Постанова

від 29.07.2021 по справі 622/1361/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

29 липня 2021 року

м. Київ

справа № 622/1361/18

провадження № 61-4441св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Грушицького А. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , головний державний виконавець Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочівському районах Головного територіального управління юстиції у Харківській області Стадніченко Тетяна Олександрівна,

треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, Комунальне підприємство Земельно-кадастрове бюро Золочівської селищної ради , Харківська регіональна філія державного підприємства Центр державного земельного кадастру ,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 18 лютого 2021 року у складі колегії суддів: Котелевець А. В., Бурлака І. В., Яцини В. Б. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , головного державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочівському районах Головного територіального управління юстиції у Харківській області Стадніченко Тетяни Олександрівни, треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, Комунальне підприємство Земельно-кадастрове бюро Золочівської селищної ради , Харківська регіональна філія державного підприємства Центр державного земельного кадастру , про відновлення меж та визначення координат межових точок між земельними ділянками, визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

В грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відновлення меж та визначення координат межових точок між земельними ділянками, визнання протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Позовна заява, з урахуванням уточнень, мотивована тим, що він є власником земельних ділянок з кадастровими номерами 6322655100020060082 та 6322655100020060083, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , на яких розташований житловий будинок та господарські споруди.

Відповідач є власником сусідньої земельної ділянки НОМЕР_1 , розташованої за вказаною адресою (кадастровий номер 6322655100020060064).

Рішенням Золочівського районного суду Харківської області від 17 грудня 2014 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Відновлено межу, яка поділяє вказані земельні ділянки у відповідності з даними земельно-кадастрової документації, доданої до Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 606720 від 14 січня 2010 року. Визнано межову споруду у вигляді огорожі, яку встановлено ОСОБА_1 між даними земельними ділянками, такою, що порушує межі суміжної земельної ділянки, належної ОСОБА_2 згідно з Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 606720 від 14 січня 2010 року. Зобов`язано ОСОБА_1 відновити становище, що існувало до порушення меж земельних ділянок НОМЕР_1 та АДРЕСА_1 , у відповідності з даними Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 606720, виданого ОСОБА_2 14 січня 2010 року. Зобов`язано ОСОБА_1 знести межову споруду у вигляді огорожі, встановленої між земельними ділянками НОМЕР_1 та АДРЕСА_1 . Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1 000 грн на відшкодування моральної шкоди. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Під час примусового виконання рішення суду державним виконавцем Міжрайонного ВДВС по Дергачівському та Золочівському районах ГТУЮ Стадніченко Т. О. було встановлено чотири точки, координати яких були надані відділом Держгеокадастру у Золочівському районі Харківській області, а саме точки 1 х 5559929,538 у 5333948, 247, точки 2 х 5559950,35 у 5333949,277, точки 3 х 5559954,34 у 5333949,61, точки 4 х 5559997,486 у 5333953,14.

Зазначає, що координати точок, надані Держгеокадастру у Золочівському районі Харківській області, не співпадають з координатами меж земельних ділянок НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , розташованих за вказаною адресою, визначеними в постанові про закінчення виконавчого провадження.

Крім того, при проведенні перевірки лінійних промірів, координат жорстких точок прив`язки меж земельних ділянок та будівель, розташованих на земельних ділянках, за допомогою GPS приладу та програмного забезпечення Digital/Delta XE Version 5.0 Professional (build 25.01.2017) була встановлена помилка в даних, які внесені до бази даних АС ДЗК щодо координат меж вказаних земельних ділянок, що підтверджується листами Комунального підприємства Земельно-кадастрове бюро Золочівської селищної ради (далі - КП Земельно-кадастрове бюро Золочівської селищної ради ) від 14 вересня 2018 року за № 109 та від 03 грудня 2018 року за № 145.

В результаті помилки земельна ділянка з кадастровим номером 6322655100020060064 (НОМЕР_1) фактично заміщена на земельних ділянках з кадастровими номерами 6322655100020060082 та 6322655100020060083 (НОМЕР_2) в межових точках дотику: Лхм23 на 0,91 м; Лхм1 (координати якої є спільними для земельних ділянок з кадастровими номерами 6322655100020060082 та 6322655100020060083) на 0,89 м; Лхм21 на 0,7 м; Лхм20 на 0,67 м; Лхм19 на 0,58 м.

Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_1 просив:

- визначити координати межових точок між земельними ділянками № НОМЕР_1 та АДРЕСА_1 , у відповідності з визначеними КП Земельно-кадастрове бюро Золочівської селищної ради координатами точок між земельними ділянками у параметрах щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6322655100020060082: точка 1 (Лхм249) - координати Х - 5559992.603 та Y - 5333953.585; точка 2 (Лхм72) - координати Х - 5559954.567 та Y 5333950.267; точка 3(Лхм73) - координати Х - 5559950.583 та Y - 5333949.911; точка 4 (Лхм74) - координати Х - 5559929.779 та Y - 5333948.769 та щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6322655100020060083: точка 1 (Лхм249) - координати Х - 5559992.603 та Y - 5333953.585; точка 2 (Лхм88) - координати Х - 5559997.691 та Y - 5333954.029;

- відновити межу, яка поділяє земельні ділянки № НОМЕР_1 та АДРЕСА_1 , у відповідності з визначеними КП Земельно-кадастрове бюро Золочівської селищної ради координатами межових точок між цими земельними ділянками на підставі координат межових точок земельних ділянок з кадастровими номерами 6322655100020060082 та 322655100020060083;

- визнати встановлені головним державним виконавцем Міжрайонного ВДВС по Дергачівському та Золочівському районах ГТУЮ Стадніченко Т. О. чотири межові точки між земельними ділянками НОМЕР_1 та АДРЕСА_1 , з координатами точки 1 х 5559929,538 у 5333948, 247, точки 2 х 5559950,35 у 5333949,277, точки 3 х 5559954,34 у 5333949,61, точки 4 х 5559997,486 у 5333953,14 такими, що порушують межі суміжної земельної ділянки, яка належить на праві власності ОСОБА_1 ;

- зобов`язати ОСОБА_1 відновити становище, що існувало до порушення меж земельних ділянок НОМЕР_1 та АДРЕСА_1 , у відповідності з визначеними КП Земельно-кадастрове бюро Золочівської селищної ради координатами межових точок між вказаними земельними ділянками на підставі координат межових точок земельних ділянок з кадастровими номерами 6322655100020060082 та 322655100020060083.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Золочівського районного суду Харківської області від 25 червня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Відновлено межу, яка поділяє земельні ділянки № НОМЕР_1 та АДРЕСА_1 , на підставі координат межових точок земельних ділянок з кадастровими номерами 6322655100020060082 та 322655100020060083.

Визнано встановлені головним державним виконавцем Міжрайонного ВДВС по Дергачівському та Золочівському районах ГТУЮ Стадніченко Т. О. чотири межові точки між земельними ділянками НОМЕР_1 та АДРЕСА_1 , з координатами точки 1 х 5559929,538 у 5333948, 247, точки 2 х 5559950,35 у 5333949,277, точки 3 х 5559954,34 у 5333949,61, точки 4 х 5559997,486 у 5333953,14 такими, що порушують межі суміжної земельної ділянки, яка належить на праві власності ОСОБА_1 .

В задоволенні позову в іншій частині відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1 409,60 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що під час примусового виконання рішення Золочівського районного суду Харківської області від 17 грудня 2014 року державному виконавцю були надані відомості щодо межових точок спірних земельних ділянок із поземельної книги згідно з технічною документацією, виготовленою КП Земельно-кадастрове бюро Золочівської селищної ради .

Однак в ході розгляду справи встановлено, що в базі даних АС ДЗК має місце помилка щодо координат, у зв`язку з чим позов в частині вирішення спору про відновлення меж та встановлення факту порушення меж суміжної земельної ділянки, яка належить на праві власності ОСОБА_1 , підлягає задоволенню.

Відмовляючи в задоволенні позову в частині вирішення спору про зобов`язання ОСОБА_2 відновити становище, що існувало до порушення, суд першої інстанції виходив із того, що права позивача були порушені державним виконавцем, а не відповідачем.

Постановою Харківського апеляційного суду від 18 лютого 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.

Рішення Золочівського районного суду Харківської області від 25 червня 2020 року скасовано та ухвалено нову постанову.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , головного державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочівському районах Головного територіального управління юстиції Стадніченко Т. О. про відновлення меж та визначення координат межових точок між земельними ділянками, визнання протиправними та зобов`язання вчинити певні дії залишено без задоволення.

Відмовляючи у задоволенні позову суд апеляційної інстанції виходив з того, що Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі. Встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування, а не на підставі рішення суду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У березні 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Харківського апеляційного суду від 18 лютого 2021 року в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права просить оскаржену постанову скасувати, а рішення місцевого суду залишити в силі.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У поданій касаційній скарзі заявник зазначає, що рішення місцевого суду про часткове задоволення позовних вимог є таким, що ухвалене з додержанням норм як матеріального так і процесуального права.

Вказує, що на сьогоднішній час дійсними координатами поворотних точок земельної ділянки НОМЕР_2 в точках дотику із земельною ділянкою НОМЕР_1 є визначені в додатках до листів КП Земельно-кадастрове бюро Золочівської селищної ради від 19 вересня 2018 року № 109 та від 03 грудня 2018 року № 145. Тобто в ході розгляду справи було встановлено помилки даних, які віднесені до бази даних АС ДЗК щодо координат меж спірних земельних ділянок, що було правильно встановлено судом першої інстанції, а відновлення меж земельної ділянки передбачає повторне винесення меж у натурі на підставі наявної земельно-кадастрової документації.

Вищенаведене судом апеляційної інстанції враховане не було внаслідок чого ним було помилково скасовано правильне рішення місцевого суду, яку було ухвалене з урахуванням всіх фактичних обставин справи.

Узагальнені доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У квітні 2021 року представник ОСОБА_2 - адвокат Карелов К. Ю. подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 у якому у її задоволенні просив відмовити, посилаючись на необґрунтованість доводів позивача.

Посилається на ту обставину, що апеляційний суд правильно застосував до спірних правовідносин норму статті 152 ЗК України з огляду на неможливість застосування такого способу захисту прав як відновлення меж земельної ділянки у разі, якщо державним виконавцем встановлено координати земельної ділянки при наявності помилки даних, які внесені до бази АС ДЗК щодо координат меж спірних земельних ділянок.

Зазначає, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений чинним законодавством, адже відновлення меж земельної ділянки на інших підставах окрім як відповідно до документації із землеустрою є неможливим, натомість позивач просить відновити межі земельної ділянки на підставі координат межових точок.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 26 березня 2021 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано цивільну справу із Золочівського районного суду Харківської області.

15 квітня 2021 року цивільна справа № 622/1361/18 надійшла до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельних ділянок, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 з кадастровими номерами 6322655100020060082 та 6322655100020060083 на підставі Державного акту про право власності на земельну ділянку Серії ЯК № 185816, виданого згідно з рішенням ХІІ сесії VI скликання Золочівської селищної ради Харківської області від 30 січня 2011 року.

ОСОБА_2 є власником земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 з кадастровим номером 6322655100020060064 на підставі Державного акту про право власності на земельну ділянку Серії ЯИ № 606720, виданого згідно з рішенням ХL сесії Vскликання Золочівської селищної ради Харківської області від 30 жовтня 2009 року.

Рішенням Золочівського районного суду Харківської області від 17 грудня 2014 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 26 травня 2015 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 листопада 2015 року, позов ОСОБА_2 задоволено частково. Відновлено межу, яка поділяє вказані земельні ділянки у відповідності з даними земельно-кадастрової документації, доданої до Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 606720 від 14 січня 2010 року. Визнано межову споруду у вигляді огорожі, яку встановлено ОСОБА_1 між даними земельними ділянками такою, що порушує межі суміжної земельної ділянки, належної ОСОБА_2 згідно з Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 606720 від 14 січня 2010 року. Зобов`язано ОСОБА_1 відновити становище, що існувало до порушення меж земельних ділянок НОМЕР_1 та АДРЕСА_1 , у відповідності з даними Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 606720, виданого ОСОБА_2 14 січня 2010 року. Зобов`язано ОСОБА_1 знести межову споруду у вигляді огорожі, встановленої між земельними ділянками НОМЕР_1 та АДРЕСА_1 . Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

На підставі вказаного судового рішення 12 лютого 2016 року Золочівським районним судом Харківської області видано виконавчий лист № 2015/2-463/11, який був пред`явленій до примусового виконання Міжрайонним ВДВС по Дергачівському та Золочівському районах ГТУЮ (ВП № 50363318).

З метою проведення виконавчих дій з відновлення меж земельних ділянок НОМЕР_1 та АДРЕСА_1 , за допомогою пристрою визначення координат (GPS) постановою головного державного виконавця Міжрайонного ВДВС по Дергачівському та Золочівському районах ГТУЮ Стадніченко Т. О. від 20 лютого 2018 року було призначено спеціаліста - представника Харківської регіональної філії ДП Центр ДЗК .

Постановою головного державного виконавця Міжрайонного ВДВС по Дергачівському та Золочівському районах ГТУЮ Стадніченко Т.О. від 13 вересня 2018 року виконавче провадження закінчено (а. с. 15 т. 1).

За зверненням ОСОБА_1 в вересні 2018 року проведено аналіз технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж спірних земельних ділянок в натурі (на місцевості). Було встановлено, що дані про земельні ділянки, які внесені до бази даних АС ДЗК, є помилкою (тобто зміщені). Дана помилка була встановлена при проведенні перевірки лінійних промірів, координат жорстких точок прив`язки меж земельних ділянок та будівель, розташованих на земельних ділянках за допомогою GPS приладу та програмного забезпечення Digital/Delta XE Version 5.0 Professional (build 25.01.2017). Рекомендовано встановити межі земельних ділянок відповідно до відомостей координат або відповідно до схеми прив`язки меж земельних ділянок до об`єктів нерухомого майна.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно зі статтею 41 Конституції України, кожен має право володіти користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Відповідно до частини першої статті 316 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з частиною першою статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

На підставі статті 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Відповідно до статті 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до частин другої-третьої статті 158 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей. Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.

Відповідно до статті 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися та розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Завданнями цивільного судочинства є захист порушених прав фізичних осіб.

Згідно зі статтями 91, 96 ЗК України власники земельних ділянок та землекористувачі зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов`язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон; зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем; за свій рахунок привести земельну ділянку у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком здійснення такої зміни не власником земельної ділянки, коли приведення у попередній стан здійснюється за рахунок особи, яка незаконно змінила рельєф.

Відповідно до статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до статті 107 ЗК України основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації. У разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки. Якщо фактичне використання ділянки неможливо встановити, то кожному виділяється однакова за розміром частина спірної ділянки. У випадках, коли в такий спосіб визначення меж не узгоджується з виявленими обставинами, зокрема з встановленими розмірами земельних ділянок, то межі визначаються з урахуванням цих обставин.

Відновлення меж земельної ділянки на місцевості передбачає повторне винесення меж у натурі на підставі наявної земельно-кадастрової документації.

Земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами (частина перша статті 79 ЗК України).

Межі земельної ділянки фіксуються у землевпорядній документації (кадастровому плані земельної ділянки) та виносяться на місцевість (в натурі) на підставі технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки із оформленням Акта винесення меж земельної ділянки в натурі. Місце розташування земельної ділянки фіксується прив`язкою її меж і крайніх точок до мережі координат (геодезичної мережі). Таким чином, земельна ділянка - це індивідуально визначена річ.

Положеннями статті 79-1 ЗК України передбачено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номеру.

Відповідно до статті 25 Закону України Про землеустрій , документація із землеустрою розробляється у вигляді програм, схем, проектів, спеціальних тематичних карт, атласів, технічної документації. Згідно з пунктом и частини другої цієї статті видом документації із землеустрою є технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) закріплюються межовими знаками встановленого зразка. У разі, якщо межі земельних ділянок в натурі (на місцевості) збігаються з природними та штучними лінійними спорудами і рубежами (річками, струмками, каналами, лісосмугами, шляхами, шляховими спорудами, парканами, огорожами, фасадами будівель та іншими лінійними спорудами і рубежами тощо), межові знаки можуть не встановлюватися.

Власники землі та землекористувачі, у тому числі орендарі, зобов`язані дотримуватися меж земельної ділянки, закріпленої в натурі (на місцевості) межовими знаками встановленого зразка. Межові знаки здаються за актом під нагляд на збереження власникам землі та землекористувачам, у тому числі орендарям.

Порядок встановлення та відновлення меж земельних ділянок визначений Інструкцією про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженою наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18 травня 2010 року № 376 (далі - Інструкція).

Пунктом 2.1 Інструкції передбачено, що встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі розробленої та затвердженої технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок або проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Комплекс робіт із встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає: підготовчі роботи, топографо-геодезичні, картографічні роботи та роботи із землеустрою, камеральні роботи, складання і оформлення матеріалів технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), а також встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками (пункт 2.3 Інструкції).

Відповідно до статті 55 Закону України Про землеустрій встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів. Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Відповідно до статті 21 Закону України Про Державний земельний кадастр відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру: на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) - у разі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за її фактичним використанням відповідно до статті 107 Земельного кодексу України.

Відповідно до норм ЗК України, ЦК України, Закону України Про Державний земельний кадастр та Закону України Про землеустрій до повноважень суду не відноситься розгляд питань що стосуються встановлення меж земельних ділянок відповідно до координат обчислених землевпорядними організаціями, тому що встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки, а також земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі. Встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування, а не на підставі рішення суду.

Вищенаведене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 03 квітня 2020 року у справі № 1512/2-761/11 (провадження № 61-1605св19).

Таким чином колегія суддів погоджується із висновком суд апеляційної інстанції про те, що суд першої інстанції на вказані вимоги законодавства уваги не звернув та дійшов помилкового висновку в частині вирішення спору про відновлення межі, яка поділяє земельні ділянки НОМЕР_1 та НОМЕР_2 на підставі координат межових точок земельних ділянок та визнання встановлених головним державним виконавцем Міжрайонного ВДВС по Дергачівському та Золочівському районах ГТУЮ Стадніченко Т. О. чотирьох межових точок між земельними ділянками за вказаною адресою такими, що порушують межі суміжної земельної ділянки, яка належить на праві власності ОСОБА_1 .

Вищенаведеним спростовуються доводи касаційної скарги про неврахування апеляційним судом встановленої під час розгляду справи помилки даних, які віднесені до бази даних АС ДЗК щодо координат меж спірних земельних ділянок.

При цьому суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (пункти 29, 30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі РуїзТоріха проти Іспанії ). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (пункт 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі Гірвісаарі проти Фінляндії ).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржену постанову без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту в пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного суду від 18 лютого 2021 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:І. В. Литвиненко В. С. Висоцька А. І. Грушицький