Ухвала

від 26.08.2020 по справі 622/1361/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

---

У Х В А Л А

26 серпня 2020 року

м. Харків

справа № 622/1361/18

провадження № 22-ц/818/4697/20

Харківський апеляційний суд в складі судді судової палати у цивільних справах Котелевець А.В.,

розглянувши в порядку підготовки до апеляційного розгляду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочівському районах, Головного територіального управління юстиції у Харківській області Стадніченко Тетяни Олександрівни, треті особи Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, Комунального підприємства Земельно - кадастрове бюро Золочівської селищної ради , Харківська регіональна філія державного підприємства Центр державного земельного кадастру про відновлення меж та визначення координат межових точок між земельними ділянками, визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Золочівського районного суду Харківської області від 25 червня 2020 року в складі судді Шабас О.С.,

у с т а н о в и в:

Рішенням Золочівського районного суду Харківської області від 25 червня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 про відновлення меж та визначення координат межових точок між земельними ділянками, визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Відновлено межу, яка поділяє земельні ділянки АДРЕСА_2 на підставі координат межових точок земельних ділянок кадастровий номер 6322655100020060082 та кадастровий номер 6322655100020060083. Визнано встановлені Головним державним виконавцем Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочівському районах Головного територіального управління юстиції Стадніченко Тетяною Олександрівною чотири межові точки між земельними ділянками АДРЕСА_2 з координатами Точки 1 х 5559929,538 у 5333948, 247, Точки 2 х 5559950,35 у 5333949,277, Точки 3 х 5559954,34 у 5333949,61, Точки 4 х 5559997,486 у 5333953,14 такими, що порушують межі суміжної земельної ділянки АДРЕСА_2 , яка належить на праві власності ОСОБА_1 .

10 серпня 2020 року на зазначене рішення суду першої інстанції ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу.

Перевіривши матеріали справи, вважаю, що за апеляційною скаргою на даний час не може бути відкрито апеляційне провадження, за таких підстав.

Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Разом з апеляційною скаргою апелянтом подано клопотання про звільнення від сплати судового збору.

В обгрунтування клопотання ОСОБА_2 зазначає, що сума судового збору, яка підлягає сплаті становить 4228,81 грн, такий розмір судового збору є непомірно великим для нього. За 2019 рік його дохід склав 39 529,86 грн, таким чином розмір судового збору, який підлягає сплаті перевищує 5 % розміру його річного доходу. На підставі статті 136 ЦПК України, пункту 1 частини першої статті 8 Закону України Про судовий збір просить звільнити його від сплати судового збору.

Відповідно до статті 8 Закону України Про судовий збір , враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік ; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Суд звертає увагу, що Законом № 3674-VI чітко визначено, як одну з умов для звільнення від сплати судового збору, обов`язок доведення заявником обставин, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Отже, вищезазначеною нормою Закону встановлено підстави для відстрочення або розстрочення сплати судового збору (зменшення, звільнення) позивача, однак ОСОБА_2 у справі є відповідачем, тому підстави для звільнення його від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини першої статті 8 Закону України Про судовий збір відсутні.

Разом із цим, статтею 136 ЦПК України встановлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Тлумачення статті 136 ЦПК України свідчить, що підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є врахування судом скрутного майнового стану сторони.

Водночас, звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов`язком суду, можливість реалізації якого пов`язується з майновим станом особи.

Суд зауважує, що Закон №3674-VI не містить вичерпного й чітко визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

В пункті 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року №10 Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах роз`яснено, що відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто, фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Таким чином, для звільнення від сплати судового збору заявник має довести існування фінансових труднощів та такого майнового стану, що надає підстави вважати за можливе звільнити таку особу від сплати судового збору.

На підтвердження вказаних обставин суду надано довідку з Дергачівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України про суми отриманої пенсії за 2019 рік.

Надана довідка в повній мірі не характеризує майновий стан, оскільки не є достатнім і вичерпним документом, із якого можливо встановити всю суму доходу за попередній календарний рік, інших документів, зокрема довідки про доходи з фіскального органу, які б підтверджували відсутність інших доходів, апелянтом не надано.

Вказані в клопотанні обставини не можуть вважатись достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору відповідно до статті 136 ЦПК України, оскільки апелянтом не додано доказів на підтвердження неможливості сплати судового збору та відсутності коштів, призначених для сплати судового збору на момент подання апеляційної скарги. Такими документами, наприклад, можуть бути довідки про доходи (зокрема і фіскальних органів), про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка фіскального органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо.

Отже, до клопотання про звільнення від сплати судового збору скаржником не додано достатніх доказів для звільнення від сплати судового збору.

Частиною 1 статті 3 Закону № 3674-VI передбачено, що судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пунктом 1.6 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно з підпунктом 1.2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір , в редакції закону, чинній на день подання позовної заяви, ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою становила 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2018 рік встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01 січня 2018 року - 1762 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України Про судовий збір , в редакції, чинній на день подання позовної заяви, у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Судовий збір по вказаній справі при поданні апеляційної скарги становить (1762 грн * 0,4 * 4 вимоги *150%) 4228 грн 80 коп.

Реквізити рахунку для сплати судового збору:

рахунок отримувача: UA498999980313151206080020011; отримувач коштів: УК у Основ`янському районі м. Харкова Харківської області; код отримувача: 37999628; банк отримувача: Казначейство України; код банку отримувача: 899998; код класифікації доходу бюджету: 22030101; призначення платежу: *101;___(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб/ реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта гр. України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом

---

( ПІБ чи назва установи, організації позивача), Харківський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до статті 29 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 , з 12 березня 2020 року на всій території України установлено карантин. Також вказаною постановою вжито карантинні заходи.

У пункті 3 розділу ХІІ Прикінцевих положень ЦПК України в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) від 30 березня 2020 року № 540 - ІХ, чинної на час вчинення відповідної процесуальної дії було зазначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 2,84, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Разом із тим, 17 липня 2020 року набрав чинності Закон України від 18 червня 2020 року № 731 - ІХ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) .

Згідно з вказаним Законом пункт 3 розділу XII Прикінцеві положення Цивільного процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436) викладено в такій редакції:

3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином .

Відповідно до частини другої статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Враховуючи вищевикладене, суд роз`яснює апелянту про можливість подати до суду заяву про продовження процесуального строку, встановленого судом для усунення вказаних в ухвалі недоліків, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Згідно з частиною другою статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 356 ЦПК України, застосовуються положення статті 185 ЦПК України.

За таких обставин, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням апелянту строку для сплати судового збору або надання доказів на підтвердження скрутного майнового стану, що перешкоджає сплаті ним судового збору, протягом десяти днів з дня отримання копії даної ухвали.

Керуючись статтями 185, 356, 357 ЦПК України, суддя

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Золочівського районного суду Харківської області від 25 червня 2020 року - залишити без руху, надавши строк для сплати судового збору та подання оригіналу платіжного доручення або надання доказів на підтвердження скрутного майнового стану, що перешкоджає сплаті ним судового збору, протягом десяти днів з дня отримання копії даної ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог ухвали, апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повернута апелянту.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Харківського

апеляційного суду А.В.Котелевець