Ухвала

від 08.02.2021 по справі 400/2629/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

08 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 400/2629/20

адміністративне провадження № К/9901/3652/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

судді-доповідача Бевзенка В. М.,

суддів: Чиркіна С. М., Шарапи В. М.,

перевіривши касаційну скаргу адвоката Куца Ярослава Олександровича, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю РИБОПРОМИСЛОВА АСОЦІАЦІЯ БЕРЕЗАНСЬКИЙ ЛИМАН на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01.12.2020 у справі № 400/2629/20 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю РИБОПРОМИСЛОВА АСОЦІАЦІЯ БЕРЕЗАНСЬКИЙ ЛИМАН до Державного агентства рибного господарства України про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

У 2020 році Товариство з обмеженою відповідальністю РИБОПРОМИСЛОВА АСОЦІАЦІЯ БЕРЕЗАНСЬКИЙ ЛИМАН (далі - позивач) звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державного агентства рибного господарства України (далі - відповідач), в якій з урахуванням збільшення позовних вимог просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 25.02.2020 про відмову у погодженні проекту Режиму рибогосподарської експлуатації Березанського лиману та науково-біологічних обґрунтувань розроблених ДП ОДЦ Півден НІРО для позивача;

- зобов`язати відповідача погодити проект Режиму рибогосподарської експлуатації Березанського лиману та науково-біологічні обґрунтування розроблені ДП ОДЦ Півден НІРО для позивача.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.09.2020, позовну заяву задоволено.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01.12.2020, апеляційну скаргу відповідача задоволено, внаслідок чого:

- рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.09.2020 скасовано;

- прийнято нову постанову, якою у задоволені позовних вимог відмовлено.

Суд першої інстанції при вирішенні питання про відкриття провадження у цій справі ухвалив розглянути її та розглянув за правилами спрощеного позовного провадження.

Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, відповідач оскаржив його у касаційному порядку.

Предметом оскарження у цій справі є рішення відповідача від 25.02.2020 про відмову у погодженні проекту Режиму рибогосподарської експлуатації Березанського лиману та науково-біологічних обґрунтувань розроблених ДП ОДЦ Півден НІРО .

Дослідивши зміст касаційної скарги, Суд, дійшов такого висновку.

Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України передбачено, що серед основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно із частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Тлумачення вказаних норм у їхньому логічному взаємозв`язку передбачає, що процесуальний закон пов`язує можливість касаційного перегляду у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах а , б , в та г пункту 2 частини п`ятої статті КАС України.

Відповідно до статті 257 КАС України за правилами спрощеного провадження розглядаються справи незначної складності.

Вирішуючи питання про відкриття провадження, Верховний Суд, зазначає наступне.

Доведення обставин, передбачених підпунктами а - г пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.

У касаційній скарзі скаржник не навів випадків, передбачених у пункті 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Верховний Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".

Зазначене узгоджується з Рекомендаціями № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумачення закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою адвоката Куца Ярослава Олександровича, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю РИБОПРОМИСЛОВА АСОЦІАЦІЯ БЕРЕЗАНСЬКИЙ ЛИМАН на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01.12.2020 у справі № 400/2629/20 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю РИБОПРОМИСЛОВА АСОЦІАЦІЯ БЕРЕЗАНСЬКИЙ ЛИМАН до Державного агентства рибного господарства України про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

2. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною і не оскаржується.

Суддя-доповідач В. М. Бевзенко

Судді С. М. Чиркін

В. М. Шарапа