Рішення

від 03.09.2020 по справі 922/1354/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" вересня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/1354/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Хотенця П.В.

при секретарі судового засідання Гаврильєву О.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РИБА КИТ", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІПОЛЬ ПЛЮС", м. Харків про та зустрічним позовом до про стягнення 44700,00 грн. Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІПОЛЬ ПЛЮС", м. Харків Товариства з обмеженою відповідальністю "РИБА КИТ", м. Харків визнання укладеною додаткову угоду за участю представників сторін:

позивача - Мар`єнкова Т.А., ордер № ХВ 000097 від 15.06.2020 року

відповідача - Стрикаль М.В., ордер № 110508 від 22.06.2020 року

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "РИБА КИТ", м. Харків звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІПОЛЬ ПЛЮС", м. Харків, в якій просить суд стягнути з відповідача 44700,00 грн. безпідставно набутих грошових коштів.

Ухвалою господарського суду Харківської області 05 травня 2020 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "РИБА КИТ", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІПОЛЬ ПЛЮС", м. Харків про стягнення 44700,00 грн. залишено без руху; надано позивачу строк 5 днів з дня закінчення події, яка повинна неминуче настати (закінчення карантину), шляхом надання до суду доказів, відправлення відповідачу копії позовної заяви від 29 квітня 2020 року.

12 травня 2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю "РИБА КИТ" усунено недоліки шляхом надання до суду доказів відправлення відповідачу копії позовної заяви від 29 квітня 2020 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18 травня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі №922/1354/20; призначено розгляд справи в судовому засіданні на 15 червня 2020 року на 11 годин та про розгляд справи повідомлено сторін.

12 червня 2020 року через канцелярію суду, Товариством з обмеженою відповідальністю "ДІПОЛЬ ПЛЮС" подано заяву (вхідний № 13298) про відкладення судового засідання, яку суд задовольняє та долучає до матеріалів справи.

Протокольною ухвалою суду від 15 червня 2020 року на підставі частини 4 статті 252 Господарського процесуального кодексу України відкладено судове засідання на 23 червня 2020 року на 12:30 годин.

17 червня 2020 року через канцелярію суду, Товариством з обмеженою відповідальністю "ДІПОЛЬ ПЛЮС" подано відзив (вхідний № 13692), який суд приймає та долучає до матеріалів справи.

17 червня 2020 року через канцелярію суду Товариством з обмеженою відповідальністю "ДІПОЛЬ ПЛЮС" подано зустрічну позовну заяву (вхідний № 13695) до Товариства з обмеженою відповідальністю "РИБА КИТ", в якій Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІПОЛЬ ПЛЮС" просить суд визнати укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДІПОЛЬ ПЛЮС" та Товариством з обмеженою відповідальністю "РИБА КИТ" додаткову угоду від 11 березня 2020 року до договору оренди № 09 від 01 січня 2020 року про продовження строку дії договору оренди № 09 від 01 січня 2020 року до 30 квітня 2020 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22 червня 2020 року прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІПОЛЬ ПЛЮС", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "РИБА КИТ", м. Харків про визнання укладеною додаткову угоду для спільного розгляду з первісним позовом по справі № 922/1354/20; об`єднано вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом; суд перейшов до розгляду справи № 922/1354/20 за правилами загального позовного провадження та почато у справі № 922/1354/20 підготовче провадження і призначено підготовче засідання на 23 червня 2020 року на 12:30

Протокольною ухвалою суду від 23 червня 2020 року, на підставі статтей 177, 181, пункту 3 частини 2 статті 183, статті 232 Господарського процесуального кодексу України відкладено підготовче засідання на 06 липня 2020 року на 15 годин.

03 липня 2020 року через канцелярію суду, Товариством з обмеженою відповідальністю "РИБА КИТ" подано відзив (вхідний № 15292) на зустрічну позовну заяву, який суд приймає та долучає до матеріалів справи.

Протокольною ухвалою суду від 06 липня 2020 року, на підставі пункту 3 частини 2 статті 185, статті 232 Господарського процесуального кодексу України закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 16 липня 2020 року на 12:30 годин.

16 липня 2020 року через канцелярію суду, Товариством з обмеженою відповідальністю "ДІПОЛЬ ПЛЮС" подано заяву (вхідний № 16303) про відкладення судового засідання.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16 липня 2020 року продовжено строк розгляду справи № 922/1354/20 по суті на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19); клопотання відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) про відкладення судового засідання задоволено та відкладено розгляд справи по суті на 03 вересня 2020 року на 15:00 годин.

Представник позивача за первісним позовом у судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги і просить їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача за первісним позовом у судовому засіданні та у відзиві на позовну заяву проти заявлених позовних вимог заперечує, просить відмовити у задоволенні позову.

Представник позивача за зустрічним позовом у судовому засіданні наполягає на задоволенні зустічного позову у повному обсязі.

Представник відповідача за зустрічним позовом у судовому засіданні та у наданому відзиві проти зустрічного позову заперечує, просить відмовити у його задоволенні.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, з`ясувавши обставини справи та дослідивши подані суду докази, перевіривши відповідність доводів сторін фактичним обставинам справи, судом встановлено наступне.

01 січня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "РИБА КИТ" (орендарем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДІПОЛЬ ПЛЮС", (орендодавцем) укладено договір оренди № 09 строком на 3 (три) місяці до 31 березня 2020 року.

Відповідно до пункту 1.1. договору № 09 від 01 січня 2020 року орендодавець передає орендарю в тимчасове платне користування (оренду) нежитлове приміщення № 216 площею 298 кв. м., розташоване на 2 поверсі нежитлової споруди літери "А-6" за адресою м. Харків, вул. 23 серпня, 31-Б, яке передано Товариству з обмеженою відповідальністю "ДІПОЛЬ ПЛЮС", на підставі статуту на праві користування майном (далі - об`єкт оренди).

Згідно пункту 2.1. договору передача об`єкта оренди орендодавцем і його прийняття орендарем проводиться сторонами при передачі об`єкта оренди і оформлюється актом приймання-передачі, підписаного сторонами.

Відповідно до пункту 3.1. договору загальний розмір орендної плати за договором складає 44700,00 грн., із розрахунку 150,00 грн. за один квадратний метр площі в місяць.

Згідно пункту 3.3 договору орендна плата нараховується з моменту фактичної передачі орендарю в тимчасове платне користування об`єкта оренди, що підтверджується підписанням сторонами акта приймання-передачі в порядку, передбаченому пунктом 2.1. цього договору. В разі не підписання акта приймання-передачі в строк, передбачений в пункті 2.1. договору, орендар несе відповідальність передбачену пунктом 8.2. договору.

Відповідно до пункту 3.4.1. договору в строк до 31 січня 2020 року орендар зобов`язаний оплатити орендну плату за перший і останній місяці дії цього договору. За наступний місяць оренди орендна плата оплачується не пізніше 5 числа поточного місяця.

Згідно пункту 6.1. договору договір вступає в силу з моменту підписання сторонами Акту приймання-передачі об`єкта оренди і діє до 30 квітня 2020 року. При належному виконанні орендарем своїх обов`язків по цьому договору, орендар має першочергове право на продовження строку дії цього договору або його переукладення. В зв`язку з цим орендар, не пізніше ніж за 30 днів до дати закінчення строку дії цього договору, направляє орендодавцю на розгляд відповідне повідомлення про наміри продовження строку дії цього договору (переукладення його).

Відповідно до пункту 9.6. договору сторони домовились, що всі листи, приписи і інша пошта, що направляється сторонами одна іншій, вважається прийнятою стороною в момент її отримання під розписку або через три календарних дні після відправлення цінного лист з описом вкладення за адресою відповідної сторони, вказаному в розділі 10 договору.

Матеріали справи також свідчать про те, що відповідно до Акту приймання - передачі об`єкту оренди до договору оренди № 09 від 01 січня 2020 року, орендодавцем передано орендарю об`єкт оренди - нежитлове приміщення № 216 площею 298 кв. м., розташоване на 2 (другому) поверсі нежитлової будівлі літера "А-6" за адресою: м. Харків, вул. 23 Серпня, 31-Б.

Платіжним дорученням № 407 від 22 січня 2020 року сплачено 44700,00 грн. за оренду приміщення в січні 2020 року - 31 січня 2020 року орендодавець надав Товариству з обмеженою відповідальністю "РИБА КИТ" акт приймання-передачі наданих послуг за січень 2020 року про те, що сторони не мають претензій один до одного.

Платіжним дорученням № 412 від 29 січня 2020 року сплачено 44700,00 грн. за оренду приміщення в березні 2020 року орендодавець на момент написання позовної заяви не надав акт приймання-передачі наданих послуг за березень 2020 року по договору оренди № 09.

Платіжним дорученням № 433 від 25 лютого 2020 року сплачено 44700,00 грн. за оренду приміщення в лютому 2020 року - 29 лютого 2020 року орендодавець надав Товариству з обмеженою відповідальністю "РИБА КИТ" акт приймання-передачі наданих послуг за лютий 2020 року про те, що сторони не мають претензій один до одного.

Разом з тим, Товариством з обмеженою відповідальністю "РИБА КИТ" платіжним дорученням № 440 від 13 березня 2020 року помилково сплачено Товариству з обмеженою відповідальністю "ДІПОЛЬ ПЛЮС" 44700,00 грн., поза межами договірних зобов`язань, передбачених вищезазначеним договором оренди, зокрема це була помилково вчинена переплата понад суму визначену у згаданому вище договорі оренди.

З матеріалів справи вбачається, що в період дії зазначеного вище договору оренди Товариство з обмеженою відповідальністю "РИБА КИТ" здійснило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІПОЛЬ ПЛЮС" наступні платежі: платіжним дорученням № 407 від 22 січня 2020 року сплачено 44700,00 грн. з призначенням платежу: "Сплата за оренду приміщення за 01.2020 згідно договору № 09 від 01.01.2020 без ПДВ"; платіжним дорученням № 433 від 25 лютого 2020 року сплачено 44700,00 грн. з призначенням платежу: "Сплата за оренду приміщення за 02.2020 згідно договору № 09 від 01.01.2020 без ПДВ"; платіжним дорученням № 412 від 29 січня 2020 року сплачено 44700,00 грн. з призначенням платежу: "Сплата за оренду приміщення за 03.2020 згідно договору № 09 від 01.01.2020 без ПДВ"; платіжним дорученням № 440 від 13 березня 2020 року сплачено 44700,00 грн. з призначенням платежу: "Сплата за оренду приміщення за 04.2020 згідно договору № 09 від 01.01.2020 без ПДВ"

Всього зазначеними платіжними дорученнями сплачено 178800,00 грн.

При зверненні до господарського суду з первісним позовом по даній справі Товариство з обмеженою відповідальністю "РИБА КИТ" зазначає, що вказаний платіж від 13 березня 2020 року був здійснений ним помилково, та поза межами існуючих між сторонами договірних зобов`язань, а сам вказаний договір оренди продовжувати не планувалося.

Матеріали справи свідчать про те, що орендодавцем не було виконано умови пункту 5.1.5 договору № 09 від 01 січня 2020 року, де орендодавець взяв на себе зобов`язаний передати орендарю контактний телефон свого офіційного представника, відповідального за експлуатацію об`єкта оренди, а також забезпечити орендарю можливість контакту з вказаною особою протягом 5 днів на тиждень (понеділок-п`ятниця) з 9 до 18 години.

В зв`язку з тим, що орендодавцем офіційно не було передано Товариству з обмеженою відповідальністю "РИБА КИТ" будь-яких контактів для комунікації з ним, жодні номери телефону чи адреса електронної пошти для листування не була зазначена в самому договорі, в зв`язку з цим, позивач за первісним позовом намагався зв`язатись з орендодавцем за номером телефону, який зазначений в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, як офіційний телефонний номер Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІПОЛЬ ПЛЮС", але орендодавець жодного разу не відповів.

Офіс Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІПОЛЬ ПЛЮС" знаходиться в тій же будівлі за адресою: м. Харків, вул. 23 Серпня, буд. 31-Б, який з початку посилення карантинних заходів з 16 березня 2020 року, весь час є зачиненим.

31 березня 2020 року позивач за первісним позовом очикував представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІПОЛЬ ПЛЮС" протягом всього робочого дня з 10 до 18 годин, але він не з`явився для прийняття приміщень із користування за укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "РИБА КИТ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДІПОЛЬ ПЛЮС" договором оренди, про що директором Товариства з обмеженою відповідальністю "РИБА КИТ" складений акт в присутності двох незацікавлених осіб, а саме, ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 , а також заявами останніх, як свідків.

Разом з двома незацікавленими особами приміщення № 216 за адресою: м. Харків, вул. 23 Серпня, буд. 31-Б , яке повертається із оренди, було оглянуто. На момент огляду воно було повністю звільнено від майна, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю "РИБА КИТ", перебувало в нормальному технічному стані, який відповідає описаному в акті передання приміщення в оренду.

Незацікавлені особи оглянули, складений Товариством з обмеженою відповідальністю "РИБА КИТ" Акт приймання-передачі (повернення) об`єкту оренди до договору оренди № 09 від 01 січня 2020 року, підписаний з боку орендаря та завірений печаткою.

В заявах свідків ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 зазначено, що 31 березня 2020 року приміщення перебувало в нормальному технічному стані, було звільнено від речей Товариства з обмеженою відповідальністю "РИБА КИТ". В деталях: на стінах шпалери під фарбу, підвісні стелі, кондиціонери в кабінетах, вікна пластикові, на підлозі килимове покриття темного кольору. В приміщенні є можливість користуватись комунікаціями, світлом. Під час огляду приміщення вівся відеозапис на мобільний телефон. Представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІПОЛЬ ПЛЮС" чекали з 10 до 18 годин, жодних поідомлень про причини неявки від нього не надійшло, в зв`язку з чим, почали складати акт щодо неявки. Свідками оглянутий акт повернення приміщення до договору оренди №09 від 01 січня 2020 року. Акт повернення приміщення був підписаний зі сторони Товариства з обмеженою відповідальністю "РИБА КИТ". Після складання акту про неявку представника орендодавця, вхідні двері приміщення, яке поверталось із оренди, було закрито.

Протягом наступних трьох робочих днів з Товариством з обмеженою відповідальністю "РИБА КИТ" відповідач за первісним позовом не зв`язався, в зв`язку з чим, 08 квітня 2020 року позивачем за первісним позовом цінним листом, з описом вкладення, на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІПОЛЬ ПЛЮС" було направлено лист з проханням виконати обов`язок передбачений пунктом 5.1.2. укладеного договору оренди - прийняти об`єкт оренди, в зв`язку з закінченням строку дії договору та повернути помилково сплачені кошти. Даний лист не був отриманий відповідачем за первісним позовом і повернувся на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "РИБА КИТ".

Товариство з обмеженою відповідальністю "РИБА КИТ" при зверненні до господарського суду з первісним позовом зокрема зазначає, що договірні правовідносини за договором оренди № 09 01 січня 2020 року є припиненими 31 березня 2020 року, сплачені Товариством з обмеженою відповідальністю "РИБА КИТ" грошові кошти за платіжним дорученням № 440 від 13 березня 2020 року в загальній сумі 44700,00 грн. Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІПОЛЬ ПЛЮС" набуло без належних правових підстав, а тому в силу положень статті 1212 Цивільного кодексу України зобов`язано повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "РИБА КИТ". Оскільки такі кошти Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІПОЛЬ ПЛЮС" в добровільному порядку не повернуло, зазначені обставини стали підставами для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "РИБА КИТ" з первісним позовом в межах даної справи про примусове стягнення 44700,00 грн.

В свою чергу, Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІПОЛЬ ПЛЮС" при зверненні до господарського суду з зустрічним позовом зокрема зазначає, що грошові кошти за платіжним дорученням № 440 від 13 березня 2020 року в загальній сумі 44700,00 грн. були перераховані Товариству з обмеженою відповідальністю "РИБА КИТ" в якості орендної плати за договором оренди № 09 від 01 січня 2020 за квітень 2020 на підставі раніше досягнутої між сторонами домовленості про продовження договірних правовідносин. Однак, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "РИБА КИТ" не підписало направлених на його адресу від Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІПОЛЬ ПЛЮС" відповідної додаткової угоди від 11 березня 2020 року до договору, а в розумінні статті 181 Господарського кодексу України шляхом проведення вказаної оплати схвалило таку додаткову угоду, ця додаткова угода від 11 березня 2020 року, на думку Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІПОЛЬ ПЛЮС", має бути визнана укладеною в судовому порядку.

Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно статті 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України також передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частин 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до положень статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до статті 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом статті 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 631 Цивільного кодексу України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Згідно частини 2 статті 180 Господарського кодексу України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до статті 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов`язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони. У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо). Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов`язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими. У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України

Частиною 1 статті 641 Цивільного кодексу України передбачено, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Згідно статті 642 Цивільного кодексу України, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. Особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції.

Відповідно до частини 1 статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 1-3 статті 653 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Згідно статті 654 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Щодо зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІПОЛЬ ПЛЮС" про визнання додаткової угоди укладеною суд зазначає наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІПОЛЬ ПЛЮС" зазначаючи в процесі розгляду справи про те, що між сторонами було досягнуто домовленостей про продовження строку дії договору оренди № 09 від 01 січня 2020 року не надало суду будь-яких належних та допустимих доказів існування зазначених обставин.

Як вже зазначалось, в силу положень статті 654 Цивільного кодексу України, внесення змін до договорів мають бути вчинені в тій самій формі, що і самі договори. Згідно з вимогами статті 181 Господарського кодексу України, господарський договір викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами.

Проте, будь-яких підписаних сторонами додаткових угод до договору оренди № 09 від 01 січня 2020 про продовження строку його дії до 30 квітня 2020 року в даному випадку не існує.

Пунктом 6.1. договору передбачено, що при належному виконанні орендарем своїх обов`язків по цьому договору, орендар має першочергове право на продовження строку дії цього договору або його переукладення. В зв`язку з цим орендар, не пізніше ніж за 30 днів до дати закінчення строку дії цього договору, направляє орендодавцю на розгляд відповідне повідомлення про наміри продовження строку дії цього договору (переукладення його).

Відповідно до пункту 9.6. договору сторони домовились, що всі листи, приписи і інша пошта, що направляється сторонами одна іншій, вважається прийнятою стороною в момент її отримання під розписку або через три календарних дні після відправлення цінного лист з описом вкладення за адресою відповідної сторони, вказаному в розділі 10 договору.

Проте, матеріали справи не містять, та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДІПОЛЬ ПЛЮС" не надано суду будь-яких належних та допустимих доказів звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "РИБА КИТ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІПОЛЬ ПЛЮС" з приводу продовження строку дії договору, в тому числі в порядку, визначеному пунктами 6.1., 6.9. договору, тобто в письмовому вигляді та за 30 днів до дати закінчення договорів.

При цьому, суд вважає безпідставними посилання Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІПОЛЬ ПЛЮС" в обґрунтування зазначених обставин на те, що така домовленість між сторонами була досягнута в усній формі, проте, Товариство з обмеженою відповідальністю "РИБА КИТ" нібито свідомо не підписало відповідну додаткову угоду яку попередньо були передані Товариством з обмеженою відповідальністю "ДІПОЛЬ ПЛЮС", однак сплативши 13 березня 2020 року орендні платежі за квітень 2020 року вчинило дію, яка свідчить про її схвалення таких право чинів.

Статтями 638-647 Цивільного кодексу України передбачено порядок укладання договорів, а статтею 181 Господарського кодексу України передбачено порядок укладання господарських договорів. Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІПОЛЬ ПЛЮС" не надало суду будь-яких доказів дотримання зазначеного порядку. Зокрема Товариством з обмеженою відповідальністю "ДІПОЛЬ ПЛЮС" не доведено сам факт звернення до Товариства з обмеженою відповідальністю "РИБА КИТ" з пропозицію про внесення змін до договору оренди № 09 від 01 січня 2020 року, шляхом укладання додаткової угоди від 11 березня 2020 року, тобто надсилання на його адресу або передачі уповноваженій особі вказаних додаткових угод з метою їх розгляду та підписання. Зазначене в свою чергу свідчить про відсутність правових підстав вважати, що сплативши 13 березня 2020 року орендні платежі за квітень 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "РИБА КИТ" вчинило дію, яка свідчить про її схвалення додаткової угоди від 11 березня 2020 року про продовження строку дії договору оренди № 09 від 01 січня 2020 року.

Посилання Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІПОЛЬ ПЛЮС" в обґрунтування укладання додаткової угоди на усне звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "РИБА КИТ", суд також вважає безпідставними виходячи з наступного.

Статтями 76-77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Проте, належних та допустимих доказів існування звернення матеріали справи не містять та Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІПОЛЬ ПЛЮС" суду не надано. Крім того, в силу зазначених положень Закону, усне звернення не може розглядатися судом ні як належний та допустимий доказ звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "РИБА КИТ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІПОЛЬ ПЛЮС" з приводу продовження договірних відносин в порядку, визначеному пунктами 6.1., 9.6. договору, ні як належний та допустимий доказ прийняття пропозиції на продовження договірних відносин, та внесення відповідних змін до договору оренди № 09 від 01 січня 2020 року в порядку, визначеному статтею 654 Цивільного кодексу України.

Згідно статті 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до частини 1 статті 640 Цивільного кодексу України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно частини 1 статті 642 Цивільного кодексу України, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Таким чином, процедура внесення змін до договору шляхом укладення додаткової угоди договору передбачає: надіслання пропозиції про внесення змін до договору ініціюючою стороною; досягнення сторонами згоди з усіх істотних умов додаткової угоди про внесення змін до договору; одержання позивачем повної і безумовної відповіді відповідача про прийняття пропозиції позивача; оформлення досягнутої сторонами згоди у вигляді додаткової угоди сторін до договору, у письмовій формі, з підписами обох сторін.

При цьому, враховуючи принцип свободи договору, закріплений в статті 627 Цивільного кодексу України, згідно з яким сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, приписи статті 188 Господарського кодексу України, статті 651 Цивільного кодексу України, а також положення самого договору оренди №09 від 01 січня 2020 року не передбачають можливості зміни умов договору відповідачем в односторонньому порядку, ані обов`язку позивача погоджувати будь-які зміни умов договору, ініційовані відповідачем, в примусовому порядку, названі етапи процедури внесення змін до договору можуть мати місце лише за наявності повної та безумовної згоди обох сторін щодо внесення відповідних змін, на основі вільного волевиявлення сторін, засвідченого відповідними підписами уповноважених осіб, згідно з вимогами статті 203 Цивільного кодексу України, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Таким чином, продовження строку дії договору може бути виконано тільки шляхом укладення додаткової угоди в письмовій формі. До зустрічної позовної заяви Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІПОЛЬ ПЛЮС" додає підписану зі свого боку додаткову угоду, але не надає будь-яких доказів направлення додаткової угоди на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "РИБА КИТ", як цього вимагає пункт 9.6. договору.

Жодних письмових підтверджень ні у відношенні того, що позивач звертався до відповідача з пропозиціями щодо продовження строку дії договору, ні щодо направлення пред`явленої додаткової угоди на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "РИБА КИТ" позивач за зустрічним позовом не долучив до зустрічної позовної заяви, в зв`язку з чим зазначена додаткову угоду є неналежним доказом позиції Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІПОЛЬ ПЛЮС".

За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення зустрічного позову, та визнання укладеною додаткової угоди від 11 березня 2020 року до договору оренди № 09 від 01 січня 2020 року про продовження строку дії договору оренди № 09 від 01 січня 2020 року до 30 квітня 2020 року.

Щодо первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "РИБА КИТ" про стягнення грошових коштів суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 387 Цивільного кодексу України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 177 Цивільного кодексу України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.

Згідно статті 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також, зокрема, до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні.

Отже, зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна, в тому числі грошей, виникають за наявності трьох умов: набуття або збереження майна; набуття або збереження за рахунок іншої особи; відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акту, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України).

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Отже, системний аналіз положень частини 1, пункту 1 частини 2 статті 11, частини 1 статті 177, частини 1 статті 202, частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

Загальна умова частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, статтю 1212 Цивільного кодексу України можна застосовувати після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 03 червня 2015 року № 6-100цс15, постанові Верховного суду від 04 травня 2018 року по справі № 927/468/17.

Відповідно до наведеного, набуття Товариством з обмеженою відповідальністю "ДІПОЛЬ ПЛЮС" грошових коштів в загальній сумі 44700,00 грн., сплачених Товариством з обмеженою відповідальністю "РИБА КИТ" платіжним дорученням № 440 від 13 березня 2020 року з призначенням платежу: "Сплата за оренду приміщення за 04.2020 згідно угоди № 09 від 01.01.2020 без ПДВ" є такими, що відбулися без належних правових підстав, оскільки по-перше договір оренди № 09 від 01 січня 2020 року припинили свою дію 31 березня 2020 року та не був продовжений до 30 квітня 2020 року, як на цьому наполягає Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІПОЛЬ ПЛЮС", по-друге, Товариство з обмеженою відповідальністю "РИБА КИТ" не має заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю "ДІПОЛЬ ПЛЮС" за зазначеним договором за попередні місяці користування.

Суд також зазначає, що сама лише наявність укладеного між сторонами договору не є достатньою підставою для віднесення до договірних будь-яких правовідносин, що виникають між цими особами. Для визнання відповідних зобов`язань між сторонами договірними необхідним є встановлення факту їх виникнення саме на підставі умов та на виконання відповідного договору. Водночас сплата однією стороною грошових коштів другій стороні поза межами платежів, передбачених договором чи договорами, зокрема переплата понад визначену в договорі (договорах) суму, не може бути визнана такою, що здійснена на підставі відповідного договору.

Аналогічна правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 20 грудня 2018 року у справі № 920/169/18, від 20 лютого 2020 року у справі № 911/1036/19, від 03 березня 2020 року у справі № 910/6611/19, від 15 травня 2019 року у справі № 924/811/18.

Враховуючи викладене, та в силу положень статті 1212 Цивільного кодексу України у Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІПОЛЬ ПЛЮС" наявний обов`язок з повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "РИБА КИТ" грошових коштів в загальній сумі 44700,00 грн. сплачених платіжним дорученням № 440 від 13 березня 2020 року.

Оскільки такі грошові кошти Товариством з обмеженою відповідальністю "ДІПОЛЬ ПЛЮС" не були повернуті в добровільному порядку, зазначене зумовлює прийняття судом рішення про задоволення первісного позову, та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІПОЛЬ ПЛЮС" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РИБА КИТ" 44700,00 грн. безпідставно набутих грошових коштів.

В силу статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне первісний позов задовольнити повністю, у зустрічному позові відмовити повністю.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином на відповідача за первісним позовом покладається судовий збір у розмірі 2102,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 1-5, 10, 11, 12, 20, 41-46, 73-80, 86, 123, 129, 183, 194, 195, 196, 201, 208-210, 217, 218, 219, 220, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІПОЛЬ ПЛЮС" (61101, м. Харків, вул. 23 Серпня, буд. 31-Б, ідентифікаційний код юридичної особи 42706936) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РИБА КИТ" (61062, м. Харків, пров. Сімферопольський, буд. 6, офіс 101А, ідентифікаційний код юридичної особи 39548300) 44700,00 грн. безпідставно набутих грошових коштів та 2102,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У зустрічному позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Повне рішення складено "11" вересня 2020 р.

Суддя П.В. Хотенець