Ухвала

від 18.09.2020 по справі 759/320/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У Х В А Л А

18 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 759/320/17

провадження № 61-10181ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Сімоненко В. М.,

розглянув касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства Агрофірма Теплиці України на постанову Київського апеляційного суду від 10 червня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства Агрофірма Теплиці України , Департаменту комунальної власності м. Києва, треті особи: Святошинська районна у м. Києві державна адміністрація, Головне управління Державної міграційної служби України у м. Києві, про визнання права користування жилим приміщенням, визнання частково недійсним свідоцтва про право власності на майновий комплекс, зобов`язання виключення будинку із статутного фонду,

ВСТАНОВИВ :

Позивачі у січні 2017 року звернулися до суду з зазначеним вище позовом, посилаючись на те, що у зв`язку з перебуванням у трудових відносинах з відповідачем ПАТ " Агрофірма " Теплиці України ", у вересні 2004 року їх сім`я була заселена в житловий будинок фінський по АДРЕСА_1 , де вони займали дві кімнати, житловою площею 26,6 кв. м, загальною площею 56,9 кв. м.

За користування зазначеним житлом вони сплачують ПАТ " Агрофірма "Теплиці України" комунальні послуги, за власний рахунок утримують будинок та прибудинкову територію, проводять косметичний ремонт будинку.

Згідно відомостей бюро технічної інвентаризації, право власності на даний будинок зареєстровано за відповідачем ПАТ " Агрофірма " Теплиці України ".

В грудні 2015 року від ПАТ "Агрофірма" Теплиці України" вони отримали повідомлення про припинення постачання електроенергії, води та водовідведення, та їм запропоновано укласти прямі договори з організаціями, які надають зазначені послуги.

До теперішнього часу позивачі не зареєстровані у зазначеному будинку, однак рахують укладеним договір найму житлового приміщення, оскільки вони тривалий час проживають за зазначеною адресою, користуються житловим приміщенням, сплачують за нього комунальні послуги, іншого житла не мають. Тому вони вважають, що правомірно набули право користування житловим приміщенням в житловому будинку по АДРЕСА_1 .

На думку позивачів, відмовляючи їм в реєстрації за вказаною адресою, відповідач ПАТ " Агрофірма "Теплиці України" грубо порушує їх житлові права, тому вони змушені звернутися до суду за захистом свого порушеного права.

Під час підготовки позову позивачам стало відомо, що згідно наказу Головного управління майном Київської міської державної адміністрації (на даний час - Департамент комунальної власності м. Києва, м. Київ, вул. Хрещатик ,10) " Про оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна " від 06 липня 1999 року № 369-В, майновий комплекс в частині будинку по АДРЕСА_1 , загальною площею 56,9 кв. м, де проживають позивачі, згідно додатку до свідоцтва, лист 2, п.21, був включений до статутного фонду Відкритого акціонерного товариства Агрофірма "Теплиці України" (правонаступником якого є ПАТ "Агрофірма" Теплиці України").

Тому, позивачі вважають за необхідне заявити позовні вимоги про визнання частково недійсним Свідоцтва про право власності на майновий комплекс серії МК № 010002443 від 06 липня 1999 року в частині будинку фінського, по АДРЕСА_1 , наказу "Про оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна" від 06 липня 1999 року № 369-В в цій частині та зобов`язання виключення вказаного будинку із статутного фонду, оскільки, на думку позивачів, при приватизації майнового комплексу ВАТ "Агрофірма" Теплиці України", в частині приватизації будинку фінського, по АДРЕСА_1 , загальною площею 56,9 кв. м, де проживають позивачі, допущено порушення вимог законодавства.

Так, згідно з пунктом 9 статті 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" та Положення про порядок передачі в комунальну власність загальнодержавного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ, організацій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.11.1995 року № 891, при зміні форм власності і приватизації майнового комплексу відповідачі повинні були передати їх будинок у комунальну власність відповідної Ради народних депутатів. Тобто, ВАТ "Агрофірма" Теплиці України" зобов`язана була передати спірний житловий будинок до комунальної власності району. Однак, Агрофірма "Теплиці України" порушує Закон і перешкоджає позивачам у здійснені своїх конституційних прав.

На думку позивачів, включення будинку по АДРЕСА_1 до Статутного фонду ВАТ "Агрофірма" Теплиці України", суперечить вимогам статті 3 Закону України " Про приватизацію державного житлового фонду" та пункту 39 "Методики оцінки вартості об`єктів приватизації", затвердженої Кабінетом Міністрів України від 18 січня 1995 року № 36.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572 "Про механізм впровадження Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" відомства у повному господарському віданні чи оперативному управлінні яких знаходяться державний житловий фонд, повинні сприяти задоволенню потреб громадян у здійсненні приватизації державного житлового фонду і вживати заходів до посадових осіб, які створюють перешкоди на шляху проведення приватизації вказаного житла. Крім цього, регіональне відділення Фонду державного майна у м. Києві під час проведення приватизації ВАТ "Агрофірми"Теплиці України" не належним чином провело перевірку всіх об`єктів, що підлягали включенню до Переліку об`єктів, що підлягали приватизації Агрофірмою і надало дозвіл на приватизацію спірного житлового будинку, що є порушенням чинного законодавства. Дозвіл на проведення приватизації державного майна згідно з вищевказаним законом надає Київська міська Рада згідно свого рішення. Таким чином, відповідачами при приватизації допущено порушення вимог законодавства і спірний жилий будинок приватизований разом з усім майновим комплексом, замість передачі його до комунальної власності.

До того ж, позивачі вважають, що наказ Головного управління майном Київської міської державної адміністрації "Про оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна" від 06 липня 1999 року № 369-В, майновий комплекс в частині будинку по АДРЕСА_1 є правочином, який суперечить актам цивільного законодавства і видані без відповідного обсягу дієздатності, а тому повинні бути визнані недійсними на підставі статтей 48, 203, 215 ЦК України (в редакції 1963 року).

Позивачі зазначили, що будинок по АДРЕСА_1 є житловим, що підтверджується: актом прийому-передачі основних і оборотних засобів, які прийняті в оренду радгоспом "Декоративне садівництво" на період 1991-1995 роки станом на 1 грудня 1990 року, де в розділі "Житлове господарство" під п. 5 зазначений будинок фінський, в якому на даний час проживають позивачі; статистичною звітністю по формі № 1 житлофонд за 1999 і за 2000 роки, у звіті про житловий фонд станом 11.01.2000 і 10.01.2001 років у розділі 11 зазначено всього квартир - 13, двокімнатних - 13, у розділі УІІ зазначено число житлових будинків - 5; інвентаризацією будинку, а саме, поверховим планом на будинок, експлікацією до внутрішніх площ до плану житлового будинку; повідомленнями про укладення прямих договорів від 10 листопада 2015 року; повідомленням про припинення постачання теплової енергії та гарячої води; квитанціями про оплату квартплати та комунальних послуг.

Також, позивачі просили суд визнати за ними право користування одноквартирним жилим будинком по АДРЕСА_1 .

В подальшому, позивачами було подано заяву про поновлення строку позовної давності в частині позовних вимог про визнання частково недійсним Свідоцтва про право власності на майновий комплекс серії МК № 010002443 від 06 липня 1999 року та наказу Головного управління майном Київської міської державної адміністрації "Про оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна" від 06 липня 1999 року № 369-В, майновий комплекс в частині будинку по АДРЕСА_1 . Про наявність зазначених документів їм стало відомо в серпні 2016 року при підготовці справи до судового розгляду, а саме, після отримання відповіді Департаменту комунальної власності м. Києва від 10 серпня 2016 року на адвокатський запит. Тому вважають, що строк позовної давності в цей частині позовних вимог пропущений з поважних причин та просили суд його поновити.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 27 вересня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 10 червня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено частково, рішення Святошинського районного суду м. Києва від 27 вересня 2019 року скасвано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково.

Визнано частково недійсним Свідоцтво про право власності на майновий комплекс, видане Відкритому акціонерному товариству Агрофірма Теплиці України від 06 липня 1999 року серія МК №010002443 в частині жилого будинку фінського АДРЕСА_1 , загальною площею 56, 9 кв. м.

Визнано за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 право користування одноквартирним жилим будинком по АДРЕСА_1 .

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У липні 2020 року до Верховного Суду від заявника через засоби поштового зв`язку надійшла касаційна скарга на постанову Київського апеляційного суду від 10 червня 2020 року в указаній вище справі, в якій просив скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 23 липня 2020 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліку.

У строк визначений судом засобами поштового зв`язку, надійшли до суду матеріали, яких достатньо для вирішення питання про відкриття касаційного провадження.

Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме:

- суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 27 червня 2018 року по справі №925/797/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 ЦПК України цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (відмову у відкритті касаційного провадження).

На підставі викладеного Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства Агрофірма Теплиці України на постанову Київського апеляційного суду від 10 червня 2020 року на підставі пункту першого частини другої статті 389 ЦПК України, оскільки у касаційній скарзі містяться доводи про те, що судом в оскаржуваному рішенні застосовані норми права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду і таке застосування, на думку особи, що подала касаційну скаргу, призвели до порушення норм матеріального та процесуального права шляхом неправильного їх застосування судом.

У розумінні ЦПК України, з урахуванням предмету позову, характеру правовідносин, складності справи, касаційне провадження у цій справі необхідно відкрити.

Керуючись статтями 389, 390, 392, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відкрити касаційне провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства Агрофірма Теплиці України , Департаменту комунальної власності м. Києва, треті особи: Святошинська районна у м. Києві державна адміністрація, Головне управління Державної міграційної служби України у м. Києві, про визнання права користування жилим приміщенням, визнання частково недійсним свідоцтва про право власності на майновий комплекс, зобов`язання виключення будинку із статутного фонду за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства Агрофірма Теплиці України на постанову Київського апеляційного суду від 10 червня 2020 року.

Витребувати із Святошинського районного суду м. Києва цивільну справу № 759/320/17.

Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, в десятиденний строк з дня отримання ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Петров

С. Ю. Мартєв

В. М. Сімоненко