Рішення

від 19.01.2009 по справі 2-48/2009

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАКІЇВКИ

Справа № 2-48/2009

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2009 року       м. Макіївка

Кіровський районний суд міста Макіївки Донецької області у складі

головуючої судді Шуляк Л.В.

при секретарі Колесниченко Л.К.

за участю позивача ОСОБА_1

відповідача  ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в м. Макіївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2

про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя,

ВСТАНОВИВ:

1 вересня 2008 року ОСОБА_1 звернулася в суд з уточненим під час розгляду справи позовом до ОСОБА_2 про поділ майна, що є об*єктом права спільної сумісної власності, мотивуючи позовні вимоги тим, що під час шлюбу з ОСОБА_2 вони придбали майно, яке у добровільному порядку відповідач поділити не бажає.

У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала заявлений позов, в обгрунтування якого послалась на обставини, викладені у позовній заяві, та зазначила, що з листопада 1999 року по 27 лютого 2008 року перебувала з ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі, проживали з відповідачем разом, вели сумісне господарство. В період шлюбу за гроші сімейного бюджету - 1300 доларів США, вони придбали житловий будинок, який знайшли по оголошенню. В період шлюбу вони планували придбання власного житла, тому після продажу автомобілю, відклали кошти у сумі 800 доларів США, а кошти, яких не вистачало, за її проханням безоплатно їй дав її батько. Будинок вони з чоловіком вирішили оформити на нього і 30 серпня 2002 року в нотаріальній конторі, де вона присутньою не була, оскільки мала маленьку дочку, між власницею будинку ОСОБА_3 і ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу. У спірному будинку вони проживали сумісно з відповідачем до грудня 2007 р. З причин погіршення сімейних стосунків вони стали з названого часу проживати за різними адресами, вона з дитиною по теперішній час проживає у будинку своїх батьків. Після розірвання шлюбу відповідач у добровільному порядку поділити будинок відмовляється і не дозволяє їй жити у ньому, тому вона змушена за захистом своїх прав звернутися до суду.

Посилаючись на викладене, позивачка просить встановити, що спірне домоволодіння є об*єктом права спільної сумісної її та відповідача власності, поділити спірне майно, виділивши їй 14 його частку без виділу в натурі, визнавши за нею право власності на зазначену частку майна та стягнути з ОСОБА_2 на її користь понесені судові витрати.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги ОСОБА_1 визнав у повному обсязі, погодившись з викладеними у позовній заяві обставинами та доводами позивачки у судовому засіданні, не заперечував обставин придбання у період шлюбу з ОСОБА_1 домоволодіння № 22, розташованого по вул. Свердлова в селищі «Ясинівка» міста Макіївки. При оформленні договору купівлі-продажу у нотаріальній конторі позивачка присутня не була. Кошти продавцеві ОСОБА_4 були ним передані до укладення нотаріусом договору у сумі 1000 доларів США, з вирахуванням завдатку - 200 доларів США, що у національній валюті відповідало 6500 грн. Згоден що назване домоволодіння є об*єктом права спільної сумісної власності його та ОСОБА_1, а

тому не заперечує проти виділення позивачці Vz його частки і визнання за нею права власності на цю частку.

Вислухавши пояснення сторін, допитавши свідків, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази в межах заявлених позовних вимог ( ст. 11 ЦПК України), суд установив наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба, тощо) самостійного заробітку (доходу).

За правилами статті 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі не підлягають доказуванню.

Наявними в матеріалах справи документами встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб 6 листопада 1999 року у виконкомі Ясинівської селищної ради, актовий запис № 55. Від спільного проживання сторони мають неповнолітню дитину: дочку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з матір*ю.

Як убачається з договору купівлі продажу жилого будинку, посвідченого 30 серпня 2002 року державним нотаріусом Першої Макіївської державної нотаріальної контори Макаровою Н.1. і зареєстрованому у КП „БТІ м. Макіївки", ОСОБА_3 продала, а ОСОБА_2 купив жилий будинок з надвірними спорудами, що знаходяться по вулиці Свердлова під номером 22 у селищі «Ясинівка», що в місті Макіївка. Продаж вчинено за 6500 грн., які продавець отримав від покупця до підписання цього договору.

Рішенням Кіровського районного суду м. Макіївки від 27 лютого 2008 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано, питання про поділ майна подружжя у судовому порядку не вирішувалось.

До грудня 2007 року сторони проживали у спірному будинку, вели сумісне господарство, мали спільний бюджет. ОСОБА_1 з 4 березня 2004 року зареєстрована у спірному будинку. На теперішній час ОСОБА_1 проживає з неповнолітньою дочкою у будинку своїх батьків за адресою: м. Макіївка, вул. Молодіжна, № 23, оскільки відповідач перешкоджає проживанню позивачки у спірному будинку. 20 серпня 2008 р. ОСОБА_2 зареєстрував шлюб з ОСОБА_6, постійно у спірному будинку не проживає.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_3 підтвердила, що влітку 2002 року продавала належний їй на праві приватної власності будинок № 22 по вул. Свердлова в сел. «Ясинівка» міста Макіївки, який вирішило придбати подружжя ОСОБА_6, які неодноразово разом з батьками оглядали будинок. Вони досягли домовленості щодо ціни купівлі-продажу житла, які вона отримала під час укладення договору. При цьому ОСОБА_1 у нотаріальній конторі присутня не була.

Свідок ОСОБА_7- батько позивачки, підтвердив, що на придбання будинку своїй дочці ОСОБА_1 та її чоловіку ОСОБА_8 безоплатно передав 600 доларів США, які 15 серпня 2002 року взяв у борг у своєї сестри ОСОБА_9

Свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 підтвердили, що 15 серпня 2002 р. дали у борг ОСОБА_7 1000 США, які були потрібні, як пояснив їм останній, для надання допомоги дочці та сину для придбання житла.

Вищенаведені обставини та пояснення свідків визнані сторонами.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши представлені в силу положень ст. 60 ЦПК України докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що домоволодіння, розташоване за адресою: 86182, місто Макіївка, селище «Ясинівка», вул. Свердлова, було придбане ОСОБА_2 в період зареєстрованого шлюбу з ОСОБА_1 на сумісні кошти, а тому визнається їх спільною сумісною власністю.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними. Частинами другою та третьою зазначеної статті передбачено, що у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду, у разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

Питання про визначення часток у спільній сумісній власності у встановленому законом порядку між співвласниками не вирішувалось, а тому суд визнає частки кожної із сторін -співвласників у праві спільної сумісної власності - рівними.

Зважаючи на те, що судом визнано, що спірне домоволодіння є спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_1, визначивши частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності рівними, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 в цілому обгрунтований, а тому підлягає задоволенню.

Згідно до частини 4 статті 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Відповідно до квитанції ОСОБА_1 при подачі позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 300 гр. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн. Зважаючи на те, що позивачкою судовий збір помилково визначений виходячи із вартості всього домоволодіння, а не 1/2 його частини (згідно заявлених вимог), тому з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір у розмірі 150 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 11, 61, 82, 88, 174, 212, 213, 214, 215 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 60 ч. 1 Сімейного кодексу України, статтею 372 Цивільного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 про поділ майна, що є об*єктом права спільної сумісної власності подружжя, задовольнити.

Визнати, що домоволодіння, розташоване за адресою: 86182, місто Макіївка, селище «Ясинівка», вул. Свердлова, будинок № 22, є об*єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Виділити ОСОБА_1 1/2 частку домоволодіння, розташованого за адресою: 86182, місто Макіївка, селище «Ясинівка», вул. Свердлова, будинок № 22, що є у спільній сумісні власності нею з ОСОБА_2, та визнати за ОСОБА_1 право власності на зазначену частку майна.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені останньою витрати по оплаті судового збору в сумі 150 грн. та інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн., а всього - 180 грн.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано Апеляційному суду Донецької області через Кіровський районний суд м. Макіївки протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду Донецької області через Кіровський районний суд міста Макіївки протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або протягом десяти днів з дня проголошення рішення без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.