Ухвала

від 10.12.2020 по справі 643/6922/15-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

10 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 643/6922/15-ц

провадження № 61-11893ск20

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Стрільчука В. А., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 20 лютого 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Профспілкового комітету Публічного акціонерного товариства Автрамат , Голови Профспілкового комітету Публічного акціонерного товариства Автрамат Янушця Миколи Олексійовича, Публічного акціонерного товариства Автрамат , Ліквідаційної комісії Публічного акціонерного товариства Автрамат , Харківської обласної організації профспілки робітників автомобільного і сільськогосподарського машинобудування України, Харківської міської ради, Адміністрації Московського району Харківської міської ради, третя особа - Департамент житлового господарства Харківської міської ради, про визнання права, визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом, в якому, з урахуванням уточнених вимог, просила: визнати за нею право на квартирний облік та взяти її на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов в органах територіальної влади - виконкомі Харківської міської ради (Адміністрації Московського району в місті Харкові), зі збереженням попереднього часу перебуванням на обліку; стягнути з Публічного акціонерного товариства Автрамат , Ліквідаційної комісії Публічного акціонерного товариства Автрамат , Харківської обласної організації профспілки робітників автомобільного і сільськогосподарського машинобудування України на її користь 700 000 грн на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Московського районного суду міста Харкова від 28 травня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Постановою Харківського апеляційного суду від 20 лютого 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Московського районного суду міста Харкова від 28 травня 2019 року - без змін.

05 серпня 2020 року, тобто з пропуском встановленого законом строку на касаційне оскарження, ОСОБА_1 подала засобами поштового зв`язку касаційну скаргу на постанову Харківського апеляційного суду від 20 лютого 2020 року, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просила скасувати оскаржуване судове рішення і передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Крім того, ОСОБА_1 заявила клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення апеляційного суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 20 серпня 2020 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Харківського апеляційного суду від 20 лютого 2020 року, касаційну скаргу залишено без руху та надано строк десять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків, а саме - заявнику необхідно було подати до Верховного Суду уточнену касаційну скаргу, в якій вказати передбачену (передбачені) статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, на якій (яких) подається касаційна скарга. Також заявнику було роз`яснено про наслідки невиконання вимог ухвали суду.

Листами Верховного Суду від 25 серпня 2020 року № 39991/0/222-20 та від 19 жовтня 2020 року № 48387/0/222-20 (повторно) на адресу ОСОБА_1 , зазначену нею в касаційній скарзі, а саме: АДРЕСА_1 , направлялася ухвала Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 20 серпня 2020 року про залишення касаційної скарги без руху. Однак вказані листи повернулися до Верховного Суду відповідно 06 жовтня 2020 року та 03 грудня 2020 року з відмітками служби поштового зв`язку за закінченням встановленого строку зберігання .

Інших засобів зв`язку (адреси електронної пошти чи номера телефону) ОСОБА_1 в касаційній скарзі не вказала.

Відповідно до частини першої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Матеріали касаційного провадження не містять заяви особи, яка подала касаційну скаргу, про зміну місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні питання щодо прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, визначеним законом.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 10 липня 1984 року у справі Гінчо проти Португалії зазначив, що держави-учасниці Ради Європи зобов`язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень пункту 1 статті 6 Конвенції та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку.

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Статтею 44 ЦПК України закріплено обов`язок особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки.

Ухвала Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 20 серпня 2020 року про залишення касаційної скарги без руху була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 21 серпня 2020 року.

Сторони у розумні інтервали часу повинні вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі Пономарьов проти України .

Саме на позивача як на особу, яка подала касаційну скаргу та зацікавлена в її розгляді, покладено обов`язок вжиття заходів для ефективного розгляду справи, зокрема і щодо отримання інформації стосовно стану розгляду касаційної скарги та своєчасного подання заяв і клопотань.

Наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними в постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Касаційного господарського суду від 11 червня 2020 року у справі № 916/3200/17 та від 24 листопада 2020 року у справі № 912/2369/19.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України , заяви № 17160/06 та № 35548/06).

Умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах Леваж Престасьон Сервіс проти Франції від 23 жовтня 1996 року, заява № 21920/93; Гомес де ла Торре проти Іспанії від 19 грудня 1997 року, заява № 26737/95).

Враховуючи наведене, а також те, що надіслані ОСОБА_1 листи з ухвалою Верховного Суду від 20 серпня 2020 року про залишення касаційної скарги без руху двічі повернулися до Верховного Суду з відміткою поштового відділення за закінченням встановленого строку зберігання та те, що ОСОБА_1 тривалий час не цікавилася розглядом її справи, хоча мала таку можливість, зокрема могла дізнатися про постановлену у справі ухвалу з Єдиного державного реєстру судових рішень, є підстави вважати, що судом було вжито всіх залежних від нього заходів для прискорення процедури розгляду касаційної скарги.

Згідно з пунктом 3 розділу ХІІ Прикінцеві положення ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Станом на 10 грудня 2020 року від ОСОБА_1 не надійшло заяв про продовження процесуального строку, встановленого для усунення недоліків касаційної скарги.

Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу (залишення заяви без руху та її повернення в разі неусунення недоліків), про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Частинами п`ятою і шостою статті 393 ЦПК України передбачено, що питання про повернення касаційної скарги суд касаційної інстанції вирішує протягом двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення касаційної скарги постановляється ухвала.

У відведений судом строк заявник не виконала вимог ухвали Верховного Суду від 20 серпня 2020 року про залишення касаційної скарги без руху, не подала до суду уточненої касаційної скарги з наведеними в ній підставами касаційного оскарження судового рішення, недоліків касаційної скарги не усунула, що перешкоджає суду касаційної інстанції вирішити питання про відкриття касаційного провадження.

Тому касаційна скарга підлягає поверненню.

При цьому Верховним Судом враховано, що повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись статтями 185, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 20 лютого 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Профспілкового комітету Публічного акціонерного товариства Автрамат , Голови Профспілкового комітету Публічного акціонерного товариства Автрамат Янушця Миколи Олексійовича, Публічного акціонерного товариства Автрамат , Ліквідаційної комісії Публічного акціонерного товариства Автрамат , Харківської обласної організації профспілки робітників автомобільного і сільськогосподарського машинобудування України, Харківської міської ради, Адміністрації Московського району Харківської міської ради, третя особа - Департамент житлового господарства Харківської міської ради, про визнання права, визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди вважати неподаною та повернути заявнику.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. А. Стрільчук