ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 554/5933/19 Номер провадження 22-ц/814/1864/20Головуючий у 1-й інстанції Бугрій В. М. Доповідач ап. інст. Прядкіна О. В.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 вересня 2020 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого судді Прядкіної О.В.,
суддів: Гальонкін С.А., Обідіної О.І.,
секретаря Кальник А.М.,
за участі: представників: позивача - ОСОБА_1 та адвоката Балабанова Л.К.,
відповідача - ОСОБА_2 ,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в м. Полтаву цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства Лір на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 22 червня 2020 року, прийнятого під головуванням судді Бугрій В.М. в м. Полтава із складанням повного тексту рішення 29 червня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_3 до приватного підприємства Лір про встановлення факту трудових відносин та зобов`язання видати трудову книжку та зустріним позовом приватного підприємства Лір до ОСОБА_3 щодо визнання договору дійсним та таким, що є і був укладеним та фактично відбувся, -
В С Т А Н О В И В:
У липні 2019 року ОСОБА_3 звернувся до суду з вказаним позовом. Зазначав, що 29.01.2019 року він був прийнятий на роботу до відповідача на посаду різноробочого на будівництво новобудови. 27.02.2019 року внаслідок відсутності риштувань на балконі 5 поверху позивач упав з п`ятого поверху, внаслідок чого зареєстроване кримінальне провадження за ознаками злочину, передбаченого ст. 272 Кримінального Кодексу України. По факту події Управлінням Держпраці у Полтавській області проведена перевірка та встановлений факт допуску до роботи позивача відповідачем без належного оформлення трудових відносин, про що складений припис про усунення порушень трудового законодавства, складена постанова щодо порушення підприємством норм трудового законодавства. Просив встановити факт трудових відносин між ним та ПП ЛІР з 29 січня 2019 року по цей час та зобов`язати останнє оформити трудову книжку для нарахування за лікарняними листами.
У вересні 2019 року ПП ЛІР звернулося до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_3 . Зазначало, що між ОСОБА_3 та приватним підприємством ЛІР було укладено цивільно-правовий договір підряду № 20 від 01.02.2019 р. Вважає, що вказаний договір за своїм змістом є цивільно-правовим договором, а відносини, що склались між сторонами цього договору - суто правовими. Просив визнати цивільно-правовий договір підряду № 20 від 01.02.2019 р. підписаний ОСОБА_3 та ПП ЛІР дійсним, таким, що є укладеним та фактично відбувся.
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 22 червня 2020 рокупозов ОСОБА_3 до приватного підприємства ЛІР , третя особа: управління Держпраці у Полтавській області про встановлення факту трудових відносин та зобов`язання видати трудову книжку задоволено.
Встановлено факт трудових відносин між ОСОБА_3 та приватним підприємством ЛІР з 29 січня 2019 року по даний час.
Зобов`язано приватне підприємство ЛІР , оформити ОСОБА_3 трудову книжку та нарахувати відповідні виплати за лікарняними листами.
В задоволенні зустрічного позову приватного підприємства ЛІР до ОСОБА_3 ,третя особа: управління Держпраці у Полтавській області про визнання договору дійсним, таким, що є укладеним та фактично відбувся відмовлено.
Стягнуто з приватного підприємства ЛІР на користь ОСОБА_3 768,40 грн. сплаченого судового збору.
Рішення оскаржило ПП ЛІР , яке в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального просить скасувати рішення в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_3 та прийняти нове, яким задовольнити зустрічний позов ПП ЛІР та розподілити судові витрати.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_3 вважає рішення районного суду вірним та просить залишити його без змін.
Колегія суддів, перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги з таких підстав:
Судом першої інстанції вірно встановлено та вбачається з матеріалів справи, що між ПП "ЛІР" (замовник) та ОСОБА_3 укладено цивільно-правовий договір підряду №20 від 01.02.2019 року, предметом якого є виконання підсобних робіт на будівельному майданчику Полтавської №1 та №3, черга №3, №4.
Згідно договору виконавець виконує роботу на свій ризик та не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку. Виконавець зобов`язується виконувати роботу відповідно до вимог державних стандартів та вимог, які висуваються до даного виду робіт Замовником. Замовник забезпечує виконавця усім необхідним для виконання роботи, передбаченої цим договором. Термін дії договору з 01.02.2019 року по 28.02.2019 року.
Пунктом 2.1 передбачено, що за виконану роботу Замовник сплачує Виконавцеві винагороду у розмірі 1 год. - 40 грн.
28.02.2019 року директором ПП ЛІР одноособово складено акт здавання-приймання виконаних робіт, відповідно до якого роботи згідно з умовами цивільно-правового договору підряду №20 від 01.02.2019 року виконано якісно, в строк і в обсязі з 01.02.2019 року по 27.02.2019 року відпрацьовано 128 годин по 40 грн./год. За виконану роботу Замовник сплачує Виконавцеві винагороду у розмірі 5120 грн. Жодних претензій по якості та обсягу робіт Замовник не має.
В акті здавання-приймання виконаних робіт директор ПП ЛІР зазначив, що робітник ОСОБА_3 27.02.2019 року о 10:00 год. отримав тяжку травму і не може підписати акт виконаних робіт, тому затвердив акт здавання-приймання виконаних робіт без підпису робітника.
Головним державним інспектором Управління Держпраці у Полтавській області Ягодовською Я.В. проведено інспекційне відвідування ПП "ЛІР" на предмет додержання ним вимог законодавства про працю, за результатами якого складено акт від 20.03.2019 року №ПЛ3777/170/АВ .
Перевіркою виявлено порушення позивачем вимог статті 24 КЗпП України щодо допущення працівників до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу.
За висновком інспектора, ОСОБА_3 був фактично допущений до роботи без належного оформлення трудових відносин.
Задовольняючи позов ОСОБА_3 та відмовляючи у зустрічному позові, районний суд своє рішення мотивував тим, що матеріали справи містять докази, що підтверджують наявність трудових відносин між ПП ЛІР та ОСОБА_3 , а позовні вимоги підприємства є необґрунтованими та недоведеними.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком.
Відповідно до частини першої статті 21 КЗпП України, трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Згідно зі статтею 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Стаття 626 ЦК України визначає загальне поняття цивільно-правового договору. Відповідно, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Виконавець робіт, на відміну від найманого працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку. Наказ (розпорядження) про прийом на роботу не видається.
Сторони цивільно-правової угоди укладають договір в письмовій формі згідно з вимогами статті 208 ЦК України. Такі угоди застосовуються для виконання конкретної роботи, що спрямована на одержання результатів праці, і у разі досягнення зазначеної мети вважаються виконаними і дія їх припиняється
Відповідно до статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (частина 1 статті 843 ЦК України).
Основною ознакою, що відрізняє підрядні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.
Підрядник, який працює згідно з цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.
Трудовий договір це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання, трудова діяльність не припиняється.
Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.
Умовами договору підряду від в 01.02.2019 року № 20, укладеного між сторонами, визначено, що виконавець виконує роботу на свій ризик та не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку. Виконавець зобов`язується виконувати роботу відповідно до вимог державних стандартів та вимог, які висуваються до даного виду робіт Замовником. Замовник забезпечує виконавця усім необхідним для виконання роботи, передбаченої цим договором. Термін дії договору з 01.02.2019 року по 28.02.2019 року. Пунктом 2.1 передбачено, що за виконану роботу Замовник сплачує Виконавцеві винагороду у розмірі 1 год. - 40 грн.
Однак, у зазначеному договорі підряду не зазначено який саме кінцевий результат роботи повинен передати виконавець замовнику, між тим процес праці не передбачає будь-якого кінцевого результату.
Жодним пунктом договору не встановлено обсяг виконуваної роботи, що повинні були бути відображені в акті їх приймання. Не містяться у них і відомості щодо того, який саме конкретний результат роботи повинен передати виконавець замовникові, не визначено переліку завдань роботи, її видів, кількісних і якісних характеристик.
Зазначений висновок узгоджується з постановою Верховного Суду від 08 травня 2018р. у справі № 127/21595/16-ц.
З огляду на вказане, колегія судді погоджується з висновком суду першої інстанції, що між сторонами виникли трудові відносити, які належним чином не були оформлені ПП ЛІР .
Стосовно зустрічного позову ПП ЛІР щодо визнання договору дійсним та таким, що є і був укладеним та фактично відбувся, колегія суддів звертає увагу на невірно обраний спосіб захисту, який просить застосувати підприємство.
Можливість вимагати укладення договорів у судовому порядку законодавчо закріплюється тільки щодо певних договорів, обов`язковість укладення яких передбачена законом, зокрема якщо договір заснований на державному замовленні, в даній же справі вбачається наявність трудових відносин між сторонами.
Апеляційна скарга не містить нових фактів чи засобів доказування, які б спростовували висновки суду першої інстанції. Наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди позивача з висновками суду першої інстанції, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального і процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_3 пропустив строк звернення до суду з даним позовом, оцінюються колегією суддів, зважаючи на те, що позивач в обгрунтування заявлених вимог зазначав, що ним не пропущено строк, передбачений нормами ст.233 КЗпП України (т.1, а.с. 6-7).
Зокрема, про порушення свого права він довідався у червні 2019р., коли підприємство стало заперечувати факт наявності трудових відносин.
Крім того, з дати отримання травми - 27.02.2019р. по 03.04.2019р. ОСОБА_3 перебував на стаціонарному лікуванні в Полтавській обласній клінічній лікарні , після чого приймав амбулаторне лікування до 16 жовтня 2020р. та 18 жовтня 2019р. йому визначена 2 група інвалідності (т.1, а.с.14,17-19, 230-233, т.2, а.с. 140-141,256-259). До районного суду з даним позовом він звернувся 01.07.2019р., тобто в період , коли об`єктивно існували вкрай обтяжливі для його стану здоров`я обставини.
За таких обставин колегія суддів не вбачає пропуску строку звернення з даним позовом.
Разом з тим, позивач просив встановити факт трудових відносин між ним та ПП ЛІР з 29 січня 2019 року, не даючи доказів на підтвердження вказаної дати укладання трудової угоди, хоча договір підряду ним було підписано 01 лютого 2019р. (т.1,а.с.107).
Будь-яких доказів наявності правовідносин між сторонами до зазначеної дати суду надано не було, у зв`язку з чим колегія суддів приходить до висновку про зміну рішення районного суду в частині визначення дати початку трудових відносин, визнавши їх початок 01 лютого 2019р.
В іншій частині рішення підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 374,375, 381, 384 ЦПК України, апеляційний суд,-
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Приватного підприємства Лір задовольнити частково.
Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 22 червня 2020 року змінити в частині визначення дати початку трудових відносин, встановивши факт трудових відносин між ОСОБА_3 та приватним підприємством ЛІР з 01 лютого 2019р. (замість 29 січня 2019 року) по даний час.
В іншій частині рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 22 червня 2020 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий-суддя О. В. Прядкіна
Судді: С. А. Гальонкін
О. І. Обідіна
Суд | Полтавський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 07.09.2020 |
Оприлюднено | 15.09.2020 |
Номер документу | 91396529 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Висоцька Валентина Степанівна
Цивільне
Полтавський апеляційний суд
Прядкіна О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні