня 2020 року, яка АТ Універал Банк повернута без виконання з відміткою про відсутність коштів на рахунку платника.

Оскільки державним виконавцем не надано суду доказів, які б свідчили про рух коштів боржника по рахункам, відкритих у банку, взагалі про наявність коштів на них у період після відкриття виконавчого провадження, суд приходить до висновку, що сама по собі наявність у боржника у банку розрахункових рахунків, про відкриття яких він не повідомив державному виконавцю у порушення вимог, передбачених ч. 5 ст. 19 Закону Про виконавче провадження не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини без підтвердження наявності на них грошових коштів та їх руху не може свідчити про наявність у боржника реальної можливості виконати рішення суду та про ухилення його від сплати боргу за виконавчими документами, а може бути підставою для притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ст. 188-13 КпАП України.

Також державним виконавцем не надано достовірних доказів того, що боржник свідомо не виконує покладений на нього обов`язок, тоді як виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборна сила, події тощо).

Сама по собі наявність судового рішення, яке не виконане боржником без доведення факту ухилення боржника (дія або бездіяльність) від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням суду, не може бути підставою для прийняття рішення про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника за межі України.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність достатніх правових підстав для обмеження у праві виїзду за кордон боржника, оскільки не доведено факту навмисного ухилення боржника від виконання рішення суду.

Керуючись ст. ст. 258-261, 441 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні подання заступника начальника Арбузинського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Шевченко В.М про обмеження виїзду за кордон особи, яка має на виконанні зобов`язання, покладені на неї відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Арбузинський районний суд Миколаївської області на протязі 15 днів з дня її проголошення.

Суддя Т.М.Кологрива