Постанова

від 10.12.2020 по справі 761/29472/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження: Доповідач - Ратнікова В.М.

№ 22-ц/824/14172/2020

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 761/29472/19

10 грудня 2020 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Ратнікової В.М.

суддів - Невідомої Т.О.

- Борисової О.В.

при секретарі - Масловській К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 26 липня 2019 року, постановлену під головуванням судді Піхур О.В., про відмову в забезпеченні позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Крайчинського Сергія Станіславовича, Державного підприємства Сетам , Товариства з обмеженою відповідальністю Укр-інвест-буд , третя особа: Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк Укргазбанк про визнання електронних торгів недійсними,-

в с т а н о в и в:

22 липня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з позовом до Приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Крайчинського Сергія Станіславовича, Державного підприємства Сетам , Товариства з обмеженою відповідальністю Укр-інвест-буд , третя особа: Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк Укргазбанк про визнання електронних торгів недійсними, визнання недійсним свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, скасування державної реєстрації права власності на п`ятикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 105,4 кв.м.

Одночасно з позовом ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову в якій просив накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 та заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю Укр-інвест-буд вчиняти будь-які дії, пов`язані із відчуженням квартири АДРЕСА_1 .

Необхідність забезпечення позову обґрунтовував тим, що квартиру АДРЕСА_1 виставлено на продаж, що підтверджується оголошенням від 11.07.2019 року на Інтернет-ресурсі, тому, у разі не вжиття заходів забезпечення позову, виконання рішення суду, у випадку задоволення позовних вимог, стане неможливим, оскільки ТОВ Укр-інвест-буд до часу ухвалення рішення може реалізувати спірну квартиру.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 26 липня 2019 року відкрито провадження у даній справі.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 26 липня 2019 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовлено.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, 21.08.2019 року позивач ОСОБА_1 надіслав апеляційну скаргу, в якій просив суд скасувати ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 26 липня 2019 року та ухвалити нове судове рішення про задоволення заяви про забезпечення позову.

Апеляційну скаргу обґрунтовував тим, що ухвала суду про відмову у забезпеченні позову є незаконною, постановлена із порушенням норм процесуального права.

Зазначив, що судом не враховано жодного наданого заявником обґрунтування заяви про забезпечення позову та безпідставно відмовлено в її задоволенні.

Відмовляючи в задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з відсутності доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду та що відповідач має намір здійснити відчуження належного йому майна.

Проте, обґрунтовуючи вимоги заяви про забезпечення позову, він вказував, що в мережі Інтернет наявне оголошення від 11.07.2019 року, яким реалізовану на електронних торгах квартиру АДРЕСА_1 виставлено на продаж та на підтвердження вказаної обставини до заяви додано фотокопію оголошення з Інтернет ресурсу.

Таким чином, на сьогоднішній день існує загроза відчуження ТОВ Укр-інвест-буд спірногонерухомого майна, а тому висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову є помилковим.

У відзиві на апеляційну скаргу представник третьої особи Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк Укргазбанк просив залишити апеляційну скаргу без задоволення посилаючись на те, що до заяви про забезпечення позову було додано лише фотокопії оголошень з Інтернет ресурсів, які не можуть вважатися належними та допустимими доказами того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, в разі задоволення позову.

Постановою Київського апеляційного суду від 28 листопада 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено. Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 26 липня 2019 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задоволено. Накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю Укр-інвест-буд .

Постановою Верховного Суду від 11 листопада 2020 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Укр-інвест-буд задоволено частково. Постанову Київського апеляційного суду від 28 листопада 2019 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

У судовому засіданні представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Укр-інвест-буд Левінцова Владислава Ігорівна заперечувала проти задоволення апеляційної скарги та просила ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Позивач ОСОБА_1 , відповідач приватний виконавець виконавчого округу м.Києва Крайчинський Сергій Станіславович, представник відповідача Державного підприємства Сетам , представник третьої особи: Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк Укргазбанк в судове засідання не з`явилися, про день та час слухання справи судом повідомлялися у встановленому законом порядку, а тому колегія суддів вважає можливим розгляд справи у їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення представника ТОВ Укр-інвест-буд , перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Крайчинського Сергія Станіславовича, Державного підприємства Сетам , Товариства з обмеженою відповідальністю Укр-інвест-буд , третя особа: Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк Укргазбанк про визнання електронних торгів недійсними в якому просив суд:

визнати недійсними електронні торги оформлені протоколом №401893 від 26.04.2019 року, номер лоту 339892;

визнати недійсним свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів (у формі електронних торгів), серія та номер:1265, виданий 17.05.2019 року, видавник Юр-Капінос А.Є. приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу;

скасувати державну реєстрацію права власності на п`ятикімнатну квартиру АДРЕСА_2 .06.2019 року, номер запису про право власності 31598328.

Одночасно з позовною заявою ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову. Посилаючись на те, що невжиття заходів забезпечення позову у даній справі в подальшому може утруднити або унеможливити виконання рішення суду, оскільки відповідачем ТОВ Укр-інвест-буд може бути відчужене спірне майно, просив суд забезпечити позов шляхом: накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 та заборони Товариству з обмеженою відповідальністю Укр-інвест-буд вчиняти будь-які дії пов`язані із відчуженням квартири АДРЕСА_1 .

Відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, суд першої інстанції послався на те, що в заяві про забезпечення позову належним чином не мотивовані доводи заявника проо те, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду та не надано доказів на підтвердження того, що відповідач має намір здійснити відчуження належного йому майна.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити, передбачених статтею 150 цього Кодексу, заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов може забезпечуватися накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Також згідно п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: забороною вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Відповідно до роз`яснень, викладених у Постанові Пленуму Верховного суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову № 9 від 22 лютого 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Також заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3 ст. 150 ЦПК України).

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Зі змісту позовних вимог ОСОБА_1 вбачається, що він звернувся до суду з позовом в якому просив суд:

визнати недійсними електронні торги, оформлені протоколом №401893 від 26.04.2019 року, номер лоту 339892;

визнати недійсним свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів (у формі електронних торгів), серія та номер:1265, виданий 17.05.2019 року, видавник Юр-Капінос А.Є. приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу;

скасувати державну реєстрацію права власності на п`ятикімнатну квартиру АДРЕСА_2 .06.2019 року, номер запису про право власності 31598328.

Таким чином, предметом даного позову є визнання недійсними електронних торгів з реалізації квартири АДРЕСА_1 , визнання недійсним свідоцтва про придбання з торгів спірної квартири та скасування державної реєстрації права власності на цю квартиру.

З наведеного слідує, що заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 є співмірними із заявленими ОСОБА_1 позовними вимогами, на що суд першої інстанції уваги не звернув та не надав оцінку співмірності заходів забезпечення позову заявленим позовним вимогам.

Також в заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 посилався на те, що в мережі Інтернет наявні оголошення про продаж спірної квартири та надав докази на підтвердження вказаної обставини, а саме: фотокопії оголошення з Інтернет-ресурсуй вважав, що виконання можливого рішення суду у справі за позовом про визнання недійсними електронних торгів, визнання недійсним свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів (у формі електронних торгів), скасування державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 може бути істотно ускладненим, оскільки існує загроза відчуження ТОВ Укр-інвест-буд спірногонерухомого майна.

Суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не навів обґрунтування відхилення вказаних доводів заяви про забезпечення позову та дійшов невмотивованого висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

З огляду на те, що позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсними електронних торгів, визнання недійсним свідоцтва про придбання нерухомого майна- квартири АДРЕСА_1 з прилюдних торгів (у формі електронних торгів), скасування державної реєстрації права власності ТОВ Укр-інвест-буд на вказану квартиру, колегія суддів вважає, що при вирішенні заяви про забезпечення позову у суду першої інстанції були визначені законом підстави для забезпечення вказаного позову шляхом накладення арешту на вказане спірне нерухоме майно.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції безпідставно було відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 .

У свою чергу, за змістом ч.2 ст. 149 ЦПК України, заходи забезпечення позову мають на меті ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

ОСОБА_1 просив забезпечити позов шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю Укр-інвест-буд вчиняти будь-які дії, пов`язані із відчуженням квартири АДРЕСА_1 , проте арешт майна є за своїм змістом та суттю забороною розпорядження цим майно, тому саме накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 має на меті ефективний захист прав позивача та унеможливлює вчинення Товариством з обмеженою відповідальністю Укр-інвест-буд будь-яких дій, пов`язаних із відчуженням спірної квартири, а тому у суду були відсутні підстави, додатково (поряд з накладенням арешту на спірну квартиру), для заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю Укр-інвест-буд вчиняти будь-які дії, пов`язані із відчуженням цієї квартири.

Разом з тим, апеляційним судом встановлено, що ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 24 вересня 2020 року клопотання представника третьої особи Голікової О.В. від 24.09.2020 року про залишення позову без розгляду - задоволено.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Крайчинського Сергія Станіславовича, Державного підприємства Сетам , Товариства з обмеженою відповідальністю Укр-інвест-буд , третя особа: Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк Укргазбанк про визнання електронних торгів недійсними - залишено без розгляду.

Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті постановою Київського апеляційного суду від 28.11.2019 року про накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 .

Постановою Київського апеляційного суду від 03 грудня 2020 року апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 24 вересня 2020 року залишено без змін.

З огляду на те, що на час перегляду в апеляційному порядку ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 26 липня 2019 року, якою безпідставно було відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, вказаний позов ОСОБА_1 залишено без розгляду ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 24 вересня 2020 року, яка набрала законної сили 03 грудня 2020 року, колегія суддів вважає, що на даний час відсутні підстави для застосування заходів забезпечення позову.

Згідно вимог ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю та ухвалення нового рішення є:1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, ухвала Шевченківського районного суду м. Києва від 26 липня 2019 року підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Крайчинського Сергія Станіславовича, Державного підприємства Сетам , Товариства з обмеженою відповідальністю Укр-інвест-буд , третя особа: Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк Укргазбанк про визнання електронних торгів недійсними з тих підстав, що вказаний позов ОСОБА_1 залишений без розгляду судом першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 149, 150, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 26 липня 2019 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Крайчинського Сергія Станіславовича, Державного підприємства Сетам , Товариства з обмеженою відповідальністю Укр-інвест-буд , третя особа: Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк Укргазбанк про визнання електронних торгів недійсними - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 11 грудня 2020 року.

Головуючий: Судді: