Ухвала

від 20.08.2020 по справі 643/6922/15-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

20 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 643/6922/15-ц

провадження № 61-11893ск20

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Стрільчука В. А., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 20 лютого 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Профспілкового комітету Публічного акціонерного товариства Автрамат , Голови Профспілкового комітету Публічного акціонерного товариства Автрамат Янушця Миколи Олексійовича, Публічного акціонерного товариства Автрамат , Ліквідаційної комісії Публічного акціонерного товариства Автрамат , Харківської обласної організації профспілки робітників автомобільного і сільськогосподарського машинобудування України, Харківської міської ради, Адміністрації Московського району Харківської міської ради, третя особа - Департамент житлового господарства Харківської міської ради, про визнання права, визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом, в якому, з урахуванням уточнених вимог, просила: визнати за нею право на квартирний облік та взяти її на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов в органах територіальної влади - виконкомі Харківської міської ради (Адміністрації Московського району в місті Харкові), зі збереженням попереднього часу перебуванням на обліку; стягнути з Публічного акціонерного товариства Автрамат , Ліквідаційної комісії Публічного акціонерного товариства Автрамат , Харківської обласної організації профспілки робітників автомобільного і сільськогосподарського машинобудування України на її користь 700 000 грн на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Московського районного суду міста Харкова від 28 травня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Постановою Харківського апеляційного суду від 20 лютого 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Московського районного суду міста Харкова від 28 травня 2019 року - без змін.

05 серпня 2020 року, тобто з пропуском встановленого законом строку на касаційне оскарження, ОСОБА_1 подала засобами поштового зв`язку касаційну скаргу на постанову Харківського апеляційного суду від 20 лютого 2020 року, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення і передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

ОСОБА_1 заявила клопотання про продовження строку для подачі обґрунтованої касаційної скарги або поновлення строку на касаційне оскарження постанови Харківського апеляційного суду від 20 лютого 2020 року, посилаючись на те, що вона отримала оскаржувану постанову апеляційного суду 04 квітня 2020 року. На підтвердження вказаних обставин заявник надала копію конверта Харківського апеляційного суду за ідентифікатором поштового відправлення 6130113625069, яким їй направлялася копія оскаржуваної постанови апеляційного суду. Крім того, заявник вказала, що їй 69 років, вона знаходиться в групі ризику зараження COVID -19 та має хронічні захворювання. У зв`язку з встановленням карантину вона не змогла ознайомитися з матеріалами справи, яка складається з 14 томів.

Клопотання підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частин першої, другої статті 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

02 квітня 2020 року набув чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби ( COVID-19) . Відповідно до підпункту 3 пункту 12 цього Закону у Цивільному процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436): розділ ХІІ Прикінцеві положення доповнено пунктом 3 такого змісту: 3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину .

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS -CoV-2 установлено з 12 березня до 03 квітня 2020 року на усій території України карантин.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 02 квітня 2020 року № 255 Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 установлено з 12 березня 2020 року до 24 квітня 2020 року на всій території України карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 року № 291 Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України у пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 цифри і слово 24 квітня замінено цифрами і словом 11 травня .

Постановою Кабінету Міністрів України від 04 травня 2020 року № 343 Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України у пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 цифри і слово 11 травня замінено цифрами і словом 22 травня .

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 22 травня 2020 року до 22 червня 2020 року на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 .

Згідно з підпунктом 2 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2020 року № 500 Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України у пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів цифри і слово 22 червня замінено цифрами і словом 31 липня .

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 641 Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з 01 серпня до 31 серпня 2020 року на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 та від 20 травня 2020 року № 392 Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 .

17 липня 2020 року набув чинності Закон України від 18 червня 2020 року № 731-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) . Згідно з пунктом 2 цього Закону пункт 3 розділу XII Прикінцеві положення ЦПК України викладено в такій редакції: 3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином . Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII Прикінцеві положення Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) від 30 березня 2020 року № 540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

20-денний строк з часу набрання чинності Законом України від 18 червня 2020 року № 731-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) закінчився 06 серпня 2020 року.

Враховуючи те, що копія постанови Харківського апеляційного суду від 20 лютого 2020 року була отримана заявником 04 квітня 2020 року, тобто після набуття чинності Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби ( COVID-19) , строк, встановлений частиною другою статті 390 ЦПК України щодо права на поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення протягом тридцяти днів з дня вручення такого судового рішення, був продовжений на строк дії карантину і закінчився 06 серпня 2020 року. Касаційна скарга на постанову Харківського апеляційного суду від 20 лютого 2020 року подана заявником 05 серпня 2020 року, тому заявник має право на поновлення строку на касаційне оскарження постанови Харківського апеляційного суду від 20 лютого 2020 року згідно з частиною другою статті 390 ЦПК України. Доводи клопотання заявника в частині поновлення строку на касаційне оскарження постанови апеляційного суду і додані до нього докази свідчать про поважність пропуску цього строку і наявність підстав для його поновлення. Проте, клопотання заявника в частині продовження строку для подачі обґрунтованої касаційної скарги не підлягає задоволенню, оскільки ЦПК України не визначено таких повноважень касаційного суду.

Разом з тим касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження, оскільки в порушення пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України в касаційній скарзі не зазначено підстави (підстав), передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України, на якій (яких) подається касаційна скарга.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Доводи заявника про те, що апеляційний суд розглянув справу без її участі, позбавивши її права надати пояснення безпосередньо в судовому засіданні, не дають підстав для висновку про оскарження судового рішення апеляційного суду на підставі пункту 4 частини другої статті 389 ЦПК України, тому що, як встановлено апеляційним судом, учасники справи були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи зазначене, заявнику необхідно подати до Верховного Суду уточнену касаційну скаргу, в якій вказати передбачену (передбачені) статтею 389 ЦПК України підставу (підстави) касаційного оскарження судових рішень, на якій (яких) подається касаційна скарга.

Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу (залишення заяви без руху), про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Отже, касаційну скаргу ОСОБА_1 необхідно залишити без руху з наданням можливості усунути вищевказані недоліки.

Керуючись статтями 185, 389, 390, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про продовження строку для подачі обґрунтованої касаційної скарги або поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Харківського апеляційного суду від 20 лютого 2020 року.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 20 лютого 2020 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною і буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. А. Стрільчук