Ухвала

від 24.09.2020 по справі 761/29472/19

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/29472/19

Провадження № 2/761/1782/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2020 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

у складі:

головуючого судді: Осаулова А.А.

за участю секретаря судових засідань: Вольда М.А.

представників учасників: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання представника третьої особи Голікової О.В. про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_4 до Приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Крайчинського Сергія Станіславовича, Державного підприємства Сетам , Товариства з обмеженою відповідальністю Укр-інвест-буд , третя особа: Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк Укргазбанк про визнання електронних торгів недійсними, -

ВСТАНОВИВ:

З липня 2019 року в провадженні судді Шевченківського районного суду м. Києва Піхур О.В. перебувала вказана цивільна справа.

Згідно протколу повторного автоматичного розподілу від 13.01.2020 року за №01-08-3 після звільнення судді ОСОБА_5 з посади вказану справу було передано в провадження судді цього ж суду Осаулова А.А. , який ухвалою від 14.01.2020 року призначив її розгляд у загальному позовному провадженні із проведенням підготовчого судового засідання.

Після неоднаразових викликів усіх учасників у справі та розгляду наявнихї клопотань ухвалою судді від 08.07.2020 року у цій справі було закрито підготовче судове засідання та призначено її розгляд по суті на інший день.

У вказаному судовому засіданні присутній представник третьої особи - ПАТ АБ Укргазбанк Голікова О.В. заявив суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду та скасування заходів забезпечення позову у цій справі, зважаючи на повторні неявки позивача як у неоднаразові підготовчі судові засідання, так і його дві неявки в останні судові засідання під час розгляду справи по суті. Вказала про відсутність підстав для відкладення судового засідання,

Інші присутній представники учасників просили суду про необхідність проведення судового розгляду без позивача по суті вимог із винесення відповідного рішення.

Розглядаючи вказане клопотання третьої особи про залишення позову слід зазначити наступне.

Як вбачається у цій справі, то сама справа перебуває в провадженні Шевченківського районного суду м.Києва з липня 2019 року.

У вказаній справі судові засідання призначались неодноразово (4 судових засідань у цьому складі суду для можливості проведення підготовчого судового засідання), більшість з яких була відкладена у зв`язку з неявкою позивача за його ж клопотанням.

Також, на судове засідання вже в призначене за ухвалою суду від 08.07.2020 року судове засідання на 11.09.2020 року та на 24.09.2020 року позивач чи його представник також не з`явились, але позивач просив знову відкласти засідання із необхідність його повідомлення про наступні судові засідання.

Відповідно до ч.6 ст.128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Згідно п.3 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У відповідності до вимог ч.9, 13 ст.128 ЦПК України передбачено можливість повідомлення шляхом відправлення СМС-повідомлення та іх використанням засобів мобільного зв`язку.

Згідно висновків Європейського суду з прав людини, зазначеного у рішенні у справі В`ячеслав Корчагін проти Росії №12307 - учасник справи, що повідомлений за допомогою пошти за однією із адрес, за якою він зареєстрований, але ухилявся від отримання судової повістки. Тому йому повинно було бути відомо про час і місце розгляду справи. Він також міг стежити за ходом його справи за допомогою офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду.

Відповідно до ст.44 ЦПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно ч.3 ст.13 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Суд враховує, що закон створює рівні умови для осіб, що володіють правом звернення до суду, зобов`язавши суд повідомляти цих осіб про час і місце розгляду справи.

Суд прийняв вичерпні заходи для повідомлення про час та місце розгляду справи, забезпечивши можливість з`явитися до суду і захистити свої права.

За умовами ч.1 ст.131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

За змістом ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права особа сама визначає обсяг своїх прав і обов`язків у цивільному процесі. Тому особа, визначивши свої права, реалізує їх на свій розсуд. Розпорядження своїми правами на розсуд особи є одним з основоположних принципів судочинства.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач в судове засідання для розгляду справи по суті двічі підряд 11.09.2020 року та 24.09.2020 року не з`явилався, про день та час розгляду справи, повідомлявся у встановленому законом порядку належним чином, а повідомлені ним причини неявки суд не вважав за поважні. При цьому, заява про розгляд справи у відсутності позивача суду не подавалася.

Окрім того, справа в провадженні суду перебуває з липня 2019 року.

Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Згідно положень, визначених у постанові Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних і справ про адміністративні правопорушення № 11 від 17.10.2014 року, при здійсненні правосуддя судам слід брати до уваги те, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, серед іншого, розумність строків розгляду справи судом (п. 10 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).

Згідно висновку Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у справі № 6-24063ск15, причини повторної неявки позивача до суду процесуального правового значення не мають, оскільки положення закону (ч. 3 ст. 169 ЦПК України (в редакції до 15.12.2017 року) направлене на дотримання розумних строків розгляду справи і на недопущення зловживання своїми процесуальними правами та правами інших осіб, які з`являються до суду, ураховуючи, що позивач, який не з`являється в судове засідання, має право на використання передбаченого законом права на процесуальне представництво в суді.

За вищевикладених обставин суд вважає, що відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства позов підлягає залишенню без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача в судове засідання, яким не надано будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження поважності причин неявки, відповідно до яких суд міг би з`ясувати поважність причин такої неявки, та відсутність заяви про розгляд справи без позивача.

Згідно ч. 2 ст. 257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Розглядаючи клопотання представника третьої особи про скасування заходів забезпечення позову у цій справі слід зазначити наступне.

Так, постановою Київського апеляційного суду від 28.11.2019 року у цій справі за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу Шевченківського районного суду м.Києва від 26.07.2019 року про відмову в забезпеченні позову, було останню скасовано із накладенням арешту на спірну квартиру АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. 9, 10 ст. 158 ЦПК України, у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Враховуючи те, що за вказаною ухвалою суд прийшов до висновку про залишення позову без розгляду, вжиті заходи забезпечення також підлягаю скасуванню, а тому клопотання представника третьої особи про скасування вжитих заходів забезпечення позову підлягає задоволенню.

При цьому, за умовами ч.5 ст.4 Закону України Про доступ до судових рішень судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Реєстру, в тому числі до інформації, визначеної статтею 7 цього Закону.

В той же час, існування Єдиного державного реєстру судових рішень, який створений на виконання вимог вказаного Закону, де знаходяться процесуальні документи, завірені цифровим підписом судді, мають статус оригіналу, є загальнодоступними.

Відтак, наявна в Єдиному реєстрі судових рішень вищевказана постанова Київського апеляційного суду від 28.11.2019 року, що підписана суддею, є офіційним документом. В судовому засіданні не заперечувалось сторонами накладення арешту на спірне майно за вказаною постановою апеляційного суду.

Відповідно до ч. 11 ст. 158 ЦПК України, примірник ухвали про скасування заходів забезпечення позову невідкладно після набрання такою ухвалою законної сили надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також державним та іншим органам, які повинні були та (або) виконували ухвалу про забезпечення позову, для здійснення ними відповідних дій щодо скасування заходів забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 44, 158, 223, 257, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Клопотання представника третьої особи Голікової О.в. від 24.09.2020 року про залишення позову без розгляду, - задовольнити.

Позовну заяву ОСОБА_4 до Приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Крайчинського Сергія Станіславовича, Державного підприємства Сетам , Товариства з обмеженою відповідальністю Укр-інвест-буд , третя особа: Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк Укргазбанк про визнання електронних торгів недійсними, - залишити без розгляду.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті постановою Київського апеляційного суду від 28.11.2019 року, про накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 .

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до або через Шевченківський районний суд м.Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину ухвали суду або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту вказаного судового рішення.

Суддя: Осаулов Андрій Анатолійович

повний текст складено 25.09.2020 року