Ухвала

від 20.08.2020 по справі 552/3312/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 552/3312/20 Номер провадження 11-сс/814/721/20Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

Категорія:ухвала сл.судді

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2020 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

секретаря судового засідання ОСОБА_5

за участі: прокурора ОСОБА_6

та підозрюваного ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали клопотання по кримінальному провадженню № 12020170020001510 за апеляційною скаргою підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Полтави від 22 липня 2020 року,-

В С Т А Н О В И Л А :

Цією ухвалою

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Абаша, Грузія, особа без громадянства, не працюючий, останнє місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 .

Визначено розмір застави - 109850 грн., з покладенням на нього відповідних обов`язків в разі її внесення.

Приймаючи таке рішення слідчий суддя врахував відсутність соціальних зв`язків підозрюваного в Україні, відсутність постійного місця проживання, оскільки підозрюваний останнім часом винаймав житло подобово.

Зазначає, що у справі необхідно провести велику кількість слідчих дій, в тому числі проведення експертиз, які виконуються протягом тривалого часу.

На вказануухвалу слідчогосудді, підозрюваний ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою застосувати до нього більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою.

В обгрунтування апеляційних вимог зазначає, що ризики наведені в ухвалі суду є необґрунтованими.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що у провадженніСВ ВП №1 Полтавського відділу поліції ГУНП в Полтавській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12020170020001510 від 20 липня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України. У вчиненні даного кримінального правопорушення обгрунтовано підозрюється

ОСОБА_7 .

Досудовим розслідуванням встановлено, що 20.07.2020 в період часу із 03 год. 00 хв. до 03 год. 30 хв., ОСОБА_7 , діючи умисно за попередньою змовою із ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , з метою заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, скориставшись тимчасовою відсутністю господарів, шляхом використання приставних сходів та віджиму вікна балкону проник до належної на праві власності ОСОБА_10 , квартири АДРЕСА_2 , за якою попередньо разом з ОСОБА_8 здійснював кількаденне спостереження протягом 18-19.07.2020, та викрав звідти належне ОСОБА_10 майно.

Під час проникнення та перебування ОСОБА_11 в чужому помешканні з метою унеможливлення його раптового викриття ОСОБА_8 та ОСОБА_9 знаходилися безпосередньо біля будинку АДРЕСА_3 , підтримуючи між собою телефонний зв`язок та здійснюючи візуальне спостереження за вікнами квартири АДРЕСА_4 та входом до другого під`їзду зазначеного будинку відповідно.

Вилучені цінності ОСОБА_12 переніс за адресою тимчасового спільного з ОСОБА_8 місця проживання: АДРЕСА_5 , а в подальшому окремі із них разом із ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_6 за адресою місця проживання ОСОБА_9 , де викрадене майно зберігалося до відшукання в результаті проведених співробітниками поліції обшуків від 20.07.2020.

Заслухавши доповідь судді-доповідача,вислухавши доводи підозрюваного ОСОБА_7 , який підтримав свою апеляційну скаргу, заперечення прокурора, який вважає апеляційну скаргу безпідставною, вивчивши матеріалипровадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати ступінь можливої кримінальної відповідальності за злочин в якому підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Згідно вимог ч. 1 ст.194КПКУкраїни під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя, задовольняючи клопотання слідчого, застосував до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Слідчий суддя прийшов до правильного висновку про обґрунтованість клопотання слідчого та наявність підстав для його задоволення, оскільки більш м`які запобіжні заходи, не пов`язані з триманням під вартою, не забезпечать належної поведінки підозрюваного.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Згідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fох, CampbellandHartleyv. theUnitedKingdom), п. 32,SeriesA, № 182).

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_7 тяжкого майнового злочину підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема: протоколом про прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 20.07.2020, (а.с.10), рапортами працівників поліції(а.с.11),протоколом огляду місця події( а.с.16), протоколом огляду місця події (а.с.16), протоколом обшуку від 20.07.2020 року (а.с21).

Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначив, що причетність ОСОБА_7 до вчинення злочину, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, з чим погоджується і колегія суддів.

Враховуючи надані стороною обвинувачення докази на підтвердження у даному кримінальному провадженні обґрунтованої підозри, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про її наявність.

Крім того, відповідно до практики ЄСПЛ, недостатньо аби правоохоронні органи «добросовісно підозрювали особу». Повинні бути надані принаймні деякі факти чи інформація на підтвердження того, що особа підозрюється у вчиненні злочину обґрунтовано (рішення «ІльгарМаммадов проти Азербайджану» і рішення «Фокс, Кемпбел і Хартлі проти Сполученого Королівства»), що має місце в даному випадку та зазначено вище.

Разом з тим, з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження та даних про особу підозрюваного в їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді в частині доведеності наявності у даному кримінальному провадженні зазначених у клопотанні ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.

В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).

Так, наявні в матеріалах кримінального провадження факти та обставини, на які посилається орган досудового розслідування у клопотанні та доведені прокурором та слідчим в судовому засіданні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_7 може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, що у свою чергу дає підстави для застосування до нього одного із запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, з метою забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ст. 178 КПК України, колегія суддів, враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_7 злочину та дані про особу підозрюваного, вважає, що лише такий запобіжний захід як тримання під вартою здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

На даному етапі розслідування лише такий запобіжний захід зможе дієво запобігти ризикам, доведеним прокурором під час розгляду клопотання, що виключає можливість обрання ОСОБА_7 більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою.

Керуючись ст.ст.376,405,407,419,422КПКУкраїни,колегіясуддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_12 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Полтави від 22 липня 2020 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_7 без змін.

Ухвала апеляційного суду є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

С У Д Д І :

ОСОБА_2 . ОСОБА_13 . Рябішин.