Постанова

від 01.12.2020 по справі 400/2629/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2020 р. Категорія 110010000м.ОдесаСправа № 400/2629/20 Головуючий в 1 інстанції: Малих О.В.

час і місце ухвалення: спрощене провадження,

м. Миколаїв

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Семенюка Г.В.

суддів: Домусчі С.Д. , Шляхтицького О.І.

при секретаріВишневській А.В.

за участю сторін: представник апелянтаІльченко О.М. (витяг)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні П`ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державного агентства рибного господарства України на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2020 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Рибопромислова асоціація Березанський лиман до Державного агентства рибного господарства України про визнання протиправним та скасування рішення від 25.02.2020 р., зобов`язання вчинити певні дії, -

встановиВ:

Позивач, звернувся до суду з позовом до Державного агентства рибного господарства України про визнання протиправним та скасування рішення від 25.02.2020 р., зобов`язання вчинити певні дії, мотивуючи його тим, що відповідач не навів жодного посилання на пряму норму закону, яка вказує про неможливість погодження проекту Режиму, позивач вважає, що цими діями відповідач порушив законне право позивача на підприємництво. Крім того, позивач вважає, що у відповідача відсутні повноваження щодо відмови у погодженні проекту Режиму.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2020 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Державного агентства рибного господарства України про відмову у погодженні проекту Режиму рибогосподарської експлуатації Березанського лиману та науково-біологічних обґрунтувань розроблених ДП ОДЦ Півден НІРО для Товариства з обмеженою відповідальністю Рибопромислова асоціація Березанський лиман , викладене у листі від 25.05.2020 року № 10-4.1-17/1212-20. Зобов`язано Державне агентство рибного господарства погодити проект Режиму рибогосподарської експлуатації Березанського лиману та науково-біологічні обґрунтування розроблені ДП ОДЦ Півден НІРО для Товариства з обмеженою відповідальністю Рибопромислова асоціація Березанський лиман .

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Державне агентство рибного господарства України подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, що Інструкцією чітко визначені ті рибогосподарські водні об`єкти, які можуть бути використані для створення спеціального товарного рибного господарства. Однак, всупереч абзацу 4 пункту 1.1 Інструкції, відповідно до пункту 6.1 Режиму, Березанський лиман заселений цінними промисловими видами риб, на які встановлюються щорічні ліміти та розподіляються квоти на спеціальне використання водних біоресурсів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне:

Судом першої інстанції встановлено, що згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 19.12.2019 року (дату подання заяви про затвердження Режиму), основними видами діяльності ТОВ Рибопромислова асоціація Березанський лиман є: 03.11 Морське рибальство; 03.12 Прісноводне рибальство; 03.21 Морське рибництво (аквакультура); 03.22 Прісноводне рибництво (аквакультура) інші супровідні послуги.

18.12.2019 року позивач надіслав на погодження до Державного агентства рибного господарства України проект Режиму рибогосподарської експлуатації Березанського лиману (далі - проект Режиму), розробленого ДП ОДЦ Півден НІРО .

01.03.2020 року на адресу позивача від відповідача надійшов лист № 10-4.1-17/1212-20 від 25.02.2020 року зі змісту якого вбачається, що під час опрацювання проекту Режиму та науково-біологічного обґрунтування (надалі - НБО) Держрибагентством виявлено недоліки, які суперечать вимогам чинного законодавства та є підставою для відмови у погодженні проекту Режиму.

Позивач вважає таку відмову протиправною, у зв`язку із чим звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що проект Режиму та НБО відповідають вимогам щодо підвищення рибопродуктивності рибогосподарського водного об`єкта та жодним чином не буде шкодити його біологічному різноманіттю. Крім того, проектом Режиму визначено чіткі межі нерестової заборони на вилов водних біоресурсів, а отже відповідає всім вимогам визначеним у законодавчих актах.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду не погоджується з означеними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 6 Водного кодексу України води (водні об`єкти) є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування.

Згідно ст. ст. 3, 4 Водного кодексу України, до земель водного фонду належать землі, зайняті, зокрема, водосховищами та іншими водними об`єктами.

Відповідно до Положення про Державне агентство рибного господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 року № 895, Держрибагентство є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України.

Держрибагентство входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для реалізації державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних живих ресурсів (далі - ВЖР), регулювання рибальства, безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства.

До основних завдань Держрибагентства належить реалізація державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів, регулювання рибальства, безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства.

Державне агентство рибного господарства України, відповідно до покладених на нього завдань, погоджує режими рибогосподарської експлуатації водних об`єктів та контролює діяльність спеціальних товарних рибних господарств.

Згідно ст. 1 Закону України Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів від 08.07.2011 року № 3677-VI (далі - Закон України № 3677), спеціальне товарне рибне господарство - діяльність, яка включає комплекс заходів, основною метою яких є підвищення рибопродуктивності рибогосподарського водного об`єкта (його частини) шляхом штучного відтворення водних біоресурсів, а також шляхом збереження та раціонального використання видів водних біоресурсів, які раніше перебували у рибогосподарському водному об`єкті (його частині).

Відповідно до ст.ст. 9 та 10 Закону України № 3677, до повноважень центрального органу виконавчої влади у галузі рибного господарства та посадових осіб органів рибоохорони центрального органу виконавчої влади у галузі рибного господарства, серед інших повноважень, належать й погодження режиму рибогосподарської експлуатації водних об`єктів та забезпечення державного контролю (нагляду) за їх дотриманням.

Частиною 3 ст. 31 Закону України № 3677 визначено, що з метою забезпечення охорони, раціонального використання окремих видів водних біоресурсів, а також для доповнення, уточнення або зміни зазначених правил можуть розроблятися режими для окремих рибогосподарських водних об`єктів (їх частин). Режими затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості.

Згідно із підпунктом 2.3 пункту 2 Інструкції про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах, затвердженою наказом Державного комітету рибного господарства України від 15.01.2008 № 4, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28.01.2008 за № 64/14755 (далі - Інструкція) Режим погоджується територіальним органом рибоохорони, у зоні якого здійснюватимуть діяльність, та територіальним органом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України протягом місяця з дня його отримання. Якщо Режим не погоджується, то в місячний термін він надсилається користувачу з мотивованим повідомленням та відправляється на доопрацювання.

Спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань рибного господарства України відповідно до підпункту 2.4 пункту 2 Інструкції протягом місяця після отримання розглядаються надіслані користувачем документи і приймається відповідне рішення щодо затвердження Режиму.

Як зазначалось раніше, 18.12.2019 року позивач надіслав на погодження до Державного агентства рибного господарства України проект Режиму рибогосподарської експлуатації Березанського лиману (далі проект Режиму), розробленого ДП ОДЦ ПівденНІРО та Науково-біологічне обґрунтування експлуатації Березанського лиману у режимі спеціального товарного рибного господарства.

25.02.2020 року листом № 10-4.1- 17/1212-20 Держрибагенством надало відповідь, зі змісту якої вбачається, що під час опрацювання проекту Режиму та науково-біологічного обґрунтування (надалі - НБО) Держрибагентством виявлено недоліки, які суперечать вимогам чинного законодавства та є підставою для відмови у погодженні проекту Режиму (копія в матеріалах справи).

В листі зазначено, що:

- абз. 4 п. 1.1. Інструкції № 4 встановлено, що для створення спеціального товарного рибного господарства використовуються рибогосподарські водні об`єкти, заселені широкорозповсюдженими та малоцінними для промислу видами водних живих ресурсів, тоді як відповідно до пункту 6.1. Режиму Березанський лиман заселений цінними промисловими видами риб - піленгас, судак, камбала - калкан та інші на які встановлюються щорічні ліміти та розподіляються квоти на спеціальне використання водних біоресурсів;

- відповідно до пункту 6 проекту Режиму - запаси промислових видів Березанського лиману формуються виключно шляхом нагулу мігруючих промислових видів риб з Чорного моря та Дніпровсько-Бузького лиману, що не дає можливості відокремити у цих водоймах водні біоресурси, які відносяться до промислових видів риб та на які розраховуються та встановлюються відповідні ліміти та квоти;

- Березанський лиман є місцем міграційних нерестових процесів як промислових вдів риб, так і видів занесених до Червоної книги України (білуга, російський осетер та севрюга) та здійснення рибогосподарської діяльності в ньому може призвести до негативних наслідків для таких риб, порушуючи, окрім іншого, міжнародні зобов`язання;

- пунктом 10 проєкту режиму передбачається вселення 800 тисяч екземплярів молоді піленгасна, при цьому відповідач зазначає, що в Україні на даний час відсутні потужності для виконання цієї вимоги.

- відповідач зазначає про неможливість щорічного вилову 40 тонн піленгаса за рахунок зариблення його молоддю, у зв`язку із постійним з`єднанням лиману з Чорним Морем, до якого молодь вийде на зимівлю наприкінці року;

- пунктом 13.1 проекту Режиму не встановлена заборона спеціальний лов на всі види риб, які мешкають у Березанському лимані та можуть потрапляти до уловів.

Задовольняючи позовні вимоги судом першої інстанції не було враховно, що абзацом 4 пункту 1.1 Інструкції передбачено, що для створення спеціального товарного рибного господарства використовуються рибогосподарські водні об`єкти, заселені широкорозповсюдженими та малоцінними для промислу видами водних живих ресурсів, а також ділянки Чорного та Азовського морів у межах внутрішніх та територіальних вод України, які можуть використовуватись для створення спеціальних товарних рибних господарств з розведення морських безхребетних та водоростей.

Тобто, Інструкцією чітко визначені ті рибогосподарські водні об`єкти, які можуть бути використані для створення спеціального товарного рибного господарства.

Однак, всупереч абзацу 4 пункту 1.1 Інструкції, відповідно до пункту 6.1 Режиму, Березанський лиман заселений цінними промисловими видами риб - піленгас, судак, камбала-калкан та інші, на які встановлюються щорічні ліміти та розподіляються квоти на спеціальне використання водних біоресурсів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.12.2012 № 1149 затверджено Порядок установлення лімітів спеціального використання та визначення прогнозу допустимого вилову водних біоресурсів.

Цей Порядок визначає процедуру установлення лімітів спеціального використання та визначення прогнозу допустимого вилову водних біоресурсів у межах юрисдикції України, зокрема у внутрішніх рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах), внутрішніх морських водах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні та континентальному шельфі України, крім територій та об`єктів природно-заповідного фонду (далі - установлення лімітів та визначення прогнозу допустимого вилову).

Відповідно до абзацу першого пункту 2 вказаного Порядку установлення лімітів та визначення прогнозу допустимого вилову здійснюються щороку стосовно кожного виду водних біоресурсів у відповідних рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах).

Так, у 2019 році наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 12.12.2018 № 592 Про затвердження лімітів та прогнозів допустимого спеціального використання водних біоресурсів загальнодержавного значення у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) (крім Азовського моря із затоками та дніпровських водосховищ) на 2019 рік , зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.12.2018 за № 1465/32917, зокрема, затверджено ліміти використання водних біоресурсів загальнодержавного значення у причорноморських лиманах на 2019 рік.

Зазначеними лімітами зокрема було визначено, що використання водних біоресурсів у Березанському лимані здійснюється тільки для забезпечення науково-дослідних робіт та відтворення водних біоресурсів.

Аналогічні положення в частині використання водних біоресурсів у Березанському лимані визначені Лімітами використання водних біоресурсів загальнодержавного значення у причорноморських лиманах на 2020 рік, затвердженими наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 11.01.2020 № 10, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.02.2020 за №90/34373.

У своєму рішенні суд першої інстанції зазначив, що вважає безпідставними посилання відповідача у листі № 10-4.1-17/1212-20 від 25.02.2020 року на Порядок № 992 щодо порядку встановлення лімітів, оскільки процедура установлення лімітів спеціального використання та визначення прогнозу допустимого вилову водних біоресурсів у межах юрисдикції України, зокрема у внутрішніх рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах), внутрішніх морських водах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні та континентальному шельфі України, крім територій та об`єктів природио-заповідного фонду визначена Порядком установлення лімітів спеціального використання та визначення прогнозу допустимого вилову водних біоресурсів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 05.12.2012року № 1149 .

Разом з тим, лист Держрибагентства № 10-4.1-17/1212-20 від 25.02.2020 року, яким позивачу відмовлено у погоджені режиму не містить посилання на Порядок № 992.

Так, відповідно до п.1 здійснення спеціального використання водних біоресурсів у внутрішніх рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах), внутрішніх морських водах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі України затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2015 № 992 (із змінами) (далі - Порядок здійснення спеціального використання водних біоресурсів) цей Порядок визначає механізм спеціального використання водних біоресурсів, які перебувають в умовах природної волі (крім видів, внесених до Червоної книги України), у внутрішніх рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах), внутрішніх морських водах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі України (далі - рибогосподарські водні об`єкти (їх частини).

Відповідно до п. 4 Порядку здійснення спеціального використання водних біоресурсів спеціальне використання водних біоресурсів здійснюється користувачами водних біоресурсів на підставі дозволу на таке використання у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) після розподілу ліміту або прогнозу допустимого вилову на частки добування (вилову) для промислових та непромислових цілей та резерву добування (вилову).

Згідно з п. 6 Порядку здійснення спеціального використання водних біоресурсів у внутрішніх рибогосподарських водних об`єктах Держрибагентство здійснює розподіл лімітів спеціального використання водних біоресурсів на частки добування (вилову) для промислових цілей у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) між користувачами водних біоресурсів.

Частка добування (вилову) водних біоресурсів для промислових цілей у відсоткових величинах встановлюється після виділення резерву та визначення необхідних обсягів для непромислових цілей і визначається у відсотках для кожного користувача водних біоресурсів у дозволі на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах), що видається строком на п`ять років.

Відмовляючи у погодженні проекту Режиму відповідач зазначив, що запаси промислових видів Березанського лиману, відповідно до пункту 6 проекту Режиму, формуються виключно шляхом нагулу мігруючих промислових видів риб з Чорного моря та Дніпровсько-Бузького лиману, що, враховуючи наявність постійно діючого з`єднання Березанського лиману з Чорним морем, не дає можливості відокремлювати у цих водоймах біоресурси, які відносяться до прохідних видів риб та на які розповсюджуються і встановлюються відповідні ліміти і квоти.

Враховуючи наведене, створення СТРГ у Березанському лимані не відповідає вимогам чинного законодавства.

Держрибагентство також повідомило позивачу, що зазначений лиман є місцем міграційних нерестових процесів як промислових видів риб, так і видів, занесених до Червоної Книги України (білуга, російський осетер, севрюга), а отже здійснення рибогосподарської діяльності в ньому може призвести до негативних наслідків для відтворення як промислових популяцій, так і видів, що охороняються міжнародними зобов`язаннями України.

Окрім цього, відмовляючи у погодженні Режиму, Держрибагентство зазначило, що в проекті Режиму відсутні будь-які заходи щодо охорони місць, важливих для відтворення та нагулу осетрових видів риб та не визначені нерестові ділянки, на яких господарська діяльність взагалі повинна бути обмежена.

Під час розгляду справи судом першої інстанції не було враховано, що пунктом 10 проекту Режиму передбачається вселення 800 тисяч екземплярів молоді піленгаса.

Разом з тим, апелянт у своїй апеляційній скарзі зазначає, що на теперішній час в Україні відсутні потужності для забезпечення виконання цієї вимоги.

Доказів якіб свідчили, що позивач взмозі здійснити вселення 800 тисяч екземплярів молоді піленгаса у Березанський лиман під час розгляду справи до суду не надано.

Крім того, апелянт зазначає, що з Березанського лиману забезпечення вилову 40 тонн піленгаса щорічно за рахунок зариблення його молоддю неможливе у зв`язку з постійно діючим з`єднанням даного лиману з Чорним морем. З урахуванням сезонної міграції всі обсяги вселеної молоді наприкінці року вийдуть на зимівлю до Чорного моря.

Також, пунктом 13.1. проекту Режиму не встановлена заборона на спеціалізований лов на всі види риб, які мешкають у Березанському лимані та можуть потрапляти до уловів (лящ, сазан, камбала-калкан тощо).

Враховуючи вище викладене суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що Державним агентством рибного господарства України правомірно було відмовлено у погодженні проекту Режиму рибогосподарської експлуатації Березанського лиману та науково-біологічних обґрунтувань розроблених ДП ОДЦ Півден НІРО для Товариства з обмеженою відповідальністю Рибопромислова асоціація Березанський лиман , а тому позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішення Державного агентства рибного господарства України про відмову у погодженні проекту Режиму рибогосподарської експлуатації Березанського лиману та науково-біологічних обґрунтувань розроблених ДП ОДЦ Півден НІРО для Товариства з обмеженою відповідальністю Рибопромислова асоціація Березанський лиман , викладене у листі від 25.05.2020 року № 10-4.1-17/1212-20 не підлягає задоволенню.

Згідно п. 23 ч. 1 ст. 4 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Оскільки під час розгляду справи було встановлено Державним агентством рибного господарства України правомірно було відмовлено у погодженні проекту Режиму рибогосподарської експлуатації Березанського лиману та науково-біологічних обґрунтувань розроблених ДП ОДЦ Півден НІРО для Товариства з обмеженою відповідальністю Рибопромислова асоціація Березанський лиман , а позовна вимога про зобов`язання Державне агентство рибного господарства погодити проект Режиму рибогосподарської експлуатації Березанського лиману та науково-біологічні обґрунтування розроблені ДП ОДЦ Півден НІРО для Товариства з обмеженою відповідальністю Рибопромислова асоціація Березанський лиман є похідною, отже в цій частині позов також не підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В даному випадку відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, доведено правомірність його рішення, що оскаржується.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Рибопромислова асоціація Березанський лиман про визнання протиправним та скасування рішення від 25.02.2020 р., зобов`язання вчинити певні дії належним чином не обґрунтовані, не підтверджені наявними матеріалами справи та задоволенню не підлягають.

Враховуючи вище викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення було неправильно застосовано норми матеріального права та неповно з`ясовано судом обставин, що мають значення для справи, а відтак, відповідно до ст.ст. 315, ст. 317 КАС України, - оскаржуване Рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у справі.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного агентства рибного господарства України, - задовольнити.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2020 року по справі № 400/2629/20, - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволені позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю Рибопромислова асоціація Березанський лиман , - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено - 02 грудня 2020 року.

Суддя-доповідач Семенюк Г.В. Судді Домусчі С.Д. Шляхтицький О.І.