Постанова

від 21.09.2020 по справі 241/1285/20

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

33/804/492/20

241/1285/20

Категорія: ч. 1 ст. 164 КУпАП Єдиний унікальний номер 241/1285/20

Номер провадження 33/804/492/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2020 року м. Маріуполь

Суддя Донецького апеляційного суду Бєдєлєв С.І., за участю секретаря Меркулової Я.О., розглянув апеляційну скаргу захисника Мироненка О.О. на постанову судді Першотравневого районного суду Донецької області від 21 серпня 2020 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі 17 000, 00 грн.

Особи, що брали участь

у розгляді справи: ОСОБА_1

захисник Мироненко О.О.

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені суддею обставини.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення посадова особа - засновник та керівник ТОВ Вектор Ойл ОСОБА_1 28 травня 2020 на АЗС ТОВ Вектор Ойл за адресою: Донецька область, Мангушський р-н, смт. Мангуш, пр. Миру, б. 1-А, допустив здійснення роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі пальним на зазначеному місце торгівлі, що є порушенням частини 20 ст. 15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального від 19.12.1995 № 481/95-ВР (із змінами і доповненнями), чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП.

Постановою судді Першотравневого районного суду Донецької області від 21 серпня 2020 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі 17 000, 00 грн

Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

В апеляційній скарзі з усними уточненнями до неї під час її розгляду захисник Мироненко О.О., посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, просить постанову суду скасувати, а справу закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що суддя у постанові обмежився лише перелічуванням документів, що містяться в матеріалах справи, не дослідивши їх об`єктивність та значимість для доведення вини ОСОБА_1 , без їх правової оцінки як окремо, так і в сукупності, та поклав їх в основу судового рішення.

Поза увагою судді залишились факти та документи, які свідчать про те, що в березні 2020 року ОСОБА_1 тимчасово припинив діяльність заправної станції до отримання нової ліцензії на право здійснювати роздрібну торгівлю паливом, тобто з 4 березня 2020 року до 28 липня 2020 року АЗС не працювала. В цей період працівники АЗС перебували спочатку в оплачуваних, а потім не в оплачуваних відпустках, що підтверджується копіями його відповідних наказів АЗС. До того ж, ОСОБА_1 забрав касовий апарат та призупинив його сервісне обслуговування: звіти РРО до податкової в цей період не направлялися та спеціалістом сервісної служби була зупинена передача звітних даних до ГУ ДПС в Донецькій області.

Свідок ОСОБА_2 , яка є оператором АЗС, підтвердила, що саме вона без відома та дозволу ОСОБА_1 28 травня 2020 року здійснила одноразовий продаж пального невідомій особі, про що здійснила напис із кількістю пального на аркуші паперу та завірили його штампом товариства,, який знаходився у приміщенні АЗС.

Більш того зазначає, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 164 КУпАП, ст. 3ГК України істотною ознакою адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП є не тільки факт надання послуг за винагороду, а і систематичний характер таких дій, їх самостійний та ініціативний характер, що і становить суть господарської діяльності. Проте, в матеріалах справи не містяться даних, які б свідчили про систематичність такої діяльності з боку ОСОБА_1 , в т.ч. з метою отримання прибутку. Тому вважає, що ОСОБА_1 не є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.

Окрім цього звертає увагу, що в протоколі про адміністративне правопорушення відсутні наступні відомості:

- прізвища та адреси свідків, які б могли підтвердити обставини викладені у протоколі; протягом якого часу особі здійснювала відповідну діяльність;

- всі задокументовані окремі факти такої діяльності, які в своїй сукупності підтверджують самостійний, ініціативний і систематичний характер діяльності, яку здійснює особа;

- інші обставини, які мають істотне значення, а саме: чи перебуває ОСОБА_2 , яка здійснила незаконний продаж пального в трудових відносинах з ОСОБА_1 , а також, що вона не працює на іншого суб`єкта без укладення трудового договору з порушенням вимог ст. 24 КЗпП України, адже в такому разі діяльність цієї особи не матиме характерного для господарської діяльності самостійного та ініціативного характеру.

Позиції інших учасників справи про адміністративне правопорушення

ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу свого захисника.

Заслухавши ОСОБА_1 , захисника Мироненка О.О., перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги в її межах, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Мотиви суду

Висновки судді про доведеність вини ОСОБА_1 у провадженні певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, є обґрунтованими. Його дії кваліфіковані правильно за ч. 1 ст. 164 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 164 КУпАП адміністративна відповідальність за вказаною нормою настає у разі провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

Згідно ст. ст. 3, 42 ГК України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою отримання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями.

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України Про підприємництво поняття підприємництво визначене як безпосередня, самостійна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконання робіт, наданню послуг із метою одержання прибутку. Тобто однією з обов`язкових ознак підприємницької діяльності є систематичність її здійснення.

Відповідно до чинного законодавства систематичною вважається діяльність у разі, коли продаж товарів здійснюється протягом календарного року більше чотирьох разів. У такому випадку громадяни зобов`язані зареєструватись як суб`єкти підприємництва. Суб`єктами даного адміністративного правопорушення є фізичні особи, які досягли 16 років. І лише при невиконанні вимоги закону - зайняття господарською (підприємницькою) діяльністю за відсутності державної реєстрації, настає відповідальність за ст. 164 КУпАП. Отже, слід вважати, що систематична діяльність має місце як ознака першого самостійного складу адміністративного правопорушення коли фізична особа здійснює господарську (підприємницьку діяльність) в порушення встановленого законом порядку, без державної реєстрації.

Провадження певного виду господарської діяльності суб`єктами господарювання (підприємництва), зареєстрованими фізичними особами, а також посадовими особами юридичних осіб без одержання відповідного дозволу (ліцензії) - є другим самостійним складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП. І оскільки така діяльність здійснюється суб`єктами господарської (підприємницької) діяльності, ознака діяльності, як систематичність її здійснення, у даному випадку не враховується при вирішенні питання про наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.

Відповідно з п. 3 ч. 2 ст. 2 Закону України Про ліцензування видів господарської діяльності (в редакції 02.06.2015 року зі змінами від 16.05.2019 року), Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів і пального (в редакції від 19.12.1995 року, зі змінами від 13.03.2020 року) господарська діяльність, пов`язана з виробництвом, продажем пального проводиться на підставі спеціального дозволу (ліцензії).

З матеріалів справи вбачається , що ОСОБА_1 є засновником ТОВ Вектор Ойл і директором АЗС Вектор , яка розташована за адресою : Донецька область, смт. Мангуш, вул. Миру 1а. АЗС здійснювало свою діяльність - продаж пального з 01.09.2016 року. У березні 2020 року він зупинив господарську діяльність АЗС у зв`язку з необхідністю отримання нової ліцензії на її проведення (продаж пального). Однак 28.05.2020 року працівник товариства - оператор ОСОБА_2 в порушення частини 20 ст. 15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального , здійснила на АЗС відпуск пального без отримання відповідного дозволу (ліцензії) (далі Закон).

Суб`єктом даного адміністративного правопорушення можуть бути фізичні особи, які досягли 18-літнього віку і зареєстровані як суб`єкти підприємницької діяльності, а також посадові особи юридичних осіб, які здійснюють діяльність без реєстрації або без відповідного дозволу (ліцензії).

Оскільки ОСОБА_1 є суб`єктом господарської (підприємницької) діяльності, а працівник товариства - оператор ОСОБА_2 , яке він очолює, 28.05.2020 року в порушення Закону здійснила господарську діяльність (продала пальне) без відповідного дозволу (ліцензії), суддя дійшов правильного висновку про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164, як провадження певного виду господарської діяльності без одержання відповідного дозволу (ліцензії).

При цьому, також є неспроможними апеляційні доводи захисника про те, що працівник товариства - оператор ОСОБА_2 , знаходячись у відпустці у зв`язку з призупиненням роботи АЗС (відсутність ліцензії), за власною ініціативою, без дозволу керівника товариства ОСОБА_1 прийшла на АЗС і здійснила продаж пального. ОСОБА_1 , як керівник об`єкту підвищеної небезпеки, мав прийняти всі необхідні заходи щодо обмеження доступу до продуктів реалізації, їх охорони, а не обмежитись лише вилученням касового апарату.

Інші апеляційні доводи щодо невідповідності вимогам закону змісту протоколу про адміністративне правопорушення також не заслуговують на увагу, оскільки є безпідставними. В ньому відображені всі необхідні для розгляду відомості про адміністративне правопорушення і осіб, причетних до його вчинення.

Враховуючи наведене, вважаю, що відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги захисника.

Керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ

апеляційну скаргу захисника Мироненка О.О. залишити без задоволення.

Постанову судді Першотравневого районного суду Донецької області від 21 серпня 2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі 17 000, 00 грн., - залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Донецького апеляційного суду Бєдєлєв С.І.