Рішення

від 03.09.2020 по справі 400/2629/20

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2020 р. Справа № 400/2629/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження заяву позивача про залишення позовної заяви без розгляду по справі

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю Рибопромислова асоціація Березанський лиман , вул. Дачна, 23, с. Красне, Березанський район, Миколаївська область, 57412 до відповідача:Державного агентства рибного господарства України, вул. Січових Стрільців, 45-А, м. Київ, 04053 про:визнання протиправним та скасування рішення від 25.02.2020 р.; зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Рибопромислова асоціація Березанський лиман (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державного агентства рибного господарства України (далі - відповідач, Держрибагенство), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Державного агентства рибного господарства України від 25.02.2020 року про відмову у погодженні проекту Режиму рибогосподарської експлуатації Березанського лиману та науково-біологічних обґрунтувань розроблених ДП ОДЦ Півден НІРО для Товариства з обмеженою відповідальністю Рибопромислова асоціація Березанський лиман ;

- зобов`язати Державне агентство рибного господарства України погодити проект Режиму рибогосподарської експлуатації Березанського лиману та науково-біологічні обґрунтування розроблені ДП ОДЦ Півден НІРО для Товариства з обмеженою відповідальністю Рибопромислова асоціація Березанський лиман .

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив наступне:

18.12.2019 року позивач надіслав на погодження до Державного агентства рибного господарства України проект Режиму рибогосподарської експлуатації Березанського лиману (далі - проект Режиму), розробленого ДП ОДЦ Півден НІРО .

01.03.2020 року на адресу позивача від відповідача надійшов лист № 10-4.1- 17/1212-20 від 25.02.2020 року зі змісту якого вбачається, що під час опрацювання проекту Режиму та науково-біологічного обґрунтування (надалі - НБО) Держрибагентством виявлено недоліки, які суперечать вимогам чинного законодавства та є підставою для відмови у погодженні проекту Режиму.

Позивач вважає таку відмову протиправною.

З огляду на те, що відповідач не навів жодного посилання на пряму норму закону, яка вказує про неможливість погодження проекту Режиму, позивач вважає, що цими діями відповідач порушив законне право Позивача на підприємництво.

Крім того, позивач вважає, що у відповідача відсутні повноваження щодо відмови у погодженні проекту Режиму.

Так, відповідно до пункту 2.3 Інструкції про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання спеціальних тваринних рибних господарствах, затвердженої Наказом Державного комітету рибного господарства України № 4 від 15.01.2008 року (далі - Інструкція № 4) режим погоджується територіальним органом рибоохорони, у зоні якого здійснюватимуть діяльність, та територіальним органом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України протягом місяця з дня його отримання.

Спеціальне використання водних біоресурсів фізичними та юридичними особами державної та комунальної власності може здійснюватися на умовах оренди, постійного або тимчасового користування. При цьому вимоги такого користування можуть визначатися режимом рибогосподарської експлуатації водного об`єкта. Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 22.11.2018 року у справі № 806/449/15, від 16.05.2019 року у справі № 806/3184/18, від 19.11.2019 року у справі № 806/1350/15.

Окрім того, у відповідності до п. 2.1 Інструкції № 4 для здійснення штучного розведення, вирощування ВЖР та їх використання користувач подає до спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань рибного господарства України: Заяву, Режим, Науково-біологічне обґрунтування; Карту-схему розташування СТРГ; копії установчих документів.

Також позивач звертає увагу на те, що вимоги як до форми так і до змісту заяви, проекту Режиму, а також НБО визначені у Розділі 2 Інструкції № 4.

Так, п. 2.1.3 Інструкції № 4 визначає, що НБО щодо рибогосподарського водного об`єкта (його ділянки), на якому створюється СТРГ, повинне містити таку інформацію: загальна характеристика; гідрологічний та гідрохімічний режими; видовий, віковий, розмірно- ваговий склад ВЖР; обсяги запасів, визначені за даними проведених досліджень рибопродуктивність за видами ВЖР; строки заборони лову (добування) ВЖР; видовий склад водних рослин, зоопланктону, фітопланктону, бентосу, їх біомаса, ефективність використання кормової бази; розрахунки обсягів вселення цінних видів ВЖР та проведення рибоводно-меліоративних робіт; розрахунки обсягів (лімітів) вилову туводних ВЖР та планові показники з вилову видів - вселенців наявність чи відсутність видів рослин і тварин, занесених до Червоної книги України, та ендемічних видів; заходи з недопущення погіршення екологічного стану, а також запобіжні заходи з недопущення зменшення чисельності або знищення цінних та рідкісних видів туводних ВЖР; регламентація ведення любительського та спортивного рибальства, яка повинна включати виділення ділянок для любительського та спортивного рибальства на умовах загального та спеціального використання ВЖР та не суперечити чинним нормативно-правовим актам у галузі регулювання любительського та спортивного рибальства; для мідійно-устричних господарств - характеристика технології та технічних засобів для вирощування (носії, спеціалізація, установка).

Позивач вбачає, що проект Режиму та НБО у повній мірі відповідають вимогам визначеним у п.п. 2.1.2 та 2.1.3 Інструкції № 4, а з огляду на те, що Інструкцією № 4 не визначеного іншої підстави відмови у погодженні проекту Режиму окрім як невідповідності його вимогам Інструкції № 4 то, можна стверджувати про те, що Відповідач не мав повноважень щодо відмови у погодженні проекту Режиму, та приймаючи рішення про відмову у погодженні проекту Режиму вийшов за межі наданих йому повноважень.

Також позивач зазначає, що правове регулювання спірних правовідносин щодо погодження проекту Режиму рибогосподарської експлуатації Березанського лиману має відбуватись саме на підставі Інструкції про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання спеціальних тваринних рибних господарствах, затвердженої Наказом Державного комітету рибного господарства України № 4 від 15.01.2008 року.

Ухвалою суду від 10.07.2020 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

05.08.2020 року до суду надійшов відзив Державного агентства рибного господарства України, в якому відповідач просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування свого відзиву відповідач зазначив наступне:

За результатами розгляду повідомило позивача про відмову у погодженні проекту Режиму і повернення останнього та науково-біологічного обґрунтування на доопрацювання.

Відповідач зазначає, що підставою для повернення на доопрацювання наданого Позивачем на погодження проєкту Режиму стали виявлені недоліки, які зазначені у листі Держрибагентства від 25.02.2020 року № 10-4.1-17/1212-20.

Виявлені недоліки суперечать вимогам чинного законодавства та є підставою для відмови у погодженні проекту Режиму.

Так, проекту Режиму суперечить вимогам Інструкції про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах, затвердженою наказом Державного комітету рибного господарства України від 15.01.2008 року № 4.

Крім того, підставою для відмови у погодженні проекту Режиму стало те, що Березанський лиман заселений цінними промисловими видами риб - піленгас, судак, камбала-калкан та інші, на які встановлюються щорічні ліміти та розподіляються квоти на спеціальне використання водних біоресурсів.

Порядок установлення лімітів на спеціальне використання водних біоресурсів загальнодержавного значення в межах юрисдикції України та водних біоресурсів у відкритому морі, територіальному морі та виключних (морських) економічних зонах іноземних держав визначає Кабінет Міністрів України, у тому числі - відповідно до міжнародних договорів України. Порядок здійснення спеціального використання водних біоресурсів у внутрішніх рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах), внутрішніх морських водах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2015 року № 992 (далі - Порядок 992).

Разом з тим, відповідач вважає, що створення спеціального товарного рибного господарства не відповідає вимогам чинного законодавства, про що повідомлено Позивачу, так як зазначений лиман є місцем міграційних нерестових процесів як промислових видів риб, так і видів, занесених до Червоної Книги України (білуга, російський осетер, севрюга), а отже здійснення рибогосподарської діяльності в ньому може призвести до негативних наслідків для відтворення як промислових популяцій, так і видів, що охороняються міжнародними зобов`язаннями України.

Також, відповідачем вказано позивачу, що з Березанського лиману забезпечення вилову 40 т. піленгаса щорічно за рахунок зариблення його молоддю неможливе у зв`язку з постійно діючим з`єднанням даного лиману з Чорним морем. З урахуванням сезонної міграції всі обсяги вселеної молоді наприкінці року вийдуть на зимівлю до Чорного моря.

У зв`язку із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 23.10.2019 року № 1138 Про реалізацію експериментального проекту із запровадження порядку здійснення штучного розведення, вирощування водних біоресурсів та їх використання у спеціальних товарних рибних господарствах та проведення аукціонів з продажу режимів рибогосподарської експлуатації водного об`єкта шляхом електронних торгів виникли питання щодо дії Інструкції.

Питання неузгодженості між чинними нормативно-правовими актами, їхнє протиріччя з одного й того самого предмета регулювання, а також суперечність між двома або більше формально чинними нормами права, прийнятими з одного і того ж питання, в теорії права відомі як колізія норм права.

Роз`яснення щодо практики застосування норм права у випадку колізії визначено у листі Міністерства юстиції України від 26.12.2008 року № 758-0-2-08-19. Так, колізія норм права вирішується шляхом вибору того нормативного акта, який має бути застосований до конкретного випадку (юридичного факту). У разі існування суперечності між актами, прийнятими різними за місцем ієрархічні структурі органами - вищестоящим та нижчестоящим, застосовується акт, прийнятим вищестоящим органом, як такий, що має більшу юрисдикційну силу.

Таким чином, з 01.01.2020 року діє нормативно-правовий акт вищої сили, ніж Інструкція - Тимчасовий порядок реалізації експериментального проекту запровадження здійснення штучного розведення, вирощування водних біоресурсів та їх використання у спеціальних товарних рибних господарствах та Тимчасовий порядок реалізації експериментального проекту із запровадження проведення аукціонів з продажу режимів рибогосподарської експлуатації водного об`єкта шляхом електронних торгів, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 23.10.2019 № 1138 Про реалізацію експериментального проекту із запровадження порядку здійснення штучного розведення, вирощування водних біоресурсів та їх використання у спеціальних товарних рибних господарствах та проведення аукціонів з продажу режимів рибогосподарської експлуатації водного об`єкта шляхом електронних торгів .

11.08.2020 року від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із завантаженістю представників Державного агентства рибного господарства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд зазначає, що відкладення судового розгляду справи повинно бути обумовлене не лише не можливістю прибуття учасника справи в судове засідання з поважних чи неповажних причин, а і мати відповідну необхідність у відкладенні розгляду справи.

В даному випадку, в матеріалах справи наявні позов та відзив на позовну заяву, а також додані до них докази. Клопотань щодо необхідності надання часу для подання додаткових доказів від сторін не надходило.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для відкладення судового розгляду справи, а представником відповідача таких підстав не наведено.

Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

З`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

Відповідно до ст. 6 Водного кодексу України води (водні об`єкти) є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування.

Згідно ст. ст. 3, 4 Водного кодексу України, до земель водного фонду належать землі, зайняті, зокрема, водосховищами та іншими водними об`єктами.

Відповідно до Положення про Державне агентство рибного господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 року № 895, Держрибагентство є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України.

Держрибагентство входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для реалізації державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних живих ресурсів (далі - ВЖР), регулювання рибальства, безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства.

До основних завдань Держрибагентства належить реалізація державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів, регулювання рибальства, безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства.

Державне агентство рибного господарства України, відповідно до покладених на нього завдань, погоджує режими рибогосподарської експлуатації водних об`єктів та контролює діяльність спеціальних товарних рибних господарств.

Згідно ст. 1 Закону України Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів від 08.07.2011 року № 3677-VI (далі - Закон України № 3677), рибогосподарської експлуатації водного об`єкта - установлена на відповідний термін сукупність вимог, умов та заходів щодо обсягів робіт з відтворення водних біоресурсів за їх віковими та видовими характеристиками, строків лову, типів і кількості знарядь та засобів лову, обсягів вилучення, регламентації любительського і спортивного рибальства, ощадливого використання водних біоресурсів рибогосподарського водного об`єкта (його частини).

Спеціальне товарне рибне господарство - діяльність, яка включає комплекс заходів, основною метою яких є підвищення рибопродуктивності рибогосподарського водного об`єкта (його частини) шляхом штучного відтворення водних біоресурсів, а також шляхом збереження та раціонального використання видів водних біоресурсів, які раніше перебували у рибогосподарському водному об`єкті (його частині).

Відповідно до ст.ст. 9 та 10 Закону України № 3677, до повноважень центрального органу виконавчої влади у галузі рибного господарства та посадових осіб органів рибоохорони центрального органу виконавчої влади у галузі рибного господарства, серед інших повноважень, належать й погодження режиму рибогосподарської експлуатації водних об`єктів та забезпечення державного контролю (нагляду) за їх дотриманням.

Для здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах розроблена та затверджена наказом Державного комітету рибного господарства України від 15.01.2008 Інструкція № 4, яка погоджена з Міністерством охорони навколишнього природного середовища, Міністерством аграрної політики України та Державним комітетом України з питань регуляторної політики та підприємства, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 28.01.2008 року за № 64/14755.

Інструкція № 4 розроблена у відповідно до Законів України Про тваринний світ , Про Загальнодержавну програму розвитку рибного господарства України на період до 2010 року , постанов Кабінету Міністрів України від 28.09.1996 року № 1192 Про затвердження Тимчасового порядку ведення рибного господарства і здійснення рибальства , від 02.11.2006 року № 1523 Про утворення Державного комітету рибного господарства України , від 24.01.2007 року № 42 Про затвердження Положення про Державний комітет рибного господарства України з метою вдосконалення управління в галузі охорони, відтворення та використання водних живих ресурсів.

Відповідно до п.п. 1.1. п. 1 Інструкції № 4 штучне розведення, вирощування водних живих ресурсів, їх використання здійснюються з метою підвищення рибопродуктивності рибогосподарських водних об`єктів (їх ділянок) шляхом спрямованого формування видового складу (відтворення риб та інших водних живих ресурсів) та запасів водних живих ресурсів без скидання води з цих об`єктів з метою їх вилову.

Згідно п. 1.3 Інструкції № 4 режим рибогосподарської експлуатації водного об`єкта - це установлена на відповідний термін сукупність вимог, умов та заходів щодо обсягів робіт з відтворення ВЖР за їх віковими та видовими характеристиками, строків лову, типів і кількості знарядь та засобів лову, обсягів вилучення, регламентації любительського і спортивного рибальства, ощадливого використання водних видів, виконання якого забезпечує раціональне використання водних живих ресурсів рибогосподарського водного об`єкта або його ділянки.

Рибогосподарські водні об`єкти - озера, річки, моря з лиманами та естуаріями, водосховища, ставки, а також окремі технологічні водойми, які використовуються або можуть використовуватися для розведення, вирощування, відтворення та (або) вилову риби та інших водних живих ресурсів, де господарська діяльність усіх учасників водогосподарського комплексу обмежується в інтересах рибного господарства.

У відповідності до п. 2.1 Інструкції № 4 для здійснення штучного розведення, вирощування ВЖР та їх використання користувач подає до спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань рибного господарства України:

- заяву (додаток 1), погоджену з територіальним органом рибоохорони, у зоні контролю якого перебуває рибогосподарський водний об`єкт (його ділянка);

- режим (додаток 2), погоджений з територіальним органом рибоохорони та територіальним органом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, у зоні діяльності яких є рибогосподарський водний об`єкт, який розробляється на підставі науково-біологічного обґрунтування;

- науково-біологічне обґрунтування (далі - НБО) щодо рибогосподарського водного об`єкта (його ділянки), на якому створюється СТРГ, повинне містити таку інформацію: загальна характеристика; гідрологічний та гідрохімічний режими; видовий, віковий, розмірно-ваговий склад ВЖР; обсяги запасів, визначені за даними проведених досліджень; рибопродуктивність за видами ВЖР; строки заборони лову (добування) ВЖР; видовий склад водних рослин, зоопланктону, фітопланктону, бентосу, їх біомаса, ефективність використання кормової бази; розрахунки обсягів вселення цінних видів ВЖР та проведення рибоводно-меліоративних робіт; розрахунки обсягів (лімітів) вилову туводних ВЖР та планові показники з вилову видів - вселенців; наявність чи відсутність видів рослин і тварин, занесених до Червоної книги України, та ендемічних видів; заходи з недопущення погіршення екологічного стану, а також запобіжні заходи з недопущення зменшення чисельності або знищення цінних та рідкісних видів туводних ВЖР; регламентація ведення любительського та спортивного рибальства, яка повинна включати виділення ділянок для любительського та спортивного рибальства на умовах загального та спеціального використання ВЖР та не суперечити чинним нормативно-правовим актам у галузі регулювання любительського та спортивного рибальства; для мідійно-устричних господарств - характеристика технології та технічних засобів для вирощування (носії, спеціалізація, установка);

- карту-схему розташування СТРГ;

- документи (засвідчені у встановленому законодавством порядку копії): свідоцтво про державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності (для фізичної особи); статут, свідоцтво про державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності (для юридичної особи);

- при розробці режиму на водні об`єкти об`ємом більше 1 млн. м 3 (водосховища) - ліцензію на право господарської діяльності, пов`язаної з промисловим виловом риби на промислових ділянках рибогосподарських водойм, крім внутрішніх водойм (ставків) господарств;

- при розробці режиму на водні об`єкти, де вже здійснювалась рибогосподарська діяльність, відносини між користувачами, які традиційно (3 і більше років) здійснюють спеціальне використання ВЖР, та суб`єктом господарювання, що подає режим на затвердження, урегульовуються шляхом згоди всіх користувачів щодо участі в створеному СТРГ або затвердженням спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань рибного господарства України Режимів на окремі ділянки водного об`єкта. Згідно п. 2.2 та 2.3 Інструкції № 4, науково-біологічне обґрунтування та проект режиму на замовлення користувача розробляються рибогосподарською науково-дослідною установою, організацією відповідно до погодженої із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань рибного господарства України програми дослідних робіт. Програма дослідних робіт повинна містити методику, за якою проводитимуть дослідження.

Режим погоджується територіальним органом рибоохорони, у зоні якого здійснюватимуть діяльність, та територіальним органом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України протягом місяця з дня його отримання. Якщо режим не погоджується, то в місячний термін він надсилається користувачу з мотивованим повідомленням та відправляється на доопрацювання.

18.12.2019 року позивач надіслав на погодження до Державного агентства рибного господарства України заяву встановленого зразка від 02.12.2019 року, проект Режиму рибогосподарської експлуатації Березанського лиману (далі проект Режиму), розробленого ДП ОДЦ ПівденНІРО та Науково-біологічне обґрунтування експлуатації Березанського лиману у режимі спеціального товарного рибного господарства.

З урахуванням приписів п. 2.3 Інструкції № 4 Режим погоджується територіальним органом рибоохорони, у зоні якого здійснюватимуть діяльність, та територіальним органом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України протягом місяця з дня його отримання. Якщо Режим не погоджується, то в місячний термін він надсилається користувачу з мотивованим повідомленням та відправляється на доопрацювання.

Подана позивачем заява датована 19.12.2019 року (вх. № 17/22606), проте Держрибагенством лише 25.02.2020 року листом № 10-4.1- 17/1212-20 надало відповідь, зі змісту якої вбачається, що під час опрацювання проекту Режиму та науково-біологічного обґрунтування (надалі - НБО) Держрибагентством виявлено недоліки, які на думку позивача, суперечать вимогам чинного законодавства та є підставою для відмови у погодженні проекту Режиму (копія в матеріалах справи).

В листі зазначено, що:

- абз. 4 п. 1.1. Інструкції № 4 встановлено, що для створення спеціального товарного рибного господарства використовуються рибогосподарські водні об`єкти, заселені широкорозповсюдженими та малоцінними для промислу видами водних живих ресурсів, тоді як відповідно до пункту 6.1. Режиму Березанський лиман заселений цінними промисловими видами риб - піленгас, судак, камбала - калкан та інші на які встановлюються щорічні ліміти та розподіляються квоти на спеціальне використання водних біоресурсів;

- відповідно до пункту 6 проекту Режиму - запаси промислових видів Березанського лиману формуються виключно шляхом нагулу мігруючих промислових видів риб з Чорного моря та Дніпровсько-Бузького лиману, що не дає можливості відокремити у цих водоймах водні біоресурси, які відносяться до промислових видів риб та на які розраховуються та встановлюються відповідні ліміти та квоти;

- Березанський лиман є місцем міграційних нерестових процесів як промислових вдів риб, так і видів занесених до Червоної книги України (білуга, російський осетер та севрюга) та здійснення рибогосподарської діяльності в ньому може призвести до негативних наслідків для таких риб, порушуючи, окрім іншого, міжнародні зобов`язання;

- пунктом 10 проєкту режиму передбачається вселення 800 тисяч екземплярів молоді піленгасна, при цьому відповідач зазначає, що в Україні на даний час відсутні потужності для виконання цієї вимоги.

- відповідач зазначає про неможливість щорічного вилову 40 тонн піленгаса за рахунок зариблення його молоддю, у зв`язку із постійним з`єднанням лиману з Чорним Морем, до якого молодь вийде на зимівлю наприкінці року;

- пунктом 13.1 проекту Режиму не встановлена заборона спеціальний лов на всі види риб, які мешкають у Березанському лимані та можуть потрапляти до уловів.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 19.12.2019 року (дату подання заяви про затвердження Режиму), основними видами діяльності ТОВ Рибопромислова асоціація Березанський лиман є: 03.11 Морське рибальство; 03.12 Прісноводне рибальство; 03.21 Морське рибництво (аквакультура); 03.22 Прісноводне рибництво (аквакультура) інші супровідні послуги.

Крім того, у відповідності до п. 6 проекту Режиму вказано про те, що у складі іхтіофауни лиману зафіксовано більше 40 видів риб морського, слабосолонуватоводного та прісноводного комплексу (повний перелік наведений у таблиці 6.1).

Абзацом 2 п. 6 проекту Режиму визначено, що останнім часом в промислових уловах зустрічаються лише: карась сріблястий, атерина, бички, кефалеві, піленгас та камбала- глоса.

Згідно абз. 6 п. 6 проекту Режиму визначено, що запаси промислових видів водних біоресурсів морського комплексу формуються в результаті нагулу мігруючих морських риб і креветок, які заходять в лиман на початку теплого сезону та біомаси видів риб (переважно бички), які постійно мешкають в лимані. Чисельність морських гідробіонтів, які заходять в лиман для нагулу, і, відповідно, величина промислового запасу в кінці сезону дуже сильно' залежать від гідрометеорологічних умов кожного року. При сприятливих умовах запаси основних промислових об`єктів складає: атерина - 70 т; чорноморські кефалі - 50 т; піленгас - 15 т; бички - 35 т; камбала-глоса - 1 т; креветка - 40 т. Так як вбачається із п. 5 НБО Березанського лиману у СТРГ на 2020 - 2019 роки, фактична рибопродуктивність піленгасу у 2018 році у Березанському лимані складала 0 кг/га.

Як вбачається, із п. 10 проекту Режиму вбачається, щорічно суб`єктом господарювання буде вселятись до водойми 800 000 екземплярів молоді піленгаса, що збільшить рибопродуктивність у 800000 разів, що безумовно буде позитивним для розвитку іхтіофауни лиману.

Також, як вбачається із проекту Режиму, популяція піленгасу буде збільшуватись щорічно починаючи із 2020 року з показанням 5 тон і закінчуючи 2029 роком із показником 120 тон.

Таким чином, проект Режиму та НБО відповідають вимогам щодо підвищення рибопродуктивності рибогосподарського водного об`єкта та жодним чином не буде шкодити його біологічному різноманіттю.

Окрім того, згідно із п. 13 проекту Режиму встановлено, що у період масового нересту забороняється спеціалізований вилов: карася сріблястого, судака, окуня, плітки з 05 березня по 05 червня; бичків з 01 травня по 15 червня; креветки з 01 червня по 31 липня; камбали - глоси з 15 лютого по 30 квітня; кефалеві з 20 серпня по 10 вересня.

Заборона на любительський та спортивний лов встановлюється згідно з Правилами любительського і спортивного рибальства, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України від 15.02.1999 року № 19 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.04.1999 року за № 269/3562.

Також варто зазначити, що проектом Режиму визначено, значення мінімального промислового розміру вид риби, що виловлюються та видів що зариблюються.

Таким чином, проектом Режиму визначено чіткі межі нерестової заборони на вилов водних біоресурсів, а отже відповідає всім вимогам визначеним у законодавчих актах.

Також, суд вважає безпідставними посилання відповідача у листі № 10-4.1- 17/1212-20 від 25.02.2020 року на Порядок № 992 щодо порядку встановлення лімітів, оскільки процедура установлення лімітів спеціального використання та визначення прогнозу допустимого вилову водних біоресурсів у межах юрисдикції України, зокрема у внутрішніх рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах), внутрішніх морських водах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні та континентальному шельфі України, крім територій та об`єктів природно-заповідного фонду визначена Порядком установлення лімітів спеціального використання та визначення прогнозу допустимого вилову водних біоресурсів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 05.12.2012 року № 1149.

Згідно до пункту 4 Порядку № 992 спеціальне використання водних біоресурсів здійснюється користувачами водних біоресурсів на підставі дозволу на таке використання у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) після розподілу ліміту або прогнозу допустимого вилову на частки добування (вилову) для промислових та непромислових цілей та резерву добування (вилову).

Відповідно до п. 6 Порядку № 992 Держрибагентство здійснює розподіл лімітів спеціального використання водних біоресурсів на частки добування (вилову) для промислових цілей у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) між користувачами водних біоресурсів.

Частка добування (вилову) водних біоресурсів для промислових цілей у відсоткових величинах встановлюється після виділення резерву та визначення необхідних обсягів для непромислових цілей і визначається у відсотках для кожного користувача водних біоресурсів у дозволі на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах), що видається строком на п`ять років.

Згідно до п. 12 Порядку № 992 переважне право на встановлення частки добування (вилову) водних біоресурсів мають суб`єкти рибного господарства, які традиційно (три і більше років) здійснюють спеціальне використання водних біоресурсів; використовували протягом попередніх трьох і більше років квоти не менш як на 75 відсотків; мають власну матеріально-технічну базу (плавзасоби, холодильні ємності, засоби добування, пристрої та механізми, що використовуються для переробки) для провадження рибогосподарської діяльності; здійснюють рибницько-меліоративні заходи, що забезпечують поліпшення санітарного стану рибогосподарських водних об`єктів (їх частин).

Судом встановлено, що 18.12.2019 року позивачем надіслало на погодження до Державного агентства рибного господарства України заяву встановленого зразка від 02.12.2019 року, проект Режиму рибогосподарської експлуатації Березанського лиману (далі проект Режиму), розробленого ДП ОДЦ Півден НІРО та Науково-біологічне обґрунтування експлуатації Березанського лиману у режимі спеціального товарного рибного господарства (далі НБО), в той час як Порядок № 992 регулює порядок встановлення лімітів.

Частиною 2 ст. 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України Про судоустрій і статус суддів встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до ст.ст. 1 та 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі Рисовський проти України (№ 29979/04) підкреслив особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01 від 06.09.2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00 від 18.07.2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04 від 10.02.2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09.12.1994 року, пункт 29).

Відповідно до ч. 1 ст. 72 та ч. 2 ст. 73 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на встановлені судом обставини відповідачем, як суб`єкт владних повноважень, не доведено правомірність його дій, що пов`язані з непогодженням режиму рибогосподарської експлуатації Березанського лиману та наукового-біологічні обґрунтування розроблені ДП ОДЦ Півден НІРО для Товариства з обмеженою відповідальністю Рибопромислова асоціація Березанський лиман .

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачам за подання даного позову сплачено судовий збір у сумі 4204,00 грн., що підтверджується квитанціями № 5597934 від 03.07.2020 року та № 5597896 від 03.07.2020 року року. Тобто, позивачем сплачено судовий збір за дві немайнові позовні вимоги.

Одночасно з цим суд зазначає, що спірні правовідносини виникли у зв`язку з прийняттям відповідачем рішень про відмову у погодженні проекту Режиму, а отже вимоги про зобов`язання погодити проект Режиму є взаємопов`язаними з вимогами про скасування відповідного рішення. Отже, позивачу було необхідно сплатити судовий збір за одну немайнову у розмірі 2102,00 грн.

За таких обставин, судовий збір у сумі 2102,00 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, а надміру сплачені 2102,00 грн. - поверненню з Державного бюджету відповідною ухвалою.

Керуючись ст.ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Рибопромислова асоціація Березанський лиман (вул. Дачна, 23, с. Красне, Березанський район, Миколаївська область, 57412, код ЄДРПОУ 43234639) до Державного агентства рибного господарства України (вул. Січових Стрільців, 45-А, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 37472282) - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Державного агентства рибного господарства України про відмову у погодженні проекту Режиму рибогосподарської експлуатації Березанського лиману та науково-біологічних обґрунтувань розроблених ДП ОДЦ Півден НІРО для Товариства з обмеженою відповідальністю Рибопромислова асоціація Березанський лиман , викладене у листі від 25.05.2020 року № 10-4.1-17/1212-20.

3. Зобов`язати Державне агентство рибного господарства України (вул. Січових Стрільців, 45-А, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 37472282) погодити проект Режиму рибогосподарської експлуатації Березанського лиману та науково-біологічні обґрунтування розроблені ДП ОДЦ Півден НІРО для Товариства з обмеженою відповідальністю Рибопромислова асоціація Березанський лиман (вул. Дачна, 23, с. Красне, Березанський район, Миколаївська область, 57412, код ЄДРПОУ 43234639).

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державного агентства рибного господарства України (вул. Січових Стрільців, 45-А, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 37472282) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Рибопромислова асоціація Березанський лиман (вул. Дачна, 23, с. Красне, Березанський район, Миколаївська область, 57412, код ЄДРПОУ 43234639) судові витрати у розмірі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 коп.).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 03.09.2020 року.

Суддя О.В. Малих