Ухвала

від 09.09.2020 по справі 490/7868/16-к

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

490/7868/16-к 09.09.2020

н\п 1-кс/490/3251/2020

Справа № 490/7868/16-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2020 року м. Миколаїв

Слідчий суддя Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 вивчивши клопотання ОСОБА_2 про накладення арешту у кримінальному провадженні №4216151030000242 від 11.07.2016 року,

в с т а н о в и в:

31 серпня 2020 року ОСОБА_2 , звернувся до слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва із клопотанням про арешт земельної ділянки за кадастровим номером 4810137200:09:023:0017, площею 965 кв. м. розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . У цьому ж клопотанні заявник просить скасувати дозвіл на початок виконання будівельних робіт серія МК номер 11219351045 на об`єкт будівництва багатоповерхового житлового будинку по АДРЕСА_1 , виданого 19.12.2019 року Управлінням ДАБК ММР.

Як вбачається з клопотання та наданих слідчому судді матеріалів, клопотання ОСОБА_2 не відповідає вимогам статей 170, 171 КПК України з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч.2. цієї статті арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 6. цієї статті у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Відповідно до статті 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

У клопотанні цивільного позивача у кримінальному провадженні про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третіх осіб для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, повинно бути зазначено:

1) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір позовних вимог;

2) докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.

Разом з тим, зазначені вимоги закону ОСОБА_2 при зверненні із клопотанням не дотримані.

ОСОБА_2 а ні в клопотанні, а ні доповненими до нього документами не підтверджує право на звернення до слідчого судді із клопотанням в порядку статей 170, 171 КПК України про арешт майна як цивільний позивач, не зазначає та не додає до клопотання цивільного позову (в разі його подання слідчому у кримінальному провадженні), не доводить факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.

Окрім цього, ОСОБА_2 у клопотанні про арешт майна висуває вимоги, які не пов`язані із арештом майна та не підлягають розгляду слідчим суддею у відповідності до вимог КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимогстатті 171цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.

Частина 6 ст. 9 КПК України передбачає, що у випадках, коли положення Кримінального процесуальногоКодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 КПК України.

Відповідно до положень ст. 7 КПК України, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: законність, забезпечення права на захист та доступ до правосуддя.

Таким чином, враховуючи положення ст. ст. 7, 9 КПК України, оскільки подане клопотання, подане особою, яка не має права його подавати, та містить в собі вимоги які не підлягають розгляду слідчим суддею, з метою уникнення недотримання визначеної законом процедури судочинства, слідчий суддя вважає наведені порушення вимог кримінально процесуального закону істотними та у відповідності до положень ч. 6 ст. 9 КПК України та ст. 171 КПК України, визнаю їх підставою для повернення клопотання.

Керуючись ст. 7, 9, 170, 171, 372 КПК України,

постановив:

Клопотання ОСОБА_2 про накладення арешту у кримінальному провадженні №4216151030000242 від 11.07.2016 року повернути з усіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1