Рішення

від 02.09.2020 по справі б13/188-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" вересня 2020 р. м. Київ Справа № Б13/188-11

за позовною заявою ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Александер (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Л.Українки, 64; код ЄДРПОУ 22926991)

до відповідача 1) Товариства з обмеженою відповідальністю Дек-Стандарт (04080, м. Київ, вул. Юрківська/Фрунзе, буд. 2-6/32, літ. А; код ЄДРПОУ 37037223)

та відповідача 2) Товариства з обмеженою відповідальністю Сімеко Інвест (04070, м. Київ, вул. Волоська, буд. 55/57; код ЄДРПОУ 37037188)

про визнання недійсними правочинів

у відокремленому провадженні в межах справи № Б13/188-11

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Юбіпартнер Консалтинг (04050, м. Київ, вул. В.Дончука, буд. 7, прим. 5; код ЄДРПОУ 36856534) - Кредитор

до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Александер (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Л.Українки, 64; код ЄДРПОУ 22926991) - Боржник/Банкрут

про банкрутство

Суддя Наріжний С.Ю.

За участю секретаря Абрамової В.Д.

За участю представників учасників у справі:

від ТОВ Торговий Дім Александер : ліквідатор арбітражний керуючий Перепелиця В.В., адвокат Пащенко В.В.

ВСТАНОВИВ:

у провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа № Б13/188-11 за заявою ТОВ Юбіпартнер Консалтинг про банкрутство ТОВ Торговий Дім Александер , провадження в якій порушене згідно ухвали суду від 09.11.2011.

Постановою Господарського суду Київської області від 14.10.2013 визнано Боржника банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Ухвалою суду від 15.10.2019 призначено ліквідатором ТОВ Торговий Дім Александер арбітражного керуючого Перепелицю В.В.

На даний час провадження у справі перебуває на стадії ліквідаційної процедури.

18.05.2020 до суду надійшла позовна заява ліквідатора ТОВ Торговий Дім Александер арбітражного керуючого Перепелиці В.В. від 06.05.2020 б/№ (вх. № 1424/20) до відповідачів ТОВ Дек-Стандарт та ТОВ Сімеко Інвест про визнання недійсними правочинів, укладених Боржником ТОВ Торговий Дім Александер .

Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.05.2020 вказану позовну заяву прийнято до розгляду у відокремленому провадженні в межах провадження у справі № Б13/188-11 про банкрутство ТОВ Торговий Дім Александер ; підготовче засідання призначено на 23.06.2020; встановлено сторонам строки для надання відзиву на позов, відповіді на відзив і заперечень.

В судовому засіданні 23.06.2020 постановлено протокольну ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання на 04.08.2020, про що Відповідачів 1, 2 повідомлено ухвалою від 24.06.2020.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.08.2020 закрито підготовче провадження у справі; призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 02.09.2020.

05.08.2020 до суду надійшли письмові пояснення Позивача від 31.07.2020 б/№ (вх. № 16523/20) по суті справи.

02.09.2020 в судове засідання з`явились представники Позивача. Відповідачі 1, 2 в судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Судом встановлено, що Відповідач 1 ТОВ Дек-Стандарт отримав ухвалу суду від 19.05.2020 про відкриття провадження - 26.05.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103272966960, отже Відповідач 1 належним чином повідомлений про дане судове провадження. Копії ухвал суду від 24.06.2020 та 04.08.2020, адресовані Відповідачу 1, повернулась до суду без вручення з відміткою АТ Укрпошта вибули .

Крім цього судом встановлено, що копії ухвал суду від 19.05.2020, від 24.06.2020 та від 04.08.2020, адресовані Відповідачу 2 ТОВ Сімеко Інвест , повернулись до суду без вручення з відмітками АТ Укрпошта адресат відсутній за вказаною адресою .

Ухвала суду від 19.05.2020 була опублікована в Єдиному державному реєстрі судових рішень 21.05.2020; ухвала суду від 24.06.2020 була опублікована в Єдиному державному реєстрі судових рішень 26.06.2020; ухвала суду від 04.08.2020 була опублікована в Єдиному державному реєстрі судових рішень 07.08.2020.

Отже судом вжито всіх можливих заходів щодо повідомлення учасників у справі про дане судове провадження.

Суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18), провадження №11-268заі18).

Враховуючи, що Відповідачі 1, 2 є суб`єктами підприємницької діяльності та ухвали суду від 19.05.2020, 24.06.2020 та 04.08.2020 направлялись судом рекомендованою кореспонденцією за належними адресами Відповідачів 1, 2 згідно інформації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також те, що ухвали суду були оприлюднені в ЄДРСР, суд дійшов висновку, що Відповідачі 1, 2 вважаються належним чином повідомленими про розгляд даної справи.

Судом встановлено, що Відповідачі 1, 2 у встановлений ухвалою суду від 19.05.2020 строк не скористались правом на подачу відзиву на позовну заяву.

Згідно ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи викладене вище розгляд справи здійснюється судом згідно матеріалів позовної заяви та письмових пояснень Позивача.

В судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав і просив суд задовольнити позов повністю.

Узагальнені доводи Позивача є наступними.

27.09.2010 між Позивачем та Відповідачами 1, 2 були укладені Договори купівлі-продажу цінних паперів № 1-2/10Б та № 1-3/10Б, за якими Позивач придбав у Відповідачів 1, 2 цінні папери - прості іменні акції ПАТ Юбіпартнер в кількості 12255 шт загальною номінальною вартістю 1225500 грн, що становить 4,902% акцій товариства, загальний статутний капітал якого становить 25000000 грн.

При цьому купівлю-продаж за вказаними Договорами було вчинено за договірною вартістю 50000400 грн.

Отже Боржником за оспорюваними правочинами за суму 50000400 грн було придбано 4,902% акцій товариства, загальний статутний капітал якого становить 25000000 грн.

Крім цього, Боржником ТОВ Торговий Дім Александер (код ЄДРПОУ 22926991) так і не було оформлено право власності на вказані вище цінні папери, оскільки згідно звітності ПАТ Юбіпартнер за 2014 рік, власником 4,902% акцій товариства значиться ТОВ Торговий Дім Александр (код ЄДРПОУ 38920229).

В подальшому, в рахунок погашення частини заборгованості Позивача перед Відповідачем 1 за оспорюваним договором № 1-2/10Б ТОВ Торговий Дім Александер було передано ТОВ Дек-Стандарт у власність нерухоме майно - нежитлові приміщення № 77 та № 78 загальною площею 243,1 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Льва Толстого, 5-А та перераховано кошти у сумі 3126300 грн.

Також, внаслідок укладення оспорюваних правочинів кредиторська заборгованість Боржника зросла на 48960000 грн, що включені до реєстру вимог кредиторів.

Таким чином Позивач зазначає, що укладення оспорюваних Договорів купівлі-продажу цінних паперів № 1-2/10Б та № 1-3/10Б від 27.09.2010 завдало збитків Боржнику та кредиторам ТОВ Юбіпартнер Консалтинг і ПАТ Кредит Європа Банк у вигляді втрати можливості задовольнити кредиторські вимоги внаслідок втрати нерухомого майна та грошових коштів, які були спрямовані на погашення заборгованості перед ТОВ Дек-Стандарт .

Враховуючи викладене Позивач вважає наявними підстави для визнання недійсними Договорів купівлі-продажу цінних паперів № 1-2/10Б та № 1-3/10Б від 27.09.2010, в порядку ч. 1 ст. 42 КУзПБ.

Детально розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши подані докази та заслухавши доводи представників Позивача, суд встановив наступне.

27.09.2010 між ТОВ Торговий Дім Александер (покупець) та ТОВ Дек-Стандарт (продавець) було укладено Договір купівлі-продажу цінних паперів № 1-2/10Б, відповідно до якого (п. 1.1.) продавець зобов`язався передати у власність покупця, а покупець зобов`язався прийняти і оплатити цінні папери: акції прості іменні ПАТ Юбіпартнер (код ЄДРПОУ 36677299) загальною кількістю 5205 шт., загальною номінальною вартістю 520500 грн.

Згідно п. 1.1., 1.2. Договору № 1-2/10Б, ціною продажу вказаних акцій (загальна сума договору) сторони визначили суму 21236400,00 грн, що більше ніж в 40 раз перевищувало їх номінальну вартість.

27.09.2010 представниками покупця та продавця було підписано Акт прийому-передачі до Договору № 1-2/10Б, згідно якого продавець передав, а покупець прийняв вказані вище цінні папери.

Відповідно до п. 2.1. Договору № 1-2/10Б, розрахунки за цим договором здійснюються між покупцем та продавцем шляхом перерахування покупцем на розрахунковий рахунок продавця загальної суми договору в два етапи: 1040400,00 грн протягом 5 банківських днів з дати підписання даного договору; 20196000,00 грн до 31.12.2010.

У зв`язку з нездійсненням ТОВ Торговий Дім Александер розрахунків за Договором № 1-2/10Б, ТОВ Дек-Стандарт звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення 1040400,00 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.01.2011 у справі № 51/384 затверджено мирову угоду між ТОВ Торговий Дім Александер та ТОВ Дек-Стандарт , відповідно до умов якої Позивач в рахунок погашення частини боргу в сумі 1040400,00 грн передав Відповідачу 1 у власність нерухоме майно - нежитлові приміщення № 77 та № 78 загальною площею 243,1 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Льва Толстого, 5-А.

В подальшому, 21.12.2011 ТОВ Дек-Стандарт звернулось до Господарського суду Київської області в межах даної справи про банкрутство щодо визнання кредиторських вимог до Боржника у сумі 20196000 грн на підставі Договору № 1-2/10Б від 27.09.2010, які були визнані ухвалою суду від 12.03.2013.

Також 02.07.2012 ТОВ Торговий Дім Александер було здійснено переказ грошових коштів на користь ТОВ Дек-Стандарт в рахунок часткової оплати за цінні папери згідно Договору № 1-2/10Б від 27.09.2010 на загальну суму 3126300,00 грн, що встановлено в рішенні Господарського суду м. Києва від 16.05.2018 у справі № 910/757/18, яким вирішено стягнути з ТОВ Дек-Стандарт на користь ТОВ Торговий Дім Александер безпідставно отримані кошти у сумі 1000000,00 грн.

Крім цього, того ж дня, коли між Позивачем та Відповідачем 1 було укладено Договір № 1-2/10Б, 27.09.2010 між ТОВ Торговий Дім Александер (покупець) та ТОВ Сімеко Інвест (продавець) було укладено Договір купівлі-продажу цінних паперів № 1-3/10Б, відповідно до якого (п. 1.1.) продавець зобов`язався передати у власність покупця, а покупець зобов`язався прийняти і оплатити цінні папери: акції прості іменні ПАТ Юбіпартнер (код ЄДРПОУ 36677299) загальною кількістю 7050 шт., загальною номінальною вартістю 705000 грн.

Згідно п. 1.1., 1.2. Договору № 1-3/10Б, ціною продажу вказаних акцій (загальна сума договору) сторони визначили суму 28764000,00 грн, що більше ніж в 40 раз перевищувало їх номінальну вартість.

27.09.2010 представниками покупця та продавця було підписано Акт прийому-передачі до Договору № 1-3/10Б, згідно якого продавець передав, а покупець прийняв вказані вище цінні папери.

Відповідно до п. 2.1. Договору № 1-3/10Б, розрахунки за цим договором здійснюються між покупцем та продавцем шляхом перерахування покупцем на розрахунковий рахунок продавця загальної суми договору протягом 5 банківських днів після підписання даного договору.

26.12.2011 ТОВ Сімеко Інвест звернулось до Господарського суду Київської області в межах даної справи про банкрутство щодо визнання кредиторських вимог до Боржника у сумі 28764000,00 грн на підставі Договору № 1-3/10Б від 27.09.2010, які були визнані ухвалою суду від 12.03.2013.

Згідно матеріалів справи, статутний капітал ПАТ Юбіпартнер (код ЄДРПОУ 36677299) має розмір 25000000,00 грн та поділений на 250000 простих іменних акцій номінальною вартістю 100 грн за одну акцію.

Таким чином сумарно за Договорами № 1-2/10Б та № 1-3/10Б від 27.09.2010 Боржником за суму 50000400 грн придбано у Відповідачів 1, 2 - 12255 простих іменних акцій ПАТ Юбіпартнер (код ЄДРПОУ 36677299), що становить 4,902% від статутного капіталу товариства.

Відповідно до Звіту про фінансові результати ПАТ Юбіпартнер за 2009 рік (період, що передував року, у якому вчинено оспорювані правочини), що наданий ГУ статистики у м. Києві, ПАТ Юбіпартнер мало чистий збиток у сумі 21499000 грн, а за аналогічний період попереднього року (2008) - чистий збиток у сумі 43554400 грн.

Крім того, вартість чистих активів ПАТ Юбіпартнер на кінець 2009 - початок 2010 відповідно до Балансу підприємства від 31.12.2009, складала 25017700 грн, що в 2 рази менше, ніж ТОВ Торговий Дім Александер сплатило за 4,902% акцій товариства.

Отже, за оскаржуваними правочинами Боржник за 50000400 грн придбав 4,902% акцій збиткового підприємства, хоч на момент їх укладення у Боржника існувала непогашена заборгованість перед кредиторами ТОВ Юбіпартнер Консалтинг у сумі 313334,67 грн і ПАТ Кредит Європа Банк у сумі 34021951,05 грн, вимоги яких визнані в межах даної справи про банкрутство.

Крім цього, як вбачається з матеріалів справи, ТОВ Торговий Дім Александер фактично не оформив права власності на прості іменні акції ПАТ Юбіпартнер , що були предметом оспорюваних договорів.

Зокрема, згідно звітності ПАТ Юбіпартнер за 2014 рік, власником 4,902% акцій товариства значиться ТОВ Торговий Дім Александр (код ЄДРПОУ 38920229), а не Позивач ТОВ Торговий Дім Александер (код ЄДРПОУ 22926991).

За результатами документальної невиїзної перевірки ТОВ Торговий Дім Александер з питань взаємовідносин з ТОВ БК Партнер Інвест та ТОВ Юбіпартнер Консалтинг за період з 01.01.2009 по 31.03.2011, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва було складено Акт від 19.10.2012 № 1664/22-80/22926991, копія якого наявна в матеріалах справи про банкрутство.

Згідно вказаного Акту Боржник за період з 01.01.2009 по 31.03.2011 не був засновником (учасником) чи акціонером інших суб`єктів господарювання.

Проаналізувавши викладені вище обставини в їх сукупності слід дійти висновку про те, що в результаті укладення оспорюваних Договорів № 1-2/10Б та № 1-3/10Б від 27.09.2010 Боржником фактично не було набуто будь-яких активів, а лише отримано збитки у вигляді:

- втрати нерухомого майна - нежитлових приміщень № 77 та № 78 загальною площею 243,1 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Льва Толстого, 5-А, залишковою балансовою вартістю 440100 грн;

- перерахування ТОВ Дек-Стандарт коштів у розмірі 3126300,00 грн;

- утворення кредиторської заборгованості перед Відповідачами 1, 2 на загальну суму 48960000 грн.

Також наслідком укладення оспорюваних правочинів стала неспроможність Боржника задовольнити вимоги ТОВ Юбіпартнер Консалтинг у сумі 313334,67 грн і ПАТ Кредит Європа Банк у сумі 34021951,05 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, згідно з якими зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно з ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною 1 статті 42 КУзПБ визначено, що правочини, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, якщо вони завдали збитків боржнику або кредиторам, з таких підстав: боржник виконав майнові зобов`язання раніше встановленого строку; боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим; боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами, відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови що в момент прийняття зобов`язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів; боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна; боржник узяв на себе заставні зобов`язання для забезпечення виконання грошових вимог.

Слід відзначити, що ст. 42 КУзПБ, порівняно з приписами ст. 215 ЦК України, розширює підстави для визнання недійсними правочинів та надає можливість визнати недійсною угоду, яка відповідає вимогам Цивільного та Господарського законодавства, проте вчинена у період протягом трьох років, що передував відкриттю процедури банкрутства або після порушення справи про банкрутство та вчинена на шкоду боржнику або його кредиторам.

При розгляді спорів в поряду ст. 42 КУзПБ належить брати до уваги, що дії боржника, зокрема але не виключно, щодо безоплатного відчуження майна, відчуження майна за ціною значно нижче ринкової, для цілей не спрямованих на досягнення розумної ділової мети або про прийняття на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, або відмова від власних майнових вимог, якщо вони вчинені у підозрілий період, можуть свідчити про намір ухилення від розрахунків із контрагентами та спрямовані на завдання шкоди кредиторам.

Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами повинна утримуватись від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів. У період протягом трьох років, що передували відкриттю процедури банкрутства або після порушення справи про банкрутство дії щодо будь-якого вилучення (відчуження) боржником своїх майнових активів є підозрілими і можуть становити втручання у право власності кредиторів, відтак відчуження майна боржником повинно здійснюватись з огляду на права кредиторів щодо забезпечення їх вимог активами боржника, а неврахування інтересів кредиторів у такому випадку є зловживанням з боку боржника своїми правами щодо розпорядження майном як власника, за умови, що відчуження майна призводить завідомо до зменшення обсягу платоспроможності боржника і наносить шкоду кредиторам.

Оскільки, період часу з моменту виникнення грошового зобов`язання у боржника у тому числі при загрозі неплатоспроможності або при надмірній заборгованості до дня порушення справи про його банкрутство є підозрілим періодом, а правочини (договори, майнові дії) боржника, що вчинені у цей період часу є сумнівними, частиною 1 статті 42 КУзПБ встановлено правову презумпцію сумнівності правочинів та майнових дій боржника, що вчинені ним протягом вказаного у Кодексі строку, тому будь-який правочин боржника, що спричинив відчуження ним свого майна, може бути визнаний недійсним на підставі наведеної норми.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 910/6179/17.

Як вже зазначено вище, провадження у справі про банкрутство Боржника порушене 09.11.2011, а оспорювані правочини укладені Боржником 27.09.2010, отже протягом трирічного строку, що передував відкриттю провадження у справі про банкрутство.

Враховуючи все викладене вище, оскільки наслідками укладення Боржником Договорів № 1-2/10Б та № 1-3/10Б від 27.09.2010 стала неможливість виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково, чим завдано збитки Боржнику та кредиторам ТОВ Юбіпартнер Консалтинг і ПАТ Кредит Європа Банк , суд дійшов висновку про те, що Договори купівлі-продажу цінних паперів № 1-2/10Б та № 1-3/10Б від 27.09.2010, що укладені ТОВ Торговий Дім Александер з Відповідачами 1, 2, підлягають визнанню недійсними на підставі ч. 1 ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства.

Таким чином позовна заява ліквідатора ТОВ Торговий Дім Александер підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у вигляді судового збору в сумі 8408,00 грн покладаються на Відповідачів 1, 2 порівну та підлягають стягненню з Відповідача 1 на користь Позивача у сумі 4204,00 грн та з Відповідача 2 на користь Позивача у сумі 4204,00 грн.

Керуючись ст. 129, 233, 238, 240, 241, 256, п. 17.5. розділу ХІ ГПК України, ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним Договір купівлі-продажу цінних паперів № 1-2/10Б від 27.09.2010, укладений між ТОВ Торговий Дім Александер та ТОВ Дек-Стандарт .

3. Визнати недійсним Договір купівлі-продажу цінних паперів № 1-3/10Б від 27.09.2010, укладений між ТОВ Торговий Дім Александер та ТОВ Сімеко Інвест .

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Дек-Стандарт (04080, м. Київ, вул. Юрківська/Фрунзе, буд. 2-6/32, літ. А; код ЄДРПОУ 37037223) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Александер (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Л.Українки, 64; код ЄДРПОУ 22926991) 4204 (чотири тисячі двісті чотири) грн 00 коп. судового збору.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Сімеко Інвест (04070, м. Київ, вул. Волоська, буд. 55/57; код ЄДРПОУ 37037188) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Александер (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Л.Українки, 64; код ЄДРПОУ 22926991) 4204 (чотири тисячі двісті чотири) грн 00 коп. судового збору.

6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

7. Копію рішення надіслати сторонам.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд Київської області протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення виготовлено і підписано 10.09.2020.

Суддя С.Ю. Наріжний