Ухвала

від 08.09.2020 по справі 922/2420/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"08" вересня 2020 р. м. ХарківСправа № 922/2420/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

в порядку ст. 91 ГПК України, у справі

за позовом Приватного підприємства Оілтранс , місто Сватове,

до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Агродар , місто Харків,

про стягнення 120 473,09 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні господарського суду Харківської області, в порядку спрощеного позовного провадження, перебуває справа № 922/2420/20 за позовом Приватного підприємства Оілтранс до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Агродар про стягнення 120 473,09 грн. за договором про надання транспортних послуг по перевезенню вантажу № 1102220/1 від 11 лютого 2020 року.

Частиною 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що однією з основних засад господарського судочинства є змагальність сторін.

Положення частини 3 статті 13 та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частина 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Так, за статтею 91 Господарського процесуального кодексу України якщо подано копію письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу.

Слід звернути увагу на те, що приписи статті 91 Господарського процесуального кодексу України не обмежують суд в праві витребувати необхідні для розгляду справи докази колом учасників даного судового процесу, тобто суд наділений правом витребувати такі докази також від інших підприємств, установ та організацій, державних та інших органів чи посадових осіб, незалежно від їх участі у справі.

Необхідно враховувати, що за змістом системного аналізу приписів статей 86, 236, 277 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення законності та обґрунтованості судового рішення, на місцевий господарський суд покладено обов`язок всебічно та повно з`ясувати і дослідити обставини справи, що мають значення для її вирішення по суті.

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

При цьому, згідно з пунктами 1 та 2 частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, а також недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, є підставами для скасування або зміни судового рішення.

Таким чином, суд, розглядаючи справу, має вживати заходів до всебічного й повного встановлення обставин спору, що не суперечить принципу змагальності, оскільки останній відображається в змісті процесуальних прав та обов`язків осіб, що беруть участь у справі та реалізується в сукупності з принципами рівності, диспозитивності та безпосередності, проте суд наділяється в тому числі організаційно-розпорядчими повноваженнями, необхідними для здійснення ним функцій органу правосуддя та прийняття законних і обґрунтованих судових актів.

Слід зазначити, що вказані висновки в тому числі відповідають рекомендаціям Ради Європи, членом якої є Україна.

Так, в Рекомендаціях R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на удосконалення судової системи, наголошується на тому, що суд повинен, принаймні в ході попереднього засідання, а якщо можливо, і протягом всього розгляду, відігравати активну роль у забезпеченні швидкого судового розгляду, поважаючи при цьому права сторін, в тому числі і їх право на неупередженість. Зокрема, він повинен володіти повноваженнями proprio motu, щоб вимагати від сторін пред`явлення таких роз`яснень, які можуть бути необхідними; вимагати від сторін особистої явки, піднімати питання права; вимагати показань свідків, принаймні в тих випадках, коли мова йде не тільки про інтереси сторін, що беруть участь у справі, тощо. Такі повноваження повинні здійснюватися в межах предмета розгляду.

Крім того, відповідно до пункту 62 Додатку до Рекомендації CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов`язки, ухваленої Комітетом Міністрів Ради Європи 17 листопада 2010 року на 1098 засіданні заступників міністрів, - судді повинні розглядати кожну справу з належною ретельністю та впродовж розумного строку.

З урахуванням наведеного, виходячи з предмету та підстав позову, суд дійшов висновку щодо необхідності з метою повного та всебічного з`ясування всіх обставин справи, з власної ініціативи витребувати у відповідача такі докази: оригінал договору про надання транспортних послуг по перевезенню вантажу № 110220/1 від 11 лютого 2020 року, оригіналів ТТН № РА40072 від 25 лютого 2020 року, № РА40073 від 25 лютого 2020 року, № 142298 від 25 лютого 2020 року. № 142299 від 25 лютого 2020 року.

Відповідно до частини першої статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Невиконання визначених судом вимог може привезти до ускладнення розгляду господарської справи як для суду, так і для учасників процесу. Тому для протидії таким негативним явищам і з метою підвищення рівня дотримання вимог процесуального законодавства, авторитету суду, дисципліни громадян і посадових осіб у сфері цивільного судочинства законодавцем передбачена можливість застосування до порушників відповідних заходів процесуального примусу

Згідно зі статтею 131 ГПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.

Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - ухваленню законного та обґрунтованого рішення, а також створенню особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав і так само прав та інтересів інших осіб.

Господарський процесуальний обов`язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду.

Взявши до уваги вищевикладене, призначення заходів процесуального примусу є забезпечення справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів у сфері господарських відносин.

В даному випадку, подання витребуваних доказів лежить у сфері відповідальності відповідача, пов`язаної із виконанням вимог суду в частин виконання процесуальних обов`язків, як-то передбачено статтею 42 Господарського процесуального кодексу України, невиконання процесуальних обов`язків у строк встановлений судом або не зазначення про поважність причин неподання доказу, як і не повідомлення суду про неможливість подати витребуваний доказів, має своїм наслідком застосування заходів примусу, в тому числі і стягнення штрафу (стаття 135 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 42, 91, 232-236 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Харківської області,-

УХВАЛИВ:

В порядку статті 91 Господарського процесуального кодексу України, за ініціативою суду, витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Агродар» оригінал договору про надання транспортних послуг по перевезенню вантажу № 110220/1 від 11 лютого 2020 року, оригінал товарно-транспортної накладної № РА40072 від 25 лютого 2020 року, оригінал товарно-транспортної накладної № РА40073 від 25 лютого 2020 року, оригінал товарно-транспортної накладної № 142298 від 25 лютого 2020 року, оригінал товарно-транспортної накладної № 142299 від 25 лютого 2020 року.

Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Агродар» строк для подання витребуваних доказів - до 18 вересня 2020 року.

Попередити відповідача, що при невиконанні процесуальних обов`язків, зокрема ухиленні від вчинення дій, покладених судом на сторону, будуть застосовані заходи процесуального примусу у вигляді штрафу відповідно до статті 135 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвалу підписано 08 серпня 2020 року.

Суддя Н.В. Калініченко

справа № 922/2420/20