Постанова

від 24.06.2008 по справі 2-а-13/2008

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-а-13/2008 p.

ПОСТАНОВА

іменем України

24 червня 2008 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючого судді Кафтанова В.В.,

при секретарі Якимчук С.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду в м. Ірпінь справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області про стягнення недоотриманих сум одноразової допомоги на оздоровлення, -

встановив:

Позивач в листопаді 2007 року звернувся до суду із адміністративним позовом про стягнення недоотриманих сум на оздоровлення, який мотивував тим, що він є постраждалим внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалідом II групи, відповідно до ст. 48 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи йому передбачена виплата щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат. Проте відповідач виплатив йому у 2001-2007 роках допомогу на оздоровлення у меншому розмірі, ніж це передбачено ст. 48 названого Закону, недоотримана сума на оздоровлення за вказаний період складає 9453 грн. 20 коп. Вказував, що він звертався до відповідача із заявою про перерахунок допомоги, проте відповідач своїм листом відмовив йому у виплаті допомоги на оздоровлення згідно закону, посилаючись на постанови KM України № 836 від 26.07.1996 року та № 562 від 12.07.2005 року та на п. 37 ст. 77 Закону України Про Державний бюджеі України на 2006 рік . Вважає дії відповідача такими, що суперечать діючому законодавству і порушують гарантоване ст. 48 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи право на компенсацію за шкоду, заподіяну здоров'ю. В зв'язку із викладеними обставинами позивач просив визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у перерахунку та виплаті щорічної допомоги на оздоровлення за 2001-2007 роки та стягнути з відповідача на користь позивача суму щорічної допомоги на оздоровлення, за період 2001 - 2007 роки у розмірі 9453 грн. 20 коп.

В судове засідання позивач не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, направив лист з проханням розглядати справу без участі представника Управління праці та соціального захисту населення. Із заперечень, направлених до суду Управлінням праці та соціальною захисту населення вбачається, що позивач є інвалідом II групи і через управління отримує щорічну допомогу на оздоровлення. Постановою КМУ № 836 від 26.07.1996 р. встановлено розміри щорічної допомоги на оздоровлення для осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: інвалідам II групи - 26,70 грн.; постановою КМУ № 562 від 12.07.2005 року КМУ встановлено нові розміри щорічної допомоги на оздоровлення інвалідам II групи - 120 грн. Позов в частині вимог про перерахування допомоги за 2001-2005 роки відповідач не визнав, посилаючись на пропуск позивачем річного строку позовної давності, встановленого ч. 2 ст. 99 КАС України. Щодо вимог про перерахування допомоги за 2006-2007 роки зазначив, що Законом України Про Державний бюджет України на 2006 рік зупинена дія ст. 48 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи щодо виплати допомоги у кратному до мінімального заробітку розмірі. Вказував на те, що бюджетні призначення на виплату щорічної допомоги на оздоровлення не враховували їх виплату у розмірах, встановлених законом, тому у відповідача відсутні підстави для виплати допомоги у розмірі, зазначеному у позовній заяві. З наведених підстав відповідач просив в позові відмовити.

Суд, вивчивши письмові докази по справі, вважає, що адміністративний позов підлягає до часткового задоволення, виходячи із наступного.

Згідно ст. 104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Даний спір за участю Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради як суб'єкта владних повноважень (п. 7 ч. 1 ст.3 КАС України) є публічно-правовим і його вирішення згідно п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України належить до компетенції адміністративних судів України, оскільки відповідач як суб'єкт владних повноважень реалізовувало у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції щодо соціального захисту громадян.

Вирішуючи питання про наявність чи відсутність порушення прав позивача з боку відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради щодо виплати йому щорічної допомоги на оздоровлення, суд керується наступним.

При розгляді справи судом встановлені наступні обставини: позивач перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради як інвалід II групи. Позивачу щороку як інваліду II групи виплачувалася допомога на оздоровлення, зокрема у 2001-2005 роках згідно постанови КМУ № 836 від 26.07.1996 р. позивачу нарахована і виплачена допомога в сумі 26,70 грн.; у 2006-2007 роках згідно постанови КМУ № 562 від 12.07.2005 року позивачу нарахована і виплачена допомога в сумі 120 грн. за рік.

Також судом встановлено, що в жовтні 2007 року позивач звертався до відповідача із заявою про перерахунок та виплату йому допомоги на оздоровлення за період 2001-2007 роки в розмірі згідно ст. 48 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи), однак відповідач листом відмовив позивачу у перерахунку (а. с. 7).

Вказані обставини не заперечені сторонами і згідно ч.3 ст. 72 КАС України доказуванню не підлягають.

Спірні правовідносини регулюються ч. 4 ст. 48 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , згідно якої щорічна допомога на оздоровлення виплачується інвалідам II групи в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

З наведеного випливає, що позивач мав право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат відповідно, а тому виплата відповідачем щорічної допомоги на оздоровлення в фіксованих розмірах в 2001-2005 роках в сумі 26,70 грн., а в 2006-2007 роках в розмірі 120 : он., тобто ментному, ніж встановлено законом, порушує права позивача і суперечить вимогам ст. 48 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи .

Доводи відповідача про необхідність застосування постанов KM України для визначення розмірів виплат позивачу щорічної допомоги на оздоровлення, необгрунтовані і суперечать ч. 2 ст. 19 Конституції України, згідно якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Зазначеними постановами KM України № 836 від 26.07.1996 року та № 562 від 12.07.2005 року встановлено конкретні розміри щорічної допомоги на оздоровлення в твердій грошовій сумі, що суперечить Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , який встановив розмір щорічної допомоги як величину, кратну мінімальній заробітній платі.

В даному випадку мають враховуватися засади пріоритетності Законів України над урядовими нормативними актами та вимоги ст. 92 Конституції України, згідно якої виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина (п. 1) та основи соціального захисту (п. 60).

Вирішуючи вимоги про стягнення щорічної допомоги на оздоровлення за 2001-2005 роки, суд керується наступним.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк. Згідно ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку поважною, справа розглядається за правилами КАС України.

Враховуючи, що позивач пропустив річний строк звернення до адміністративного суду за захистом свого права, не надав суду доказів про наявність поважних причин пропуску цього строку, які б позбавляли позивача пред'явити позов до суду, а також беручи до уваги, що на цьому наполягає відповідач, суд відмовляє в позові про стягнення недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення за 2001-2005 роки у зв'язку із пропуском позивачем строку позовної давності та відсутністю поважних підстав для його поновлення.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача щорічної допомоги на оздоровлення за 2006 рік, з приводу якого позивачем строк позовної давності не пропущено, то суд також відмовляє в цій частині, керуючись п. 37 ст. 77 Закону України Про державний бюджет України на 2006 рік , згідно якого на 2006 рік зупинена дія ч. 4 ст. 48 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи в частині виплати компенсацій і допомог в розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.

Вказані положення Закону України Про державний бюджет України на 2006 рік не скасовані та не визнавались неконституційними.

Вимоги позивача про щодо перерахунку і виплати щорічної допомоги на оздоровлення згідно закону за 2007 рік підлягають до задоволення з наступних підстав.

Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп від 09.07.2007 року визнано неконституційними положення п. 30 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", якими зупинено дію ч. 4 ст. 48 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи в частині виплати компенсацій і допомог в розмірі відповідно до мінімального заробітку. Положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень суд перевіряє чи вчинені вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією і законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову, суд може визнати протиправними дії суб'єкта владних повноважень та зобов'язати його вчинити певні дії щодо усунення порушень, або прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав суб'єктів у сфері публічно-правових відносин.

Оскільки судом встановлено, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у донарахуванні допомоги за 2007 рік, суд визнає такі дії протиправними та зобов'язує Управління праці та соціального захисту населення провести перерахунок позивачу щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 рік в розмірі згідно вимог ст. 48 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , а саме в розмірі кратному мінімальній заробітній платі, на момент виплати щорічної допомоги.

Суд вважає такий спосіб захисту прав позивача найбільш оптимальним та таким, що гарантуватиме дотримання і захист прав позивача.

В іншій частині позову суд відмовляє з наведених вище міркувань.

Таким чином суд частково задовольняє заявлені позивачем позовні вимоги.

На підставі ст. 19 Конституції України, ст. 48 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , ст. 77 Закону України Про державний бюджет України на 2006 рік , рішення Конституційного Суду України № 6-рп від 09.07.2007 року, керуючись ст.ст. 2, 4, 9, 11, 71, 86, 99, 100, 158-163 КАС України, суд, -

постановив:

Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області про стягнення недоотриманих сум одноразової допомоги на оздоровлення задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 рік в розмірі згідно вимог ст. 48 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи .

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 рік в розмірі згідно вимог ст. 48 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , а саме в розмірі, кратному до мінімальної заробітної плати на момент виплати щорічної допомоги.

В іншій частині позову відмовити.

Копію постанови направити сторонам для відома.

Повний текст постанови буде виготовлений протягом п'яти днів з дня закінчення розгляду справи після 29.06.2008 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.