Ухвала

від 09.07.2020 по справі 760/19338/16-к

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Провадження №1-кп/760/130/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2020 року Солом`янський районний суд м. Києва

в складі колегії суддів : головуючого судді - ОСОБА_1

суддів - ОСОБА_2

ОСОБА_3

за участі секретаря - ОСОБА_4

розглянувши увідкритомузасіданнів залісудувм.Києвіклопотання прокурораукримінальному провадженні-прокуроравідділу прокуратуримістаКиєва ОСОБА_5 прообрання відноснообвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заст.190ч.4,358ч.4ККУкраїнизапобіжного заходуувигляді триманняпідвартою ,-

за участю прокурора - ОСОБА_5

обвинувачених - ОСОБА_6 , ОСОБА_7

захисників - ОСОБА_8 , ОСОБА_9

потерпілого - ОСОБА_10

в с т а н о в и в:

До Солом`янського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора укримінальному провадженні - прокуроравідділу прокуратуриміста Києва ОСОБА_5 прообрання відноснообвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ст.190ч.4,358ч.4КК Українизапобіжного заходу увигляді тримання підвартою з визначенням розміру застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, не меншим 1000 (однієї тисячі) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що дорівнює 2027 000 грн, у межах кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 12016100000000768 від 01.06.2016 за обвинуваченням ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 190 КК України та ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 190, ч. 4

ст. 358 КК України.

На обґрунтування клопотання зазначено наступне.

Прокурором вказано, що у провадженні Солом`янського районного суду перебуває кримінальне провадження № 12016100000000768 від 01.06.2016 за обвинуваченням

ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 190 КК України та ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 190, ч. 4

ст. 358 КК України, на стадії дослідження письмових доказів.

При цьому запобіжні заходи у обвинувачених відсутні.

Пред`явленим обвинуваченнямустановлено,що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 діючи запопередньою змовоюгрупою осіб,отримавши грошовікошти від ОСОБА_11 для придбання,розмитнення тареєстрації,у відповіднихорганах МРЕВДАІ МВСУкраїни,автомобіля марки і моделі «Mercedes-Benz ML 320 CDI», сірого кольору, номер кузову НОМЕР_1 , не мали на меті своїх дій розмитнення, поставлення на облік вказаного автомобіля та передачу для його законного використання, а одержані кошти витратили на власні потреби.

ОСОБА_6 та ОСОБА_7 діючи за попередньою змовою групою осіб, здійснили ряд умисних шахрайських дій, заволоділи шляхом обману чужим майном коштами в сумі 50000 доларів США, що згідно з офіційним курсом НБУ на момент учинення злочину складає 252500 гривень, що належали ОСОБА_11 , спричинивши останньому своїми умисними діями майнової шкоди в особливо великих розмірах.

Крім того, ОСОБА_6 , маючи умисел направлений на використання завідомо підробленого документу, довідки про доходи на своє ім`я за вихідним № 16/07-10 від 16.10.2007 ТОВАРИСТВА з ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КАРАВАН» (код ЄДРПОУ 31511556) у невстановлений досудовим розслідуванням час у період з 19 по 24 жовтня 2007 року прибув до відділення № 52 ВІДКРИТОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА АКЦІОНЕРНОГО БАНКУ «УКРГАЗБАНК» (код ЄДРПОУ 23697286) що розташоване за адресою: місто Київ, вулиця Тимошенка, 18.

Реалізуючи злочинний намір направлений на використання підробленого документа з метою укладання кредитного договору № А-84/07 від 24 жовтня 2007 року між ОСОБА_6 та ВІДКРИТИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ АКЦІОНЕРНИМ БАНКОМ «УКРГАЗБАНК» (код ЄДРПОУ 23697286) в особі ОСОБА_12 на суму 50000, 00 доларів США (що згідно офіційного курсу валют НБУ на момент вчинення кримінального правопорушення становить 252500,00 гривень) за договором купівлі-продажу автомобіля № ФФ-2007-1192 від 19 жовтня 2007 року укладеним між ОСОБА_6 та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВТОХАУС-КИЇВ» (код ЄДРПОУ 30778414) в особі ОСОБА_13 на придбання транспортного засобу VOLKSWAGEN (ФОЛЬКСВАГЕН), моделі TOUAREG (ТУАРЕГ), ОСОБА_6 надав представнику відділення № 52 ВІДКРИТОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА АКЦІОНЕРНОГО БАНКУ «УКРГАЗБАНК» (код ЄДРПОУ 23697286) що розташоване за адресою: місто Київ, вулиця Тимошенка, 18, довідку де відображені недостовірні відомості про доходи на своє ім`я за вихідним №16/07-10 від 16.10.2007 ТОВАРИСТВА з ОБМЕЖЕННОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КАРАВАН» (код ЄДРПОУ 31511556).

Прокурор повідомив, що згідно одержаної від Головного слідчого управління інформації ОСОБА_6 , 25.02.2020 року повідомлено про підозру у вчиненні аналогічного злочину під час розслідування кримінального провадження № 12019000000000127 від 16.02.2019, а саме у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 КК України, а саме участі у злочинній організації та участі у злочинах вчинюваних такою організацією, а також у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 28, ч 3 ст. 289 КК України, а саме у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому злочинною організацією, що завдало великої матеріальної шкоди.

Згідно фабули кримінального правопорушення, ОСОБА_6 входив до стійкого об`єднання для спільного вчинення особливо тяжких злочинів, корисливою метою яких було протиправне особисте збагачення шляхом незаконного заволодіння транспортними засобами, а також чужим майном шляхом обману (шахрайство), що відбувалися систематично та відповідно до єдиного плану, відомого усім учасникам такої організації, при цьому вчиненні злочинів відбувалось у період з 2017 по лютий 2020 року, у зв`язку із її викриття правоохоронними органами.

Враховуючи викладене прокурор вважає, що є підстави для обрання обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, не меншим 1000 (однієї тисячі) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що дорівнює 2027 000 грн.

Прокурор просив колегію суддів врахувати, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким, при цьому інкриміновані у кримінальному провадженні № 12019000000000127 від 16.02.2019 злочини також відносяться до особливо тяжких.

На думку прокурора, з урахуванням розслідуваних злочинів та тих, розгляд яких відбувається у суді, ОСОБА_6 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Тому, прокурором наголошено, що з огляду на вищевикладені ними обставини обрання ОСОБА_6 менш суворого запобіжного заходу не забезпечить виконання ним процесуальних обов`язків і належної поведінки, а також не буде сприяти об`єктивному та повному дослідженню всіх обставин провадження.

У судовому засіданні прокурор наголосив на фактичних обставинах, вказаних у клопотанні і його підтримав та наполягав на його задоволенні. Щодо альтернативного заходу, як переконував прокурор, зазначений у клопотанні розмір застави є виправданим у даній ситуації.

Потерпілий ОСОБА_10 , підтримав клопотання прокурор та просив його задовольнити в повному обсязі.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_9 , зазначив, що жодних ризиків, які передбачені ст.177 КПК України і на які посилається прокурор, не має. Об`єктивних даних про те, що ОСОБА_6 має намір ухилятись від суду, перешкоджати розгляду кримінального провадження, вчиняти тиск на свідків чи потерпілого суду не надано.

Також, захисник просив врахувати, що судове слідство триває з 2016 року, і ОСОБА_6 , не перешкоджав жодним чином його розгляду, з`являвся до суду за його вимогою.

Тому, як захисник, так і обвинувачений просили колегію суддів відмовити у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, з визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави у такій непомірній для обвинуваченого сумі.

ОСОБА_6 повністю підтримав позицію свого захисника.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_8 , та обвинувачений ОСОБА_7 , з приводу заявленого клопотання прокурора підтримали позицію ОСОБА_6 та його захисника.

Відповідно до ч. ч. 1, 2ст. 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з ч. 5 ст. 9 КПК Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України N 475/97-ВР від 17.07.1997 Конвенція набула чинності для України 11.09.1997.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477-IV від 23.02.2006 передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно з положенням ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

У відповідності дост. 131 КПК Україниодним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно з ч. 1ст. 177 КПК Україниметою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбаченічастиною першоюцієї статті.

За таких умов, заслухавши думки учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи,за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Згідно з ч. 1, п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України запобіжні заходи є, серед інших, видом заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України, яка визначає загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно з приписами п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

З клопотання прокурора вбачається, що ОСОБА_6 , не має судимості.

Згідно з ч. 5 ст. 12 КК України особливо тяжким злочином є злочин, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад двадцять п`ять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі.

Санкція злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, який інкримінується ОСОБА_6 , передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років з конфіскацією майна, що відносить вказаний злочин залежно від ступеня тяжкості до категорії особливо тяжких.

Однак, суд враховує ту обставину, що ОСОБА_6 є основним джерелом доходів своєї сім`ї, та вважає, що достатнім для контролю за його процесуальною поведінкою буде такий запобіжний захід як застава.

Відповідно доч.1 ст.182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Відповідно до ч.4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Також, відповідно до ч.5 ст. 182 КПК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених ч.5 ст.182 КПК України межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позицію Європейського суду стосовно питання обрання національними судами запобіжного заходу у вигляді застави та призначення її розміру викладено в рішенні Суду у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) №12050/04 від 28 вересня 2010 року. Судом було зазначено, що навіть якщо сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується. Крім того, Суд зазначив, що «не дивним є те, що національні суди при визначенні суми застави, яка би забезпечила впевненість у тому, що винна особа не уникне правосуддя, в основному посилалися на рівень відповідальності обвинуваченого, тяжкість злочину і розмір заподіяної шкоди. Не було також впевненості у тому, що застава, сума якої визначатиметься виключно пропорційно до майнового стану заявника, зможе забезпечити його присутність на судовому розгляді порушеної проти нього справи».

Крім того, в рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Пунцельт проти Чехії» (Punzelt v. Czech Republic) № 31315/96 від 25.04.2000 Суд визнав, що при визначенні розміру застави крім майнового стану особи слід враховувати майновий стан осіб, у групі з якими було вчинено злочин, а також можливість внесення застави іншими суб`єктами за договірними відносинами, зокрема, страхування, платоспроможність яких не пропорційна майновому стану особи.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

В ухвалі суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України вказані обов`язки можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців.

Ураховуючи тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 , дані про особу обвинуваченого, його майновий стан, нездатність застави у межах, визначених п.2ч.5ст.182КПК України, забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, є необхідним визначити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді застави у межах 150розмірів прожитковогомінімуму дляпрацездатних осіб, щоскладає 317700 гривень у національній грошовій одиниці.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов`язки, передбачені частинами п`ятою статті 194 КПК України строком на 60 днів, тобто до 06 вересня 2020 року включно, а саме: прибувати до суду за кожним викликом; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати у відповідний державний орган влади свій паспорт ( паспорти) для виїзду за кордон;

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне роз`яснити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 194, 376 ч. 2 КПК України

у х в а л и в:

В задоволенні клопотання прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_5 про обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ст.190 ч.4 , 358 ч.4 КК України запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - відмовити.

Обрати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний західу виді застави урозмірі 150розмірів прожитковогомінімуму дляпрацездатних осіб,щоскладає 317700гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059 , банк отримувача ДКСУ, м. КиївКод банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA128201720355259002001012089.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 наступні обов`язки:

прибувати до суду за кожним викликом;

не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду;

повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

здати у відповідний державний орган влади свій паспорт ( паспорти) для виїзду за кордон ;

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити 60 діб строком до 06.09.2020 року.

Роз`яснити, що обвинувачений не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує суду . Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокуратуру м. Києва.

Ухвала підлягає оскарженню до Київського Апеляційного суду протягом 7 днів з моменту її проголошення.

Головуючий суддя:

судді: